Постанова
від 20.03.2018 по справі 640/7258/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 березня 2018 року

справа №640/7258/17

адміністративне провадження №К/9901/209/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 на підставі ордеру Серії ХВ №00001,

ОСОБА_2 за дов. від.20.03.2016 р.,

від відповідача - Гончар Н.М. за дов. від 07.02.2018 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (судді - Макаренко Я.М., Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.) у справі №640/7258/17 за позовом ОСОБА_4 до Заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Мітяєва Геннадія Євгеновича, Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,-

У С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_4 (далі позивач у справі, скаржник у справі) звернувся до суду з позовом до Заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Мітяєва Геннадія Євгеновича, Харківської митниці Державної фіскальної служби України (далі відповідач у справі, митний орган), в якому просив скасувати постанову митного органу в справі про порушення митних правил №7/80700/17 від 11 травня 2017 року, якою визнано винним позивача у справі у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 485 Митного кодексу України та притягнено до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків неоплаченої суми митних платежів на загальну суму 1 834 424 гривень 25 копійок.

Позов мотивований протиправністю оскаржуваної постанови митного органу, оскільки при її винесенні порушено право скаржника у справі на захист від обвинувачення в адміністративному правопорушенні. Окрім того позивачем у справі ввезено транспортний засіб на територію України як громадянином Сполучених Штатів Америки (тобто нерезидентом), а отже він не повинен платити митні платежі, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортного засобу.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2017 року позов задоволено, скасовано постанову митного органу в справі про порушення митних правил №7/80700/17 від 11 травня 2017 року, якою визнано винним позивача у справі у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 485 Митного кодексу України та притягнено до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків неоплаченої суми митних платежів на загальну суму 1 834 424 гривень 25 копійок.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з відсутності у діях позивача у справі складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, надання недостовірної інформації та внаслідок ненадання всієї наявної у нього інформації необхідної для прийняття митницею рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року постанову Київського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у справі є громадянином України, однак маючи статус громадянина-резидента України у митній декларації заявив недостовірні відомості щодо свого постійного місця проживання на території США та належності лише до громадянства США, які впливають на обов'язок по сплаті митних платежів.

У поданій касаційній скарзі із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права скаржник просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Київського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2017 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повністю проігнорував докази подані позивачем у справі та порушив правила оцінки доказів, що призвело до прийняття апеляційним адміністративним судом неправильного по суті та незаконного рішення.

У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача зазначає про правомірність оскаржуваних рішень та безпідставність касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування в ньому норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.

05 січня 2017 року у відношенні позивача у справі складений протокол №007/80700/17 за статтею 485 Митного кодексу України. Копія протоколу вручена представникові за довіреністю ОСОБА_2

Постановою заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби Мітяєва Г.Є. від 11 травня 2017 року у справі № 7/80700/17 позивача у справі визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1834424 гривень 25 копійок.

Згідно постанови, 25 жовтня 2016 року позивачем у справі, як громадянином США, тобто нерезидентом, через МАПП Гоптівка Харківської митниці Державної фіскальної служби на митну територію України, з метою особистого користування в митному режимі тимчасове ввезення до 1 року , було ввезено автомобіль Honda Pilot , реєстраційний знак НОМЕР_1, країна реєстрації США. Відповідно до інформації оперативного управління Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області та Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області позивач у справі з 15 вересня 2006 року зареєстрований у Східній об'єднаній державній податковій інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, код ДРФО НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, який в період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року надав податкову звітність платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, згідно якої ним отримано дохід у сумі 545920 гривень.

Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно паспорту громадянина України НОМЕР_4, виданому 11 січня 1996 року Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області позивач є громадянином України. Також позивач є громадянином США згідно паспорту НОМЕР_3 від 02 грудня 2011 року. Отже, позивач має як паспорт громадянина України, так і паспорт громадянина США.

На час ввезення 25 жовтня 2016 року на митну територію України автомобіля марки Honda Pilot , реєстраційний знак НОМЕР_1, країна реєстрації США позивач подав митну декларацію із зазначенням у ній країни постійного проживання США та належність до громадянства США.

Згідно частиною третьою статті 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 т.), 8711 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Стаття 485 Митного кодексу України передбачає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в митній декларації від 25 жовтня 2016 року зазначено правдиві відомості щодо країни походження автомобіля (США), мета ввезення транспортного засобу (транзит) та правдиві відомості про свою особу: прізвище, ім'я, країну постійного проживання (США), громадянство (США), дані про документ, що посвідчує особу. Таким чином митним органом не доведено, а судами не встановлено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених в статті 485 Митного кодексу України для класифікації товару, оскільки саме по собі зазначення позивачем у справі в декларації транспортного засобу для ввезення його на територію України в режимі тимчасового ввезення та зазначення документів, які є дійсними не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент розгляду матеріалу в Харківській митниці спірний транспортний засіб було вивезено за межі території України, тобто реалізований режим тимчасового ввезення позивачем.

Як встановлено статтею 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що у діях позивача наявний склад правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України - заявлення у митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей чи надання органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Враховуючи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, надання недостовірної інформації, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскаржувана постанова №7/80700/17 від 11 травня 2017 року підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України відносно позивача у справі - закриттю.

Скасовуючи це рішення та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилався на положення статті 380 Митного кодексу України та виходив з того, що позивач в митній декларації заявив недостовірні відомості щодо свого постійного місця проживання на території США, які впливають на обов'язок по сплаті митних платежів.

Однак стаття 485 Митного кодексу України не містить вимоги про включення до митної декларації відомостей про альтернативне громадянство та альтернативну країну місця проживання, а тому не зазначення їх не містить складу адміністративного правопорушення передбаченого зазначеною статтею Митного кодексу України. Тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що зазначені позивачем в митній декларації відомості про його громадянство США та США як країну постійного проживання не можна визнати неправдивим.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 353 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 195, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного суду України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року і залишити в силі постанову Київського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2017 у справі №640/7258/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р.Ф.Ханова

І.А.Васильєва

С.С.Пасічник

Дата ухвалення рішення20.03.2018
Оприлюднено22.03.2018

Судовий реєстр по справі —640/7258/17

Постанова від 20.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 20.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 15.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 07.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 01.02.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 05.01.2018

Адміністративне

Верховний Суд

Ханова Р.Ф.

Постанова від 13.12.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Постанова від 13.12.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 12.10.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 12.10.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні