Постанова

від 21.03.2018 по справі 918/432/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року

м. Рівне

Справа № 918/432/16

Провадження № 22-ц/787/358/2018

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Цвіркун О.С.

Рішення ухвалене в м. Костопіль Рівненської області

Дата ухвалення повного тексту незазначена

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання Брикса Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року в справі за поданням державного виконавця Никончука Олександра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року державний виконавець Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі відділ ДВС Костопільського РУЮ) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Дартат-Торгліс у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених на нього наказом №918/432/16 виданий 15.08.2016 року про стягнення штрафу 175145 грн., витрат по судовому збору 2627,17 грн., а всього 177772,17 грн.

Ухвалою Костопільськогорайонного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року подання відділу ДВС Костопільського РУЮ задоволено: тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Дартат-Торгліс , до виконання зобов'язань покладених на нього наказом №918/432/16 виданий 15 серпня 2016 року Господарським судом Рівненської області про стягнення з ТзОВ Дартат-Торгліс штрафу у розмірі 175145 грн., витрат по судовому збору 2627,17 грн., а всього 177772,17 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу та відмовити у задоволенні подання про обмеження його у праві виїзду за межі України, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Вказує на те, що в оскаржуваній ухвалі суду відсутня інформація чи Костопільським ВДВС перевірялись рахунки боржника чи накладався на них арешт, а саме на рахунки юридичної особи ТзОВ Дартат-Торгліс .

Також до подання не надано інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстру рухомого майна до якого в державного виконавця є доступ.

Разом з тим, розглядаючи зазначене подання, районний суд постановив оскаржувану ухвалу обмежившись лише матеріалами внесеного подання та належним чином не дослідивши матеріали виконавчого провадження, допустивши неповноту розгляду справи.

Також, суд першої інстанції не перевірив доводів державного виконавця про те, що керівник боржника вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судових рішень, що призвело до виникнення заборгованості, або безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця та умисно ухилявся й ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони в судове засідання не з'явились, тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

За результатами розгляду справи та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві на виїзд за межі України, суд виходив з того, що він як керівник боржника ухиляється від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відділі ДВС Костопільського РУЮ перебуває виконавче провадження №54585769 про стягнення з ТзОВ Дартат-Торгліс штрафу у розмірі 175145 грн. та витрат по судовому збору в розмірі 2627,17 грн., а всього 177772,17 грн. в порядку виконання наказу №918/432/16 виданого 15 серпня 2016 року Господарським судом Рівненської області.

Згідно зі ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За змістом п.5 ч.1 ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але і ухилення від їх виконання.

Ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Особа, про обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов'язання, викладена у рішенні ЄСПЛ у справі Хлюстов проти Росії .

Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.

В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили факт ухилення ОСОБА_2, як керівника боржника, від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду.

Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України .

Оскільки державним виконавцем Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області не доведено, а судом не встановлено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на ТзОВ "Дартат-Торгліс" судовим рішенням, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст. 374, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2017 року скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Никончука Олександра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ОСОБА_2 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук