Рішення

від 21.03.2018 по справі 910/16481/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2018Справа № 910/16481/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Миру, 28)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "С.Р.К." (01001, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11)

про стягнення 88 284,08 доларів США та 497 019,92 грн.

за участю представників

від позивача: Таран В.А.

від відповідача: Батурський Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "С.Р.К." про стягнення 88 284,08 доларів США та 497 019,92 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16481/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 28.09.2016.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2016р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та зупинив провадження у справі № 910/16481/16 на підставі ст. 79 ГПК України, у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до реєстру рекомендованих поштових відправлень 08.11.2016р. вказану справу було скеровано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз за адресою: 03068, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

20.09.2017р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява ПАТ "Марфін Банк" про надання інформації, з якого вбачається, що 04.05.2017р. представником ПАТ "Марфін Банк" Таран В.А. направлено запит до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання інформації щодо стану проведення експертизи у справі № 910/16481/16. Проте, відповідно до листа № 07/01-13/7882-17 від 15.05.2017р. до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ухвала суду про виконання судово-економічної експертизи та матеріали справи № 910/16481/16 не надходило.

25.09.2017р. Господарський суд м. Києва направив запит до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання письмової інформації щодо надходження матеріалів справи № 910/16481/16 та стан проведення судово-економічної експертизи.

На запит суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 07/01-12/17186-17 від 25.09.2017р., з якого вбачається, що матеріали справи № 910/16481/16 до експертної установи (03068, м. Київ, вул. Смоленська, 6) не надходили.

Господарським судом м. Києві направлено запит до ПАТ "Укрпошта" від 31.10.2017р. щодо надання інформації про вручення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз за адресою: 03068, м. Київ, вул. Смоленська, 6 рекомендованого поштового відправлення № 0103040343800 від 08.11.2016р.

20.11.2017р. до суду надійшов лист ПАТ "Укрпошта", в якому повідомляється, що відповідно до п.п. 2, 122 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р., інформація про пересилання реєстрованих поштових відправлень зберігається протягом шести місяців з дня їх приймання для пересилання, а тому відсутня можливість надати інформацію про пересилання поштового відправлення № 0103040343800.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.17р. зобов'язано позивача надати суду оригінали або належним чином завірені копії документів, які були наявні у справі № 910/16481/16 (позовна заява з додатками) та зобов'язано відповідача надати суду оригінали або належним чином завірені копії документів, які були наявні у справі № 910/16481/16 (заява про застосування строку позовної давності поданої до суду 12.10.2016р., документи, які подані 17.10.2016р. на виконання вимоги ухвали суду).

19.12.2017р. до Господарського суд м. Києва надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду від 27.11.17р. копія позовної заяви з додатками б/н від 06.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2017р. призначено розгляд заяви про відновлення втраченої справи №910/16481/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "С.Р.К." про стягнення 88 284,08 доларів США та 497 019,92 грн. на 17.01.18, розгляд заяви про відновлення втраченої справи №910/16481/16 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

10.01.2018р. до Господарського суд м. Києва надійшло клопотання відповідача про долучення документів на виконання вимог ухвали суду від 27.11.17р.

Суд відзначає, що з 15.12.2017 введено в дію зміни до Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 17.01.2018 постановлено відновити втрачене судове провадження у справі 910/16481/16 повністю. Справу № 910/16481/16 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі № 910/16481/16 призначено на 21.02.2018.

08.02.2018 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності .

19.02.2018 до господарського суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що підтверджений реєстром документів по рахунку та платіжними дорученнями факт виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 316/К від 18.09.2008 по 24.06.2015 свідчить про визнання останнім кредитного зобов'язання та переривання строку позовної давності.

Крім того, позивач звертає увагу суду на ще один факт переривання строку позовної давності, а саме звернення ПАТ "МАРФІН БАНК" до Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2015 з позовом до ОСОБА_3 та ТОВ "КОМПАНІЯ "С.Р.К." про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2015 у справі № 757/22568/15-ц суд частково задовольнив позовні вимоги ПАТ "МАРФІН БАНК" та стягнув з ТОВ "КОМПАНІЯ "С.Р.К." заборгованість за кредитним договором у розмірі 88 284,08 доларів США, що складає за курсом НБУ станом на 15.05.2015 року 1 815 944,64 грн. та пеню у розмірі 225 002,15 грн. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.04.2016 вищевказане рішення в частині задоволення позовних вимог скасовано, провадження в цій частині закрито з тих підстав, що суд першої інстанції помилково розглянув спір між юридичними особами в цивільному процесу. Таким чином позивач вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України наведені обставини також свідчать про переривання строку позовної давності у зв'язку з пред'явленням позивачем позову до одного із кількох боржників.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 21.02.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.03.2018.

У судове засідання, призначене на 21.03.2018, з'явились представники сторін.

Представник позивача підтримав подану через канцелярію суду заяву про зміну найменування позивача, а саме з Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" на Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК", яке є його правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях.

Як встановлено судом, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.03.2018 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - відповідача, зокрема, щодо зміни повного та скороченого найменування. Таким чином, дослідивши Статут Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК", затверджений рішення позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 56 від щ28.12.2017), та прийнявши до уваги проведену державну реєстрацію змін до установчих документів, суд вважає за необхідне змінити найменування відповідача на Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК".

У судовому засіданні суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 21.03.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

18 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками з 12.11.2010 року є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАРФІН БАНК" (надалі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ С.Р.К." (надалі - відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір № 316/К (надалі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит на поповнення обігових коштів, на придбання будівельних матеріалів та на оплату будівельно-ремонтних робіт, у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом 90 000,00 доларів США (Дев'яносто тисяч доларів США 00 центів) з 18.09.2008 р. і терміном погашення по 16.09.2011 р. включно, із сплатою 13,9 % (тридцять цілих дев'ять десятих відсотків) річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році), а позичальник зобов'язався на умовах в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами цього договору. Кредит видається з можливістю зміни валюти виконання зобов'язання у національну валюту України.

Видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що є невід'ємними частинами цього договору, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний валютний рахунок позичальника №26000416051.840 відкритий у філії банку у м. Києві, МФО 300829 (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.2. договору за цим договором позичальник має право багаторазово отримувати кошти за кредитом погашати заборгованість таким чином, щоб фактичний залишок заборгованості за Кредитом не перевищував встановленого п. 1.1. даного договору ліміту.

Відповідно до п. 5.1. договору погашення зобов'язань за договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочені платежі, 2) сума відсотків, 3) сума комісійних винагород, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення за кожним видом заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення. У першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу поточні платежі за кожним видом заборгованості.

За умовами п. 3.2.3. договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит у зазначений в п.1.1. даного договору терміни, при цьому залишок заборгованості за кредитною лінією змінюється відповідно до встановленого договором графіку.

Відповідно до п. 5.5. договору позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.1., 3.2.3. даного договору в розмірі, відповідно із п.п. 1.1. цього договору. Відсотки нараховуються Банком на фактичну суму заборгованості за Кредитом 25 числа кодного місяця, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення Кредшу та в день, шрибачений для повного погашення Кредиту відповідно із п. 1.1. даного договору. Відсотки нараховуються за фактичний період користування коштами з дати попереднього нарахування /дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати, передбаченої для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1 даного договору.

Відсотки сплачуються позичальником банку щомісяця у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.1.1. договору, з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового повно погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту.

Після закінчення терміну кредитування, передбаченого в п.1.1. договору, відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця в день фактичного повного погашення кредиту. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

При порушенні позичальником будь-яких термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 1.1., 3.2.3., 3.3.2. цього договору, сплати відсотків, передбачених п. п. 3.2.2., 5.5. та комісій передбачених п. п. 3.2.5., 5.6. даного договору позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня від простроченої суми (п. 6.1. договору).

Даний договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторони за даним договором (п. 7.1. договору).

Як вбачається із меморіального ордеру №4 від 24.09.2008, позивачем на виконання свої зобов'язань за кредитний договором № 316/К від 18.09.2008 було видано відповідачу кредит на загальну суму 70 000,00 доларів США.

При цьому, згідно реєстру документів по рахунку та платіжних доручень в іноземній валюті вбачається, що під час дії кредитного договору відповідачем на виконання його умов було повернено 21 617,58 доларів США тіла кредиту та сплачено 20 512,54 доларів США відсотків за користування кредитом.

За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок того, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, внаслідок чого у останнього з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 87 055,84 долари США та 497 019,92 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом у розмірі 48 382,42 доларів США;

- заборгованість за відсотками у розмірі 38 673,42 доларів США;

- заборгованість по пені у розмірі 497 019,92 грн.

З метою врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №890/14 від 10.10.2014, у якій просив погасити прострочену заборгованість по основному боргу за кредитом, заборгованість по простроченим відсоткам та пеню. Дана претензія згідно рекомендованого повідомлення про вручення була отримана відповідачем 13.10.2014, проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду залишена без відповіді та задоволення, заборгованість по кредитному договору не погашена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. . 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, наявним у матеріалах справи меморіальним ордером №4 від 24.09.2008 підтверджується факт виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме видача Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "С.Р.К." кредиту у розмірі 70 000,00 доларів США.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зі змісту договору вбачається, що позичальник зобов'язався на умовах/в розміри та в строки, встановлені в даному договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які передбачені умовами даного договору, зокрема сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. п. 1.1., 3.2.3., 5.5 даного договору, сплатити комісії відповідно до п. 5.6. даного договору, а також повністю повернути кредит до дати, зазначеної в п. 1.1. даного договору, згідно з графіком (п. 3.2.3 договору), в якому встановлений щомісячний максимальний розмір залишку заборгованості за кредитом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України ).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору не у повному обсязі виконав зобов'язання по поверненню позивачу кредиту, сплативши в рахунок погашення тіла кредиту лише 21 617,58 доларів США з наданих 70 000,00 доларів США та в рахунок погашення відсотків за користування кредитом 20 512,54 доларів США з нарахованих 59 185,96 доларів США, що підтверджується реєстром документів по рахунку та платіжними дорученнями в іноземній валюті, які долученому позивачем до матеріалів справи.

Тобто, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором призвело до виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у загальному розмірі 87 055,84 долари США (48 382,42 доларів США + 38 673,42 доларів США), що підтверджується матеріалами справи та існування якої не заперечується відповідачем.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, які рахуються непогашеними станом на момент розгляду спору, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

При цьому, у судовому засіданні 21.03.2018 представник відповідача визнаючи факт наявної у нього заборгованості за кредитний договором № 316/К від 18.09.2008 заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки останні заявлені з пропущенням строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як було встановлено судом, умовами п. 7.1. кредитного договору № 316/к від 18.09.2008 року сторони передбачили, що даний договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторони за даним договором.

Згідно з ч. 1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

З матеріалів справи вбачається, що останнє погашення кредитної заборгованості згідно договору № 316/К від 18.09.2008 року було здійснено відповідачем 24.06.2015 року, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті № 19 від 19.06.2015 на суму 505,00 доларів США.

Тобто, у даному випадку фактом переривання позовної давності є добровільна сплата відповідачем боргу.

За таких обставин, посилання відповідача про сплив строку позовної давності щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 316/К від 18.09.2008 є безпідставним.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 316/К від 18.09.2008 та не спростовано заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 48 382,42 доларів США та за відсотками у розмірі 38 673,42 доларів США, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за вказаним договором належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 87 055,84 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень статті 610 , частини 1 статті 612 , статті 611 ЦК України , частини 2 статті 193 ГК України , відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Так, за поручення термінів повернення кредиту та сплати відсотків позивачем було нараховано пеню у розмірі 497 019,92 грн.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 6.1. договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-яких термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 1.1., 3.2.3., 3.3.2. кредитного договору, сплати відсотків, передбачених п. п. 3.2.2., 5.5. та комісій передбачених п. п. 3.2.5., 5.6. кредитного договору позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня від простроченої суми.

У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків позичальник не виконав у визначений договором строк, що встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у позивача виникло право на стягнення з останнього пені, передбаченої п. 6.1. договору.

Проте, як вбачається із відзиву на позовну заяву, відповідачем було заявлено про застосування до нарахованої пені спеціального строку позовної давності.

Згідно зі ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 року).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 06.09.2016 року, при цьому, заявлена до стягнення пеня за прострочену заборгованість за кредитом та за відсотками була нарахована з 15.04.2014 по 30.04.2015 та з 15.04.2014 по 01.05.2015 відповідно, тобто, у даному випадку має місце сплив спеціальної позовної давності, що передбачений ст. 258 ЦК України.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на пропуск спеціального строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у справі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК", з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "С.Р.К." (01001, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 34729465) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Миру, 28, ідентифікаційний код 21650966) заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 055 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот п'ять),84 долари США та судовий збір у розмірі 26 860 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят) грн. 19 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.