Рішення

від 15.03.2018 по справі 813/524/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/524/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Новак Л.М.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 26.09.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області № Ю-2793-23 від 15.01.2018 про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 вересня 2018 року відповідачем винесене рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та виставлено вимогу № Ю-2793-23 від 15.01.2018 про сплату боргу (недоїмки). Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали висновки відповідача щодо порушення позивачем строку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач стверджує, що кошти зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були сплачені позивачем своєчасно, однак помилково зараховані на невірний рахунок. Вказує, що позивач подав до банку платіжне доручення про сплату єдиного внеску, банк прийняв такий платіж, і через чотири робочі дні такий платіж не повернувся до платника, тому єдиний внесок позивачем сплачений вчасно і в повному розмірі. Позивач зазначає, що доказом своєчасної сплати єдиного внеску та списання коштів з рахунків позивача є фіксовані дати прийняття Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області платежу. Відтак, посилання відповідача на те, що єдиний внесок надійшов на неправильний рахунок у Державному Казначействі є безпідставними, у зв'язку з чим позивач просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив, просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов та поясненнях. В обґрунтування заперечень зазначив, що в результаті порушення позивачем ОСОБА_4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , відповідачем прийнято 26.09.2017 рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та виставлено вимогу № Ю-2793-23 від 15.01.2018 про сплату боргу (недоїмки). Відповідач зазначає, що позивачем перераховано кошти на рахунок, який з 1 жовтня 2015 року перестав бути рахунком відповідача, оскільки був відключений. Вказує, що кошти перераховані на вказаний рахунок не були перераховані до державного бюджету, а відтак даний рахунок не міг бути його частиною. Додатково відповідач зазначає, що заява позивача про перерахунок помилково сплаченої суми не відповідає зразку визначеному в додатку 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 6 від 05.02.2016.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року позовну заяву Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

20 лютого 2018 року позивачем було подано до суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, чим усунуто недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим 21 лютого 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в адміністративній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Інститутом сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до бюджету сплачено ЄСВ згідно з платіжними дорученнями від 29.09.2015 № 496 на суму 19343,37 грн, № 505 на суму 81414.95 грн, № 273 на суму 3799,26 грн, № 272 на суму 3,71 грн, від 12.10.2015 № 519 на суму 140000,00 гри, № 518 на суму 11000,00 грн, № 288 на суму 1200,00 грн, № 294 на суму 100, 00 грн, від 29.10.2015 № 321 на суму 738,61 грн, № 322 на суму 9501, 40 грн, № 553 на суму 32702,16 грн, № 554 на суму 157717, 68 грн, на помилковий рахунок № 371992207011325, які діяв до 01.10.2015.

02 листопада 2015 року Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернувся з листом № 540 до ДПС України у Львівській області, в якому просило здійснити переказ коштів з рахунку по ЄСВ № 371992207011325, на рахунок ЄСВ № 37195201011325, які були перераховані згідно платіжних доручень: від 29.09.2015 № 496 на суму 19343,37 грн, № 505 на суму 81414.95 грн, № 273 на суму 3799,26 грн, № 272 на суму 3,71 грн, від 12.10.2015 № 519 на суму 140000,00 гри, № 518 на суму 11000,00 грн, № 288 на суму 1200,00 грн, № 294 на суму 100, 00 грн, від 29.10.2015 № 321 на суму 738,61 грн, № 322 на суму 9501, 40 грн, № 553 на суму 32702,16 грн, № 554 на суму 157717,68 грн.

26 листопада 2015 року Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернувся до ДПС України у Львівській області із листом № 593, в якому зазначив, що 29 вересня 2015 року, 12 жовтня 2015 року та 29 жовтня 2015 року було перераховано ЄСВ з рахунків інституту № 35218001002576 та № 35223201002576 на рахунок ЄСВ № 37199207011325. У зв'язку з тим, що вказаний рахунок виявився помилковим, позивач просив зняти штрафні санкції з Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті ЄСВ.

26 вересня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області прийняло рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого позивачу нараховано штраф у розмірі 212422,05 грн та пеню у розмірі 21114, 09 грн.

3 жовтня 2017 року Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернувся до ГУ ДФС у Львівській області із листом № 487, в якому зазначив, що 29 вересня 2015 року, 12 жовтня 2015 року та 29 жовтня 2015 року було перераховано ЄСВ з рахунків інституту № 35218001002576 та № 35223201002576 на рахунок ЄСВ № 37199207011325 . У зв'язку з тим, що вказаний рахунок виявився помилковим, позивач просив зняти штрафні санкції з Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті ЄСВ.

9 жовтня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області надало відповідь позивачу у листі № 16735/10/13-01-13-11-05, в якій зазначило, що в разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цільового рішення.

5 жовтня 2017 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із зверненням про не застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

15 січня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області виставлено Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України вимогу № Ю-293-23 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 55126, 45 грн.

17 січня 2018 року Державна фіскальна служба України скерувала на адресу позивача лист № 1645/6/99-99-13-02-01-15 Про розгляд звернення , в якому зазначила, що пільги щодо не застосування штрафних санкцій у разі сплати єдиного внеску на невідповідні рахунки чинним законодавством не передбачені.

Позивач не погодившись із зазначеними рішеннями відповідача звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, ОСОБА_4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 6 ОСОБА_4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 ОСОБА_4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, відповідно до ч. 10 цієї ж статті, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 ОСОБА_4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим ОСОБА_4, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим ОСОБА_4.

Абзацом першим ч. 5 ст. 9 згаданого ОСОБА_4 передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

З наведеної норми слідує, що сплатою єдиного внеску є внесення відповідних сум на рахунки органів доходів і зборів.

Відповідно до положень абзацу першого ч. 8 ст. 9 ОСОБА_4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Як передбачено абзац. 1 ч. 1 ст. 43 Бюджетного Кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України..

Частиною 5 ст. 45 Бюджетного Кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поряд з цим, пунктом 22.4 статті 22 ОСОБА_4 України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 за № 2346-III, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання до банку платника.

А відтак, суд вважає, що під сплатою єдиного внеску розуміється внесення відповідних сум на рахунки органів доходів і зборів.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення від 29.09.2015 № 496 на суму 19343,37 грн, № 505 на суму 81414.95 грн, № 273 на суму 3799,26 грн, № 272 на суму 3,71 грн, від 12.10.2015 № 519 на суму 140000,00 гри, № 518 на суму 11000,00 грн, № 288 на суму 1200,00 грн, № 294 на суму 100, 00 грн, від 29.10.2015 № 321 на суму 738,61 грн, № 322 на суму 9501, 40 грн, № 553 на суму 32702,16 грн, № 554 на суму 157717, 68 грн, в яких вказано призначення, зокрема, єдиний соціальний внесок.

При цьому, судом встановлено, що вищенаведені кошти були зараховані на рахунок, який раніше використовувався для сплати єдиного соціального внеску.

Зокрема, як зазначено у поясненнях ГУ ДФС у Львівській області рахунок по оплаті ЄСВ № 371992070113525 на який позивачем здійснено оплату був відключений 1 жовтня 2015 року.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту, що позивачу було відомо про відключення рахунку № 371992070113525.

Як встановив суд, контролюючим органом було застосовано штраф та нараховано пеню на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 ОСОБА_4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень суми коштів були сплачені на рахунок ДПІ у Пустомитівському районі м. Львова, а відтак кошти надійшли до Державного бюджету України.

За таких обставин, суд вважає, що контролюючий орган без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про наявність складу правопорушення (несвоєчасна сплата) та застосував штраф і нарахував пеню.

Висновок щодо застосування норм вищенаведених законодавчих актів у такий спосіб, викладено у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 у справі № 21-377а15.

В даній постанові також зазначається про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

У постанові від 21.02.2018 у справі № 813/1008/16 Верховний Суд зазначив, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені ОСОБА_4 терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку 3719, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Щодо посилання відповідача, що заява позивача про перерахунок помилково сплаченої суми не відповідає зразку визначеному в додатку 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 6 від 05.02.2016, суд зазначає наступне.

Як слідує із матеріалів справи, 02 листопада 2015 року Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернувся з листом № 540 до ДПС України у Львівській області, в якому просив здійснити переказ коштів з рахунку по ЄСВ № 371992207011325, на рахунок ЄСВ № 37195201011325.

На момент звернення позивача із зазначеним листом діяв Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів № 450 від 09.09.2013 (далі Порядок № 450), який втратив чинність 26.02.2016 на підставі Наказу Міністерства фінансів № 6 від 16.01.2016.

Так, Порядок № 450 визначає процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення платникам, на яких згідно із ОСОБА_4 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - платники єдиного внеску), сум помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до ч. 5 Порядку № 450 повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку (окрім випадку надходження до органу доходів і зборів рішення суду про визнання безпідставним стягнення ним з юридичних і фізичних осіб сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій), здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - заява), яка подається в довільній формі до органу доходів і зборів.

Таким чином, на момент звернення позивача 02 листопада 2015 року з листом № 540 до ДПС України у Львівській області законодавством не встановлено вимог щодо змісту та форми заяви, а відтак посилання відповідача, що заява позивача від 02 листопада 2015 року не відповідає зразку визначеному в додатку № 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 6 від 05.02.2016, не приймаються судом до уваги.

Окрім того, суд звертає увагу, що Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів № 6 від 05.02.2016 на який посилається відповідач на момент звернення позивача із листом № 540 від 02.11.2015 не був чинний.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено факт правомірності прийняття оскаржуваного рішення та вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 26.09.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області № Ю-2793-23 від 15.01.2018 про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 4329 (чотири тисячі триста двадцять дев'ять) грн 94 коп сплаченого судового збору на користь Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (81115, Львівська область, Пустомитівський район, с. Оброшине, код ЄДРПОУ 00496952).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2018.

Суддя Р.М. Брильовський