Постанова

від 13.11.2018 по справі 813/524/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа №813/524/18

адміністративне провадження №К/9901/63356/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 (суддя Брильовський Р.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 (судді: Запотічний І.І. (головуючий), Довга О.І., Затолочний В.С.) у справі №813/524/18 за позовом Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення та вимоги про сплату боргу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішення № 0143331311 від 26.09.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимоги № Ю-2793-23 від 15.01.2018 про сплату боргу (недоїмки).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення та вимогу контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що позивачем було своєчасно сплачено єдиний внесок, однак сплачені кошти були помилково зараховані на невірний рахунок. Позивач зазначає, що доказом своєчасної сплати єдиного внеску та списання коштів з його рахунків є фіксовані дати прийняття Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області відповідного платежу, відтак посилання контролюючого органу на те, що єдиний внесок надійшов на неправильний рахунок у Державному Казначействі є безпідставними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки).

4. Суди дійшли висновку, що при сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ) суми коштів зараховуються на єдиний казначейський рахунок, а помилкове зазначення розрахункового рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми ЄСВ не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату ЄСВ у строк, встановлений п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а відтак і для прийняття вимоги про сплату боргу та застосування пені та штрафу відповідно до ст. 25 вказаного Закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до бюджету сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ) згідно з платіжними дорученнями від 29.09.2015 №496 на суму 19343,37 грн, № 505 на суму 81414.95 грн, № 273 на суму 3799,26 грн, № 272 на суму 3,71 грн, від 12.10.2015 № 519 на суму 140000,00 гри, № 518 на суму 11000,00 грн, № 288 на суму 1200,00 грн, № 294 на суму 100, 00 грн, від 29.10.2015 №321 на суму 738,61 грн, № 322 на суму 9501, 40 грн, № 553 на суму 32702,16 грн, № 554 на суму 157717, 68 грн.

Розрахунковий рахунок № 371992207011325 діяв до 01.10.2015 та з вказаної дати перестав бути рахунком відповідача.

26 вересня 2017 року контролюючим органом прийняло рішення № 0143331311 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого позивачу нараховано штраф у розмірі 212 422,05 грн та пеню у розмірі 21 114,09 грн.

Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 2 листопада 2015 року звернувся з листом № 540 до контролюючого органу, в якому просив здійснити переказ коштів з рахунку по ЄСВ №371992207011325, на рахунок ЄСВ № 37195201011325, які були перераховані згідно вищевказаних платіжних доручень.

26 листопада 2015 року позивач звернувся до контролюючого органу з листом №593, в якому зазначив, що 29 вересня 2015 року, 12 жовтня 2015 року та 29 жовтня 2015 року було перераховано ЄСВ на рахунок № 37199207011325,проте у зв'язку з тим, що вказаний рахунок виявився помилковим, позивач просив зняти штрафні санкції з Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті ЄСВ.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на порушення норм процесуального права, зазначає, що позивачем несвоєчасно сплачено ЄСВ, оскільки перераховано кошти на рахунок, який з 1 жовтня 2015 року перестав бути рахунком відповідача, а отже кошти не були перераховані до державного бюджету. Крім того вказує, що заява позивача про перерахунок помилково сплаченої суми не відповідає зразку визначеному в додатку 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 6 від 05.02.2016.

Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті які були наведені контролюючим органом в апеляційній скарзі касаційна скарга не містить.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Бюджетний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частина перша статті 43.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

10.2. Частина п'ята статті 45.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

11. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 2 частини першої статті 1.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

11.2. Пункт 3-1 частини першої статті 1.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

11.3.Частина шоста статті 9.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

11.4. Частина восьма статті 9.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

11.5. Частина одинадцята статті 9.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

11.6. Частина десята статті 25.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

11.7. Пункт одинадцятий статті 25.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

12. Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів, Міністерства фінансів України №493/815 від 19.09.2013 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 1.1.

Це Положення розроблено відповідно до статей 8, 9, 11, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом, на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України відповідно до вимог законодавства.

12.2. Пункт 2.1.

Міністерство доходів і зборів України та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Рахунки 3719 відкриваються в розрізі категорій платників, визначених Законом.

Рахунки 3719 відкриваються Міндоходів на балансі Державної казначейської служби України та територіальним органам Міндоходів - на балансі головних управлінь Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

12.3. Пункт 2.2.

Відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв Міндоходів і територіальних органів Міндоходів та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Розрахункове обслуговування Міндоходів та територіальних органів Міндоходів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів між органами Казначейства і власниками рахунків згідно з вимогами порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

12.4. Пункт 3.1.

Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.

13. Судова практика.

Постанова Верховного суду України від 16.06.2015 у справі № 21-377а15 за позовом Дочірнього підприємства ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА до окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України (правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників) про скасування податкового повідомлення-рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суми єдиного внеску зараховуються на єдиний казначейський рахунок - 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування".

15. Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску, за умови зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок - 3719, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, що позивач платіжними дорученнями від 29.09.2015, від 12.10.2015 та від 29.10.2015 перерахував відповідні суми ЄСВ у визначені законодавством терміни на рахунок № 371992070113525 та відповідні суми були зараховані на вказаний рахунок, який відноситься до єдиного казначейського рахунку - 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування", колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки помилкове зазначення реквізиту розрахункового рахунку, який після 1 жовтня 2015 року не є рахунком для сплати ЄСВ, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату ЄСВ у строк, встановлений п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а відтак і для застосування пені та штрафу відповідно до ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст.25 вказаного Закону.

Крім того, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій контролюючий орган, всупереч вимог процесуального закону, не надав жодних доказів на підтвердження факту, що позивачу було відомо, що рахунок № 371992070113525, який раніше використовувався для сплати єдиного соціального внеску, з 1 жовтня 2015 року вже не є рахунком для сплати ЄСВ.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як стверджує контролюючий орган відповідний розрахунковий рахунок був відключений та не обслуговувався з 1 жовтня 2015 року, проте з встановлених обставин справи вбачається, що штрафні санкції та пеня були нараховані позивачу в тому числі і за несвоєчасну сплату ЄСВ, який сплачено згідно платіжних доручень від 29.09.2015, що також свідчить про безпідставність такого нарахування.

18. Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу відносно того, що заява позивача про перерахунок помилково сплаченої суми не відповідала зразку визначеному в додатку 1 до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 6 від 05.02.2016, оскільки на момент звернення позивача з відповідною заявою, а саме 2 листопада 2015 року, вищезазначений порядок не був чинним, натомість діяв Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів № 450 від 09.09.2013, яким не було встановлено вимог щодо змісту та форми заяви про повернення надміру або помилково сплачених коштів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі № 813/524/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду