Постанова

від 15.03.2018 по справі 642/6354/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 р. № 642/6354/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 642/6354/17 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Новопсковського районного суду Луганської області про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною відмову голови Новопсковського районного суду Луганської області у видачі наказу про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі - 66144,00 грн.

- визнати протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області у виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 66144,00 грн.

- зобов'язати голову Новопсковського районного суду Луганської області видати наказ про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі - 72205 грн. (сімдесят дві тисячі двісті п'ять гривень) 35 коп.

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв'язку з відставкою у розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 72205 грн. (сімдесят дві тисячі двісті п'ять гривень) 35 коп.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що наказом голови Новопсковського районного суду Луганської області № 65-к від 05.10.2016 на підставі постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016 відраховано зі штату суддів Новопсковського районного суду Луганської області у зв'язку із звільненням з посади судді відповідно до поданої заяви про відставку. Позивач вказав на те, що 07.11.2017 він звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України з письмовою заявою про нарахування та виплату йому вихідної допомоги у зв'язку із відставкою та 07.11.2017 позивач звернувся також до голови Новопсковського районного суду Луганської області щодо виплати вихідної допомоги у розмірі 3-х місячної суддівської винагороди. Проте, позивачу відмовлено у виплаті вихідної допомоги, посилаючись на відсутність підстав для її виплати. таким чином, ОСОБА_1 вважає, що вказані відмови є протиправними.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 21.02.2018 через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивача звільнено з посади судді Новопсковського районного суду Луганської області наказом голови суду від 05.10.2016, у зв'язку із поданням заяви про звільнення на підставі постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016. Також, представник відповідача зауважив, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, яким передбачено виплату вихідної допомоги у розмірі 3-х місячних суддівських винагород набрав чинності 30.09.2016. Тобто, представник відповідача вважає, що в даному випадку до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача, а на той час підстав для нарахування та виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 не було.

Представник Новопсковського районного суду Луганської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 14.03.2018 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі представника Новопсковського районного суду Луганської області. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що оскільки на час прийняття постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016 "Про звільнення суддів", стаття 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016, яка передбачає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 3-х місячних суддівських винагород не набрала чинності, то положення вказаної статті на позивача не поширюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

30.10.1999 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Лутугинського районного суду Луганської області, відповідно до наказу начальника управління юстиції Луганської області № 117 від 15.11.1999.

З 15.10.2015 позивача переведено на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області відповідно до Указу Президента України "Про переведення суддів" № 564/2015 від 26.09.2015.

22 вересня 2016 року Верховною Радою України прийнято постанову № 1600-VIII, якою, у зв'язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Заботіна В.В.

Наказом голови Новопсковського районного суду Луганської області № 65-к від 05.10. 2016 позивача відраховано зі штату Новопсковського районного суду Луганської області з 05.10.2016, у зв'язку із звільненням його з посади за заявою про відставку.

Відповідно до довідки про доходи від 26.12.2017, що міститься в матеріалах справи, загальна сума заробітної плати, яка виплачувалась ОСОБА_1 за останні три місяці перед звільненням становить 72205,35 грн.

07 листопада 2017 року позивач звернувся із письмовою заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про нарахування та виплату йому вихідної допомоги у зв'язку з відставкою.

Листом № 2037/17 від 05.12.2017 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повідомило позивача про те, що на час прийняття постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016 "Про звільнення суддів", Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 не містив положень щодо виплати вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою, а тому, підстави для виплати такої допомоги відсутні.

Також, 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови Новопсковського районного суду Луганської області з листом про вирішення питання щодо виплати вихідної допомоги у розмірі 3-х місячної суддівської винагороди.

Листом № 01/264/2017 від 20.11.2017 головою Новопсковського районного суду Луганської області повідомлено позивача про те, що станом на час прийняття постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016 "Про звільнення суддів", стаття 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016, яка передбачає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою не набрала чинності та зазначено, що положення вищезазначеного Закону набрало чинності 30.09.2016. Також вказано на те, що враховуючи, що на момент реалізації ОСОБА_1 права на відставку діяла норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 ( вредакції чинній на 22.09.2016), яка не передбачала виплату вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку, а норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016, яка передбачала виплату вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку у розмірі 3-х місячних заробітних плат за останньою посадою не набрала чинності, підстави для виплати вихідної допомоги у розмірі 3-х місячних суддівської винагороди відсутні.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції, чинній на момент прийняття постанови Верховної Ради України, якою позивача звільнено з посади судді) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Разом з цим, Закон України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ втратив чинність на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ.

Положеннями частини 1 статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції до 01.04.2014 року) передбачалося, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 року, було внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виключено з нього статтю 136, якою передбачалось, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

30 вересня 2016 року набув чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. 1 ст. 143 якого визначає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом голови Новопсковського районного суду Луганської області № 65-к від 05.10.2016 ОСОБА_1, який постановою Верховної Ради України № 1600-VІІІ від 22 вересня 2016 року звільнений з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку, відраховано зі штату Новопсковського районного суду Луганської області з 05.10.2016, у зв'язку із звільненням його з посади за заявою про відставку.

Тобто на момент прийняття вказаного наказу діяла норма ч. 1 ст. 143 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, що передбачала виплату вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою судді, який вийшов у відставку.

З матеріалів справи вбачається, що після прийняття постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 22 вересня 2016 року, головою Новопсковського районного суду Луганської області винесено наказ № 65-к від 05.10.2016 про відраховання ОСОБА_1 зі штату Новопсковського районного суду Луганської області з 05.10.2016.

Тобто, станом на 30 вересня 2016 року позивач перебував на посаді судді, а тому, суд вважає, що на ОСОБА_1 поширюється дія норми ч. 1 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013 за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю. У зв'язку з цим парламент повноважний встановлювати вихідну допомогу та визначати її розмір.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, вищого спеціалізованого суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Статтею 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що втимоги позивача є любгрунтованими та є такими, що підялгають задоволенню

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, 61017, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (місцезнаходження - вул. Миру, буд. 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, ідентифікаційний код - 26297948), Новопсковського районного суду Луганської області (місцезнаходження - вул. Українська, буд. 28, смт. Новопсков, Луганська область, 92303, ідентифікаційний код - 05381403) про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову голови Новопсковського районного суду Луганської області у видачі наказу про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області у виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою.

Зобов'язати голову Новопсковського районного суду Луганської області видати наказ про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 72205 грн. (сімдесят дві тисячі двісті п'ять гривень) 35 коп.

Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) вихідну допомогу у зв'язку з відставкою у розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 72205 грн. (сімдесят дві тисячі двісті п'ять гривень) 35 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко