Рішення

від 19.03.2018 по справі 821/355/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/355/18 11 год.50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ВІТА" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання надати дозвіл,

встановив:

Фермерське господарство "ВІТА" (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_3, у якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні Фермерському господарству "ВІТА" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,3133 га із видом цільового використання - для іншого сільськогосподарського призначення із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати Фермерському господарству "ВІТА" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із видом цільового використання - для іншого сільськогосподарського призначення із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами пункту на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, на якій розташований комплекс нежитлових будівель (ангару) літ. "А" загальною площею 761,4 кв.м, та споруд: літ. "Б" навіс;, літ. "В" навіс; трансформатор; №1, №І, замощення, які належать на праві власності Фермерському господарству "ВІТА", орієнтовною площею 0,3133 га.

Ухвалою від 26 лютого 2018 року відкрите спрощене провадження у справі та залучено третю особу - ОСОБА_3, судове засідання призначене на 19.03.2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з прилюдних торгів набув у власність нерухоме майно комплекс нежитлових будівель (ангару) за межами пункту на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області. Для оформлення у користування земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки. Листом від 22.12.2017р. позивач отримав відмову із посиланням на те, що вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_3 і для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою необхідна нотаріально завірена письмова згода землекористувача. Позивач вважає відмову незаконною, посилаючись на норми ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України та зазначає, що одночасно із набуттям ним у власність об'єкта нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, припинилось право користування цією земельною ділянкою у іншої особи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі перебирати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки не наділені правом створювати норми права, а вповноважені лише перевіряти вже створені норми на їх відповідність вищим нормативно-правовим актам.

У судовому засіданні, виступаючи із вступним словом, представник позивача підтримав позицію Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, викладену у відмові у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Третя особа не прибув у судове засідання, надіславши пояснення, якими повідомив суд, що він є головою фермерського господарства "Міша» , яке знаходиться на території Великолепетиського району Херсонської області. В користуванні ФГ "Міша» перебуває на підставі Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, земельна ділянка, площею 45,2 га для ведення фермерського господарства. У 1993 році, його батько, ОСОБА_4, (який є теж головою іншого фермерського господарства Альфа ), побудував ангар на землі ФГ "Міша» . Будівля ангару належала ФГ Альфа . За рішенням Великолепетиського районного суду з ФГ "Альфа" стягнута кредитна заборгованість і будівля ангару була продана із торгів. У жовтні 2015 року будівлю ангару придбало ФГ "Віта» , яке є на теперішній час його власником. У серпні 2017 року голова ФГ »Віта» звернулась до ОСОБА_3 із заявою про добровільне припинення права постійного користування ФГ »Міша» земельною ділянкою площею 0,3133 га, на якій знаходиться будівля ангару. Згоду на добровільну відмову від частки земельної ділянки,яке використовує ФГ Міша . ОСОБА_4 не давав. З позовними вимогами позивача не згоден.

Заслухавши виступи представників сторін у судовому засіданні, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.

Фермерське господарство ВІТА набуло у власність об'єкт нерухомого - комплекс нежитлових будівель (ангару), що розташований за межами населеного смт ОСОБА_5 в адміністративних межах Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області.

Право власності на вказане майно підтверджується свідоцтвом, виданим державним нотаріусом Великолепетиської державної нотаріальної контори Херсонської області від 07 жовтня 2015 року та зареєстрованого в реєстрі за №1018; витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №45239387 від 07 жовтня 2015 року; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63161281 від 11.07.2016 року.

Згідно технічного паспорту БТІ загальна площа використовуваної земельної ділянки під зазначеним об'єктом нерухомого майна становить 0,3133 га.

Відповідно до інформації відділу у Великолепетиському районі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області земельна ділянка площею 0,3133 га, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель (ангару), знаходиться і складі 45,2 га земель фермерського господарства Міша та перебуває в користуванні ОСОБА_3 на підставі державного акта на право довічного успадкованого володіння з цільовим призначенням - 01.02. Для ведення фермерського господарства.

Право постійного користування ОСОБА_3 земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого на підстав рішення Великолепетиської селищної ради народних депутатів від 16.09.1992 року № 66 на земельну ділянку площею 45.2 га для ведення селянського (фермерського) господарства та зареєстровано у книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 7.

Для оформлення у користування земельної ділянки, на якій розміщених об'єкт нерухомості, що належить позивачу, останній звернувся із відповідною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 0,3133 га із видом цільового використання - для сільськогосподарського призначення (під комплексом нежитлових будівель) із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області.

Відповідач листом від 22 грудня 2017 року №0-21-0.302-9635/2,-17 відмовив позивачу, зазначивши, що за інформацією відділу у Великолепетиському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області вищевказана земельна ділянка перебуває в користуванні іншої особи, на підставі державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею. У поданих документах відсутня згода землекористувача, засвідчена нотаріально, що є порушенням вимог статті 123 Земельного кодексу України.

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні положення законодавства.

Згідно статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Нормами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин першої та другої статі 120 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 377 Цивільного кодекс України, у разі набуття права власності на будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду,розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомого майна із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм розподільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття і власності на нерухомість.

Відповідно до пункту е) частини першої статті 141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, які розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, набуває право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Із аналізу зазначених норм слідує, що при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруджу право попереднього власника або користувача на земельну ділянку припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Ця норма є імперативною, відступ від неї не допускається.

За таких обставин, суд погоджується із позивачем, що право постійного користування землею ОСОБА_3 за державним актом на право довічного успадкованого володіння, у зв'язку з переходом права власності на розташований на спірній земельній ділянці об'єкт нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель (ангару) до Фермерського господарства ВІТА припинилось у тій частині, на якій розташований комплекс нежитлових будівель (ангару) та на частку земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування в силу прямої норми закону з моменту реєстрації права власності Фермерського господарства ВІТА в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 жовтня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144326965212.

Зважаючи на вищевикладене, відсутність нотаріально засвідченої згоди ОСОБА_3 про припинення права користування земельною ділянкою орієнтованою площею 0,3133 га, не може бути перешкодою у наданні відповідачем дозволу Фермерському господарству ВІТА на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 0,3133 га із видом цільового використання - для іншого ськогосподарського призначення із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області.

Також суд не погоджується із твердженням відповідача про відсутність у суду повноважень на врегулювання даного спору, оскільки це є втручанням у повноваження державного органу, з огляду на наступне.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_6 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_6 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

До того ж, виключність повноважень, як це зазначено у відзиві на позов, з огляду на положення статей 55, 124 Конституції та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, жодним чином не впливає на можливість оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (адміністративне провадження №К/9901/4844/18).

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні Фермерському господарству "ВІТА" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,3133 га із видом цільового використання - для іншого сільськогосподарського призначення із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати Фермерському господарству "ВІТА" (код ЄДРПОУ 21305672) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із видом цільового використання - для іншого сільськогосподарського призначення із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами пункту на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, на якій розташований комплекс нежитлових будівель (ангару) літ. "А" загальною площею 761,4 кв.м, та споруд: літ. "Б" навіс;, літ. "В" навіс; трансформатор; №1, №І, замощення, які належать на праві власності Фермерському господарству "ВІТА" (код ЄДРПОУ 21305672), орієнтовною площею 0,3133 га.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281) судовий збір у сумі 3524 грн. на користь Фермерського господарства "ВІТА" (код ЄДРПОУ 21305672).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 березня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 6.2