Постанова

від 20.03.2018 по справі 2-334/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-334/09 Головуючий у І інстанції Остахнович А.В. Провадження № 22-ц/780/269/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 1 20.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою комісії з реорганізації вирішення майнових питань реорганізованого КСП Світанок в особі ОСОБА_5 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в січні 2009 року до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, посилаючись на те, що вони придбали у відповідача три виробничі приміщення та магазин-їдальню, що розташовані в с.В.Мотовилівка, по вул. Колгоспна, 20а, 20б, 20в, та 20г, але не уклали нотаріально посвідченого договору. Станом на 2009 рік відповідач ухилявся від посвідчення такого договору.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2009 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу примішень, що розташовані с.В.Мотовилівка, вул.Колгоспна №20а, №206, №20в, №20г.(інвентарний номер 20, 21, 22, 23 відповідно) Фастівського району Київської області фактично укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дійсним.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на виробниче приміщення, що розташоване за адресою с.В.Мотовилівка, вулиця Колгоспна, 20а, (інвентарний №20) Фастівського району, Київської області, виробниче приміщення, що розташоване за адресою с.В.Мотовилівка, вулиця Колгоспна, 20в, (інвентарний №22) Фастівського району, Київської області, та приміщення магазину-їдальні, що розташоване за адресою с.В.Мотовилівка, вулиця Колгоспна, 20г, (інвентарний № 23 Фастівського району, Київської області.

Визнано право власності на виробниче приміщення, що розташоване за адресою с.В.Мотовилівка, вулиця Колгоспна, 206, (інвентарний №21), Фастівського району, Київської області за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних долях по 1/2 частині кожному.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням комісія з реорганізації вирішення майнових питань реорганізованого КСП Світанок в особі ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

При цьому зазначає, що продаж даного майна був можливий, якщо стороною договору була б ліквідаційна комісія, як юридична особа, а не фізична особа ОСОБА_8, якщо вона є керівником КСП Світанок .

Також, ч.3 ст. 334 ЦК України (станом на 2005 рік) передбачала можливість визнання права власності на майно, набутого за договором, на підставі рішення суду тільки за договором, який передбачає лише нотаріальне посвідчення.

Ухвалою суду від 22 грудня 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 15 січня 2018 року. 15 січня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_6

У відзиві позивач ОСОБА_6 просить апеляційне провадження по справі закрити відповідно до вимог ч. 2 ст. 362 ЦПК України, оскільки ОСОБА_5 не має належним чином затверджених повноважень представляти інтереси Комісії та співвласників майнових паїв колишнього КСП Світанок .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2005 року ОСОБА_6 з ОСОБА_7 узгодиши всі суттєві умови купівлі-продажу вніс кошти в сумі 8 000 грн., як плату за виробниче приміщення інвентарний № 20, що розташоване за адресою: с.В.Мотовилівка, вул.Колгоспна, 20а.

10 жовтня 2005 року ним та його партнером по бізнесу ОСОБА_7 було внесено 18 000 грн., по 9 000 грн. кожним, як плату за виробниче приміщення інвентарний № 21, що розташоване за адресою: с.В.Мотовилівка, вул.Колглспна, 206.

10 листопда 2005 року ним було внесено кошти в сумі 4 000 грн., як плату за виробниче приміщення інвентарний №22, що розташоване за адресою: с.В.Мотовилівка, вул.Колгоспна, 20в.

05 грудня 2005 року ним було внесено кошти в сумі 28 000 грн., як плату за приміщення магазину-їдальні інвентарний №23, що розташоване за адресою: с.В.Мотовилівка, вул.Колглспна, 20г.

Усі оплати підтверджуються відповідними накладними та квитанціями до прибуткового касового ордера, виданими СТОВ Світанок .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач передав, а позивачі отримали вказані приміщення, за що заплатили йому відповідні кошти, даний факт підтверджується матеріалами справи. Фактично позивачі, з часу отримання відповідачем коштів, виконали всі істотні умови договору а саме: відповідач передав в користування позивачам всі документи на вказані приміщення, позивачі користуються приміщеннями, сплачують всі необхідні платежі, доглядають за земельною ділянкою на якій знаходяться приміщення. Отже, суд дійшов висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Крім того, суд виходив з того, що згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, в редакції яка діяла на момент ухвалення рішення, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені в результаті неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що усі правовідносини щодо спірних будівель виникли між позивачами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та СТОВ Світанок , посадові особи якого приймали грошові кошти від позивачів та видавали відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів (а.с.10-12,13).

Крім того, в матеріалах справи наявний договір оренди з правом викупу укладений 10 липня 2005 року між СТОВ Світанок орендодавцем-продавцем, в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_6 орендарем-покупцем. (а.с.16)

Також, в матеріалах справи є заява СТОВ Світанок в особі директора ОСОБА_8 (а.с.20), з якої вбачається, що саме СТОВ Світанок не заперечує проти позову.

Натомість, СТОВ Світанок , як власник майна та особа, яка укладала договір оренди та отримувала грошові кошти від позивачів за викуп приміщень до участі у справі залучена не була.

Позов було пред явлено до фізичної особи ОСОБА_8, який будь-якого особистого відношення до спірного майна не мав, будь-яких прав та законних інтересів позивачів не порушував, а отже є неналежним відповідачем у даний справі.

Суд вказаних обставин не врахував і ухвалив незаконне та необгрунтоване рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах закону, а висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Що ж до заперечень позивача ОСОБА_6 та його представника з приводу необхідності закриття апеляційного провадження у справ, у зв язку з відсутністю прав у апелянта на оскарження даного рішення, то колегія суддів їх розцінює критично і до уваги не приймає, оскільки жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тих обставин, що комісія припинила свою діяльність, її створення або повноваження ОСОБА_5 було визнано незаконним суду надано не було, а, отже, факт відсутності повноважень у апелянта на час подачі апеляційної скарги не встановлено.

Крім того, відповідно до п.п.5 п.5 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001р. N177, комісія має право звертатися в установленому порядку з позовом до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння (недобросовісного набувача), а отже, відповідно, наділена цивільно процесуальною дієздатністю та правоздатністю.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може вважатись ухваленим з додержанням вимог закону, і відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_8

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу комісії з реорганізації вирішення майнових питань реорганізованого КСП Світанок в особі ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: В.І. Олійник

ОСОБА_3