Постанова

від 12.03.2018 по справі 464/9160/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 березня 2018 року

м. Київ

справа № 464/9160/16-ц

провадження № 61-150 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідачі: Міністерство юстиції України, управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк Львів ,

представник Міністерства юстиції України - Посисень Ірина Романівна,

представники публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку Львів : Кравчук РусланСтепанович, Туркевич Ростислав Юрійович,

третя особа - ОСОБА_9,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Крайник Н. П., Савуляка Р. В.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку Львів (далі - ПАТ АКБ Львів ), третя особа - ОСОБА_9, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2011 року між ОСОБА_9 та ПАТ АКБ Львів було укладено договір іпотеки, відповідно до якого нерухоме майно, половина якого належить їй на підставі свідоцтва про право власності від 26 липня 2010 року, а саме будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 468 кв. м, а також земельна ділянка площею 0,00930 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за тією ж адресою, були передані в іпотеку для забезпечення зобов'язань приватного підприємства Топ Мотор Сервіс по кредитних договорах, укладених з ПАТ АКБ Львів , від 30 січня 2008 року та від 5 лютого 2008 року.

Право власності на належне ОСОБА_9 та їй нерухоме майно неправомірно було зареєстроване за ПАТ АКБ Львів на підставі зазначеного договору іпотеки. Вважала, що державним реєстратором безпідставно було зареєстровано право власності за ПАТ АКБ Львів , оскільки банк не надсилав їй жодних вимог про усунення порушень умов договору іпотеки від 12 травня 2011 року, а, отже, іпотекодержатель не міг надати для реєстрації підтвердження спливу 30 днів на усунення порушень, які є обов'язковими для вчинення відповідних реєстраційних дій. Стверджувала, що ПАТ АБК Львів не було дотримано Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 , а тому державний реєстратор безпідставно зареєстрував право власності на спірне нерухоме майно за ПАТ АКБ Львів .

Ураховуючи наведене ОСОБА_4 просила суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25083766 від 06 жовтня 2015 року державного реєстратора Філанюка С. П. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, яким проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 468 кв. м та земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ АКБ Львів ; скасувати записи державного реєстратора реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Загарії В. О. про право власності № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 468 кв. м та земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 за ПАТ АКБ Львів ; поновити відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкти нерухомого майна, житловий будинок загальною площею 468 кв. м та земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташовані за адресою АДРЕСА_1, що передували скасованим записам.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2017 року у складі судді Чорної С. З. позов ОСОБА_4 задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25083766 від 06 жовтня 2015 року державного реєстратора Філанюка С. П. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, яким проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 468 кв. м та земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ АКБ Львів .

Скасовано записи державного реєстратора реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Загарії В. О. про право власності № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 про реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 468 кв. м та земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 за ПАТ АКБ Львів .

Поновлено відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкти нерухомого майна, житловий будинок загальною площею 468 кв. м та земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташовані за адресою АДРЕСА_1, що передували скасованим записам.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у реєстратора при реєстрації права власності за ПАТ АКБ Львів на житловий будинок загальною площею 468 кв. м та земельну ділянку площею 0,093 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, були відсутні належні докази одержання повідомлення ОСОБА_9 та ОСОБА_4 з вимогою про погашення заборгованості та попередженням про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому реєстраційні дії були вчинені незаконно. Суд зазначив, що листи-вимоги, які надсилались банком іпотекодавцям за своєю суттю не є листами вимогами про усунення порушень, а є листами про дострокове виконання зобов'язань, тобто ПАТ АКБ Львів вимагав від них достроково повністю погасити заборгованість по кредитним договорам, а не усунути порушення щодо сплати лише простроченої заборгованості, що необхідно для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ АКБ Львів задоволено . Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов, дійшовши хибного висновку про те, що доказом надіслання іпотекодержателем іпотекодавцеві письмової вимоги про усунення порушень та документом, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання цієї письмової вимоги, є виключно цінний лист з описом вкладення разом з розрахунковим документом, оскільки ані умовами укладеного між сторонами іпотечного договору, ані положеннями діючого законодавства не покладено на іпотекодержателя обов'язок надсилати повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору цінним листом з описом вкладення. Апеляційний суд вказав, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень або для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, передбачені статтями 22 , 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, чинній на час проведення оскаржуваних дій, а державна реєстрація за ПАТ АКБ Львів права власності на житловий будинок та земельну ділянку проведена відповідно до діючого на той час законодавства.

5 грудні 2017 року ОСОБА_9 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції незаконно проігнорував письмову заяву позивача про відмову від позову, тому суд повинен був закрити провадження у справі відповідно до вимог частини третьої статті 174 ЦПК України 2004 року.

5 грудня 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який правильно вказав, що доказом надіслання конкретного документу засобом зв'язку є виключно цінний лист з описом вкладеного разом з розрахунковим документом, а тому були відсутні підстави для реєстрації права власності за ПАТ АКБ Львів на спірні житловий будинок та земельну ділянку.

18 січня 2018 року ПАТ АКБ Львів подало відзив на касаційні скарги ОСОБА_9 та ОСОБА_4, в якому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки апеляційний суд ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, вказавши, що банк надав усі необхідні документи для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно у тому числі і належне підтвердження надсилання вимог іпотекодавцям. Також, апеляційний суд правильно не закрив провадження по справі, у зв'язку із відмовою позивача від позову, оскільки заява була подана електронною поштою, невідомою особою і ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі на вказану обставину не посилається.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У грудні 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 7.1. іпотечного договору від 12 травня 2011 року, укладеного між ПАТ АКБ Львів та ОСОБА_4 і ОСОБА_9, сторони погодили, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в цьому розділі, вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно із статтею 36 Закону України Про іпотеку .

Право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки позасудовими способами, визначеними цим договором, виникає у випадку залишення без задоволення боржником та/або іпотекодавцями-майновими поручителями письмової вимоги іпотекодержателя щодо усунення порушень основного зобов'язання або умов цього договору згідно зі статтею 35 Закону України Про іпотеку .

Пунктом 7.2. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право набути у власність предмет іпотеки на наступний день після спливу строку усунення порушень основного зобов'язання, вказаного у письмовій вимозі, надісланій боржнику та іпотекодавцям-майновим поручителям згідно із статтею 35 Закону України Про іпотеку та пунктом 6.3. цього договору і якщо в цей час вказані порушення не будуть усунені або така вимога буде залишена без задоволення.

За змістом пункту 6.3. іпотечного договору у разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику та іпотекодавцям-майновим поручителям письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначає стислий зміст порушених боржником та/або іпотекодавцями-майновими поручителями зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк або інший строк, встановлений іпотекодержателем та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом строку, встановленого вимога іпотекодержателем письмова вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

У пункті 8.6. іпотечного договору сторони погодили, що усі повідомлення сторін цього договору здійснюються в письмовій формі шляхом направлення відповідних листів за адресою вказаною у розділі 9 цього договору.

Частинами другою та тринадцятою статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, чинній на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій визначено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, як і порядок проведення такої реєстрації встановлює Кабінет Міністрів України.

Встановивши, що ПАТ АКБ Львів надало державному реєстратору усі передбачені пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 , який був чинним на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій, документи, у тому числі докази надіслання банком та отримання іпотекодавцями вимог про усунення порушень боржника та завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцями та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, та у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень або для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, передбачені статтями 22 , 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, чинній на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій, а державна реєстрація за банком права власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 проведена у відповідності до діючого на той час законодавства, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що доказом надіслання конкретного документу засобом зв'язку є виключно цінний лист з описом вкладеного разом з розрахунковим документом, а тому були відсутні підстави для реєстрації права власності за ПАТ АКБ Львів на спірні житловий будинок та земельну ділянку, є безпідставними.

Апеляційний суд правильно встановив, що до заяви про державну реєстрацію права власності банком, окрім інших документів, також було подано завірену в установленому порядку копію письмового листа-вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцям, а також копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Суд вірно вказав, що ані умовами укладеного між сторонами іпотечного договору, ані положеннями діючого законодавства не покладено обов'язок на іпотекодержателя надсилати повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору виключно цінним листом з описом вкладення.

Безпідставними є і доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що банк не надав державному реєстратору касові чеки або розрахункові квитанції про відправлення листів іпотекодавцям, оскільки відповідні докази у матеріалах справи містяться. Банком були надані копії реєстру поштових відправлень з квитанцією.

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги ОСОБА_9 про те, що апеляційний суд проігнорував письмову заяву позивача про відмову від позову та повинен був закрити провадження по справі відповідно до вимог частини третьої статті 174 ЦПК України 2004 року, оскільки відповідна заява була подана електронною поштою, без підпису особи, апеляційний суд розглянув заяву і відмовив у її задоволенні ухвалою від 20 листопада 2017 року, дійшовши правильного висновку, що за відсутності позивача чи його представника у судовому засіданні суд обмежений у можливості встановити дійсний намір позивача відмовитися від позову та роз'яснити йому наслідки відмови від позову.

Більш того, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на рішення апеляційного суду, в якій просить залишити у силі рішення суду першої інстанції, яким її позов був задоволений та не вказує про подачу нею вказаної ОСОБА_9 заяви.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк