Постанова

від 22.03.2018 по справі 0818/12600/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1558/18 Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В.

Є.У.№ 0818/12600/2012 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства Державний експорно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк про видачу дубліката виконавчого документу,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Державний експорно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ПАТ Державний експортно-імпортний банк України (далі - Банк) звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документу. В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням суду від 25.04.2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 90 745 доларів США 98 центів а також судовий збір в сумі 3 219 грн. в рівних частках з кожного.

12.06.2013 року Орджонікідзевським ВДВС за виконавчим листом №0818/12600/2012, виданим 28.05.2013 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/12470/14ц від 09.12.2014 року за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_3 визнаний безвісно відсутнім з 01.02.2012 року. Рішення набрало законної сили 22.12.2014 року.

23.06.2015 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий лист № 0818/12600/2012 направлений до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Посилаючись на те, що до теперішнього часу заборгованість перед банком не погашена, а оригінал зазначеного виконавчого листа відсутній, що позбавляє стягувача пред'явити виконавчий документ до виконання, просить суд видати дублікат зазначеного виконавчого листа.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2018 року заяву Публічного акціонерного товариства Державний експорно-імпортний банк України про видачу дублікату виконавчого документу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі про скасування судової ухвали і постановлення нової про задоволення вимог Банку останній зазначає, що висновки суду про пропуск стягувачем процесуального строку не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать ст.12 Закону України Про виконавче провадження , якою передбачений трирічний строк пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання. Виконавчий лист про примусове стягнення з ОСОБА_3 заборгованості перебував на примусовому виконанні, проте постановою державного виконавця від 23.06.2015 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку з визнанням боржника ОСОБА_3 безвісно відсутнім. На теперішній час рішення суду про визнання боржника ОСОБА_3 безвісно відсутнім скасовано 27.07.2017 року, а отже Банк має право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. При розгляді заяви судом порушені права стягувача, який не був повідомлений про час і місце розгляду його заяви.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею справи для продовження розгляду з огляду на такі обставини.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи Банку у видачі дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання сплинув 07.05.2014 року, з відповідною заявою до суду стягувач звернувся у грудні 2017 року, що за змістом п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України є підставою для відмови у задоволенні заяви стягувача.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону і суперечать фактичним обставинам справи.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п.7 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25.04.2013 року позовні вимоги ПАТ Державний експорно-імпортний банк України задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 90 745 доларів США 98 центів а також судовий збір в сумі 3 219 грн. в рівних частках з кожного(а.с.118).

Відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження ( в редакції Закону на час набрання рішенням законно сили), виконавчі документи, зокрема, по виконанню судових рішень можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, мав бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

На виконання вказаного судового рішення 28 травня 2013 року видано виконавчий лист стосовно боржника ОСОБА_3, в якому зазначено, що строк пред'явлення листа до виконання - до 05.07.2014 року (а.с.180).

За вказаним виконавчим листом Орджонікідзевським ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження №38368653, яке постановою державного виконавця від 23.06.2015 року закінчено у зв'язку із визнанням боржника ОСОБА_3 безвісно відсутнім (а.с.134).

Виконавчий лист стосовно боржника ОСОБА_3 23.06.2015 року був направлений державним виконавцем до суду першої інстанції і на теперішній час зберігається в матеріалах цивільної справи.( а.с.130).

Судове рішення від 09.12.2014 року про визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім скасовано рішенням суду від 27.07.2017 року (а.с.162-163).

Отже, умови, що слугували підставою для закриття виконавчого провадження і повернення виконавчого листа до суду, усунуті, а тому стягувач після 27.07.2017 р. вправі порушувати питання про примусове виконання судового рішення стосовно боржника ОСОБА_3

Поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що виконавчий лист, дублікат якого просив видати стягувач, не втрачений, а зберігається в матеріалах цивільної справи.

Частиною першою ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до положень. п.п. 5-7 Розділу Перехідні положення Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Зважаючи на те, що боржник своєчасно звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання судового рішення стосовно боржника ОСОБА_3 до 23. 06.2015 року перебувало на примусовому виконанні і було закінчено у зв'язку з визнанням судовим рішенням від 09.12.214 року боржника безвісно відсутнім, 27.07.2017 року зазначене судове рішення скасовано, висновки суду першої інстанції про те, що стягувачем пропущений строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону.

За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Вимоги Банку про постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про видачу дублікату виконавчого листа задоволенню не підлягають.

За положенням п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановлено до пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, є Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя, питання про видачу дублікату виконавчого листа відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України відноситься до компетенції Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України , апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний експорно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2018 року по цій справі скасувати справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Касаційна скарга на постанову подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: