Ухвала

від 01.06.2020 по справі 0818/12600/2012

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 0818/12600/2012 4-с/335/19/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

АТ Державний експортно-імпортний банк звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , яку в ході розгляду справи було уточнено.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.04.2013 у справі № 0818/12600/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ Укрексімбанк заборгованість за кредитним договором в сумі 90 745,98 доларів США. 28.05.2013 на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист. 31.05.2018 Вознесенівським ВДВС південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56499410 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Державний експортно-імпортний банк кредитної заборгованості в розмірі 90 745,987 доларів США та судових витрат у розмірі 3 219 грн. При виконанні вказаного виконавчого документа, 26.11.2018, державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт нерухомого майна (коштів боржника), а саме нежитлового приміщення АДРЕСА_1 НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності боржнику та перебуває у іпотеці Банку. Вказане нерухоме майно 23.01.2020 року ДП Сетам було реалізовано на електронних торгах, ціна продажу склала 1 600 770 грн.

25.02.2020 при ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, Банку стало відомо про порушення їх майнових прав та встановлено, що при розподілі коштів, які надійшли на депозитний рахунок Вознесенівського ВДВС, державним виконавцем на підставі п.п. 3.1., 3.2. договору зберігання № 92/19 від 26.11.2018, який укладено між зберігачем ФОП ОСОБА_3 та поклажодавцем - представником Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області в особі начальника відділу Логвіна В.І., оплата послуг здійснюється за узгодженою сторонами сумою винагороди, а саме 100 грн. за кожен день зберігання. У випадку коли зберігач несе інші витрати, пов`язані зі зберіганням нерухомого майна, такі витрати виплачуються особі, яка несла ці витрати і включаються в загальну вартість послуг по зберіганню.

Згідно акту виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна від 06.02.2020, який підписаний відповідальним зберігачем ФОП ОСОБА_3 та поклажодавцем - Вознесенівським ВДВС, розмір винагороди становить 43 800 грн. та розмір витрат становить 63 700 грн. без ПДВ. До акту додані копії фіскальних чеків про купівлю паливно-мастильних матеріалів, які не можуть бути доказами відповідального зберігання нерухомого майна та викликають питання про доцільність вказаних витрат.

21.05.2020 представнику АТ Укрексімбанк стало відомо, що державним виконавцем Букацелі С.І. 07.02.2020 винесена постанова про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, згідно якої встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна від 06.02.2020 ФОП ОСОБА_3 , розмір витрат становить 109 500 грн. зазначені витрати підлягають сплаті Поклажодавцем згідно договору зберігання № 92/19 від 26.11.2018.

Посилаючись на те, що постанова державного виконавця від 07.02.2020 про визначення додаткових витрат виконавчого провадження винесена з порушенням вимог законодавства, державним виконавцем безпідставно перераховано на користь ФОП ОСОБА_3 витрати у розмірі 63 700 грн., що призвело до порушення прав стягувача, представник АТ Державний експортно-імпортний банк просила суд:

-скасувати постанову, винесену державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі С.І. про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 07.02.2020 у виконавчому провадженні № 56499410;

-визнати неправомірними дії державного виконавця Букацелі С.І. в частині перерахування грошової суми на користь ФОП ОСОБА_3 за оплату витрат відповідальним зберігачем у розмірі 63 700, 00 грн. без ПДВ у виконавчому провадженні № 56499410;

- зобов`язати Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повернути на рахунки стягувача зайво сплачені грошові кошти у розмірі 63 700 грн.

Ухвалою судді від 17.03.2020 призначено судове засідання з розгляду скарги.

10.04.2020 державним виконавцем подано клопотання про залучення до участі у скарзі ОСОБА_3 , який є зберігачем арештованого та описаного майна.

Ухвалою суду від 14.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання державного виконавця про залучення до участі у справі ФОП ОСОБА_3 .

Державний виконавець Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі С.І. у судовому засіданні проти скарги заперечувала та просила відмовити у її задоволенні. На обґрунтування своєї позиції подала відзив на скаргу, який також було доповнено у зв`язку з уточненням скарги. В обґрунтування відзиву зазначено, що на примусовому виконанні у Вознесенівському ВДВС перебувало виконавче провадження ВП № 56499410 з виконання виконавчого листа № 0818/12600/2012, виданого 28.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Державний експортно-імпортний банк заборгованість за кредитним договором в сумі 90 745,98 доларів США. 26.11.2018 державним виконавцем було описано та накладено арешт на майно боржника, а саме: нежиле приміщення № НОМЕР_2 , реєстраційний номер 19252196, загальною площею 63,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до ст. 58 Закону України Про виконавче провадження зазначене майно було передано на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_3 , який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності. В матеріалах виконавчого провадження відсутні скарги та заяви від стягувача про заміну зберігача.

23.01.2020 відповідно до протоколу № 462246 по лоту № НОМЕР_3 відбулися електронні торги нежилого приміщення першого поверху (літ. А-3), загальна площа 83,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Грошові кошти у сумі 1 520 731,50 грн. за продаж зазначеного нерухомого майна були переховані 05.02.2020 на рахунок продавця і в цей же день ці кошти надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа.

07.02.2020 до Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі надійшов акт виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна зберігача ОСОБА_3 , де відповідно до Договору зберігання майна № 92/19 від 26.11.2018, сума витрат складає 43 800 грн. та відповідно до п. 3.2. сума додаткових витрат, пов`язаних зі зберіганням майна становить 63 700 грн. 07.02.2020 згідно акту виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна від 06.02.2020 державним виконавцем перераховано кошти у загальному розмірі 109 500 грн. зберігачу ОСОБА_3 , відповідно до платіжного доручення № 165 від 10.02.2020.

Як зазначає державний виконавець дії щодо перерахування витрат зберігачу ОСОБА_3 вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому державний виконавець просив відмовити у задоволенні скарги.

Згідно додаткових пояснень, державний виконавець зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання постанов про стягнення витрат виконавчого провадження можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Вислухавши осіб, які приймали участь у справі, розглянувши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, в тому числі матеріали виконавчого провадження, в межах вирішуваного питання, суд дійшов висновку, що скарга АТ Державний експортно-імпортний банк підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження ВП № 56499410, з примусового виконання виконавчого листа № 0818/12600/2012, який видано 28.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Державний експортно-імпортний банк заборгованості у розмірі 90 745,98 доларів США.

Постановою державного виконавця Вороніна Р.Б. від 26.11.2018 про опис та арешт майна боржника, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на нежитлове приміщення № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Цією ж постановою призначено відповідальним зберігачем арештованого майна ОСОБА_3

23.01.2020 відповідно до протоколу № 462246 по лоту № НОМЕР_3 відбулися електронні торги нежитлового приміщення першого поверху (літ. А-3), загальною площею 83,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Визначено суму, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця, у розмірі 1 520 731,50 грн. 05.02.2020 грошові кошти у зазначеній сумі були переховані на рахунок продавця та надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Статтею 42 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Черговість розподілу стягнутих з боржника грошових сум визначено ст. 45 Закону України Про виконавче провадження . Так, відповідно до вказаної статті розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

В рамках даного виконавчого провадження, між поклажодавцем - Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області та зберігачем - ФОП ОСОБА_3 26.11.2018 укладено договір зберігання № 92/19, відповідно до якого зберігач зобов`язався зберігати річ (нерухоме майно: приміщення АДРЕСА_4 ), яка передана їй поклажодавцем і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно акту виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна від 06.02.2020, ФОП ОСОБА_3 під час відповідального зберігання приміщення АДРЕСА_4 , здійснено витрати, відповідно до порядку та розміру отримання винагороди за зберігання, а саме розмір винагороди за зберігання майна терміном 438 днів становить 43 800 грн., розмір інших витрат становить 63 700 грн.

Як передбачено п. 2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі С.І. про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 07.02.2020, визначено загальну суму додаткових витрат у виконавчому провадженні, відповідно до акту виконаних робіт по зберіганню та транспортуванню майна від 06.02.2020, в сумі 109 500 грн.

Зі змісту скарги АТ Державний експортно-імпортний банк встановлено, що ними оспорюються дії державного виконавця щодо визначення додаткових витрат у виконавчому провадженні в сумі 109 5500 грн., в частині визначення витрат у розмірі 63 700 грн. та здійснення дій щодо перерахунку зберігачу вказаної суми із одержаних в ході продажу нерухомого майна, що належало боржнику. Додаткові витрати виконавчого зберігання у розмірі 43 800 грн., що є розміром винагороди, заявником не оскаржуються.

Перевіряючи доводи АТ Державний експортно-імпортний банк суд встановив наступне.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору зберігання № 92/19 від 26.11.2018, який укладено між Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області та зберігачем - ФОП ОСОБА_3 , оплата послуг по даному договору здійснюється поклажодавцем згідно акту виконаних робіт по зберіганню майна та виставленого рахунку за узгодженою сторонами цього договору сумою винагороди, а саме 100 грн. за один день зберігання. У випадку, коли зберігач несе інші витрати, пов`язані із зберіганням нерухомого майна, такі витрати оплачуються особі яка несла ці витрати і включаються в загальну вартість послуг по зберіганню.

Згідно умов цього ж договору, предметом зберігання є нежитлове приміщення АДРЕСА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

На підтвердження витрат у розмірі 63 700 грн. ОСОБА_3 надано державному виконавцю копії фіскальних чеків на придбання скрапленого газу та бензину, які придбавалися у різні дати, майже кожного дня, протягом періоду знаходження нерухомого майна на зберіганні у ОСОБА_3 .

Будь-яких пояснень з приводу доцільності понесених витрат на паливно-мастильні матеріали при зберіганні нерухомого майна ні акт виконаних робіт від 06.02.2020, ні інші матеріали виконавчого провадження, не містить.

При цьому, державним виконавцем, всупереч вимогам договору зберігання, які передбачають оплату не будь-яких витрат, а лише витрат, пов`язаних зі зберіганням нерухомого майна, та вимогам абз. 2 ч. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження щодо заборони використання стягнутих з боржника коштів на цілі, не передбачені цією статтею, не перевірено належним чином чи дійсно зазначені у акті виконаних робіт від 06.02.2020 витрати ОСОБА_3 у розмірі 63 700 грн. були пов`язані зі зберіганням нерухомого майна, переданого за договором від 26.11.2018.

Не перевіривши зазначені обставини та не встановивши реальні витрати ОСОБА_4 , пов`язані зі зберіганням нерухомого майна у даному виконавчому провадженні, на думку суду, державний виконавець передчасно винесла постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 07 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 56499410 в частині віднесення до додаткових витрат, пов`язаних зі зберіганням майна, витрати ФОП ОСОБА_3 у розмірі 63 700 грн. та передчасно перерахувала грошові кошти у зазначеному розмірі на рахунок ФОП ОСОБА_3 .

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що скаргу АТ Державний експортно-імпортний банк слід задовольнити частково, а саме, скасувати постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі С.І. про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 07 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 56499410 в частині віднесення до додаткових витрат, пов`язаних зі зберіганням майна, витрати ФОП ОСОБА_3 у розмірі 63 700 грн.; визнати неправомірними дії державного виконавця щодо перерахування грошової суми на користь ФОП ОСОБА_3 за оплату витрат відповідальним зберігачем у розмірі 63 700 грн. без ПДВ, у виконавчому провадженні № 56499410.

Разом із тим, суд вважає, що в задоволенні скарги в частині вимог про зобов`язання Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повернути на рахунки стягувача зайво сплачені грошові кошти в сумі 63 700 грн. слід відмовити, оскільки в силу вимог Закону України Про виконавче провадження та ЦПК України, такі дії виходять за межі повноважень суду при розгляді скарги на дії державного виконавця. Відповідно до Закону України Про виконавче провадження лише до повноважень державного виконавця відноситься вирішення питання про розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум.

При цьому, з метою усунення порушень, допущених при примусовому виконанні виконавчого листа, суд вважає за необхідне зобов`язати державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі С.І. вчинити дії щодо повернення сплачених ФОП ОСОБА_3 , згідно розпорядження № 56499410 від 07.02.2020, грошових коштів у сумі 63 700 грн. без ПДВ, на рахунок Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа, після чого повторно вирішити питання про можливість віднесення витрат у розмірі 63 700 грн., про які зазначено у акті виконаних робіт ФОП ОСОБА_3 від 06.02.2020 до додаткових витрат виконавчого провадження № 56499410 та розподілити грошові кошти у зазначеному розмірі відповідно до вимог ст. 45 Закону України Про виконавче провадження .

Посилання державного виконавця на те, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження, відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , підлягає оскарженню до відповідного адміністративного суду, на думку суду, є безпідставними, з наступних підстав.

Як передбачено частиною другою статті 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Згідно висновків ВП ВС, що викладені у постанові від 29.05.2019 у справі № 758/8095/15-ц, до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).

Разом з тим, у цій справі, оскаржується постанова державного виконавця, винесена в рамках виконавчого провадження ВП № 56499410 і яка станом на час розгляду скарги виконана державним виконавцем, шляхом перерахування 07.02.2020 на рахунок ОСОБА_3 витрат на проведення виконавчих дій згідно договору зберігання, який укладено 26.11.2018, та акту виконаних робіт від 06.02.2020. Тобто оскаржувана постанова державного виконавця в примусовому порядку не виконується, а тому її належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 07 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 56499410 в частині віднесення до додаткових витрат, пов`язаних зі зберіганням майна, витрати ФОП ОСОБА_3 у розмірі 63 700 грн.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни щодо перерахування грошової суми на користь ФОП ОСОБА_3 за оплату витрат відповідальним зберігачем у розмірі 63 700 грн. без ПДВ, у виконавчому провадженні № 56499410.

Зобов`язати державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світлану Ігорівну вчинити дії щодо повернення сплачених ФОП ОСОБА_3 , згідно розпорядження № 56499410 від 07.02.2020, грошових коштів у сумі 63 700 грн. без ПДВ, на рахунок Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа, після чого повторно вирішити питання про можливість віднесення витрат у розмірі 63 700 грн., про які зазначено у акті виконаних робіт ФОП ОСОБА_3 від 06.02.2020 до додаткових витрат виконавчого провадження № 56499410 та розподілити грошові кошти у зазначеному розмірі відповідно до ст. 45 Закону України Про виконавче провадження .

В задоволенні скарги в частині вимог про зобов`язання Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повернути зайво сплачені грошові кошти на рахунки стягувача - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 02 червня 2020 року.

Суддя К.В. Гашук