Рішення

від 15.03.2018 по справі 826/471/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 березня 2018 року № 826/471/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судового засідання Хаюк К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс доГоловного управління Державної служби з питань праці у Київській області провизнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу - за участю представника позивача - Штокалова Є.А.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області, у якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу №666, складену 14 листопада 2017 року першим заступником начальника Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області Андрієнком В.С.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №666 від 14 листопада 2017 року підлягає скасуванню, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, не підкріплена доказами та винесена з порушенням встановленого порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи не надходило; через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

При проведені інспекційної перевірки позивача встановлено, що громадянин ОСОБА_3 був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника. Як вбачається з пояснень ОСОБА_3, 03 квітня 2017 року він пройшов співбесіду у директора Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс ОСОБА_4 та приступив до роботи на посаді спеціаліста із захисту інтелектуальної власності, та з ним відразу укладено правочин про нерозголошення від 05 квітня 2017 року, де він працював до 01 вересня 2017 року. До посадових обов'язків ОСОБА_3 входила консультація клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс з приводу користування бухгалтерською програмою 1С. Оплата праці здійснювалась 5 числа кожного місяця неофіційно у конверті. Також, директором Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс ОСОБА_4 одноразово перераховано 07 серпня 2017 року кошти у розмірі 1507,54 грн на картковий рахунок ОСОБА_3 Вищезазначене порушення законодавства про працю призвело до заподіяння істотної шкоди інтересам працівника ОСОБА_3

За результатами перевірки складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове соціальне страхування №26-63/1117 від 03 листопада 2017 року. При розгляді вищезазначених порушень, Першим заступником начальника Головного управління Андрієнком В.С. прийнято рішення про винесення Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №666 від 14 листопада 2017 року на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 9600,00 грн.

За наведених обставин, представник відповідача у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, 20 жовтня 2017 року Першим заступником Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. видно направлення №2111 на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс .

Протягом 01- 03 листопада 2017 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс Головним управлінням Державної служби з питань праці у Київській області проведено перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в результаті якої 03 листопада 2017 року інспектором Аксютенком А.О. складено акт №26-63/1117. Згідно з актом під час перевірки на підприємстві виявлено порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс 03 листопада 2017 року надано зауваження (пояснення) до акту, в яких обґрунтовано незгоду з виявленим порушенням.

03 листопада 2017 року за фактом проведеної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс інспектором Аксютенком А.О. складено припис №26-63/766, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс необхідно вжити заходів до виконання вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та письмово проінформувати про це Головне управління Державної служби з питань праці у Київській області до 03 грудня 2017 року.

Адвокатом Штокаловим Є.А. від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та сервіс 13 листопада 2017 року подано скаргу до Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області на вищезазначений припис.

14 листопада 2017 року інспектор Аксютенко А.О. виніс постанову про накладення штрафу №666 у порядку частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 9600,00 грн. Позивач зазначає, що дану постанову отримав 20 листопада 2017 року.

Адвокатом Штокаловим Є.А. від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та сервіс 23 листопада 2017 року подано скаргу в Державну службу України з питань праці на вищезазначений припис.

Рішенням Державної служби України з питань праці від 26 грудня 2017 року скарга адвоката Штокалова Є.А. на припис задоволена, припис інспектора праці Головного управління Держпраці у Київській області Аксютенка А.О. від 03 листопада 2017 року №26-63/766 скасовано в повному обсязі.

Державна служба України з питань праці листом від 26 грудня 2017 року №12213/3/4.1-ДП-17 повідомила адвоката Штокалова Є.А., що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена лише в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс , з метою відновлення порушених прав та скасування протиправної постанови про накладення штрафу, звернулось з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до зазначених норм Головному управлінню Держпраці у Київській області делеговано повноваження щодо здійснення на території Київської області та міста Києва державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (Положення про Головне управління Держпраці у Київській області).

На момент проведення позапланового контрольного заходу у Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс (01-03 листопада 2017року) процедура проведення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначалась Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 № 295.

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) (пункт 3 Порядку №295).

За змістом підпункту 1 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Як вбачається з наказу Управління Держпраці у Київській області від 20 жовтня 2017 року №2495 та направлення на проведення перевірки від 20 жовтня 2017 №2111, позапланове інспекційне відвідування проведене на підставі звернення адвоката Шкабєріна А.В., який дії в інтересах ОСОБА_3, про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс вимог законодавства про працю, тобто відповідачем дотримано процедуру, яка передує проведенню позапланової перевірки.

Щодо виявленого при проведенні перевірки факту порушення, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 265 статті 24 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 статті 24 Кодексу законів про працю України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.

Водночас при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу.

Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Із цією нормою кореспондує стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якою на сторони покладено обов'язок доводити ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

До того ж, диспозиція частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлює відповідальність саме за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору .

В ході розгляду справи суд встановив, що правомірність застосування до позивача штрафу, визначеного статтею 265 Кодексу законів про працю України, відповідач пов'язує з інформацією, викладеною у заяві ОСОБА_3 від 28 вересня 2017 року. Однак відповідні докази, які б підтверджували факт допуску гр. ОСОБА_3 до роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс (функціональні обов'язки ОСОБА_3, об'єм виконаних робіт, кількість відпрацьованого часу) відсутні, а сама по собі заява ОСОБА_3 ще не свідчить про фактичний допуск до роботи, відтак не може бути розцінена як належний доказ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 234 Цивільного процесуального кодексу України встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, має бути підтверджено рішенням суду, що в даному випадку відсутнє.

У свою чергу представник позивача стверджує, що посада спеціаліст із захисту інтелектуальної власності у Товаристві з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс відсутня, громадянин ОСОБА_3 до директора Товариства із заявою про прийняття на роботу не звертався, тому відповідно до робочого процесу допущений не був, заробітна плата йому не нараховувалась та не виплачувалась. Окрім цього пояснив, що відповідно до Статуту Товариства та Посадової Інструкції директора Товариства, саме директор приймає рішення з питань реалізації продукції, проводить маркетингові дослідження, забезпечує організацію діяльності Товариства. На підтвердження вказаних доводів представник позивача надав суду штатний розпис з 01 січня 2016 року, 11 травня 2016 року, з 20 вересня 2016 року, 01 січня 2017 року, 18 квітня 2017 року, розрахункові відомості по заробітній платі копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.36-59). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 18 грудня 2014 року є керівником ТОВ Бюро економічних досліджень (код ЄДРПОУ 39554356).

Аналіз встановлених судом обставин дає підстави для висновку, що Головним управлінням Держпраці в Київській області проведена перевірка позивача з питань додержання законодавства про працю без з'ясування всіх фактичних обставин та дослідження відповідних доказів.

Крім того, Рішенням Державної служби України з питань праці скарга представника позивача Штокалова Є.А. на припис від 03 листопада 2017 №26-63/766 задоволена, припис інспектора праці Головного управління Держпраці у Київській області Аксютенка А.О. від 03 листопада 2017 року №26-63/766, на підставі якого винесено оскаржувану постанову від 14 листопада 2017 року, скасовано в повному обсязі.

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, накладаючи на позивача штрафні санкції, не врахував всіх обставин, а тому виніс необгрунтовану постанову.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення Головного управління Держпраці в Київській області, яким позивачу нараховані штрафні санкції, презумується добросовісність суб'єкта господарювання, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, відтак оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підсумовуючи викладене та керуючись статтями 2,77, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу №666 від 14 листопада 2017 року, складену першим заступником начальника Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області Андрієнком В.С.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Програми та Сервіс ( код ЄДРПОУ 32850460, адреса: 04080, м. Київ, вулиця В. Хвойки, будинок 18/14) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, 04060, м. Київ, вулиця Вавілових, 10) судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.

Повний текст складено 23 березня 2018 року