Рішення

від 19.03.2018 по справі 913/50/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 березня 2018 року Справа № 913/50/18

Провадження № 9/913/50/18

Суддя господарського суду Луганської області Ворожцов А.Г. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" , м. Київ

до 1-го відповідача - Комунального підприємства "Кремінна - Комунсервіс" , м. Кремінна Луганської області

2-го відповідача - ОСОБА_1 , м. Кремінна Луганської області

3-го відповідача - ОСОБА_2 , м. Кремінна Луганської області

про стягнення 88285 грн. 89 коп.

без виклику учасників справи

в с т а н о в и в :

суть спору : позивач, ПАТ КБ "Приватбанк", звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з КП "Кремінна-Комунсервіс", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 в розмірі 88285,89 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом в сумі 43888,13 грн.,

- заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 26112,63 грн.,

- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 14758,95 грн.,

- заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 3526,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 грошового зобов'язання за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом, за процентами за користування кредитом та за комісією за користуванням кредитом. За порушення відповідачем-1 грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про укладення між ним та відповідачами 2 та 3 договорів поруки виконання відповідачем-1 грошового зобов'язання зі сплати суми кредиту.

За письмовим клопотанням позивача від 30.01.2018 справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.02.2018 у даній справі відповідачам було запропоновано у строк до 05.03.2018 подати суду відзиви на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, однак відповідачі не скористалися своїми правами, передбаченими ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, та не надали суду жодних документів, тому спір розглядається за наявними у справі доказами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Спір виник через порушення відповідачем-1 грошових зобов'язань за договором банківського обслуговування.

Однак, спірні відносини регулюються різними нормами права, а тому є змішаними згідно з договором банківського обслуговування та кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 20.12.2011 відповідачем-1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 24), згідно з якою він приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови, а.с. 25-36), Тарифів банку (а.с. 37-38), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 20.12.2011.

Відповідно до цього договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_3 в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку банку і відповідача-1 (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення тощо), що визначено і врегульовано Умовами.

Відповідно до пп. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту.

Згідно з цією умовою банк здійснював обслуговування ліміту відповідача, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на його рахунку, за наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до пп. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Як вбачається з виписки за рахунком відповідача № НОМЕР_3, останній почав користуватися послугою з 21 березня 2012 року.

Згідно з Умовами за період користування кредитом, отриманим відповідачем-1 до 31.01.2015 і до моменту обнуління кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення заборгованості до її погашення в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості .

За сумами кредиту, отриманими відповідачем-1 з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення заборгованості до дати її погашення не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими відповідачем-1 до 31.01.2015 до моменту обнуління кредитного ліміту, за умови непогашення заборгованості в одну з дат періоду, в якому кредит підлягає погашенню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому заборгованість підлягає погашенню, відповідач-1 має сплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення заборгованості на поточному рахунку 1-го відповідача під час закриття банківського дня відповідач-1 має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 30% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення заборгованості на поточному рахунку відповідача-1 під час закриття банківського дня відповідач-1 має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 33% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 за наявності заборгованості на поточному рахунку відповідача-1 під час закриття банківського дня проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних.

Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця за попередній м'ясець.

У випадку непогашення кредиту, отриманого позичальником до 31.01.2015 до моменту погашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 91-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2015 у випадку непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 31-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у випадку непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 31-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 66% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у випадку непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 31-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Питання застосування процентної ставки врегульовані укладеним сторонами договором банківського обслуговування від 20.12.2011.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 порушив свої договірні зобов'язання.

За розрахунком позивача (а.с. 40-53), через порушення відповідачем-1 грошових зобов'язань за спірним договором, за останнім обліковується заборгованість за кредитом у розмірі 43 888,13 грн.

Відповідно до умов договору позивачем нарахована заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 26 112,63 грн. за період з 01.02.2016 по 10.11.2017.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пп. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожен день прострочення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку, суд вважає, що він відповідає обставинам справи.

Щодо заявлених позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 суд зазначає наступне .

Позивач посилається на договір поруки № POR1449830787317 від 11.12.2015 (а.с. 58-59), укладений між ним та відповідачем-2, ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1, та договір поруки PorukaLimit 14708225430153956975 від 10.08.2016 (а.с. 60- 61), укладений між позивачем та відповідачем-3, ОСОБА_2, ід. номер НОМЕР_2 (позивач у позові безпідставно стверджує, що цей договір поруки був укладений ним також з ОСОБА_1).

Звертаючись з вимогами до відповідача-2 та відповідача-3, позивач посилається на норму п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та норму ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями , державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд звертає увагу позивача на те, що, по-перше, у спірних правовідносинах фізичні особи, які не є підприємцями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є позивачами, а тому не йдеться про їх право на звернення до господарського суду, а, по-друге, фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду , наприклад, у справах про захист корпоративних прав (ч.ч. 3, 4, 5 ст. 20 ГПК України).

Таким чином, за суб'єктним складом ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 як фізичні особи, які не є підприємцями, не можуть бути відповідачами у спірних відносинах, а тому, позовні вимоги заявлені до відповідача-2 та відповідача-3 у господарському процесі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, позов в частині стягнення з відповідача-1, КП "Кремінна-Комунсервіс", заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 в розмірі 88285,89 грн. слід задовольнити, з віднесенням на відповідача-1 витрат зі сплати судового збору, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі щодо заявлених позовних вимог до відповідача-2, ОСОБА_1, та відповідача-3, ОСОБА_2, слід закрити.

Керуючись ст. 129, ч.1 п.1 ст. 231, ст.ст. 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Кремінна-Комунсервіс" , 92900, Луганська область, м. Кремінна, пров. Бульварний, буд. 4, ід. код ЄДР 37796267, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" , 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ід. код ЄДР 14360570, заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 в розмірі 88285,89 грн., з яких: 43888,13 грн. - заборгованість за кредитом, 26112,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14758,95 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3526,18 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі, в частині заявлених вимог до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_2) закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано - 19.03.2018.

Суддя А.Г. Ворожцов