Постанова

від 04.07.2018 по справі 913/50/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

04.07.2018 року справа №913/50/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіМартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Дучал Н.М. без повідомлення учасників справи, розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.218 року у справі за позовом до відповідачів про№913/50/18 (суддя Ворожцов А.Г.) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ 1.Комунального підприємства "Кремінна-Комунсервіс", м. Кремінна Луганської області ОСОБА_4, м. Кремінна Луганської області ОСОБА_5, м. Кремінна Луганської області стягнення 88285 грн. 89 коп. В С Т А Н О В И В:

02.02.2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі за текстом - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідача-1 - Комунального підприємства "Кремінна-Комунсервіс" (далі за текстом - КП "Кремінна-Комунсервіс"), відповідача-2 - ОСОБА_6 та відповідача-3 - ОСОБА_7 на свою користь заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 року в розмірі 88285,89 грн., з яких: 43888,13 грн. - заборгованість за кредитом, 26112,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14758,95 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3526,18 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також солідарного стягнення з відповідачів судового збору в сумі 1762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням КП "Кремінна-Комунсервіс" зобов'язань з повернення кредиту за договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 року, а також укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_6 договору поруки №POR1449830787317 від 11.12.2015 року, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_7 договру поруки PorukaLimit 14708225430153956975 від 10.08.2016 року, укладених в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за вищевказаним договором банківського обслуговування.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/50/18 позов задоволено частково; стягнуто з КП "Кремінна-Комунсервіс" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 року в розмірі 88285,89 грн., з яких: 43888,13 грн. - заборгованість за кредитом, 26112,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14758,95 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3526,18 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.; провадження у справі, в частині заявлених вимог до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - закрито.

Закриваючи провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з фізичних осіб-поручителів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд першої інстанції з посиланням на п. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визнав таким, що не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства спір, стороною (відповідачами) якого є фізичні особи.

Не погодившись з рішенням, прийнятим господарським судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ КБ "Приватбанк", яке просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/50/18 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення судом першої інстанцій при винесенні оскаржуваного рішення в частині закриття провадження у справі щодо вимог до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 норм процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 45 ГПК України, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є поручителями за договорами поруки, укладенимиу для забезпечення основного зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2018 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/50/18; встановлео відповідачам строк для подання відзиву з доказами його надсилання апелянту в порядку ст. 263 ГПК України до 07.05.2018 року.

У встановлений судом строк від відповідачів відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач звернувся з майновою вимогою до відповідачів, ціною позову у даній справі є сума у розмірі 88285,89 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що у даній справі ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не є такою, що не може розглядатися в поряду спрощеного позовного провадження, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018 року призначено розгляд апеляційної скарги з 08.05.2018 року у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Донецького апеляційного господарського суду не надходили.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила настпне.

Як встановлено місцевим господарським судом, не заперечується учасниками справи, та підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом апеляційної інстанції:

20.12.2011 року КП "Кремінна-Комунсервіс" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 24), згідно з якою він приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови, а.с. 25-36), Тарифів банку (а.с. 37-38), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 20.12.2011.

Відповідно до цього договору КП "Кремінна-Комунсервіс" було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26002060746185 в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку банку і відповідача-1 (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення тощо), що визначено і врегульовано Умовами.

Підпунктом 3.2.1.1.1 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту.

Згідно з цією умовою Банк здійснював обслуговування ліміту відповідача, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на його рахунку, за наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до пп. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Як вбачається з виписки за рахунком відповідача № 26002060746185, останній почав користуватися послугою з 21 березня 2012 року.

Згідно з Умовами за період користування кредитом, отриманим відповідачем-1 до 31.01.2015 року і до моменту обнуління кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення заборгованості до її погашення в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості .

За сумами кредиту, отриманими КП "Кремінна-Комунсервіс" з 01.02.2015 року період користування кредитом з моменту виникнення заборгованості до дати її погашення не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими КП "Кремінна-Комунсервіс" до 31.01.2015 року до моменту обнуління кредитного ліміту, за умови непогашення заборгованості в одну з дат періоду, в якому кредит підлягає погашенню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому заборгованість підлягає погашенню, відповідач-1 має сплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення заборгованості на поточному рахунку КП "Кремінна-Комунсервіс" під час закриття банківського дня відповідач-1 має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 30% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення заборгованості на поточному рахунку відповідача-1 під час закриття банківського дня відповідач-1 має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 33% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 року за наявності заборгованості на поточному рахунку відповідача-1 під час закриття банківського дня проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних.

Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця за попередній м'ясець.

У випадку непогашення кредиту, отриманого позичальником до 31.01.2015 року до моменту погашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 91-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2015 року у випадку непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 31-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року у випадку непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 31-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 66% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 року у випадку непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в якому заборгованість підлягала погашенню, починаючи з 31-го дня після цієї дати кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому позичальник має сплатити позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, крім того, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми залишку за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги до відповідача-1 виходив з наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 1056 1 ЦК України унормовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Питання застосування процентної ставки врегульовані укладеним сторонами договором банківського обслуговування від 20.12.2011 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 порушив свої договірні зобов'язання.

За розрахунком позивача (а.с. 40-53), через порушення відповідачем-1 грошових зобов'язань за спірним договором, за останнім обліковується заборгованість за кредитом у розмірі 43888,13 грн.

Відповідно до умов договору позивачем нарахована заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 26112,63 грн. за період з 01.02.2016 року по 10.11.2017 року.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пп. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожен день прострочення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Госодарський суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок, визнав його арифметично правильним та обґрунтованим.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що позивачем та відповідачем-2, ОСОБА_6, ід. номер НОМЕР_1, було укладено договір поруки №POR1449830787317 від 11.12.2015 року (а.с. 58-59), між позивачем та відповідачем-3, ОСОБА_7, ід. номер НОМЕР_2, укладено договір поруки PorukaLimit 14708225430153956975 від 10.08.2016 року (а.с. 60- 61), предметом яких є надання поруки Поручителями перед Кредитором за виконання КП "Кремінна-Комунсервіс" зобов'язань, які випливають з договору банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 року (п. 1.1. Договорів поруки, а. с. 58, 60).

Згідно п. 4.1. Договорів поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.

Спірним у даній справі є питання визначення юрисдикції господарського суду за правочинами (договорами поруки), укладеними для забезпечення виконання основного зобов'язання (кредитного договору), сторонами якого є юридична і фізичні особи, тобто за суб'єктним складом сторін.

Позов був поданий до відповідачів з вимогами про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором до позичальника-юридичної особи, який допустив неналежне виконання зобов'язань за цим договором, а також до поручителів-фізичних осіб.

Як зазначалося вище, закриваючи провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з фізичних осіб-поручителів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд першої інстанції з посиланням на п. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України визнав таким, що не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства спір, стороною (відповідачами) якого є фізичні особи.

Проте колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду такий висновок вважає неправильним, та, відповідно, і рішення в цій частині неправомірним, з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 1.5. Договорів поруки у випадку невиконання Боржником зобов'язань за "Угодою і/або Угодою2" Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У даній справі, яка розглядається, позивачем заявлено однакові вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним Договором солідарно з Боржника та Поручителів.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання.

Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором, а тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом (правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду постанові від 25.04.2018 року у справі № 638/13998/14-ц).

Слід також зазначити, що ст. 1 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року) обмежувала участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не було віднесено спори щодо виконання умов кредитного договору між кредитором, боржником за основним зобов'язанням і поручителями, частина з яких є фізичними особами.

Натомість ЦПК України (у редакції чинній до 15.12.2017 року) не містив обмежень щодо розгляду спорів з таким предметом залежно від суб'єктного складу учасників процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Тобто, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15.12.2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки сторонами основного зобов'язання є юридичні особи (правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 року у справі №415/2542/15-ц).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом під час ухвалення судового рішення, допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи - часткового задоволення позовних вимог та закриттю провадження в частині вимог до фізичних особі-поручителів, що, в свою чергу, є підставою для скасування неправильного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/50/18 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Комунального підприємства "Кремінна-Комунсервіс" (92900, Луганська область, м. Кремінна, пров. Бульварний, буд. 4, ідентифікаційний код 37796267), ОСОБА_6 (92902, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_7 (92300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2011 року в розмірі 88285,89 грн., з яких: 43888,13 грн. - заборгованість за кредитом, 26112,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14758,95 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3526,18 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стягнути з Комунального підприємства "Кремінна-Комунсервіс" (92900, Луганська область, м. Кремінна, пров. Бульварний, буд. 4, ідентифікаційний код 37796267) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 1468,30 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_6 (92902, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 1468,30 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_7 (92300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 1468,30 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді Т.Д. Геза

Н.М. Дучал

Повний текст постанови складено 04.07.2018 року.