Постанова

від 15.03.2018 по справі 46/433

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа№ 46/433

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 15.03.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2017

за заявою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред'явлення судового наказу та видачу дубліката судового наказу

у справі №46/433 (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк

до Приватного підприємства Міміно

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 у справі №46/433 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред'явлення судового наказу та видачу дубліката судового наказу у справі №46/433.

Ухвала суду мотивована тим, що матеріали заяви ПАТ Дельта Банк (далі, Банк) не містять доказів на підтвердження переходу права вимоги від Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк по кредитному договору №37/30/07-СС з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеному між ВАТ Кредитпромбанк (у порядку застосування положень Закону України Про акціонерні товариства Відкрите акціонерне товариство Кредитпромбанк (скорочена назва ВАТ Кредитпромбанк ) перетворено у Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк (скорочена назва ПАТ Кредитпромбанк )) та ОСОБА_3. Також, заявником не подано жодних доказів вчинення дій у період з 27.09.2013 до дати звернення до Господарського суду міста Києва із вказаною заявою, які б свідчили про його добросовісність у питанні захисту своїх прав за договором купівлі-продажу прав вимоги. Зазначене свідчить про необґрунтованість вимоги заявника про залучення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до участі у справі №46/433 у якості правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк та, як наслідок, похідних вимог про поновлення строків пред'явлення судового наказу та видачу дубліката судового наказу у справі №46/433.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство Дельта Банк звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 у справі №46/433 та прийняти нове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред'явлення судового наказу та видачу дубліката судового наказу у справі № 46/433 задовольнити повністю.

Одночасно скаржником порушено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 у справі №46/433.

Узагальнені доводи апеляційної скарги скаржника зводяться до наступного:

- суд не проінформував належним чином ПАТ Дельта Банк про розгляд справи, оскільки ухвалу про призначення справи до розгляду Банк отримав 26.12.2017, тоді як засідання було призначене на 27.12.2017;

- ПАТ Дельта Банк має статус кредитора, як і попередній кредитор ПАТ Кредитпромбанк , за кредитним договором №37/30/07-СС. На підтвердження факту переходу прав вимоги за вказаним кредитним договором скаржником до апеляційної скарги додатково доданий акт прийому-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013;

- посилання суду на статтю 1082 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та такими, що не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 у справі №46/433 поновлено Публічному акціонерному товариству Дельта Банк пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали, відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 15.03.2018.

Представником третьої особи 15.03.2018 було подано через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив суд у задоволенні апеляційної скарги Банку відмовити, оскаржену ухвалу суду залишити без змін.

Представники позивача, відповідача та скаржника у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення їм поштових відправлень.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача, відповідача та скаржника про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на відсутність передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача та скаржника.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених статтею 271 Господарського процесуального кодексу України (частина 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги Банку з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходилася справа №46/433 за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк до Приватного підприємства Міміно за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2011, яке залишено в силі постановами Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 та Вищого господарського суду України від 07.06.2011, позовні вимоги було задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3 29 листопада 2007 року на суму 3 374 956,40 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 листопада 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк та Приватним підприємством Міміно , а саме: цілісний майновий комплекс, який належить Приватному підприємству Міміно та земельну ділянку, на якій розташовано цілісний майновий комплекс, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений у процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду. Також, відповідно до рішення суду стягнуто з Приватного підприємства Міміно на користь Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк 25 163,77 грн. державного мита та 232,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду 20.06.2011 видано накази.

18.12.2017 від Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Господарського суду міста Києва надійшла заява, в якій Банк просив залучити його до участі у справі №46/433 у якості правонаступника позивача - Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк ; винести ухвалу, якою замінити сторону у справі №46/433 за позовом ПАТ Кредитпромбанк до Приватного підприємства Міміно про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: первісного стягувача - Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк ; визнати причини пропуску строку для пред'явлення до виконання судового наказу Господарського суду міста Києва у справі №46/433 поважними; відновити пропущений строк пред'явлення судового наказу Господарського суду міста Києва у справі №46/433 до виконання; винести ухвалу про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу Господарського суду міста Києва по справі № 46/433 до виконання; видати дублікат судового наказу по справі № 46/433 за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк до Приватного підприємства Міміно про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказану заяву обґрунтовано тим, що 27.09.2013 між Публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк (у розумінні вказаного договору - Продавець) та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (у розумінні вказаного договору - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги (про заміну кредитора у зобов'язанні), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований у реєстрі під №2466.

Банк зазначає, що відповідно до витягу з Додатку до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) право вимоги по кредитному договору №37/30/07-СС з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ВАТ Кредитпромбанк (у порядку застосування положень Закону України Про акціонерні товариства Відкрите акціонерне товариство Кредитпромбанк (скорочена назва ВАТ Кредитпромбанк ) перетворено у Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк (скорочена назва ПАТ Кредитпромбанк ) та ОСОБА_3, перейшло до ПАТ Дельта Банк .

Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги за вказаною заявою, ПАТ Кредитпромбанк посилався на те, що 12.01.2017 ухвалою Святошинського районного суду міста Києва у справі № 2608/17739/12 замінено сторону виконавчого провадження - Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк його правонаступником - Публічним акціонерним товариством Дельта Банк у справі №2/759/991/13 за позовом ПАТ Кредитпромбанк до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості. Вказане обґрунтування наведено в якості того, що, на думку заявника, відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо предмету іпотеки, який забезпечував виконання зобов'язань по кредитному договору №37/30/07-СС від 22.10.2007, ПАТ Дельта Банк у своїй заяві вказало, що вищезазначені обтяження припинено на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27.02.2014 у справі №2-7549/13 за позовом голови ліквідаційної комісії ПП Міміно про усунення перешкод в розпорядженні майном. Інформація щодо припинення обтяження стала відомою ПАТ Дельта Банк лише у ході внутрішньобанківської перевірки по справі ОСОБА_3

В обґрунтуванні по суті заяви ПАТ Дельта Банк посилалось на статтю 25 Господарського процесуального кодексу України у редакції станом на дату подання вказаної заяви, пункт 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, статтю 514 Цивільного кодексу України щодо переходу до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов'язанні, статті 512, 513, 516 Цивільного кодексу України щодо способу оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору.

Обґрунтовуючи вимогу щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №46/433, ПАТ Дельта Банк посилався на статтю 119 Господарського процесуального кодексу України, а щодо видачі дублікату наказу у разі його втрати - на статтю 120 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вважає, що заява ПАТ Дельта Банк про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред'явлення судового наказу до виконання та видачу дубліката судового наказу у справі №46/433 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено статтею 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату подання заяви Банку, передбачено, що у разі заміни кредитора в зобов'язанні господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Аналогічна за своїм змістом правова норма закріплена у статті 52 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017.

Так, правонаступництво є можливим на будь-якій стадії судового процесу. Це означає, що заміна сторони її правонаступником допускається як у суді першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку.

Водночас, у зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 8 Закону України Про виконавче провадження , статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату подання заяви Банку, статті 334 Господарського процесуального кодексу України у редакції станом на дату прийняття оскарженої ухвали суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.09.2013 між Публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк (у розумінні вказаного договору - Продавець) та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (урозумінні вказаного договору - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги (про заміну кредитора у зобов'язанні), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований у реєстрі під №2466.

Відповідно до пункту 2.1. цього Договору Продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну.

Згідно з пунктом 2.3. Договору права вимоги переходять від Продавця до Покупця та обов'язки Продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги.

У відповідності до пункту 7.1. цей Договір набирає чинності у момент його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинним до моменту виконання Сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається із матеріалів справи, Банком на підтвердження переходу права вимоги за вказаним договором купівлі-продажу прав вимоги було надано до суду першої інстанції витяг з Додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (Перелік прав вимоги за кредитами) між Публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк від 27 вересня 2013 року.

Вказаний витяг містить місця, де мали написати свої ПІБ та підписатися уповноважені особи ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк , які були б уповноважені відповідно продавати та купувати право вимоги за кредитним договором № 37/30/07-СС.

Проте, наданий заявником витяг не містить ПІБ та підписів уповноважених осіб ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк . Витяг містить лише підпис невідомої особи та відбиток печатки ПАТ Дельта Банк , а тому не може прийматись судом до уваги як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ, яким міг би підтвердити факт переходу прав вимоги від ПАТ Кредитпромбанк до ПАТ Дельта Банк по кредитному договору №37/30/07-СС від 22.10.2007.

Водночас, як вірно наголосив місцевий господарський суд, таким доказом у відповідності до пункту 2.3. Договору повинен бути Акт приймання-передачі прав вимоги по Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, який банком до суду першої інстанції наданий не був.

У свою чергу, до апеляційної скарги на підтвердження факту переходу прав вимоги за кредитним договором №37/30/07-СС від 22.10.2007 до заявника, останнім додано акт прийому-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування неможливості подати вказаний акт приймання-передачі прав саме під час розгляду справи у суді першої інстанції ПАТ Дельта Банк посилається на те, що внаслідок великої завантаженості та необхідності перевірки архівних матеріалів справи акт планувалося подати після призначення справи до розгляду.

Проте, всупереч положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що наведені Банком причини неможливості подати акт прийому-передачі прав до суду першої інстанції не є поважними, оскільки залежали виключно від належності виконання Банком своїх процесуальних обов'язків. Крім того, ПАТ Дельта Банк не надав суду доказів на підтвердження великої завантаженості його представників та необхідності перевірки архівних матеріалів справи, що унеможливило подання ним такого доказу до суду першої інстанції.

Поруч із цим, у будь-якому випадку, вказаний акт приймання-передачі не може бути взятий судом до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки із нього не вбачається, що Банку згідно договору купівлі-продажу прав вимог були передані права вимоги ПАТ Кредитпромбанк до ОСОБА_3 саме за кредитним договором №37/30/07-СС від 22.10.2007.

Так, із пункту 2 наданого Банком акту приймання-передачі вбачається, що згідно пункту 2.3. Договору (купівлі-продажу) продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені у Додатку до цього Акту (який є його невід'ємною частиною), що посвідчує факт здійснення відступлення.

Однак, відповідного Додатку до Акту приймання-передачі, який би свідчив про перехід до Банку вимог за кредитним договором №37/30/07-СС від 22.10.2007, скаржником суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про правонаступництво слід з'ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Однак, ПАТ Дельта Банк не надано жодних доказів, які б підтверджували існування невиконаного виконавчого провадження з 27.09.2013 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 у справі № 46/433.

Судом також досліджено наявну у матеріалах справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, у результаті чого встановлено відсутність перебування майна в іпотеці згідно іпотечного договору №37/30/130/07-СС в забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №37/30/07-СС, укладеного Публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк та ОСОБА_3. На підтвердження вказаного Публічним акціонерним товариством Дельта Банк надано копію рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 27.02.2014 року по справі № 2-7549/13 за позовом голови ліквідаційної комісії ПП Міміно , яким вищезазначені обтяження припинено. Доказів скасування вказаного рішення суду у встановленому законодавством порядку Публічним акціонерним товариством Дельта Банк також не подано.

Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що Публічним акціонерним товариством Дельта Банк не подано доказів переходу права вимоги по кредитному договору №37/30/07-СС від Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк до ПАТ Дельта Банк .

Водночас, суд зазначає, що ПАТ Дельта Банк фактично у прохальній частині своєї заяви просить суд після закінчення розгляду справи по суті, прийняття остаточного рішення та відкриття виконавчого провадження, замінити його як сторону у справі, що суперечить чинному законодавству, а саме положенням частини 5 статті 8 Закону України Про виконавче провадження , статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату подання заяви Банком, та статті 334 Господарського процесуального кодексу України у редакції станом на дату прийняття оскарженої ухвали суду, які передбачають у даному випадку можливість заміни сторони правонаступником лише у виконавчому провадженні, а не сторони у справі, розгляд якої закінчився.

Натомість, заявник замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником на підставі статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України, у редакції з 06.11.1991 до 15.12.2017, тобто чинній станом на дату подання відповідної заяви, суд не просив.

Враховуючи вищевикладене, суд першої правомірно відмовив у задоволення заяви Банку в частині залучення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до участі у справі №46/433 у якості правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк .

Також, заявником не подано жодних доказів вчинення дій у період з 27.09.2013 (тобто з дати укладення Договору купівлі-продажу) до дати звернення до Господарського суду міста Києва із вказаною заявою, які б свідчили про його добросовісність у питанні захисту своїх прав за договором купівлі-продажу прав вимоги.

З огляду на зазначене, оскільки суд відмовляє у задоволенні вимоги про залучення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до участі у справі №46/433 у якості правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк , вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про винесення ухвали про заміну сторони у справі №46/433 за позовом ПАТ Кредитпромбанк до Приватного підприємства Міміно про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: первісного стягувача - Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк ; визнання причини пропуску строку для пред'явлення до виконання судового наказу Господарського суду міста Києва по справі №46/433 поважними; відновлення пропущеного строку пред'явлення судового наказу Господарського суду міста Києва по справі №46/433 до виконання; винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу Господарського суду міста Києва по справі №46/433 до виконання; видачу дублікату судового наказу по справі №46/433 за позовом Публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк до Приватного підприємства Міміно про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом також відхиляються як такі, що є похідними від первісної вимоги про залучення правонаступника та не відповідають правовим підставам, передбаченим Господарським процесуальним кодексом, для їх задоволення.

Із приводу доводів апеляційної скарги Банку щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у неповідомленні його про розгляд справи належним чином, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату призначення заяви Банку до розгляду (ухвала Господарського суду міста Києва від 19.12.2017), суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

За правилами статей 329, 334 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та заява про заміну сторони виконавчого провадження розглядаються в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання. Суд розглядає такі заяви в десятиденний строк.

Таким чином, статтями 329, 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено лише повідомлення учасників справи про розгляд заяв, а не їх виклик у судове засідання.

На виконання вимог вказаних статей ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у даній справі повідомлено учасників справи про розгляд заяви та повідомлено учасників справи, що їх явка не є обов'язковою.

Як зазначив представник ПАТ Дельта Банк , ухвалу від 19.12.2017 про призначення заяви до розгляду ПАТ Дельта Банк отримав 26.12.2017. Отримання такої ухвали 26.12.2017, на думку колегії суддів, не перешкоджало представнику ПАТ Дельта Банк прибути у судове засідання, призначене на 27.12.2017, враховуючи, що ПАТ Дельта Банк зареєстроване як юридична особа в місті Києві. Доказів поважності причин неприбуття у судове засідання суду першої інстанції 27.12.2017 заявником до апеляційної скарги не додано.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Господарський суд міста Києва був обмежений у можливості відкласти розгляд справи, враховуючи встановлений статтями 329, 334 Господарського процесуального кодексу України скорочений десятиденний строк для розгляду такої заяви Банку.

Отже, порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженої ухвали у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не виявлено.

Посилання суду першої інстанції в оскарженій ухвалі на норми статті 1082 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини щодо факторингу, є некоректними, однак, не впливають на висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви Банку та не спростовують законності прийнятої місцевим господарським судом ухвали.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 у справі №46/433 підлягає залишенню без змін

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 у справі №46/433 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 у справі №46/433 залишити без змін.

Матеріали справи №46/433 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.03.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко