Ухвала

від 19.03.2018 по справі 489/4840/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 березня 2018 року

м. Київ

справа № 489/4840/17

провадження № 61-10107ск1 7

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2017 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Волга до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги ,

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2017 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Волга (далі - ОСББ Волга ) звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради депутатів від 06 червня 1972 року № 573 було створено ЖСК ВОЛГА , назву якого згодом змінено на ОСББ ВОЛГА . Членами вказаного об'єднання є власники квартир у будинку АДРЕСА_1. На підставі договору дарування від 19 листопада 2014 року відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 у

м. Миколаєві. Відповідач відмовляється сплачувати комунальні платежі, посилаючись на те, що в належній йому на праві власності квартирі проживає його батько, який є інвалідом війни та має пільги при оплаті платежів, а також він не є членом ОСББ ВОЛГА . На неодноразові вимоги щодо погашення заборгованості за комунальні платежі відповідач не реагує.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСББ Волга просило стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 3 255 грн 68 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада

2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2017 року, позов ОСББ Волга задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСББ Волга заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2014 року по травень

2017 року у розмірі 2 886 грн 86 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

20 лютого 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_4, в якій заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та закрити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права при відкритті провадження у справі, між сторонами не було укладено договір на надання житлово-комунальних послуг, доказів отримання відповідачем таких послуг позивачем не надано, судами неправильно вирішено питання про розподіл судових витрат.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Задовольняючи частково позов ОСББ Волга , суди на підставі доказів , які належним чином оцінені , дійшли обґрунтованоговисновку про те, що на власника житлового приміщення покладено обов`язок по своєчасній сплаті за житлово-комунальні послуги, доводи відповідача про те, що судом не враховано відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг є безпідставними, оскільки ОСОБА_4 користувався житлово-комунальними послугами, а факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі та відсутність такого договору не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані послуги.

При цьому ОСОБА_4 не довівналежними та допустимими доказами факт того, що такі послуги не надавалися чи надавалися у неповному обсязі, що є його обов'язком у силу статтей 10, 60 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у суді першої інстанції) .

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до положень частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, оскільки позов ОСББ Волга суд задовольнив частково , то правильно стягнув з відповідача сплачені позивачем судові витрати, а також, встановивши, що судовий збір при подачі позову сплачено у розмірі меншому ніж передбачено законодавством, суд правильно стягнув недоплачену частину з відповідача в дохід держави.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати від судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 серпня 2016 року ОСОБА_5 визнано обмежено дієздатним та призначено ОСОБА_4 піклувальником над ним. ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням від 31 березня 2005 року.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , оскільки доказів на підтвердження того, що відповідач є законним представником недієздатного інваліда, заявником не надано.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається неправильного застосування судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддівдійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду

м. Миколаєва від 24 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2017 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Волга до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта