Ухвала

від 26.03.2018 по справі 183/239/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2131/18 Справа № 183/239/17 Головуючий у 1 й інстанції - Парфьонов Д. О. Доповідач - Свистунова О.В.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

26 березня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі судді Свистунової О.В., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2017 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-Дніпро" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на частку, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 3 розділу XII Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів", до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно пункту 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2017 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 січня 2018 року зазначену скаргу було залишено без руху для виконання вимог статті 357 ЦПК України, з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для надання документу про сплату судового збору.

Того ж дня копія ухвали була направлена на адреси скаржника, які зазначені в скарзі, проте поштові відправлення повернулись не врученими, з відміткою на конверті за закінченням терміну зберігання (а.с.241,242).

24 січня 2018 року на адреси скаржника повторно була направлена копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте поштові відправлення також повернулись не врученими, з відміткою на конверті за закінченням терміну зберігання (а.с.249,250).

Відповідно до положень частини першої статті 131 ЦПК України (чинної редакції), учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заяв чи клопотань про зміну місцезнаходження від скаржника до суду не надходило.

Згідно із частино 1 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі "Калашников проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

ОСОБА_2, який подав апеляційну скаргу на судове рішення, протягом тривалого часу не цікавиться станом провадження в даній справі, на виклики до суду не з'являється.

Судом апеляційної інстанції вжиті численні заходи для скерування скаржнику ухвали про залишення без руху його апеляційної скарги, однак вона не була вручена скаржнику за відсутності останнього за вказаною ним адресою проживання, таким чином у визначений судом строк вимоги ухвали не виконано.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною 6 статті 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, враховуючи розумність строку розгляду справи, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути скаржнику, роз'яснивши при цьому, що він не позбавлений права повторно звернутись з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185,357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2017 року - визнати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя О.В. Свистунова