Постанова

від 07.12.2017 по справі 2а/1894/08/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 р. Справа № 2а/1894/08/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з Дослідним заводом звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022301/0 від 09.01.2008р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем на підставі акту перевірки №299/232/00211180 від 20.12.2007р. було винесено податкове повідомлення-рішення №000022301/0 від 09.01.2008р. за порушення позивачем п.п.7.2.6., п.п.7.2.1., п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. (далі - ЗУ Про податок на додану вартість ), яким визначена сума податкових зобов'язань 751600,00грн. і штрафних санкцій 375800,00грн. Дане повідомлення-рішення винесено неправомірно, оскільки позивач не допускав порушення закону, а висновок відповідача в акті перевірки є необґрунтованим та не відповідає дійсності.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування поданих заперечень зазначалося, що за результатами виїзної позапланової перевірки позивача складено акт перевірки №299/232/00211180 від 20.12.2007р., яким, зокрема, зафіксовано під час перевірки порушення п.п.7.2.6., п.п.7.2.1., п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ Про податок на додану вартість . У зв'язку із встановленими порушеннями відповідачем винесено спірне рішення, яке є правомірним та не підлягає скасуванню. Також, відповідач зазначав, що при винесені оскаржуваного рішення діяв в межах повноважень та у спосіб передбачених нормами чинного законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

При цьому, зважаючи на те, що представник позивача до суду не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також враховуючи приписи ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив здійснювати розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, правонаступником якої є Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р.

За результатами означеної перевірки складено акт №299/232/00211180 від 20.12.2007р., яким, зокрема встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1 та п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ЗУ Про податок на додану вартість , через що позивачем занижено суму податкового зобов'язання у розмірі 751600,00грн., а саме: 61833,00грн. за грудень 2006р., 97667,00грн. за січень 2007р., 202000,00грн. за лютий 2007р., 390100,00грн. за березень 2007р.

Висновки вищевказаного акту перевірки обґрунтовані наступним.

Так, позивач, в особі директора Петренка Миколи Івановича та ТОВ Дамаск ЗЛС , в особі директора ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу товарів від 10 грудня 2006р. №3 , згідно якого позивач, іменований надалі Покупець та ТОВ Дамаск ЗЛС , іменоване надалі Продавець домовились про наступне.

Відповідно до п.п. 1.1 Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити наступний товар:

- обертач ( 12.00.000) в кількості 1шт. за ціною 1007500,00 грн.;

- агрегат буровий ( 01.00.000) в кількості 1 шт. за ціною 565000,00 грн.

- маніпулятор (2КВ-А.02.00.000) в кількості 1 шт. за ціною 385000,00 грн.

- пристрій для витягнення розширювача ( 16.00.000) в кількості 1 шт. за ціною 232500,00 грн.

- гідроциліндр (1-125-63-630 33.043.0) в кількості 3 шт. за ціною 17 500,00 грн. кожний на суму 52500,00 грн.

Загальна вартість товару складає 2691 000,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 448 500,00 грн.

Згідно Додаткової угоди №1 від 01 березня 2007р. про доповнення Договору купівлі-продажу товарів №3 від 10 грудня 2006р. позивач, в особі в.о. директора Каракова С.В., іменований надалі Покупець та ТОВ ДАМАСК ЗЛС , в особі директора ОСОБА_3, іменований надалі Продавець сторони дійшли згоди змінити преамбулу договору, виклавши її у такій редакції: відповідно до п. 1.1 даного Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар:

- лист н/ж марка сталі 12*18Н10Т 10мм в кількості 25 тн. за ціною 21650,00грн.;

- лист н/ж марка сталі 12*18Н10Т 5мм в кількості 5 тн. за ціною 21650,00грн.;

- лист н/ж марка сталі 12*18Н10Т 3 мм в кількості 10 тн. за ціною 21650,00грн.;

- лист н/ж марка сталі 12*18Н10Т 16 мм в кількості 20 тн. за ціною 21650,00грн.

Загальна вартість товару складає 1818600,00грн., в тому числі ПДВ - 303100,00грн.

Відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу товарів від 10.12.2006р. №3 та Додаткової угоди №1 від 01.03.2007р. позивач перерахував на адресу ТОВ ДАМАСК ЗЛС грошові кошти у сумі 4509600,00грн. для придбання ТМЦ (запчастин та металу).

У бухгалтерському обліку зазначена операція відображена записом Дт3711 Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті), Кт 312, 313 Рахунки в банках .

Станом на 30.09.2007р. дебіторська заборгованість ТОВ Дамаск ЗЛС становить 4509600,00грн.

На виконання умов даного договору ТОВ Дамаск ЗЛС виписано на адресу позивача податкові накладні, які відображено підприємством у реєстрах отриманих податкових накладних та у складі сум податкового кредиту в Деклараціях з податку на додану вартість у гр. 10.1 підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою у відповідних податкових періодах.

При цьому, в ході перевірки виявлено, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р. у справі № А8/457-07 суд постановив: визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ Дамаск ЗЛС (код ЄДРПОУ 33114970) від 29.07.2004р. № 12241020000 000436; визнати недійсним установчі документи ТОВ Дамаск ЗЛС ( код ЄДРПОУ 33114970) з моменту їх реєстрації; визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість №04608016 від 10.08.2004р. ТОВ Дамаск ЗЛС (код ЄДРПОУ 33114970) з моменту його видачі; припинити юридичну особу ТОВ Дамаск ЗЛС ( код ЄДРПОУ 33114970); визнати недійсним всі первинні бухгалтерські документи та податкові декларації, підписані від імені ТОВ Дамаск ЗЛС (код ЄДРПОУ 33114970) з моменту реєстрації, а саме з 29.07.2004р.

З вищевказаної постанови слідує, що засновник ТОВ Дамаск ЗЛС ОСОБА_3 не здійснювала державну реєстрацію вказаного підприємства, фінансово-господарських та інших документів від імені ТОВ Дамаск ЗЛС не підписувала та не складала. В подальшому, невстановлені особи, без передбачених Законом підстав, отримали право на складання документів від імені ТОВ Дамаск ЗЛС .

Вказані обставини підтверджуються протоколами допитів свідків в межах кримінальної справи №67079049, порушеної за ст.205 ч.1 КК України за фактом фіктивного підприємниці ТОВ Дамаск ЗЛС , висновком експертизи в межах зазначеної кримінальної справи (при проведенні оперативно-слідчих дій в межах кримінальної справи № 67079049 не виключена можливість отримання інших доказів).

Так, висновком експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у договорі № 3 від 10.12.06р. здійснений з допомогою факсиміле-клише. Підписи у додаткових угодах виконані невстановленою особою, підписи на первинних документах, що підтверджують факт виконання вказаного договору виконані невстановленою особою.

Відповідно до ст.207 ЦК України, угода є укладеною у письмовій формі, якщо вона підписана її стороною (сторонами). Використання при укладенні угод факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання чи іншого аналогу власноручного підпису допускається лише у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства чи за письмовою згодою сторін, яка повинна містити зразки відповідного аналогу їх власноручних підписів.

Договором № 3 від 10.12.06р. не передбачено використання факсиміле-клише.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні , можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягненні в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на вищеозначене, відповідач дійшов до висновку що укладений між ТОВ Дамаск ЗЛС та позивачем договір купівлі-продажу товарів від 10.12.2006р. №3 та Додаткова угода №1 від 01.03.2007р. є нікчемними та вчинені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та як наслідок про порушення позивачем п.п.7.2.6., п.п.7.2.1., п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ Про податок на додану вартість .

На підставі акту перевірки №299/232/00211180 від 20.12.2007р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000022301/0 від 09.01.2008р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1127400,00грн., в тому числі за основним платежем у сумі 751600,00грн. та штрафні санкції у сумі 375800,00грн.

Вирішуючи означений адміністративний позов, суд зважає на таке.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (що діяв на час спірних відносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому Закон України Про податок на додану вартість встановлює єдину причину, яка виключає можливість включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, а саме відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту

Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість визначає вимоги до оформлення податкової накладної, а саме платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.3.1 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як слідує з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали висновки акту перевірки №299/232/00211180 від 20.12.2007р. щодо нікчемності угод між позивачем та ТОВ Дамаск ЗЛС .

Як зазначалося раніше, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р. у справі №А8/457-07 адміністративний позов Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Дамаск ЗЛС задоволено та суд постановив наступне: визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ Дамаск ЗЛС (код ЄДРПОУ 33114970) від 29.07.2004р. № 12241020000000436; визнати недійсним установчі документи ТОВ Дамаск ЗЛС ( код ЄДРПОУ 33114970) з моменту їх реєстрації; визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість №04608016 від 10.08.2004р. ТОВ Дамаск ЗЛС (код ЄДРПОУ 33114970) з моменту його видачі; припинити юридичну особу ТОВ Дамаск ЗЛС (код ЄДРПОУ 33114970); визнати недійсним всі первинні бухгалтерські документи та податкові декларації, підписані від імені ТОВ Дамаск ЗЛС (код ЄДРПОУ 33114970) з моменту реєстрації, а саме з 29.07.2004р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2008р. у справі №22а-1734/2008 скасовано постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2010р. у справі №К-2627/08 визнано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2008р. у справі №А8/457-07 (№22а-1734/2008) такою, що втратила законну сили та закрито провадження у справі №А8/457-07 (№22а-1734/2008).

Так, в вищевказаній ухвалі суд зазначив про наявність копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців, з якої слідує що 04.03.2008р. вчинено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Дамаск ЗЛС у зв'язку з визнанням її банкрутом що відповідно до приписів п.5 ч.1 ст.157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.

З огляду на означене, висновки відповідача в акті перевірки №299/232/00211180 від 20.12.2007р. щодо нікчемності угод між позивачем та ТОВ Дамаск ЗЛС через наявність постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р. у справі №А8/457-07 є безпідставними, оскільки останню було скасовано.

Відносно посилання відповідача на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2008р. у справі №1-П-11/08 щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України, а саме створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності по обналичиванию и конвертации денежных средств предприятий и организаций Днепропетровской области , підроблення документів, печаток, штампів та бланків, використання підроблених документів, суд зазначає наступне.

Так, вищевказаною постановою встановлено, мовою оригіналу:

29 июля 2004 года ОСОБА_6 приехала по месту жительства ОСОБА_3 и затем совместно с ней прибыла в г. Днепропетровск, где ОСОБА_3, действуя по просьбе ОСОБА_6 в исполнительном комитете Днепропетровского городского совета получила свидетельство о регистрации юридического лица - ООО Дамаск ЗЛС , а также получила печать и предоставила государственному нотариусу Куликову С.В. устав ООО Дамаск ЗЛС , где ОСОБА_3 была указана в качестве и руководителя предприятия. После того, ОСОБА_3 по требованию ОСОБА_6 представила вышеуказанные документы в исполнительный комитет Ленинского района г. Днепропетровска, на основании которых 29 июля 2004 года ООО Дамаск ЗЛС было зарегистрировано в исполнительном комитете Ленинского района г. Днепропетровска как субъект предпринимательской деятельности, предприятию был присвоен идентификационный номер - 33114970, под которым оно и было включено в единый реестр предприятий и организаций Украины. Вышеуказанные документы и печать ООО Дамаск ЗЛС ОСОБА_3 тут же передала ОСОБА_6

Совершив вышеуказанные действия ОСОБА_6 без ведома ОСОБА_3 с целью достижения преступного результата умышленно из корыстной заинтересованности с 29 июля 2004 года стала осуществлять финансово-хозяйственной деятельности ООО Дамаск ЗЛС . С целью не быть разоблаченной в совершении указанного преступления, ОСОБА_6 в отчетный налоговый период при неустановленных следствием обстоятельствах, в неустановленном месте и времени, умышленно, собственноручно составляла налоговые декларации по налогу на добавленную стоимость и налогу на прибыль о фиктивной финансово-хозяйственной деятельности предприятия ООО Дамаск ЗЛС от имени ОСОБА_3, таким образом подделывала документ, который выдается или удостоверяется предприятием, учреждением, организаций, гражданином предпринимателем. После этого ОСОБА_6 умышленно использовала заведомо поддельные документы, подавая указанные декларации в ГНИ в Ленинском районе г. Днепропетровска по месту регистрации указанного предприятия, то есть умышленно использовала заведомо поддельные документы .

З огляду на це, а також враховуючи, що згідно ст.61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер, означена постанова жодним чином не спростовує реальності операцій, здійснених позивачем з ТОВ Дамаск ЗЛС , оскільки Ленінським районним судом м. Дніпропетровська не досліджено реальність взаємовідносин позивача та ТОВ Дамаск ЗЛС .

Також, позивач не міг знати та передбачити про злочинні наміри ОСОБА_5

Отже, твердження відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Дамаск ЗЛС є припущенням, яке є надуманим та нічим необґрунтованим.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на означене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000022301/0 від 09.01.2008р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова