Ухвала

від 07.08.2018 по справі 2а/1894/08/0470

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2018 року

Київ

справа №2а/1894/08/0470

касаційне провадження №К/9901/56308/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 12.07.2018 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору, проте заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на несвоєчасне виділення коштів на сплату судового збору та на те, що органом державної казначейської служби проводиться безспірне списання коштів.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено перелік суб'єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.

Водночас, суд звертає увагу на те, що органи Державної фіскальної служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у березні 2008 року.

У відповідності до підпунктів 1, 2 пункту 3 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.

Згідно з підпунктом "б" пункту першого статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, що подаються до суду ставка судового збору становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову у цій справі становить 3,40 грн (0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), а ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду - 6,80 грн (3,40 грн х 200%).

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі;

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити

Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.І. Бившева