Рішення

від 21.03.2018 по справі 826/14025/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року № 826/14025/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АРКАДА БУДІВНИЦТВО доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу №11503 від 30 жовтня 2017 року,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АРКАДА БУДІВНИЦТВО (далі по тексту - позивач, ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, Головне управління ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 30 жовтня 2017 року №11503 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО (код за ЄДРПОУ 34882504).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведення перевірки розпочато з порушенням строків виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року у справі №757/13087/17-к, а також строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Крім того, позивач стверджує, що у резолютивній частині ухвали суду не зазначено про вид позапланової документальної перевірки, а відтак відповідач, на думку позивача, призначаючи документальну виїзну перевірку вийшов за межі наданих йому повноважень. Також, позивач стверджує, що оскаржуваний наказ №11503 від 30 жовтня 2017 року вручений не до початку перевірки, а вже безпосередньо у процесі її проведення, що є порушенням вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України. В своїх додаткових поясненнях представник ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО вказує на відсутність у слідчого чи прокурора права на звернення до слідчого судді з клопотанням призначення (проведення) позапланової документальної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року задоволено клопотання ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 30 жовтня 2017 року №11503 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АРКАДА БУДІВНИЦТВО (код 34882504) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та заборони Головному управлінню ДФС у м. Києві вчиняти дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АРКАДА БУДІВНИЦТВО на підставі вказаного наказу та оформляти її результати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року частково задоволено клопотання представника Головного управління ДФС у м. Києві та клопотання представника ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО , скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року, в частині заборони Головному управлінню ДФС у м. Києві вчиняти дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АРКАДА БУДІВНИЦТВО на підставі наказу від 30 жовтня 2017 року №11503 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО (код 34882504) та оформляти її результати.

В судове засідання, призначене на 28 листопада 2017 року, представник позивача не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.

Представник відповідача також не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуваний наказ прийнято обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин справи. При цьому, наказ на проведення перевірки вручено уповноваженому представнику позивача саме до її початку.

На підставі частини 4 статті 122 та з урахуванням частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового розгляду справи), в судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Так, суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М. від 27 березня 2017 року у справі №757/13087/17-к, винесеної за клопотанням прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України Льовкіна В.Л., в межах кримінального провадження від 09 березня 2016 року №32016000000000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві видано наказ №11503 від 30 жовтня 2017 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО (код 34882504) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будівництво та Реконструкція (код 34284364) за період з 01 січня 2014 року по 27 березня 2017 року.

Незгода позивача із даним наказом зумовила його звернення до суду з позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент оформлення оскаржуваного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. При цьому, можливість для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає при надходженні до контролюючого органу судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Матеріали справи підтверджують, що до Головного управління ДФС у місті Києві надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Карабань В.М. від 27 березня 2017 року у справі №757/13087/17-к.

Згідно із вказаною ухвалою прокурор групи прокурорів Генеральної прокуратури України Льовкін В.Л. звернувся із клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки у кримінальному провадженні №32016000000000026 від 09 березня 2016 року відносно ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО (код ЄДРПОУ 34882504) при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будівництво та реконструкція (код ЄДРПОУ 34284364) за період з 2014 року по теперішній час.

В обґрунтування внесеного клопотання сторона кримінального провадження вказала, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №32016000000000026 від 09 березня 2016 року, яке розслідується Головним слідчим управлінням ФР ДФС України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО (код ЄДРПОУ 34882504) при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будівництво та реконструкція (код ЄДРПОУ 34284364), за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Карабань В.М. від 27 березня 2017 року у справі №757/13087/17-к клопотання задоволено, призначено позапланову документальну перевірку ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО (код ЄДРПОУ 34882504) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будівництво та реконструкція (код ЄДРПОУ 34284364) за період з 2014 року по 27 березня 2017 року, проведення якої доручено Головному управлінню ДФС у м. Києві.

Як вказано в ухвалі, остання оскарженню не підлягає.

Оскільки при надходженні до контролюючого органу рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки Податковий кодексу України не передбачає іншого порядку дій, ніж призначення такої перевірки, суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі та у межах повноважень, передбачених законом.

При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність у слідчого чи прокурора права на звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про проведення перевірок, оскільки законність дій слідчого не є предметом розгляду даного спору. Доказів же скасування ухвали слідчого судді матеріали даної справи не містять.

Крім того, Податковий кодекс України не встановлює строків реалізації повноважень по проведенню перевірки на підставі ухвали слідчого судді, а тому доводи позивача про порушення контролюючим органом строків не заслуговують на увагу.

Щодо доводів позивача про перевищення відповідачем наданих йому повноважень в частині призначення позапланової виїзної перевірки, суд зазначає, що чинне законодавство надає податковому органу право призначати проведення документальної позапланової перевірки як виїзної, так і невиїзної.

Стосовно ж доводів позивача, що наказ на проведення перевірки вручено з порушенням вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначив позивач, наказ про проведення перевірки вручено йому 31 жовтня 2017 року. Наведене не заперечується і представником відповідача, який у відзиві на позовну заяву зазначив, що наказ на перевірку контролюючого органу вручено під розписку 31 жовтня 2017 року головному бухгалтеру ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО ОСОБА_2. Крім того, з направленнями на проведення перевірки також ознайомлено головного бухгалтера 31 жовтня 2017 року, а перевірка розпочата з відома директора ТОВ АРКАДА БУДІВНИЦТВО ОСОБА_3

Водночас, з оскаржуваного наказу вбачається, що перевірка призначена тривалістю п'ять робочих днів з 31 жовтня 2017 року, тобто копію наказу уповноваженому представнику позивача вручено до початку проведення перевірки - в перший день її проведення.

Крім того, суд звертає увагу, що порядок вручення наказу не впливає на правомірність прийняття такого наказу, тобто не входить до предмету доказування в межах даної адміністративної справи.

З урахуванням наведеного в сукупності, та враховуючи підстави, зазначені позивачем, в адміністративному позові, суд приходить до висновку про правомірність видання оскаржуваного наказу, а відтак відсутність підстав для його скасування з мотивів, зазначених позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконав , а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АРКАДА БУДІВНИЦТВО відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко