Постанова

від 26.03.2018 по справі 265/5399/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/151/2018(м)

265/5399/16-ц

Категорія 47 Головуючий у 1-й інстанції Щербіна А.В.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Мироненко І.П., Баркова В.М.,

секретар - Брежнєв Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області до Маріупольської міської ради Донецької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним, скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0250 га, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

19 вересня 2016 року керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави звернувся з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області та ОСОБА_3 про визнання незаконним, скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0250 га та нормативною грошовою оцінкою 399 300 гривень. В обґрунтування позову зазначив, що місцевою прокуратурою на підставі ст.121 Конституції України та ст.ст.23, 24 Закону України Про прокуратуру з метою встановлення підстав для представництва систематично проводиться вивчення рішень Маріупольської міської ради з питань додержання вимог земельного законодавства щодо надання у користування та власність земельних ділянок комунальної форми власності. Встановлено, що рішенням Маріупольської міської ради від 21.04.2015 №6/47-5355 ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі - магазину) по АДРЕСА_1.

08 квітня 2016 року Маріупольською міською радою прийнято рішення №7/6-4329 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 , яким припинено право оренди земельної ділянки площею 0,0060 га на АДРЕСА_2 приватному підприємству Геволія ; визнано таким, що втратило чинність, рішення Маріупольської міської ради від 10.07.2014 №6/40-4516 Про поновлення строку оренди земельної ділянки на АДРЕСА_2 приватному підприємству Геволія ; розірвано договір оренди земельної ділянки від 08.08.2014, укладений між приватним підприємством Геволія та Маріупольською міською радою; затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано із земель житлової та громадської забудови, земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0250 га з розміром орендної плати на рівні 3% від її грошової оцінки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі - магазину) по АДРЕСА_1 ОСОБА_3; земельна ділянка площею 0,0250 га по АДРЕСА_1 врахована як землі житлової та громадської забудови міської ради.

На підставі вказаного рішення між Маріупольською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_3 (Орендар) 13 червня 2016 року укладено договір оренди земельної ділянки. Предметом договору є строкове платне користування Орендодавцем земельною ділянкою по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0250 га та яка належить на праві власності Орендодавцю. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки площею 0,0250 га становить 399300 грн.(із розрахунку 1597,20 грн./м.кв.).

Вказані рішення Маріупольської міської ради та договір оренди земельної ділянки суперечать чинному земельному законодавству України та підлягають визнанню недійсними з огляду на такі обставини.

Земельна ділянка площею 0,0060 га за вказаною адресою раніше перебувала в оренді у ПП Геволія на підставі рішення Маріупольської міської ради №6/40-4516 від 10 липня 2014 року та укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2014 року. Предметом договору була земельна ділянка АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2), площею 0,0060 га, із метою та за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

09.12.2014 р. ПП Геволія продало нежитлову будівлі по АДРЕСА_1, площею 41,4 кв.м. ОСОБА_3. В договорі купівлі-продажу зазначено, що вказана нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці, що належить Маріупольській міській раді Донецької області, площею 0,006 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка була надана у користування ПП Геволія на підставі договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2016 року.

Проте ОСОБА_3 для обслуговування тієї ж самої нежитлової будівлі, площа якої не змінилась, міська рада своїм рішенням надала в оренду земельну ділянку площею 0,0250 га (або орієнтовно 250 кв. м., периметр - 68,44 м.), тобто на 0,0190 га (або орієнтовно 190 кв.м.) більше.

Всупереч ст.134 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів, Маріупольська міська рада спочатку надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а потім затвердила його та надала в оренду вільну від забудови земельну ділянку площею 0,0190 га з метою фактичного будівництва нової будівлі (споруди) - магазину.

Як зазначено вище, рішення Маріупольської міської ради №7/6-329 від 08.04.2016, а також договір оренди земельної ділянки між міськрадою та ОСОБА_3 суперечать вимогам статті 134 ЗК України, а тому вказане рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а договір оренди - визнанню недійсним.

В обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що згідно з п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається обов'язок представництва інтересів, зокрема, держави в суді у випадках, визначених законом.

Посилаючись, зокрема на п.2 ст.121 Конституції України, ст.45 ЦПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру , просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 08.04.2016 №7/6-329 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.06.2016 між Маріупольською міською радою Донецької області та ОСОБА_3 щодо оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0250 га. та нормативною грошовою оцінкою 399300 гривень.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасувано рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 08.04.2016 №7/6-329 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 . Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.06.2016 між Маріупольською міською радою Донецької області та ОСОБА_3 щодо оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0250 га. та нормативною грошовою оцінкою 399300 гривень. Стягнуто з Маріупольської міської ради Донецької області на користь Прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 2756 гривень 00 копійок.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2017 року змінено пункт 4 рішення, зазначено про стягнення судового збору з Маріупольської міської ради та ОСОБА_3 на користь позивача в дольовому порядку по 1378 грн з кожного.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 січня 2018 року в рішенні виправлено описку: назва Маріупольська місцева рада в тексті рішення виправлено на Маріупольська міська рада .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що право подавати позов прокурор має лише, якщо орган місцевого самоврядування не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. Прокурор, подаючи позов в інтересах членів територіальної громади, має виступати в інтересах саме Маріупольської міської ради. Однак у даному випадку, прокурор подає позов до особи, в інтересах якої по суті має виступати. Отже, подана позовна заява не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ст.23 Закону України Про прокуратуру та ч.2 ст.45 ЦПК України. Крім того, позовна заява подана з порушенням процедури звернення до суду, оскільки прокурором не отримані підтвердження підстав для представництва.

ОСОБА_3 з 09.12.2014 р. є власником нежитлової будівлі літ.А-1, загальною площею - 41,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 виконала усі приписи, встановлені Маріупольською міською радою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, а тому умови передбачені законодавством для укладення договору оренди земельної ділянки.

Представник зазначала в скарзі, що відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. На земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля, власником якої є відповідач ОСОБА_3

Отже, договір оренди земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0250 га, відповідає усім вимогам законодавства, є дійсним та законним. Посилаючись, зокрема на ст.ст.123, 124, 134 ЗК України, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області у повному обсязі.

Маріупольська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому погодилася із доводами апеляційної скарги, оскільки також вважає рішення суду незаконним. Вказує на те, що саме до повноважень Маріупольської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади м.Маріуполя. У відповідності до положень закону та у межах повноважень міської ради ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка площею 0,0250 га, за умови надання відповідних погоджень органів державної влади та місцевого самоврядування. Законних підстав для відмови надання дозволу на розробку проекту землеустрою в такому розмірі у Маріупольської міської ради не було. І за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 було прийнято цілком законне рішення від 08.04.2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_3 з подальшим укладенням договору оренди землі. Крім того, матеріалами справи належно підтверджено, що на спірній земельній ділянці розташовано нерухоме майно ОСОБА_3, отже, відсутні підстави для застосування положень норм статті 134 ЗК України щодо необхідності проведення земельних торгів щодо спірної землі.

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував, що з доводами апеляційної скарги неможливо погодитися, а рішення суду першої інстанції є правильним. Заперечення обґрунтував тими ж обставинами та нормами права, що були покладені в основу позовних вимог.

У відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача ОСОБА_3, яка була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, представника відповідача Маріупольської міської ради Зінов єва І.Г., який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора Полторацької Т.Є., яка просила залишити рішення суду без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, згідно зі ст.264 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.

Проте рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що без проведення земельних торгів міська рада мала право надати ОСОБА_3 земельну ділянку у користування для обслуговування придбаної нею нежитлової будівлі тільки у тому самому розмірі та на тих самих умовах, що й попередньому власнику будівлі - користувачу земельної ділянки, а не більшої площі. ОСОБА_3 не оформила право користування земельною ділянко. 0,0060 га, якою користувався попередній власник нерухомості, розташованої на цій ділянці, а звернулася із заявою про виділ їй земельної ділянки більшої площі. Суд зазначив, що доказів того, що земельна ділянка площею 0,0250 га, виділена ОСОБА_3 міською радою, була сформована та їй було присвоєно кадастровий номер станом на час звернення ОСОБА_3 до міської ради з заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної ділянки, не надано. Тому правові підстави для передачі ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,025 га шляхом формування нової земельної ділянки поза процедурою земельних торгів в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України, були відсутні.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 27.03.2007 року №5/10-1555 ПП Геволія було передано в оренду строком на три роки земельну ділянку площею 0,0060 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_2 (т.1 а.с.119 - 120).

11.05.2007 року Маріупольською міською радо та ПП Геволія укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0060 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_2 та проведено його відповідну реєстрацію строком на три роки до 27.03.2010 року (т.1 а.с.121 - 138).

Рішенням Маріупольської міської ради від 10.07.2014 року №6/40-4516 було затверджено технічну документацію із землеустрою та поновлено ПП Геволія на п'ять років строк оренди земельної ділянки площею 0,0060 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_2, а також запропоновано оформити правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку в передбаченому законом порядку (т.1 а.с.89, 93-94).

08.08.2014 року між Маріупольською міською радо та ПП Геволія строком на п'ять років, тобто з 10.07.2014 р. до 10.07.2019 року, укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0060 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_2 (т.1 а.с.33 - 37).

09.12.2014 р. ОСОБА_3 на підставі договір купівлі - продажу придбала у власність у ПП Геволія нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 41,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, та розташована на земельній ділянці Маріупольської міської ради, площею 0,006 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.38 - 40).

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до статті 25 цього закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. І згідно зі статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 123 ЗК України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

19.01.2015 року ОСОБА_3 звернулася до міського голови м.Маріуполя із заявою про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежилої будівлі - магазину), площею 0,0250 г., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Умови відведення - оренда (т.1 а.с.143, 144).

21.04.2015 року відповідно до рішення Маріупольської міської ради ОСОБА_3 було дозволено розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежилої будівлі - магазину), за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.13, 14, 194, 195).

Як вбачається зі справи, ОСОБА_3 виконала всі приписи встановлені Маріупольською міською радою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

03 серпня 2015 року Головне управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради надало Висновок до проекту землеустрою по відводу земельної ділянки № 06 03-7/91-02.

Також ОСОБА_3 отримала ситуаційний план щодо земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 20.10.2015р. №259 ОСОБА_3 надано спеціальне зональне погодження для обслуговування магазину (без капітального будівництва) по АДРЕСА_1 за умовами отримання погодження з комунальним підприємством Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , Маріупольськими районними електричними мережами ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , ПАТ Укртелеком , відділом Державтоінспекції з обслуговування на території м.Маріуполя при Управлінні Державтоінспекції ГУ МВС України в Донецькій області.

Після виконання вимог Маріупольської міської ради ОСОБА_3 звернулася з клопотанням стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду.

Згідно з рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 08.04.2016 р. №7/6-329 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 , припинено право оренди земельної ділянки площею 0,0060 га на АДРЕСА_2 ПП Геволія ; розірвано договір оренди земельної ділянки від 08.08.2014 р., а також затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано із земель житлової та громадської забудови, земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0250 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі - магазину) по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3.

13.06.2016 р. на підставі рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 08.04.2016 р. № 7/6-329 між Маріупольською міською радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0250 га.

У відповідності до положень статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ( у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.2,3 статті 134 ЗК України.

Так, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 з 09.12.2014 року є власником нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

При цьому, ч.2 цієї статті передбачає, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Між тим, ОСОБА_3 звернулася з клопотанням щодо надання їй земельної ділянки площею 0,025 га за адресою, де розташовано її майно, шляхом формування нової земельної ділянки. Заборони надання земельної ділянки більшої площі у випадку формування іншої земельної ділянки закон не містить. Враховуючи вищенаведене, у міської ради не було підстав для відмови в передачі в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,025 га, яка була сформована, мала кадастровий номер, на якій розташована її нерухомість

Таким чином, висновок суду про те, що після укладання договору купівлі - продажу нежитлової будівлю літ. А-1, загальною площею 41,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у ПП Геволія , могло б перейти тільки право користування земельною ділянкою площею 0,0060 га (кадастровий номер НОМЕР_2), не є правильним.

Виходячи з наведеного, також не має значення для вирішення спору, що ОСОБА_3 після набуття права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 не звернулася до Маріупольської міської ради та не переоформила документи на право користування земельною ділянкою, площею 0,0060 га (кадастровий номер НОМЕР_2), де розташований об'єкт нерухомості для будівництва та обслуговування якого й була надана вказана земельна ділянка ПП Геволії , і що на час звернення її з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, ділянка не була сформована в такому розмірі, оскільки такі обставини суд першої інстанції вважав підставою для задоволення позову.

Доводи прокурора про те, що розмір земельної ділянки, наданої в оренду ОСОБА_3, є завищеним у порівнянні із площею розташованої на ній нежитлової будівлі, нічим об'єктивно не підтверджені, носять характер припущень.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається зі справи, Маріупольською міською радою було дотримано вимог законодавства при затвердженні і укладанні із ОСОБА_3 договору оренди, і наданими суду доказами позивач такі обставини не спростував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають викладеним у рішенні обставинам справи, і суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність законних підстав для задоволення вимог позивача про визнання рішення міської ради незаконним та його скасування, та, відповідно, про визнання договору оренди недійсним.

Отже, на підставі статті 376 ЦПК України, рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 28 листопада 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову прокурору у вказаних позовних вимогах.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 , 381-382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 листопада 2017 року скасувати.

В задоволенні позову керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області до Маріупольської міської ради Донецької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 08.04.2016 №7/6-329 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 ; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.06.2016 року між Маріупольською міською радою Донецької області та ОСОБА_3 щодо оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0250 га. та нормативною грошовою оцінкою 399300 гривень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 березня 2018 року.

Судді :

Є.Є. Мальцева

І.П. Мироненко

В.М. Барков