Рішення

від 08.02.2018 по справі 752/6643/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6643/17

Провадження №: 2/752/960/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Плахотнюк К.Г., за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об єднаної діаспори азербайджанців України про захист честі, гідності і ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Об єднаної діаспори азербайджанців України в особі президента Джавадова Хікмета Аловсата огли, Громадської ради при Житомирській обласній державній адміністрації в особі голови Стельмаха Володимира Івановича, в якому просив визнати недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність, та ділову репутацію інформацію поширену Громадською радою при Житомирській обласній державній адміністрації в статті ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.12.2015 року на інтернет сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов язати Громадську Раду при Житомирській обласній державній адміністрації спростувати відомості поширені 14.12.2015 року на інтернет сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: інформація щодо ОСОБА_1 в листі є недостовірною, просимо прийняти наші вибачення ; зобов язати Громадську Раду при Житомирській обласній державній адміністрації видалити інформацію, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача зі статті, що розміщена на інтернет сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов язати Об єднань діаспору азербайджанців України в особі президента Джавадова Хікмета Аловсата огли спростувати відомості поширені 14.12.2015 року на інтернет сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та принести вибачення.

В ході розгляду справи 21.11.2017 року позивач уточнив позовні вимоги, вказавши відповідачем за ними є - Об єднана діаспора азербайджанців України та просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та ділову репутацію інформацію, яка була поширена Об єднаною діаспорою азербайджанців України в листі до Громадської ради при Житомирській обласній державній адміністрації та який в подальшому був розміщений на сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов язати Об єднану діаспору азербайджанців України публічно вибачитись, виклавши вибачення на своєму сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі Новини. З наступним текстом: Об єднана діаспора азербайджанців України приносить вибачення пану ОСОБА_1 за розповсюдження про нього недостовірної інформації, що була викладена в офіційному листі до Громадської ради при Житомирській ОДА від 14.12.2015 року за № 38. Вважати наведену в листі інформацію недостовірною та такою, що не відповідає дійсності ; направити до позивача письмове підтвердження вибачення з наведеним текстом; зобов язати відповідача в письмовому вигляді на своєму бланку направити до посольства Азербайджанської Республіки в Україні лист, в якому Об єднана діаспору азербайджанців України повідомляє, що інформація, яка була повідомлена Посольству про ганебні вчинки пана ОСОБА_1, які мали місце у відношенні жінок, волонтерів та діяльності Громадської ради при Житомирській ОДА є недостовірною та не відповідає дійсності; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 50000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що інформація в офіційному листі Об єднаної діаспори азербайджанців України, надісланому до Громадської ради при Житомирській обласній державні адміністрації є недостовірною, містить виключно наклеп. Наміром умисних дій відповідача є досягнення відповідного враження про нього, що призводить до ряду подальших моральних, психологічних страждань і перешкод у його житті та реалізації його прав і обов язків. Наслідки поширення негативної та недостовірної інформації потягли за собою нераціональне використання його життєвого часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей для їх подолання. Внаслідок інформації відповідача, наклепу та неправдивих фактів відносно нього, в його житті відбулися негативні зміни. На сьогоднішній день недостовірна інформація викладена відповідачем офіційно не спростовувалася, жодних вибачень не приносилося. Як наслідок поширена інформація дискредитувала позивача, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, якою повідомила суд, що позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням уточнень від 21.11.2017 року підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та не запза правилами заочного розгляду в порядку ст. 280 ЦПК України.

Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом за місцем його державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, однак судові повістки повернуто до суду з відміткою відділу зв язку про закінчення встановленого строку зберігання.

З огляду на викладене та з урахуванням думки представника позивача, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній даних.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов д висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Об єднаної діаспори азербайджанців України про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та ділову репутацію інформації поширеної відповідачем та відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Право на повагу людської гідності - це право, що захищає гідність будь-якої особи, забезпечує належне ставлення до неї з боку органів державної влади, інших осіб. Це є одним із видів прав людини, належить до основоположних прав, адже воно є необхідним для нормального існування та розвитку людини, є загальним та є особистим (або громадянським) правом.

Статтею 1 Загальної декларації прав людини закріплено: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За правилами ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а правилами ст. 297 цьго ж Кодексу встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та ділової репутації.

Судом встановлено, що листом президента Об єднаної діаспори азербайджанців України від 14.12.2015 року № 38 на адресу голови громадської ради при Житомирській ОДА була надана інформація про поведінку представника азербайджанського народу ОСОБА_1, його ганебні вчинки, а також те, що за час співробітництва Об єднаної діаспори азербайджанців України ОСОБА_1 проявив себе, як нечесна, скандальна, груба, владолюбива, егоїстична, заздрісна, мстива людина, має негативну репутацію в азербайджанській діаспорі, внаслідок чого подальше співробітництво з ним стало неможливим. Також судом було встановлено, що на сайті Громадської ради при Житомирській ОДА було оприлюднено даний лист (а.с.124)..

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України та ст. 12 ЦПК України, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи (п. 6 Постанови Пленум Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Положеннями абз. 5 п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, роз'яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить, відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідності, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено також у ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , які, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною законодавства України.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку, суд вважає, що твердження відповідача, викладені в листі від 14.12.2015 року № 38, не носять характеру оціночного судження, а містять конкретні твердження.

Твердження відповідача в його листі є неправдивими, мають наклепницький характер та є такими, що наносять шкоду діловій репутації позивача, а доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.

Відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена в листі, який було оприлюднено у мережі інтернет на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позивача. В свою чергу, позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем. Суду доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в ній містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності чи перекручені.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначена інформація є недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію позивача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

В частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що останню слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 cт. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 cт. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9 цієї ж Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутацїї, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення. При цьому суд вважає, що спірною інформацію, яку було оприлюднено в інтернет мережі, позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у його душевних переживаннях, зобов язанням її спростування, що призвело до порушення звичайного ритму життя позивача, яку суд оцінює у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст. 277 ЦК України, Законом України Про інформацію , постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Об єднаної діаспори азербайджанців України про захист честі, гідності і ділової репутації, - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та ділову репутацію інформацію, яка була поширена Об єднаною діаспорою азербайджанців України в листі до Громадської ради при Житомирській обласній державній адміністрації та який в подальшому був розміщений на сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов язати Об єднану діаспору азербайджанців України публічно вибачитись, виклавши вибачення на своєму сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі Новини з наступним текстом: Об єднана діаспора азербайджанців України приносить вибачення пану ОСОБА_1 за розповсюдження про нього недостовірної інформації, що була викладена в офіційному листі до Громадської ради при Житомирській ОДА від 14.12.2015 року за № 38. Вважати наведену в листі інформацію недостовірною та такою, що не відповідє дійсності .

Направити ОСОБА_1 письмове підтвердження вибачення з наведеним текстом.

Зобов язати Об єднану діаспору азербайджанців України в письмовому вигляді на своєму бланку направити до посольства Азербайджанської Республіки в Україні лист, в якому Об єднана діаспору азербайджанців України має повідомити, що інформація, яка була повідомлена Посольству про ганебні вчинки пана ОСОБА_1, які мали місце у відношенні жінок, волонтерів та діяльності Громадської ради при Житомирській ОДА є недостовірною та не відповідає дійсності.

Стягнути з Об єднаної діаспори азербайджанців України (код ЄДРПОУ 38515929, адреса місця знаходження - 03039, м. Київ, вулиця Голосіївська, будинок 13, квартира 339) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на відшкодування моральної шкоди 5000 (п ять тисяч) гривень.

Стягнути з Об єднаної діаспори азербайджанців України (код ЄДРПОУ 38515929, адреса місця знаходження - 03039, м. Київ, вулиця Голосіївська, будинок 13, квартира 339) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2560, 00 грн. та 160, 00 грн., що разом складає належну до стягнення суму понесених судових витрат у розмір 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн.. 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та подання заяви про його перегляд.

Суддя: К.Г. Плахотнюк