Ухвала

від 22.03.2018 по справі 19/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22 березня 2018 року Справа № 19/9

Розглянувши заяву №39012 від 02.03.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вул. Авіконструкторова Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, м. Київ, 04112) про заміну сторони у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011)

до Фізичної особи - підприємця Тимохової Лілії Володимирівни (АДРЕСА_1, 91011)

про стягнення 78467 євро 64 євроцента та 20209 грн 22 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від заявника - Іванісов Є.М., представник за довіреністю №632 від 02.06.2017;

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.03.2009 у справі №19/9 позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Тимохової Лілії Володимирівни на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №012/11-53/001 від 16.11.2006 у сумі 172231 євро 36 євроцента, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 6236 євро 28 євроцента, пеню за порушення строків погашення кредиту у сумі 15407 грн 85 коп. та пеню за порушення строків погашення відсотків у сумі 4201 грн 37 коп., штраф за ненадання фінансової звітності у сумі 600 грн 00 коп., державне мито у сумі 1784 євро 68 євроцента та 202 грн. 09 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп.; повернуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції зайве сплачене за платіжним дорученням №61/5 від 05.01.2009 державне мито в сумі 0 грн 01 коп.

13.03.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшла заява №39012 від 02.03.2018, в якій заявник просить суд замінити сторону - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" обґрунтована тим, що 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №012/11-53/001 від 16.11.2006, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем Тимоховою Лілією Володимирівною, перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк". 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №012/11-53/001 від 16.11.2006 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Ухвалою суду від 14.03.2018 розгляд заяви призначено на 22.03.2018.

Представник заявника в судовому засіданні надав усні пояснення щодо заяви. Просив задовольнити подану ним заяву про заміну сторони у справі №19/9.

Сторони в судове засідання не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Згідно з ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як вже зазначалось, 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №012/11-53/001 від 16.11.2006, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем Тимоховою Лілією Володимирівною, перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк". 23.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №012/11-53/001 від 16.11.2006 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Згідно з п.2.1 договорів, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до п. 2.2 договорів, загальний розмір прав вимоги визначений в реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладання договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в реєстрі відступлення прав вимоги. Відступлення фактору зазначених в реєстрі кредитних операцій до відступлення (Додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умовами виконання фактором умов по оплаті згідно з п.3.1 договору та з моменту підписання сторонами реєстру відступлення прав вимоги (форма згідно Додатку №2 до договору) сторони погодили, що реєстр відступлення прав вимоги підписується сторонами не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання договору та реєстру кредитних операцій до відступлення.

У п.3.1 договорів сторони зазначили, що фактор зобов'язаний в рахунок відступлення прав вимоги за кредитними договорами протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання цього договору сплатити клієнту загальну суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно з пп.4.1 п.4 договорів після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається акт приймання - передачі за формою, наведеною у додатку №3 до договору. Приймання - передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за адресою клієнта: м.Київ, вул.Лєскова, б.9. Передача документації щодо договорів забезпечення і поручителів, здійснюється сторонами в день укладення договорів відступлення прав вимоги за договорами забезпечення відповідно до умов, погоджених сторонами в таких договорах.

Відповідно до пп.4.2 п.4 договорів сторони спільно вживають заходів щодо здійснення повідомлення позичальників про відступлення прав вимоги.

Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд звертає увагу заявника, що згідно умов договорів факторингу, дата відступлення права вимоги є дата підписання відповідного Реєстру відступлення прав вимоги та внесення загальної суми фінансування по кожному договору.

Водночас, заявник надав суду витяги з Реєстру відступлених прав вимоги та Реєстру боржників, в яких не міститься жодної дати.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до заяви надані копії вказаних договорів факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) б/н від 23.08.2016, витяги з Реєстру відступлення прав вимоги до договору між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" та з Реєстру боржників до договору між ПАТ "Вектор банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", а також копію платіжного доручення №1838994 від 23.08.2016 на суму 4444000 грн 00 коп. на підтвердження проведення товариством оплати згідно п.3.1 договору, укладеного з ПАТ "Вектор Банк".

Суд зауважує, що заявником до матеріалів заяви не додано підписаного акту приймання-передачі документації за формою, наведеною у додатку №3 до договору, ані реєстру відступлених прав вимоги, ані підписаного сторонами реєстру кредитних операцій до відступлення, в тому числі не надано доказів здійснення повідомлення позичальників про відступлення прав вимоги.

Доказами, відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявник всупереч приписів ст.74 Господарського процесуального кодексу України не довів суду безспірний факт переходу права вимоги від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Вектор Банк" за договором факторингу від 23.08.2016 року та від ПАТ "Вектор Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 23.08.2016, а відтак не довів наявність підстав для заміни сторони її правонаступником.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви №39012 від 02.03.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони у справі №19/9.

Керуючись ст.ст.234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви №39012 від 02.03.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони у справі №19/9 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 22.03.2018 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Т.В. Косенко