Ухвала

від 25.06.2018 по справі 19/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

25 червня 2018 року Справа № 19/9

Суддя господарського суду Луганської області Ворожцов А.Г. , розглянувши заяву № 42300 від 18.06.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , м. Київ

про заміну стягувача його правонаступником

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до фізичної особи -підприємця Тимохової Лілії Володимирівни, м. Луганськ

про стягнення 178467 євро 64 євроцента та 20209 грн. 22 коп.

без виклику учасників справи

в с т а н о в и в:

25 червня 2018 року до господарського суду Луганської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , із заявою № 42300 від 18.06.2018, в якій заявлено вимогу про заміну стягувача, ПАТ Райффайзен Банк Аваль , на його правонаступника, ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Косенко Т.В., якою розглядалася справа № 19/9, заяву передано на розгляд судді Ворожцову А.Г.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія не надано доказів існування виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.03.2009 у справі № 19/9, відкритого за наказом суду від 27.03.2009.

Звертаючись до суду, заявник у своїй заяві посилається на ст. 15 Про виконавче провадження , ст. 25 ГПК України, ст. 378 ЦПК України та ст.ст. 512, 514 ЦК України, у той час, як з 15.12.2017 є чинним ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який відповідним чином регулює питання заміни сторони у справі (ст. 52 ГПК України) та заміни сторони виконавчого провадження (ст. 334 ГПК України).

Оскільки, як було зазначено вище, у матеріалах справи відсутні докази виконання рішення суду, заява ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія розглядається за ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, тобто без виклику учасників справи поза межами судового засідання.

Розглянувши матеріали заяви, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області № 19/9 від 10.03.2009 позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції до фізичної особи-підприємця Тимохової Л.В. про стягнення 178467 євро 64 євроцента та 20209 грн. 22 коп. задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 012/11-53/001 від 16.11.2006 у сумі 172231 євро 36 євроцента, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 6236 євро 28 євроцента, пеню за порушення строків погашення кредиту у сумі 15407 грн. 85 коп. та пеню за порушення строків погашення відсотків у сумі 4201 грн. 37 коп., штраф за ненадання фінансової звітності у сумі 600 грн. 00 коп., державне мито у сумі 1784 євро 68 євроцента та 202,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

На виконання рішення суду позивачеві 03.04.2009 було надіслано наказ господарського суду Луганської області № 19/9 від 27.03.2009.

Судом встановлено, що 23.08.2016 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" було укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) (а.с. 6-8), згідно з яким до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 012/11-53/001 від 16.11.2006, який було укладено між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем Тимоховою Л.В.

В порядку та умовах, визначених договором, фактор зобов'язався передати клієнту загальну суму фінансування, а клієнт зобов'язався відступити факторові права вимоги до боржників (портфельне відступлення права вимоги) за кредитним договором.

З дати відступлення прав вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (клієнт) перестав бути стороною кредитного договору, а ПАТ "Вектор Банк" (фактор) став виключним та єдиним кредитором за кредитним договором (п. 2.3. договору).

Датою відступлення права вимоги є дата підписання між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" реєстру відступлених прав вимоги, яке здійснюється після отримання клієнтом всієї загальної суми фінансування (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору фактор зобов'язаний сплатити клієнту загальну суму фінансування протягом трьох робочих днів з дати укладання договору.

Крім того, 23.08.2016 між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) (а.с. 10-12), згідно з яким до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 012/11-53/001 від 16.11.2006, який було укладено між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем Тимоховою Л.В.

Відповідно до п. 3.1 договору фактор зобов'язаний в рахунок відступлення прав вимоги за кредитним договором протягом трьох робочих днів, з дати укладання договору, сплатити клієнту загальну суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Матеріали справи містять доказ здійснення заявником плати за відступлення прав вимоги за вказаним вище договором факторингу - копію платіжного доручення № 1838994 від 23.08.2016 на суму 4 444 000,00 грн. (а.с. 14).

Таким чином, з дати відступлення права вимоги ПАТ "Вектор Банк" перестало бути стороною кредитного договору, а ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" стало виключним та єдиним кредитором відповідача у цій справі.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1. ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність будь-якої заборони закону щодо заміни кредитора у спірних правовідносинах, суд вважає, що заявником доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги.

За таких обставин заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 52, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", № 42300 від 18.06.2018, задовольнити.

2. Замінити стягувача по справі № 19/9, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДР 14305909), на його правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (код ЄДР 38750239).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвалу підписано - 02.07.2018.

Суддя А.Г. Ворожцов