Рішення

від 22.03.2018 по справі 507/1413/17

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/1413/17

Провадження № 2/507/29/2018

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вужиловського О.В.

за участю секретаря Вододюка В.В.

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, фермерського господарства Стрілець Любашівського району Одеської області про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків його недійсності, визнання недійсним рішення про реєстрацію договору оренди та його скасування, зобов'язання повернути земельну ділянку та не перешкоджання в її використанні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_4, фермерського господарства Стрілець Любашівського району Одеської області про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків його недійсності. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки з відповідачем він не підписував, тому просив його визнати недійсним та застосувати наслідки його недійсності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, пояснив, що в 2010 році позивач отримував у борг у ОСОБА_4 20000 грн. Як гарантію повернення коштів, позивач передав ОСОБА_4 Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка належить йому, та склав заповіт, яким заповів належну йому земельну ділянку ОСОБА_4 З 2010 року його земельною ділянкою користувався ОСОБА_4 та не сплачував позивачу ніякої плати. В 2016 році позивач звернувся до ОСОБА_4 з проханням повернути його земельну ділянку, так як за шість років користування земельною ділянкою він не отримував орендну плату і вважав, що вказана орендна плата була зарахована ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу, який він отримав. Однак, ОСОБА_4 йому повідомив, що земельну ділянку він йому не поверне, так як між ними діє договір оренди земельної ділянки. В зв'язку з викладеним, позивач скасував складений ним раніше заповіт та звернувся до відділу поліції з приводу неправомірних дій ОСОБА_4 Він ніякого договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_4 не укладав та не підписував. Орендної плати він ніколи від ОСОБА_4 не отримував. Крім того, при реєстрації вказаного договору в реєстраційній службі, відповідачем було використано копія паспорту позивача, яка є недійсною, так як в 2012 році він отримав новий паспорт, а до реєстраційної служби було надано копію паспорту від 2008 року. Також, враховуючи, що у відповідача та в реєстраційній службі відсутній оригінал оскаржуваного договору, він вважає, що взагалі відсутні докази його укладення і він зареєстрований з порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню. Просив визнати договір оренди землі від 23 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області недійсним та застосувати наслідки його недійсності, визнати недійсним рішення № 2684679 від 08.12.2015 року про реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області та скасувати його, зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку та не перешкоджання в її використанні.

Представник відповідача ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав повністю, просив відмовити в їх задоволенні виходячи з наступного. 23 листопада 2015 року між фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, що належить останньому. Було складено акт прийому-передачі земельної ділянки. Договір та акт прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_2 підписав добровільно. Після цього договір оренди земельної ділянки з іншими необхідними документами було надано державному реєстратору для реєстрації вказаного договору. 07 грудня 2015 року договір оренди земельної ділянки від 23.11.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Фермерське господарство Стрілець Любашівського району Одеської області протягом дії договору нараховувало орендну плату ОСОБА_2, однак останній не прибував за її отриманням. Відповідач сплачував податок з доходів фізичних осіб за ОСОБА_2, що підтверджується відомостями ДФС України. В подальшому договір оренди земельної ділянки від 23.11.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області, як і інші договору оренди земельних ділянок, було викрадено у фермерського господарства Стрілець , про що було повідомлено органи національної поліції. Однак, вказані договори знайдені не були. Судом отримано з Любашівської районної державної адміністрації Одеської області копію оскаржуваного договору, так як у державного реєстратора зберігається сканкопія договору та акту-прийому передачі. Реєстрацією вказаного договору займалось фермерське господарство Стрілець Любашівського району Одеської області. ОСОБА_2 особисто надав копію свого паспорту до договору оренди земельної ділянки і відповідач не міг знати, що на той час він отримав вже новий паспорт. Крім того, реєстраційна служба здійснює ідентифікацію особи за ідентифікаційним податковим номером, який також був наданий ОСОБА_2 Вважає, реєстрація вказаного договору відбувалась у відповідності з вимогами законодавства, яке діяло на час реєстрації, ОСОБА_2 особисто підписав договір оренди земельної ділянки, що свідчить про його особисте волевиявлення, тому просив відмовити в задоволенні вказаного позову в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати обсяг необхідної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент його державної реєстрації. Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не є передбаченою ч.3 ст. 202 та ч1 ст. 215 ЦК підставою для визнання договору недійсним.

Згідно ст. 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 4,85 га, яка розташована на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, масив № 6, ділянка № 5, цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).

07 грудня 2015 року державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції було зареєстровано за № 12475153 договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець в особі голови ОСОБА_4 від 23.11.2015 р., предметом якого є вказана земельна ділянка (а.с. 10).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Любашівською районною державною адміністрацією була надіслана до суду копія зазначеного договору оренди та копію акту приймання передачі земельної ділянки від 24.11.2015 року, з вказівкою на те, що оригінал договору оренди земельної ділянки площею 4,85 га, укладеного між ОСОБА_5 та фермерським господарством Стрілець в особі голови ОСОБА_4 23.11.2015 р. в Любашівській районній державній адміністрації відсутній ( а.с. 81-83)

З вказаної копії договору видно, що його укладено між сторонами 23 листопада 2015 року строком на 49 років. В договорі передбачено сплату орендної плати в розмірі не менше 3% від нормативно грошової оцінки землі, зазначена нормативно грошова оцінка землі, умови використання та повернення земельної ділянки та інші умови.

З виписки із довідки № 47/4976 від 23.05.2016 р. Любашівського ВП ГУНП в Одеській області видно, що голова фермерського господарства Стрілець ОСОБА_4 звертався 11.05.2016 р. до Любашівського ВП з заявою про втрату договорів оренди земельних ділянок пайщиків ф/г Стрілець у кількості 64 договорів, серед яких був договір оренди, укладений між ф/г Стрілець та ОСОБА_2 від 23.11.2015 р. ( а.с. 61).

Як видно з постанови про закриття кримінального провадження від 23 жовтня 2016 року 12 серпня 2016 року до Любашівського ВП надійшла заява ОСОБА_2 про те, що 12 серпня 2016 року йому стало відомо, що ОСОБА_4 підробив його підпис в договорі оренди його земельної ділянки. За результатами досудового розслідування 23.10.2016 р. була винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Суд не може прийняти до уваги твердження позивача, що відсутність оригіналу договору оренди землі свідчить про його недійсність, так як в реєстраційній службі вказаний договір зареєстрований, в реєстраційній справі зберігається його копія, як це передбачено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, який діяв на час виникнення спірних правовідносин. Реєстрація вказаного договору у реєстраційній службі вказує на те, що волевиявлення сторін було, вказаний договір було укладено та підписано сторонами. Згідно вказаної копії договору оренди землі можливо визначити всі істотні умови договору, а також дослідити виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Відповідач звернувся до відділу поліції з приводу пропажі оригіналів договорів оренди землі, однак вони не були знайдені. Крім того, сторони можуть відновити втрачений договір.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів видно, що фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області було проведено нарахування орендної плати ОСОБА_2 та сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ОСОБА_2 в 2015 році нараховано плати - 3125 грн. 00 коп. (перераховано 468 грн. 75 коп. податку); в 2016 році - 4126 грн. 00 коп. (перераховано 742 грн. 68 коп. податку). Позивач пояснив в судовому засіданні, що він ніякої орендної плати не отримував. Представник відповідача пояснив, що позивач не звертався за отриманням орендної плати, хоча вправі це зробити в будь-який момент і йому буде видана орендна плата, як і всім іншим пайовикам.

Вищенаведене свідчить, що фактично між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, позивач передав казану ділянку відповідачу, який її використовує та відповідно до умов договору нараховує орендну плату та сплачує податки.

В судовому засіданні позивач не заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, так як відсутній оригінал договору оренди землі.

Відповідно до п. 3.5. НАКАЗУ № 53/5 від 08.10.98 р. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145 , коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень).

Таким чином, відсутність оригіналу спірного Договору унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи.

Інших належних та допустимих доказів того, що оспорюваний договір не укладався, позивачем не надано, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з підстав його не підписання належить відмовити. Крім того, в зв'язку з викладеним належить відмовити в задоволенні вимог про застосування наслідків недійсного правочину, про зобов'язання повернути земельну ділянку та не перешкоджати у її використанні.

Також, судом не може бути прийнято до уваги як доказ того, що позивач не підписував договір оренди землі, надання відповідачем до реєстраційної служби копії паспорту позивача, виданого в 2008 році, хоча він 2012 році отримав новий паспорт, виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 для проведення державної реєстрації речових прав заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає копію документа, що посвідчує його особу (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

У разі подання заяви особисто заінтересованою особою, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подається копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

В судовому засіданні встановлено, що в реєстраційну службу для реєстрації договору оренди землі звернувся відповідач, який надав необхідні для реєстрації документи. Реєстраційна служба провела ідентифікацію особи (орендодавця) по ідентифікаційному податковому номеру (реєстраційному номеру облікової картки платника податку), про що свідчить відповідний запис у Витязі з реєстру прав на нерухоме майно (а.с. 76). Договір оренди укладався між сторонами на підставі наданої ними ж інформації (надання копій документів сторонами), а тому відповідач і не міг знати про недійсність наданої позивачем копії його паспорту.

Будь-яких інших порушень під час реєстрації оспорюваного договору оренди землі, який укладеного між сторонами, в ході судового розгляду не встановлено, в зв'язку з чим в задоволенні вимог про визнання недійсною реєстрації договору оренди та її скасування належить відмовити.

Судом не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача, що він отримав у ОСОБА_4 в борг 20000 грн., а свою земельну ділянку передав в заставу, так як вказані твердження взагалі нічим не підтвердженні. Позивачем не надано суду ні розписок, ні договорів чи будь-яких інших доказів.

Інших підстав для визнання договору оренди земельної ділянки від 23.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області, позивачем до суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про оренду землі , ст. 125 ЗК України, ст.ст. 203, 205, 215, 638 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, фермерського господарства Стрілець Любашівського району Одеської області про визнання договору оренди землі від 23 листопада 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області недійсним, застосування наслідків його недійсності, про визнання недійсним рішення № 2684679 від 08.12.2015 року про реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_2 та фермерським господарством Стрілець Любашівського району Одеської області та його скасування, зобов'язання повернути земельну ділянку та не перешкоджання в її використанні - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 26.03.2018 року.

Суддя Любашівського

районного суду

Одеської області: Вужиловський О.В.