Постанова

від 27.03.2018 по справі 507/1413/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2890/18

Номер справи місцевого суду: 507/1413/17

Головуючий у першій інстанції Гнатюк В. О.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Цюри Т.В.,

за участю:

секретаря Цихиселі Л.Р.,

представника ФГ Стрілець - Селюхова П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Стрілець на ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Фермерського господарства Стрілець про визнання договору оренди землі недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,

встановила:

26.09.2017 р. заявник звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з зазначеною заявою, вказавши, що в провадженні Любашівського районного суду Одеської області знаходиться справа за № 507/1413/17 за позовом ОСОБА_4 до фермерського господарства (далі - ФГ) Стрілець про визнання договору оренди землі недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Договір оренди землі було укладено без відома позивача. У разі, якщо даний договір буде визнаний недійсним, земельна ділянка підлягає негайному поверненню.

Посилаючись на викладене, просив суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення заборони на використання земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, для виробництва сільськогосподарської продукції, до вступу в силу рішення суду.

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову було задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ФГ Стрілець подало до суду апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної судової ухвали, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2015 p. між ФГ Стрілець та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 30.11.2015 р.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, ФГ Стрілець у законний спосіб користується земельною ділянкою, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7

Разом з тим, на підставі оскаржуваної ухвали суду про забезпечення позову від 17.10.2017 р. користування вказаною земельною ділянкою орендарем стало неможливим. Тобто, суд фактично до вирішення спору по суті, вирішив його оскаржуваною ухвалою суду, що заборонено законом.

Так, не дивлячись на те, що на теперішній час земельна ділянка є засіяною ФГ Стрілець , є нагальна потреба у постійній обробці земельної ділянки, здійснені удобрювання, та інше, суд фактично заборонив здійснювати ці дії відповідачу, тобто перешкодив ФГ Стрілець у використанні земельної ділянки за її цільовим призначенням до вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, в редакції, яка була чинною на час постановлення оскаржуваної ухвали, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, в оскаржуваній ухвалі не зазначено обгрунтованих причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, та не вказано, яким чином не винесення ухвали про заборону голові ФГ Стрілець ОСОБА_5 використовувати земельну ділянку, зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, в разі задоволення позову, як про те вказав в заяві позивач.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про те, що ухвалою про забезпечення позову фактично вирішено спір по суті, оскільки ФГ Стрілець фактично втрачає право на користування земельною ділянкою, а посіяний ФГ Стрілець врожай може втратити свої якісні показники або взагалі зіпсуватися повністю, є обгрунтованими і такими, що дають підстави для скасування оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ФГ Стрілець про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381- 384, 390 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Стрілець задовольнити.

Ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року про забезпечення позову скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Фермерського господарства Стрілець про визнання договору оренди землі недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 02.04.2018р.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра