Ухвала

від 21.03.2018 по справі 808/1897/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2018 року

Київ

справа №808/1897/16

адміністративне провадження №К/9901/36104/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 20.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №808/1897/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цукор Запоріжжя до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Цукор Запоріжжя звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 05.03.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При розгляді заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду 20.12.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №808/1897/16, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (редакція від 03.10.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Згідно частини другої статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Судом з'ясовано, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з моменту проголошення, в той час, як касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 05.03.2018, що свідчить про порушення відповідачем процесуальних строків на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області вперше подано касаційну скаргу у справі №808/1897/16 до Вищого адміністративного суду України в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку (К/800/19851/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 04.07.2017 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 213 КАС України, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а також до неї не додано копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, та надано відповідачу строк для усунення недоліків до 18.07.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 16.08.2017 вказану касаційну скаргу було повернуто відповідачу з підстав, визначених пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України - заявник не усунув недоліки касаційної скарги (податковим органом не зазначено у чому полягає порушення судами норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, а також не надано копію рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується) встановлені ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області вдруге 05.03.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №808/1897/16 з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження зводяться до того, що при первинному зверненні до суду з касаційною скаргою, відповідачем в достатній мірі було викладено порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Також відповідач зазначає, що повний текст ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 відповідач не отримував, відомості щодо повного тесту оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень також були відсутні, що позбавило заявника можливості виконати вимоги ухвали судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 04.07.2017 про залишення касаційної скарги без руху в повному обсязі.

Одночасно, відповідач зазначає, що копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 було отримано податковим органом лише 02.10.2017, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції податкового органу №13190/10.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причини не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення КАС України (в редакції, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 КАС України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою вперше).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави не можуть бути об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.

Одночасно, суд зазначає, що належних доказів, які з об'єктивних причин перешкоджали відповідачу реалізувати своє право на повторне звернення (після постановлення 16.08.2017 Вищим адміністративним судом України ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки, суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - червень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, що з 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати складає 1378,00грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складало 53031,80грн.

Отже, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 53031,80грн. х 200% = 106063,60грн.

Таким чином, заявнику касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом та надати суду документ про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 20.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №808/1897/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цукор Запоріжжя до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна