Постанова

від 19.03.2018 по справі 914/791/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Справа № 914/791/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Малех І.Б.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Кришталь М.Б.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» , Львівська обл., м.Трускавець, б/н від 20.12.2017р. та Трускавецької міської ради, м.Трускавець, Львівська область за вих.№18/29-3418/1 від 20.12.17р.

на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2017р. (повний текст рішення складено 11.12.2017р., суддя Крупник Р.В.)

у справі №914/791/17

за позовом: Трускавецької міської ради, Львівська обл., м.Трускавець

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» , Львівська обл., м.Трускавець

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м.Львів

про зобов'язання повернути земельну ділянку, заборону здійснення у приміщенні вбиральні господарської діяльності, пов'язаної з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 - представник (довіреність №18-27/1 від 21.02.2018)

від відповідача : ОСОБА_3 - адвокат ( довіреність б/н від 28.03.2017)

від третьої особи : не з'явився

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України в редакції від 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ВСТАНОВИВ:

Трускавецька міська рада звернулась в господарський суд Львівської області з позовом до ТзОВ Парк Резорт Сервіс за участю Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про зобов'язання повернути земельну ділянку, заборону здійснення у приміщенні вбиральні господарської діяльності, пов'язаної з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.12.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий -суддя Крупник Р.В., судді: Козак І.Б. та Мазовіта А.Б.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс повернути Трускавецькій міській раді самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0, 0008 га, яка прилягає до нежитлової будівлі (вбиральні) на бульварі Торосевича, 5 у м.Трускавці, що знаходиться в межах першої санітарної зони охорони мінеральних джерел, шляхом демонтажу самочинно добудованих сходів на другий поверх будівлі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс на користь Трускавецької міської ради 1 600,00грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Задовільняючи частково позовні вимоги Трускавецької міської ради, суд виходив з того, що ПрАТ Трускавецькурорт , маючи у власності спірну нежитлову будівлю, не оформив права користування чи права власності на земельну ділянку на якій ця будівля знаходиться. А тому, станом на момент розгляду справи, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку відсутні. Відтак, враховуючи самовільну надбудову мансардного поверху та сходів, які ведуть на цей поверх, ПрАТ Трускавецькурорт не набув права власності на добудовані об`єкти і не міг передати це право відповідачу. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо заборони відповідачу здійснювати в нежитловій будівлі господарську діяльність пов`язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що господарська діяльність відповідача, негативно впливає чи може вплинути на стан першої санітарної зони охорони мінеральних джерел.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ Парк Резорт Сервіс подано апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду, в частині зобов`язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, незаконним та необґрунтованим та просить в цій частині скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні даної позовної вимоги. В той самий час, зазначає, що оскаржуване рішення в частині відмови в решті позовних вимог Трускавецької міської ради відповідає, як вимогам закону, так і фактичним обставинам справи і скасуванню не підлягає.

Зокрема, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що комісійний Акт обстеження земельної ділянки від 05.01.2017р. в частині встановлення проведення робіт з реконструкції другого поверху будівлі вбиральні під кафе складений спеціалістами Трускавецької міської ради поза межами їх компетенції, тому і не міг бути врахований судом першої інстанції як належний, допустимий та достовірний доказ. Також на думку скаржника поза увагою суду залишились доводи останнього про те, що мансарда не являється повноцінним другим поверхом і в технічній документації одноповерхова будівля з мансардним поверхом і надалі повинна рахуватись одноповерховою.

Трускавецькою міською радою, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, також подано апеляційну скаргу, в якій рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2017р. в частині відмови в задоволенні позову вважає, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови в позовній вимозі Трускавецької міської ради щодо заборони ТзОВ Парк Резорт Сервіс здійснювати господарську діяльність, пов`язану з діяльністю ресторану та наданням послуг мобільного харчування у спірній нежитловій будівлі та прийняти в цій частині нове рішенням, яким задоволити дані позовні вимоги. Зокрема скаржник зазначає, що в межах першої зони санітарної охорони передбачено виділення та огородження території особливо суворого режиму, що включає в себе область формування і розвантаження мінеральної води Нафтуся . Відтак, будь-яка діяльність не пов`язана з видобутком мінеральної води, в тому числі будівництво нових та реконструкція старих будівель заборонена.

Представник позивача в судовому засіданні та у поданому відзиві на апеляційну скаргу, проти доводів, наведених скаржником заперечує та просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2017р., в частині повернення Трускавецькій міській раді самовільно зайнятої земельної ділянки без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ Парк Резорт Сервіс без задоволення.

В свою чергу представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу, подану позивачем, заперечує та просить відмовити в її задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про розгляд справи, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду.

Розглянувши апеляційні скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Львівський апеляційний господарський суд, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» засновано як юридична особа 27.07.2016р. про що в ЄДРПОУ зроблено запис за №14181020000001281. Станом на момент реєстрації товариства його засновниками виступали ПрАТ «Трускавецькурорт» та ОСОБА_4. Станом на момент розгляду даної справи, одноосібним власником ТОВ «Парк Резорт Сервіс» являється ОСОБА_4

01.09.2016р. за Актом приймання-передачі ПАТ «Трускавецькурорт» внесло до статутного капіталу ТОВ «Парк Резорт Сервіс» нежитлову будівлю загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець. 15.09.2016р. відповідач зареєстрував за собою право власності на вказану будівлю в державному реєстрі речових прав. Наведені обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74095219 від 28.11.2016р. (том.I а.с.52-56).

Як встановлено судом, нежитлова будівля загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець - це приміщення підземного громадського туалету №1. До моменту набуття відповідачем права власності на дане приміщення, воно належало ПрАТ «Трускавецькурорт» на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності САА№706568, виданого 08.09.2003р. З наявного в матеріалах справи Проекту округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець від 1975р. вбачається, що вказана будівля знаходиться в межах 1-ї санітарної зони охорони мінеральних джерел ( том.I а.с.30-31 ) .

Згідно договору оренди №057-02 від 20.02.2016р., укладеного між ПрАТ «Трускавецькурорт» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар), ПрАТ «Трускавецькурорт» передало останньому за актом приймання-передачі будівлю загальною площею 123,20 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5 для використання ним в господарській діяльності. (том I а.с. 133-134).

05.05.2016р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено позапланову перевірку дотриманням ФОП ОСОБА_4 вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами перевірки складено Акт №8/29/1 від 05.05.2016р. та Протокол про правопорушення в сфері містобудівної діяльності №8/3юр від 05.05.2016р. (том I а.с.33-34, 39-41).

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 проводить будівельні роботи на об'єкті, а саме: здійснено надбудову зовнішніх несучих стін, замінено несучі конструкції даху, змінено фасад будівлі, шляхом влаштування віконно - дверних прорізів без права на виконання будівельних робіт чим порушено п.2 ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 11.04.2011.

На підставі перевірки Департамент ДАБІ у Львівській області виніс ОСОБА_5 №8/3юр від 05.05.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання робіт. ОСОБА_5 зобов'язано ФОП ОСОБА_4 зупинити виконання будівельних робіт на бульварі Торосевича, 5 у м.Трускавці Львівської області до отримання права на виконання будівельних робіт, право на виконання будівельних робіт отримати у встановленому законом порядку (том I а.с.35-38).

17.05.2016р. Головним інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок прийнято постанову №8/13пз/1013-6/3048-16 про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_4 винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» та накладений штраф у сумі 52200,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з вказаною постановою про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудування, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною та скасування вищезазначеної постанови.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду №813/1885/16 від 20.06.2017р., залишеною без змін згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду №876/8013/17 від 28.09.2017р. (том II а.с. 77-84) в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 відмовлено, з підстав правомірності винесення оскаржуваної постанови. При цьому, адміністративними судами встановлено обставини, які згідно згідно п.5 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи.

Як встановлено судом, після переходу до ТзОВ Парк Резорт Сервіс права власності на нежитлову будівлю загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець,. Департаментом ДАБІ у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТзОВ «Парк Резорт Сервіс» на об'єкті будівництва нежитлової будівлі по бульварі Торосевича, 5 у м.Трускавець Львівської області.

За результатами перевірки складено Акт №8/7 від 01.03.2017р. та встановлено, що ТзОВ «Парк Резорт Сервіс» на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці на земельній ділянці, що відноситься до земель міста та не надана в приватну власність або користування та находиться в 1-й санітарній зоні охорони мінеральних джерел, здійснює експлуатацію нежитлової будівлі (вбиральні) як закладу громадського харчування (кафе) (том I а.с.70-71). Також 01.03.2017р. прийнято Постанову №8/6пз/1013-6/1308-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Окрім того, в матеріалах справи міститься Акт обстеження земельної ділянки від 05.01.2017р., складений комісією в складі Начальника управління містобудування, архітектури та землекористування, Начальника інспекції з питань благоустрою, Начальника управління житлового комунального господарства і житлового будівництва в якому зафіксовано, що при проведенні робіт з реконструкції нежитлової будівлі вбиральні під кафе здійснено самовільне захоплення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0060 га при добудові до існуючої будівлі сходів на другий поверх (том I а.с.48-50).

Також слід зазначити, як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції, ухвалою від 16.06.2017р. зобов`язував відповідача надати суду спільний акт обстеження земельної ділянки щодо розміщення сходів на спірній земельній ділянці ( том I а.с. 165-166)

На виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області від 16.06.2017р., начальником Управління містобудування, архітектури та землекористування за участі представника позивача та відповідача було проведено обстеження земельної ділянки на предмет підтвердження факту використання спірної земельної ділянки для влаштування сходів до приміщення, які знаходяться на другому поверсі будівлі (вбиральні) на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці та дотримання ним вимог земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства при проведенні будівельних робіт, за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки №3 від 21.06.2017р. (том I а.с.212).

Як вбачається з вказаного Акту, під час обстеження земельної ділянки сходи в приміщення другого поверху влаштовано самовільно, вони виступають на зовнішню сторону будівлі розміром 2м. на 4м., чим самовільно захоплено земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0008 га. До даного Акту представник відповідача висловив зауваження, а саме представник ТзОВ Парк Резорт Сервіс проти існування спірних сходів не заперечує, водночас зазначає, що відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки сходи не спираються на поверхню землі. Вказане зазначалося представником і в судових засіданнях.

Вищенаведені обставини, стали підставою звернення Трускавецької міської ради з позовом про зобов'язаня ТзОВ Парк Резорт Сервіс повернути Трускавецькій міській раді самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0008 га., яка прилягає до нежитлової будівлі (вбиральні) по бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавці, шляхом демонтажу самочинно добудованих сходів на другий поверх будівлі, а також заборонити товариству здійснювати в нежитловій будівлі господарську діяльність пов'язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалась наступним.

Відповідно до ст.1 Земельного Кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

За змістом статті 4 Земельного Кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Земельне законодавство базується, зокрема, на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом, а також забезпечення раціонального використання та охорони земель (ст.5 Земельного Кодексу України).

Згідно з приписами ст.152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, та застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 212 Земельного Кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно роз`яснень викладених у Пленумі ВГСУ в п.3.4 Постанови «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011р. за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 Земельного Кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відтак, у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 Земельного Кодексу України застосуванню не підлягають.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою заявлення Трускавецькою міською радою позовної вимоги про повернення земельної ділянки, шляхом демонтажу сходів, являється той факт, що засновник відповідача, будучи в свій час орендарем нежитлової будівлі загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець, здійснив самовільну її реконструкцію та добудував сходи на другий поверх будівлі, чим самовільно захопив земельну ділянку позивача орієнтовною площею 0,0008га.

Факт самовільної реконструкції нежитлової будівлі підтверджується, як Актом ДАБІ у Львівській області №8/29/1 від 05.05.2016р., так і зазначеними вище рішеннями адміністративних судів, які набрали законної сили та мають преюдиційне значення для цієї справи.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Трускавецькурорт» , маючи у власності спірну нежитлову будівлю, не оформив права користування чи права власності на земельну ділянку на котрій ця будівля знаходиться. Відтак, станом на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку відсутні.

Також з матеріалів справи вбачається, що після самовільної реконструкції нежитлової будівлі за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець, ні ПрАТ «Трускавецькурорт» , ні відповідач, не виготовляли нової технічної документації на цю будівлю та не реєстрували за собою право власності на реконструйовану будівлю. Таким чином, площа 123,2 кв.м. на котру зареєстровано за відповідачем право власності - це площа будівлі до її реконструкції.

Як вбачається з Технічного паспорту від 19.08.2003р. на нежитлову будівлю пл.123,2 кв.м. по бульвару Торосевича, 5 у м. Трускавець (том I а.с.77-80), станом на вказаний період, спірна нежитлова будівля являлася одноповерховою. Разом з тим, як свідчать наявні в матеріалах справи фотоматеріали (том I а.с.94-97), внаслідок надбудови зовнішніх несучих стін та заміни несучих конструкцій даху (факт такої надбудови та заміни встановлено в Акті ДАБІ у Львівській області №8/29/1 від 05.05.2016р.) вказана будівля має другий (мансардний) поверх із окремим входом на цей поверх, до котрого по зовнішній стіні будівлі ведуть сходи.

Згідно з приписами ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього . Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Виходячи з аналізу вищенаведеної норми права, враховуючи самовільну надбудову мансардного поверху та сходів, які ведуть на цей поверх, ПрАТ «Трускавецькурорт» не набув права власності на добудовані об'єкти і не міг передати це право відповідачу. Відповідно, останній не набув у власність його.

Таким чином, в силу вимог ст.120 Земельного Кодексу України (в редакції станом на момент набуття у власність спірної нежитлової будівлі) відповідач вважається таким, що самовільно не займає земельну ділянку лише в межах площі, яка зайнята будівлею до її реконструкції. Разом з тим, сходи в приміщення другого поверху виступають на зовнішню сторону будівлі розміром 2м. на 4м., чим самовільно захоплено земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га., що підтверджується фотоматеріалами та складеним за участі всіх сторін Актом обстеження земельної ділянки №3 від 21.06.2017р.

Не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції твердження скаржника - ТзОВ Парк Резорт Сервіс , наведені в апеляційній скарзі про відсутність самовільного зайняття земельної ділянки, так як сходи не спираються на поверхню землі, оскільки відповідно до ч.3 ст.79 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки має місце не лише у випадку безпосереднього зайняття поверхні ділянки, але також і простору, який знаходиться над і під нею.

Також судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи скаржника стосовно того, що останній не здійснював реконструкцію спірної нежитлової будівлі та самовільно не захоплював земельну ділянку. Оскільки вирішальне значення для застосування ст.212 Земельного Кодексу України та повернення земельних ділянок має факт самовільного зайняття особою земельної ділянки. Як встановлено судом апеляційної інстанції станом на момент розгляду справи, відповідач хоча самостійно і не здійснював реконструкцію будівлі (докази цього відсутні в матеріалах справи), однак являється особою, яка самовільно займає земельну ділянку у зв'язку із здійсненням цієї реконструкції попереднім користувачем.

З огляду на все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги заявлені Трускавецькою міською радою в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу самовільну зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га., яка прилягає до нежитлової будівлі (вбиральні) по бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавці шляхом демонтажу самочинно добудованих сходів на другий поверх будівлі.

Щодо позовних вимог про заборону ТзОВ Парк Резорт Сервіс здійснювати в нежитловій будівлі господарську діяльність, пов`язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, Трускавецька міська рада заявляючи цю вимогу, виходила з того, що являється власником земельної ділянки та керуючись положеннями Закону України «Про курорти» та Закону України «Про природно-заповідний фонд» .

У відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно з приписами ст. 40 вказаного Закону режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на довкілля. В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про курорти» на території першої зони (зони суворого режиму) забороняється користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс.

Таким чином, з наведених положень вбачається, що заявляти вимоги про припинення господарської діяльності з підстав, які заявлені позивачем можна лише у випадку, якщо ця господарська діяльність негативно впливає чи може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду, на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів, а також на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що господарська діяльність відповідача негативно впливає чи може вплинути на стан першої санітарної зони охорони мінеральних джерел. Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необгрунтованість та недоведеність позовних вимог в цій частині про, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок та підставно відмовлено Трускавецькій міській раді в задоволенні позовної вимоги про заборону ТзОВ Парк Резорт Сервіс здійснювати в нежитлові будівлі господарську діяльність, пов`язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, наведені скаржниками в апеляційних скаргах доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарг без задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Резорт Сервіс» ,

Львівська обл., м.Трускавець, б/н від 20.12.2017р. та Трускавецької міської ради,

м.Трускавець, Львівська область за вих.№18/29-3418/1 від 20.12.17р. залишити без

задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2017р. у справі № 914/791/17 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на

скаржників.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

5. Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено 26.03.2018р.

Головуючий суддя Малех І.Б.

судді Давид Л.Л.

ОСОБА_1