Постанова

від 19.03.2018 по справі 914/182/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Справа № 914/182/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Малех І.Б.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Кришталь М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Ружин-молоко» смт.Ружин Ружинського району Житомирської області, б/н від 21.12.2017

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 (повний текст рішення складено 12.12.2017, головуючий суддя Ділай У.І., судді: Кітаєва С.Б., Мазовіта А.Б.)

у справі №914/182/17

за позовом: Приватного підприємства «Ілізіум ЛТД» , Львівська обл., м.Львів

до відповідача-1: Дочірнього підприємства «Ружин-молоко» , Житомирська обл., Ружинський р-н, смт.Ружин

до відповідача-2: Приватного підприємства «Новатор Юкрейн» , Львівська обл., м.Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» , Львівська обл., м.Львів

про стягнення боргу по процентам по оплаті за товарним кредитом

за участю представників :

від позивача : не з`явився;

від відповідача-1 : не з`явився;

від відповідача-2 : не з`явився;

від третьої особи : не з`явився

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України в редакції від 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ВСТАНОВИВ:

25.01.017р. ПП Ілізіум ЛТД звернулось в господарський суд Львівської області з позовом до ДП Ружин - молоко та до ПП Новатор Юкрейн за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія про стягнення боргу по процентах по оплаті за товарним кредитом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.12.2017р. у справі № 914/182/17 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДП Ружин-молоко на користь ПП Ілізіум ЛТД - 1 447 600,00грн. відсотків за товарним кредитом та 21 744,00 грн. судового збору. Стягнуто з ПП Новатор Юкрейн на користь ПП Ілізіум ЛТД - 2000,00грн. відсотків за товарним кредитом та 30,00 грн. судового збору. В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

При прийнятті вказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 7.4. договору поставки №14/14 від 09 вересня 2014 року, укладеним між ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" та ДП "Ружин-молоко", сторони погодили, що у випадку несплати вартості товару (під несплатою в даному випадку розуміється повна чи часткова несплата вартості поставленого товару) у строк передбачений п. 4.1. даного договору, неоплачений товар буде вважатись таким, що поставлений на умовах товарного кредиту. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 2% за кожний день прострочення оплати. Таке право, передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України , яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, тому зменшення їх розміру неможливе.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП Ружин - молоко подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, необгрунтованим, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові ПП Ілізіум ЛТД відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що позивач, звертаючись з даним позовом, не надав суду належні та переконливі докази існування заборгованості за товарним кредитом. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що стягнення одним і тим же суддею по одному і тому самому об`єкту правовідносин, відсотків за товарним кредитом 2% і 3 % річних, є фактично подвійною мірою відповідальності. Окрім того, скаржник зазначає, що вимога про сплату процентів за користування товарним кредитом позивачем також не пред`являлась. Зазначена вимога надана позивачем до матеріалів справи, однак зі змісту даної вимоги не вбачається, в який саме термін відповідач-1 має сплатити вказану суму, не визначено дату прострочення оплати по товарному кредиту та не встановлений термін виконання зобов`язання.

Позивач в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відпралення ухвал суду.

Відповідач-1 в судове засідання також не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання від 13.03.2018р. за вих. № 115, в якому просить розгляд справи відкласти та продовжити строк розгляду справи, надавши останньому можливість в наступне засідання забезпечити явку адвоката.

Колегія суддів апеляційної інгстанції, порадившись, вирішила відмовити в задоволенні клопотання відповідача, враховуючи таке.

Апеляційне провадження у справі №914/182/17 за апеляційною скаргою ДП Ружин-молоко на рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2017р. відкрито 11 січня 2018 року.

Відповідач в судове засідання 26.02.2018р. не з`явився також, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, дане клопотання судом апеляційної інстанції було задоволено та відкладено розгляд справи на 05.03.2018р., в подальшому, як підтверджено матеріалалми справи ДП Ружин-молоко , явку уповноваженого представника в судові засідання також не забезпечив.

Крім того, ухвалою від 13.03.2018р. суд не визнавав обов'язковою явку сторін в судове засідання.

Враховуючи вищенаведене, а також строки розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, встановлені статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідач-2 та третя осаба явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд, встановив наступне.

09 вересня 2014 року між ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Ружин-молоко" (Покупець) укладено договір поставки № 14/14. Згідно умов даного договору ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" поставило на користь ДП Ружин-молоко товар на загальну суму 480 000,00 грн. (том I а.с.26-29).

Факт поставки товару підтверджується накладною № 58 від 09 лютого 2015 року та довіреністю на отримання товару (том I а.с. 30,31).

Згідно п. 4.1. вказаного договору поставки, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку, протягом 21-го календарного дня з моменту фактичного прийняття товару (фактичної поставки товару).

06 березня 2015 року між ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія - Цедент (Первісний кредитор) та ПП Ілізіум ЛТД - Цесіонарій (Новий кредитор) укладено договір № 1/15 про відступлення права вимоги (цесії) (том I - а.с. 33).

Згідно умов вказаного договору до Нового кредитора - ПП Ілізіум ЛТД переходять усі права вимоги, в тому числі право грошової вимоги, щодо отримання та/або стягнення на свою користь суми основного боргу, штрафних санкцій, процентів за користування товарним кредитом, які належали (належать) Первісному кредитору - ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія в зобов'язаннях, що виникли з Основного договору - договору поставки № 14/14 від 09 вересня 2014 року (п. 1.2 договору цесії).

Додатково 09 вересня 2014 року між ПП Новатор Юкрейн (Поручитель) та ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" (Кредитор) укладено договір поруки № 01/14. Згідно умов якого, ПП Новатор Юкрейн поручався перед ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" за виконання грошових зобов'язань ДП Ружин-молоко по договору поставки 14/14 від 09 вересня 2014 року, що був укладений між ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" та ДП Ружин-молоко . (п. 1.1., 2.1. договору поруки) (том I а.с. 32).

У відповідності до пункту 3.1. договору поруки Поручитель- ПП Новатор Юкрейн відповідає перед Кредитором - ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" за виконання грошових зобов`язань (в тому числі сплата основного боргу,штрафних санкцій, процентів за користування товарним кредитом) Боржником - ДП Ружин-молоко за Основним договором у наступному обсязі: 5 000,00 грн. основного боргу; 5 000,00 грн. штрафних санкцій (індекс інфляції, пеня, три проценти річних); 5 000,00 грн. за сплату процентів за користування товарним кредитом, передбачених основним договором.

Як видно з матеріалів справи, позивач, 18.01.2016р. звертався до ПП Новатор Юкрейн , як Поручителя, із вимогою виконати взяті зобовязання за умовами договору поруки (том I а.с. 35). Однак, така вимога Поручителем виконана не була.

Як встановлено судом, основний борг по договору поставки № 14/14 від 09.09.2014р. в розмірі 480 000,00грн. був погашений ДП Ружин-молоко перед Новим кредитором - ПП Ілізіум ЛТД в період вересня-жовтня 2016 року. Відтак у позивача відсутні претензії до відповідачів з приводу оплати основного боргу.

Проте, у відповідності до п. 7.4. договору поставки №14/14 від 09 вересня 2014 року, що був укладений між ТзОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" та ДП "Ружин-молоко", сторони погодили, що у випадку несплати вартості Товару (під несплатою в даному випадку розуміється повна чи часткова несплата вартості поставленого товару) в строк, передбачений п. 4.1. даного договору, неоплачений товар буде вважатись таким, що поставлений на умовах товарного кредиту. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 2% за кожний день прострочення оплати.

У зв`язку з тим, що проценти за користування товарним кредитом ДП Ружин-молоко , ні на користь Первісного кредитора, ні на користь Нового кредитора не оплачувались, як і не виконались зобов'язання ПП Новатор Юкрейн по договору поруки, відтак, ПП Ілізіум ЛТД звернулося до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача-1: ДП Ружин-молоко заборгованості в розмірі 1 447 600,00грн. процентів за користування товарним кредитом та стягнення з ПП Новатор Юкрейн 2000,00грн. процентів за користування товарним кредитом.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалась наступним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України ).

Як зазначалось вище, 09.09.2014р. між ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія (Постачальник) та ДП Ружин-молоко (Покупець) укладено договір поставки № 14/14.

06.03.2015р. між ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія (Первісний кредитор, Цедент) та ПП Ілізіум ЛТД (Новий кредитор, Цесіонарій), укладено договір про відступлення права вимоги (Цесії) №1/15.

Вказаний договір про відступлення права вимоги (Цесії) №1/15 від 06.03.2015р. є дійсним, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 18.05.2017р. у справі № 914/579/17 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2017р. (том I а.с. 19-27).

В силу положень ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивач: ПП Ілізіум ЛТД , відповідач-1: ДП Ружин-молоко та відповідач-2: ПП Новатор Юкрейн набули взаємних прав і обовязків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України , одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище пунктом 7.4. договору поставки №14/14 від 09 вересня 2014 року, що був укладений між ТОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" та ДП "Ружин-молоко", сторони погодили, що у випадку несплати вартості товару (під несплатою в даному випадку розуміється повна чи часткова несплата вартості поставленого товару) в строк, передбачений п. 4.1. даного договору, неоплачений товар буде вважатись таким, що поставлений на умовах товарного кредиту. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 2% за кожний день прострочення оплати.

Суд першої інстанції задовільняючи позовні вимоги ПП Ілізіум ЛТД , виходив зокрема з того, що рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2016р. у справі 914/915/16 задоволено позовні вимоги ПП Ілізіум ЛТД та стягнуто з ДП Ружин - молоко заборгованості в розмірі 475 000, 00грн.; 158 173,33грн. інфляційних втрат; 13 916,88грн. річних; 120 871,38грн. пені Даним рішенням встановлено факт неналежного виконання ДП Ружин - молоко умов договору поставки № 14/14 від 09.09.2014р.(том I а.с. 38-42).

Відтак, суд першої інстанції, керуючись п. 7.4. договору поставки №14/14 від 09 вересня 2014 року дійшов висновку про правомірність заявлених ПП Ілізіум ЛТД позовних вимог про стягнення з відповідача-1: ДП Ружин-молоко 1 447 600,00грн. відсотків за товарним кредитом та з відповідача-2: ПП Новатор Юкрейн 2 000,00грн. відсотків за товарним кредитом.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

В основі вимог, викладених в позовній заяві, є договір поставки №14/14 від 09.09.2014р., право вимоги за яким, перейшло від ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія до ПП Ілізіум ЛТД , відповідно до договору №1/15 про відступлення права вимоги (цесії) 06.03.2015р., який був укладений між Первісним і Новим кредитором, та на підставі якого зі скаржника - ДП Ружин - молоко стягнуто відсотки за товарним кредитом.

Товарний кредит - це вид договору купівлі-продажу, за якого Покупцю передається у власність товар, за який він може розплатитися через певний проміжок часу. Насамперед, цей вид господарських відносин регламентований статтею 694 ЦК України , в якій розрізняються два види таких договорів: продаж товару в кредит з відстроченням платежу і продаж товару з розстроченням платежу.

В договорі поставки №14/14 від 09.09.2014 року, що був укладений між ТзОВ "Торговий д Меркурія" та ДП "Ружин-молоко" в п.1.1 визначено, що „Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність повне господарське відання по вільній відпускній ціні Покупцю товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно оплачувати його.

В договорі не має жодних ознак купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту у відповідності до ст. 694 Цивільного кодексу України, не визначено суттєві умови надання Продавцем товарного кредиту, а саме терміну і дати виникнення зобов'язання по товарному кредиту.

Пунктом 4.1. договору визначено умови оплати саме товару : „розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 21 (двадцять один) календарних днів, з моменту фактичного прийняття товару (фактичної поставки товару), а умови відстрочки чи розстрочки оплати за товар на умовах товарного кредиту, терміну виконання зобов'язання по товарному кредиту, та терміну користування товарним кредитом договором не визначено , що підтверджується і самим позивачем при розрахунку розміру відсотків за користування товарним кредитом.

У пункті 7.4. договору поставки №14/14 від 09 вересня 2014 року, сторони погодили, „що увипадку несплати вартості товару (під несплатою в даному випадку розуміється повна чи часткова несплата вартості поставленого товару) у строк передбачений п. 4.1. даного договору, неоплачений товар буде вважатись таким, що поставлений на умовах товарного кредиту. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 2% за кожний день прострочення оплати.

Якщо взяти до уваги даний пункт договору, з врахуванням п. 4.1., то розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 21-го календарних днів, з моменту фактичного прийняття товару, проте в договорі не визначено умови надання Продавцем товарного кредиту, не визначено дату прострочення оплати по товарному кредиту, не визначено термін, з яким пов`язано застосування нарахування 2 % річних.

Окрім того, при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції, не взято до уваги вимоги статті 599 Цивільного кодексу України, щодо припинення зобов'язання у разі його виконання, а Покупець за несвоєчасну сплату боргу по договору поставки № 14/14 від 09 вересня 2014 року розрахувався, згідно до розрахунку Продавця, доданого до позовної заяви (Додаток № 4). Даний розрахунок підтверджений вищезазначеним рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2016р. у справі №914/915/16, як повна та кінцева вартість проданого товару, яка підлягає сплаті (стягненню) на користь Кредитора в рахунок повного виконання договірних зобов'язань за договором № 14/14 від 09 вересня 2014 року, яким стягнуто з ДП Ружин - молоко на користь ПП Ілізіум ЛТД заборгованість в розмірі 475 000,00грн., 158 173,33 грн. інфляційних втрат, 13 916,88грн. 3% річних, 120 871,38грн. пені.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України , загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Окрім того, ПП Ілізіум ЛТД" не є переробним підприємством, згідно до даних ЄДРПУ, основним видом його діяльності є діяльність у сфері права, тобто сума в розмірі 1 447 600,00, яку позивач просить стягнути є надмірно великою, а відповідач жодним чином не погіршив матеріальний стан даної юридичної особи. В даному випадку дії позивача направлені на неправомірне збагачення Кредитора за рахунок Боржника про що йдеться в частині третій статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України .

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача у відповідності до ст. 129 ГПК України. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що при поданні апеляційної скарги, відповідачем-1 згідно платіжного доручення № 1615 від 21.12.2017р. сплачено судовий збір в розмірі 32 661,00грн., що перевищує суму судового збору, яка підлягала до сплати за її подання у відповідності до ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір Разом з тим, до відшкодування підлягає сума судового збору в розмірі 32 616,00грн.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що зайво сплачена сума судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України Про судовий збір може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити

Керуючись ст. ст. 86, 129, 240, 269, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Ружин-молоко» смт.Ружин

Ружинського району Житомирської області, б/н від 21.12.2017 задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 07.12.2017 у справі №

914/182/17 скасувати. Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

3. Судові витрати за розгляд позовної заяви залишити за позивачем

4. Стягнути з Приватного підприємства Ілізіум ЛТД (79022, м.Львів, вул.Виговського,

13а/21, ЄДРПОУ 37073069) на користь Дочірнього підприємства Ружин-молоко

(13600, Житомирська область, смт. Ружин, вул. Леніна,.68, ЄДРПОУ 31826107)-

судовий збір в розмірі 32 616,00грн. за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в

касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

7. Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено 26.03.2018 р.

Головуючий суддя Малех І.Б.

судді Гриців В.М.

ОСОБА_1