Постанова

від 15.03.2018 по справі 914/2623/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа № 914/2623/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

секретар судового засідання - Іванець М.Я.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОПТОКОМ» від 26.12.2017

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 року ( суддя Н. В. Мороз, повний текст складено 13.12.2017)

у справі №914/2623/15

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона» , м.Івано-Франківськ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОПТОКОМ» , м.Львів

про стягнення 1077318, 60 грн.,

за участю сторін:

- від позивача - не з"явився;

- від відповідача - ОСОБА_3

30.07.2015 до Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) Компанія Рона до відповідача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ОПТОКОМ про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат в загальній сумі 1077318,60 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 у даній справі (а.с. 145-152) вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОПТОКОМ'' на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона» 536250,00 грн. основного боргу, 59648,63 грн. пені, 20010,21 грн. 3 % річних, 349116,89 грн. інфляційних втрат та 19300,51 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевим господарським судом встановлено що поставка за накладною № 1272 від 17.04.2014 на суму 536250 грн. не була предметом спору у справі № 909/243/15, докази оплати даної поставки відповідачем не надані суду, отже, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, відтак підлягають задоволенню, з врахуванням здійсненого судом перерахунку пені, річних та інфляційних втрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач - ТзОВ Оптоком , подав апеляційну скаргу, зокрема, посилаючись на те, що вимоги позивача грунтуються, виключно, на обставинах поставки товару за накладною № 1272 від 17.04.2014 за договором поставки № 150114 від 15.01.2014 на суму 536250,0 грн., в той час як дана накладна, разом з іншими (близько двадцяти накладних), була предметом аналізу і розгляду при вирішенні спору у справі № 909/243/15. Сума боргу за цією накладною була стягнута в загальній сумі основного боргу 15897750,00 грн. вищезазначеним судовим рішенням, що господарським судом не було взято до уваги.

У заяві про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 202), останній проти задоволення апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.

06.03.2018 відповідачем подано суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до справи документів та про витребування доказів, за яким відповідач просив долучити до матеріалів справи інформацію про стан виконання умов договору поставки №150114 від 15.01.2014, первинні документи на підтвердження відповідних операцій та фотокопії окремих матеріалів справи № 914/243/15, а також просив витребувати матеріали справи № 914/243/15 для огляду. Щодо причин неподання вищеперелічених документів суду першої інстанції, відповідач вказує, що в суді першої інстанції ним заявлялось про те, що спірна сума заборгованості охоплена рішенням суду у справі № 914/243/15, в зв'язку з чим провадження у даній справі зупинялось до набрання чинності рішенням господарського суду Львівської області у справі № 914/243/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона» (позивач, за договором - постачальник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОПТОКОМ» (відповідач, за договором - покупець) 15.01.2014р. було укладено договір поставки товару № 150114 (а.с.9).

Згідно умов договору, постачальник зобов'язувався поставити покупцю полімерну сировину (товар), асортимент, найменування, кількість та ціна якого погоджувалась сторонами у виставлених додатках до даного договору. Покупець зобов'язався прийняти поставку товарів та оплатити їх вартість на умовах та у порядку, встановленому цим договором (п. 1.1., 1.2.).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що поставка товару здійснюється зі складу постачальника згідно з товарно-прибутковими накладними, в яких зазначаються найменування, кількість, ціна та загальна вартість партії товару.

Згідно п. 4.1. договору, ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару є договірною і вказується у додатку до договору. Платежі здійснюються покупцем відповідно до умов, передбачених у додатках до даного договору (п.4.3).

Укладеною між сторонами додатковою угодою № 1 від 16.01.2014 до договору поставки товару №150114 від 15.01.2014, сторони доповнили договір пунктом 2.8., згідно якого постачальник зобов'язується поставити товар покупцю протягом 7 календарних днів з дня платежу, а днем поставки товару вважати день передачі товару покупцю або перевізнику (п. 4.5. договору).

Додатком № 9 від 17.04.2014р. до договору поставки товару №150114 від 15.01.2014р. встановлено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю поліпропілен РР 412 МК 49 (надалі Товар) в кількості 20, 625 т. по ціні 26 000 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч гривень 00 коп.) за одну тону, в т. ч. ПДВ; покупець зобов'язується прийняти поставку товару та оплатити його вартість авансовим платежем на поточний рахунок постачальника (а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір, на підставі якого у сторін виникли взаємні права та обов'язки за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки, до яких застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1. ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю сплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України (ч.2 ст.693 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Згідно ч.4 цієї ж статті, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Постачальник (позивач), на виконання взятих на себе зобов'язань згідно додатку № 9 від 17.04.2014 до договору поставки товару № 150114 від 15.01.2014, виконав свій обов'язок - поставив відповідачу товар, визначений додатком № 9 до договору, незважаючи на відсутність здійснення покупцем (відповідачем) авансового платежу. Відповідач прийняв дану поставку на суму 536250,00 грн., що підтверджується накладною № 1272 від 17.04.2014 та товарно-транспортною накладною № 1272 від 17.04.2014, підписаними та скріпленими печатками сторін (а.с. 11-14).

В подальшому, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

При розгляді даної справи судом першої інстанції відповідач звернувся до суду із заявою про те, що в провадженні Львівського апеляційного господарського суду є справа № 909/243/15, в якій в загальну суму позовних вимог увійшла вартість поставки за накладною № 1272 від 17.04.2014, що вбачається з позовної заяви, апеляційної скарги та інших документів у цій справі, в зв'язку з чим просив провадження у даній справі зупинити до закінчення апеляційного провадження. Таке клопотання було задоволено судом, провадження у справі зупинялось, однак, продовжуючи розгляд даної справи по суті, господарським судом не було враховано того, що при розгляді справи № 909/243/15 судом апеляційної інстанції були проаналізовані всі проведені проплати та поставки за договором поставки № 150114 від 15.01.2014 за період з 01.01.2014 до 31.12.2014, в тому числі і поставка за видатковою накладною №1272 від 17.04.2014.

У відповідності із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ч.4 ст. 74 ГПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав на обов'язків.

В даному випадку, позивачем заявлено позов про стягнення заборгованості, яка була предметом розгляду в іншому провадженні у справі № 909/243/15 за позовом ТзОВ Оптоком до ТзОВ Компанія Рона про стягнення 5559194,94 грн., в тому числі основного боргу в сумі 1597750, 00 грн., в яку увійшла сума поставки за накладною № 1272 від 17.04.2014. Позов у справі №909/243/15 в частині стягнення основного боргу було задоволено судом першої інстанції і залишено в силі в цій частині судом апеляційної інстанції.

З врахуванням викладеного, рішення господарського суду у даній справі слід скасувати, в задоволенні позову - відмовити.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

Отже, керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 у справі №914/2623/15 скасувати. В позові відмовити.

Стягнути з ТзОВ Компанія Рона , м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, б. 4, кв. 59 (код ЄДРПОУ 31789757) на користь ТзОВ Оптоком , м. Львів, вул. Водогінна, 2, офіс 536, (код ЄДРПОУ 35943369) 8 081,05 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко