Ухвала

від 23.03.2018 по справі 912/4804/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/4804/16

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенко І.С.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Чимбар Л.О. - головуючий, Антонік С.Г., Іванов О.Г. від 20 листопада 2017 року

за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання поновленим договору, визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 14 грудня 2017 року звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року у даній справі, при цьому провадження за касаційною скаргою заявника у Вищому господарському суді України порушено не було.

За приписами підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) Суд зазначає, що подана скарга не відповідає тим вимогам, що до неї ставились чинним на час звернення процесуальним законом з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), якою встановлено вимоги до форми та змісту касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

За приписами статті 4 Закону України № 3674 - VI (в редакції чинній на момент звернення з даною касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складала 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру (станом на день подання позову у даній справі) ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2016 році становило 1 378 грн.

Таким чином, для касаційного оскарження судових рішень, що прийняті за результатами розгляду двох вимог немайнового характеру, розмір судового збору складає 3 307, 20 грн. (120% * (2*1 378 грн.).

В порушення наведених приписів скаржником до касаційної скарги взагалі не додано доказів сплати судового збору, що є підставою для залишення скарги без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ).

Крім цього, в порушення наведених вище вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), до касаційної скарги не додано також доказів надсилання копії скарги позивачу, що є самостійною підставою для залишення касаційної скарги без руху згідно з положеннями частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ).

Разом із цим статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року було 11 грудня 2017 року.

Як вже зазначалося з цією касаційною скаргою скаржник звернувся до касаційного суду лише 14 грудня 2017 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження і при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку не заявив.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області без руху з наданням скаржникові строку на усунення виявлених недоліків.

Разом з цим, Суд зазначає, що враховуватиме ступінь виконання цієї ухвали у зв'язку із тим, що подання такої скарги (з такою кількістю недоліків), враховуючи статус скаржника, як органу державної влади, може бути розцінено Судом зловживанням процесуальними правами з наступним застосуванням санкцій за такі дії.

За таких обставин, керуючись статтею 234, частинами 2, 3, 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), статтями 107 - 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року у справі № 912/4804/16 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Суддя Верховного Суду Міщенко І.С.