Ухвала

від 23.04.2018 по справі 912/4804/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/4804/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Чимбар Л.О. - головуючий, Антонік С.Г., Іванов О.Г. від 20 листопада 2017 року

за позовом Селянського (фермерського) господарства Гребень Ігор Вікторович

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання поновленим договору, визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 14 грудня 2017 року звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року у даній справі, при цьому провадження за касаційною скаргою заявника у Вищому господарському суді України порушено не було.

За приписами підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) ухвалою Суду від 23 березня 2018 року скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області залишено без руху з наданням скаржникові строку (10 днів з дня вручення копії ухвали) для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частино 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За приписами частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

12 квітня 2018 року до Суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що копія ухвали Суду від 23 березня 2018 року вручена уповноваженій особі скаржника за довіреністю - 02 квітня 2018 року.

Таким чином останнім днем строку на усунення недоліків касаційної скарги було 12 квітня 2018 року, однак скаржник не надав Суду доказів виконання вимог ухвали Суду від 23 березня 2018 року.

Разом з цим 20 квітня 2018 року до Суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про продовження строку на усунення недоліків, яке мотивоване тим, що оскільки скаржник є органом державної влади сплата судового збору за подання ним скарг чи заяв до суду здійснюється через Державну казначейську службу, що потребує значної кількості часу.

Розглянувши зазначене клопотання Суд відмовляє у його задоволенні і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Відповідно до положень частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином наведені приписи статті 119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) закріплюють імперативне "часове обмеження" на подання заяв про продовження встановлених судом строків, а саме визначають, що подання таких заяв можливе виключно в межах строків, що встановлені судом для вчинення відповідної процесуальної дії.

Клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків подане до Суду лише 18 квітня 2018 року (про що свідчить відтиск штемпеля поштового відділення зв'язку на конверті в якому клопотання надійшло), тобто поза межами встановленого Судом строку для усунення недоліків, оскільки, як вже зазначалося, цей строк сплив ще 12 квітня 2018 року, що відповідно унеможливлює задоволення поданого клопотання.

Крім цього, касаційна скарга подавалася скаржником ще у грудні 2017 року і при цьому подавалася вона із значною кількістю недоліків, зокрема, і без доказів сплати судового збору, а скаржник свідомо не вчиняв жодних дій для того, що би виправити недоліки скарги, не чекаючи ухвали Суду, що свідчить не про об'єктивність описаних у клопотанні обставин, а тільки про недбалість та легковажне ставлення до своїх процесуальних обов'язків.

Такі обставини могли би стати підставою для повернення касаційної скарги без розгляду в силу приписів частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), однак в ухвалі від 23 березня 2018 року (про залишення касаційної скарги без руху) Суд зазначав також і про те, що скаржником пропущено встановлений строк для касаційного оскарження судових рішень, а клопотання про поновлення цього строку скаржником не заявлялося, а тому, своєю ухвалою від 23 березня 2018 року, Суд, керуючись положеннями частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) надавав скаржникові можливість подати відповідну заяву/клопотання (про поновлення пропущеного строку).

На виконання ухвали Суду від 23 березня 2018 року скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, але знову ж таки, відповідне клопотання надіслано Суду лише 20 квітня 2018 року (штриховий ідентифікатор 2503003218723), а строк подання даного клопотання закінчився 12 квітня 2018 року.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) якщо заяву (про поновлення строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин Суд дійшов висновку про застосування до поданої Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області касаційної скарги наслідків передбачених саме пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) у вигляді відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що скаржник у тексті свого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження зазначає, що касаційна скарга була оперативно подана після сплати судового збору.

Такі пояснення є суперечливими адже сам скаржник у тексті попереднього клопотання про продовження строку на усунення недоліків просив Суд продовжити строк саме на сплату судового збору.

І крім цього Судом встановлено (й описано, зокрема, у тексті цієї ухвали та ухвали Суду від 23 березня 2018 року), що до касаційної скарги не було додано доказів сплати судового збору та і взагалі судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі було сплачено лише 18 квітня 2018 року, доказом чого є платіжне доручення № 575, яке долучено до клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Суд звертає увагу скаржника на те, що такі пояснення у подальшому можуть бути розцінені Судом не лише зловживанням процесуальними правами, а і спробою ввести Суд в оману з наступним застосуванням санкцій за такі дії.

За таких обставин, керуючись підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 119, 174, 234, 292, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), статтями 53, 107 - 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року у справі № 912/4804/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.