Рішення

від 15.03.2018 по справі 551/445/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 551/445/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шишацької селищної ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, внесення змін до рішення,

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Шишацького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Шишацької селищної ради, третя особа: ОСОБА_3 про:

- визнання незаконним та скасування рішення десятої сесії першого скликання Шишацької селищної ради від 13.05.2016 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3";

- внесення змін до рішення десятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011 відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України "Про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га за адресою с. Воскобійники, вул. Центральна, 9".

Ухвалами Шишацького районного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року відкрито провадження у даній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового засідання.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 20.12.2017 адміністративну справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 на підставі частин 1, 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України справу № 551/445/17 прийнято до провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.

Ухвалою суду від 07 лютого 2018 призначено справу до судового розгляду по суті у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Шишацька селищна рада вийшла за межі своїх повноважень, надавши дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, так як дана земельна ділянка була надана у користування ОСОБА_2 рішеннями Воскобійницької сільської ради раніше, а також оскаржуване рішення було прийняте без згоди та участі позивача.

07.03.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на не порушення прав позивача, оскільки Шишацька селищна рада діяла відповідно до чинного законодавства, підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 не було. Зазначав, що на відповідну сесію було подано заяви позивача та третьої особи щодо однієї земельної ділянки, однак прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3, враховуючи той факт, що він має право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та розгляд справи повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та розгляд справи повідомлена належним чином.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Воскобійницької сільської ради від 23.10.2008 року позивачці ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовленні технічної документації із землеустрою про посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,10 га в селі Воскобійники біля магазину "Надія".

Рішенням другої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 15.12.2010 ОСОБА_2 надана у користування земельна ділянка (брасова садиба - кустар) з метою наведення санітарного стану, вивезення залишків забудови, яка не придатна для подальшого використання і проживання.

Рішенням десятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011 року наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по посвідченню права користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в селі Воскобійники біля магазину "Надія".

Рішенням шістнадцятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 19.07.2012 року рішення сесії Воскобійницької сільської ради про надання ОСОБА_2 земельної ділянки в с. Воскобійники біля магазину "Надія" залишене без змін до виявлення потенційного господаря будинку, який розташований на даній земельній ділянці.

Згідно пояснень представника позивача та пояснень позивача, які містяться в позовній заяві, судом встановлено, що звернувшись до МП "Кроква", яке має ліцензію на виготовлення технічної документації на землю, позивачу стало відомо, що в рішенні Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011 року допущено помилку, а саме замість надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України, зазначено про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по посвідченню права користування земельною ділянкою.

29.11.2014 та повторно 27.11.2014 позивач зверталася до Воскобійницької сільської ради із заявами в яких просила внести зміни до рішення Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011 року, вказавши про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в селі Воскобійники біля магазину "Надія".

Рішенням двадцять дев'ятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 22.07.2014 рішення п'ятнадцятої сесії п'ятого скликання Воскобійницької сільської ради від 23.10.2008, рішення другої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 15.12.2010, рішення десятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011, рішення шістнадцятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 19.07.2012 визнані такими, що втратили чинність та наданий дозвіл на виготовлення проекту відведення із землеустрою на земельну ділянку орієнтовно площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Воскобійники біля магазину "Надія" для священнослужителя Свято-Іллінської церкви.

Рішенням тридцятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області від 25.08.2014 наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд священику Свято-Іллінської церкви ОСОБА_4

Не погоджуючись з рішеннями відповідача від 22.07.2014 та від 25.08.2014 ОСОБА_2 звернулася до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області, в якому просила: визнати незаконним і скасувати рішення двадцять дев'ятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 22.07.2014 "Розгляд листів, заяв, клопотань", рішення двадцять дев'ятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 22.07.2014 "Розгляд листів, заяв, клопотань", рішення 30 сесії 6 скликання Воскобійницької сільської ради від 25.08.2014 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд священику ОСОБА_4В.".

Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 6 листопада 2014 року у справі №551/819/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення двадцять дев'ятої сесії 6 скликання Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області від 22 липня 2014 року "Розгляд листів, заяв, клопотань". Визнане протиправним та скасоване рішення тридцятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області від 25.08.2014 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд священику ОСОБА_4В.".

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Воскобійницька сільська рада Шишацького району Полтавської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 6 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2015 року у справі №551/819/14-а позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення 29 сесії 6 скликання Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області від 22 липня 2014 року "Розгляд листів, заяв, клопотань". Визнано незаконним та скасовано рішення 30 сесії 6 скликання Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області від 25 серпня 2014 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд священику ОСОБА_4В.".

09 лютого 2016 року ОСОБА_5 звернулася із заявою (вхідний номер 35 від 09.02.2016) до Шишацької селищної ради з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га в селі Воскобійники біля магазину "Надія" для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.

Згідно пояснень представника позивача в ході судового засідання судом встановлено, що рішенням десятої сесії першого скликання Шишацької селищної ради від 13.05.2016 вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (за рахунок земель житлової та громадської забудови), що знаходиться за адресою: с. Воскобійники Шишацького району Полтавської області, гр. ОСОБА_3.

Як встановлено судом, листом від 20.10.2016 року вих. №736 відповідачем повідомлено ОСОБА_2 про неможливість задоволення заяви, оскільки заява ОСОБА_2 на розгляд сесії не виносилася у зв'язку з надходженням до Шишацької селищної ради двох заяв від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ветерана війни - учасника бойових дій). Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Позивач вважає, що вищевказане рішення Шишацької селищної ради від 13.05.2016 порушує його права та інтереси щодо земельної ділянки, розташованої в селі Воскобійники біля магазину "Надія", в зв'язку з чим ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу положень частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

За приписами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії")

Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до Воскобійницької сільської ради із заявами в яких просила внести зміни до рішення Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011 року, вказавши про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в селі Воскобійники біля магазину "Надія".

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2016 ОСОБА_2 звернулася до Шишацької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га в селі Воскобійники біля магазину "Надія" для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.

З системного аналізу змісту вищезазначених норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач має прийняти одне з таких рішень: або наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які передбачені частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Зі змісту листа Шишацької селищної ради від 20.10.2016 №736 суд встановив, що відповідачем заява ОСОБА_2 на сесії Шишацької селищної ради не розглядалася, оскільки на обрану земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі - ОСОБА_3

Відповідачем на підтвердження своєї позиції надано до суду: заяву гр. ОСОБА_3 від 06.05.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,15 га для будівництва обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Воскобійники (коло магазину "Надія") на території Воскобійницького старостату, викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорту, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копію посвідчення.

Так, вказаним наказом відповідач надав дозвіл гр. ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (за рахунок земель житлової та громадської забудови), що знаходиться за адресою: с. Воскобійники Шишацького району Полтавської області.

Таким чином, встановлено судом та не заперечується сторонами у справи, що Шишацькою селищною радою за наявності претендента на земельну ділянку площею 0,15 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у період з лютого 2016 року по травень 2016 року утримувалося від прийняття рішення, передбаченого ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, за заявами, які подавалися позивачем.

Разом з тим, керуючись Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідач у відповіді від 20.10.2016 на подані позивачем заяви зазначає, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Шишацькою селищною радою порушено встановлений статтею 118 Земельного кодексу України місячний строк розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, адже відповідь на заяву від 09.02.2016 надано відповідачем лише 20.10.2016.

Суд також звертає увагу, на те, що земельна ділянка, про дозвіл на розроблення проекту землеустрою якої надано гр. ОСОБА_3, як встановлено під час розгляду справи, перебуває в користуванні позивача, оскільки рішеннями Воскобійницької сільської ради:

- від 23.10.2008 надано позивачці дозвіл на виготовленні технічної документації із землеустрою про посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,10 га в селі Воскобійники біля магазину "Надія",

- від 15.12.2010 ОСОБА_2 надана у користування земельна ділянка (брасова садиба - кустар) з метою наведення санітарного стану, вивезення залишків забудови, яка не придатна для подальшого використання і проживання,

- від 25.10.2011 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по посвідченню права користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в селі Воскобійники біля магазину "Надія".

Як зазначалося вище, ст. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідач - Шишацька селищна рада - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а рішення приймати обґрунтовано.

Як встановлено судом, у спірному випадку у відповідача були відсутні фактичні підстави для утримання від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданні мотивованої відмови у його наданні.

Відповідно до статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель; земельне законодавство базується на принципі забезпечення гарантій прав на землю.

Суд звертає увагу, що органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов'язані з обмеженням реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, відстрочувати термін реалізації права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).

Відтак, за результатами розгляду клопотань позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, належним способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем є або видання наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або прийняття рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, утримуючись від прийняття рішення щодо надання земельної ділянки позивачу, відповідач надав дозвіл на розроблення проекту із землеустрою гр. ОСОБА_3 щодо цієї ж земельної ділянки.

Рішенням Європейського ОСОБА_2 з прав людини від 26.03.2013 р. у справі Рисовський проти України, Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" п.58, а також рішення у справі " Ґаші проти Хорватії" заява № 32457/05, п. 40, від 13.12. 2007 р., та у справі " Трґо проти Хорватії" заява № 35298/04, п.67, від 11.0-6. 2009 р.).

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що очікування позивача на розгляд його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку черговості, та отримання позитивного рішення по поданому клопотанню були правомірними.

В той же час за наявності претендента на одну земельну ділянку виконавчий орган державної влади в одному випадку, у період з лютого 2016 року по травень 2016 року незаконно зволікав у прийнятті рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а в іншому, у травні 2016 року, надав вказаний дозвіл щодо тієї ж земельної ділянки третій особі.

Статтею 24 Конституції України регламентовано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відтак, суд приходить до висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 від 13.05.2016, прийнято всупереч порядку черговості та з порушенням рівності перед законом, визначеним ст. 24 Конституції України та не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 КАС України, а саме без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, відтак, підлягає до скасування.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог даної статті, відповідача не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.

З метою захисту та недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним скасувати рішення десятої сесії першого скликання Шишацької селищної ради від 13 травня 2016 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3".

Щодо позовних вимог про внесення змін до рішення десятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011 відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України "Про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га за адресою с. Воскобійники, вул. Центральна, 9", суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття рішень та внесення до них змін є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_7 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_7 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо внесення змін до рішення десятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 25.10.2011 відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України "Про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га за адресою с. Воскобійники, вул. Центральна, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Шишацької селищної ради Полтавської області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 352,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (с. Сулими, Шишацький район, Полтавська область) до Шишацької селищної ради (вул. Корніліча, 5, смт. Шишаки, Шишацький район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21048749), третя особа: ОСОБА_3 (с. Носи, Шишацький район, Полтавська область) про визнання незаконним та скасування рішення, внесення змін до рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії першого скликання Шишацької селищної ради від 13 травня 2016 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3".

Стягнути на користь ОСОБА_2 (с. Сулими, Шишацький район, Полтавська область) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шишацької селищної ради (код ЄДРПОУ 21048749).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 27 березня 2018 року.

Суддя ОСОБА_8