Рішення

від 26.03.2018 по справі 815/6510/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6510/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Єренкевич О.А.

За участю сторін:

Представника позивача за

первісним позовом

та відповідача

за зустрічним позовом: ОСОБА_1

Представника відповідачаза

первісним позовом та позивача

за зустрічним позовом: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс про стягнення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.12.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області) про стягнення з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс (далі - ТОВ Аквілон плюс ) суми заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94471,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дана податкова заборгованість виникла у ТОВ Аквілон плюс в результаті несплати останнім самостійно визначених в податкових деклараціях податкових зобов'язань з податку на прибуток в загальній сумі 94471,84 грн. (з яких 94101,59 грн. - основний платіж, а 370,25 грн. - пеня), а саме:

- у податковій декларації №9212903476 від 09.11.2016 року за три квартали 2016 року на суму 7361, 59 грн.;

- у податковій декларації №9269881536 від 19.02.2017 року за 2016 рік на суму 67120,00 грн.;

- у податковій декларації №9081304157 від 05.05.2017 року за перший квартал 2017 року на суму 19620, 00 грн.

ТОВ Аквілон плюс своєчасно податковий борг у зазначеній сумі не сплатило, що стало підставою для звернення ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 18.12.2017 року було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 24.01.2018 року.

24.01.2018 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив їх задовольнити.

Представник ТОВ Аквілон плюс проти задоволення адміністративного позову заперечував та зазначив, що податкові зобов'язання підприємства з податку на прибуток, визначені ним самостійно в податкових деклараціях №9212903476 від 09.11.2016 року у сумі 131040,00 грн. (сума податку на прибуток за 3 квартал 2016 року), 76520,00 грн. (сума авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31.12.2016 року), №9269881536 від 19.02.2017 року у сумі 67120,00 грн. (сума податку на прибуток за 4 квартал 2016 року) та №9081304157 від 05.05.2017 року у сумі 19620,00 грн. (сума податку на прибуток за 1 квартал 2017 року), були своєчасно та в повному обсязі сплачені ТОВ Аквілон плюс до державного бюджету України (т. 1 а.с. 126-128, 138).

Разом з тим, зазначені сплати державною податковою інспекцією у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області були спрямовані на погашення податкових зобов'язань ТОВ Аквілон плюс за податковим повідомленням-рішенням (далі ППР) №0002102203 від 16.10.2015 року, яким ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (податковий орган, де підприємство перебувало на обліку до 24.12.2015 року) було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 949 069,00 грн. (759255,00 грн. - податкове зобов'язання, 189814,00 грн. - штрафні санкції).

Оскільки за результатами розгляду адміністративного позову ТОВ Аквілон плюс до ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.10.2015 року було визнано протиправним та скасовано, у підприємства відсутній податковий борг за цим ППР та відповідно обов'язок його сплачувати.

Підприємство з цього приводу звернулось з листом №7 від 18.08.2017 року до начальника ГУ ДФС в Одеській області та отримало відповідь фіскального органу №9395/10/15-32-12-12-09 від 20.09.2017 року. ГУ ДФС в Одеській області повідомило підприємство, що оскільки у товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс станом на 07.01.2016 року рахувалась заборгованість зі сплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на прибуток за ППР №0002102203 від 16.10.2015 року, державною податковою інспекцією у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області під час проведення камеральної перевірки ТОВ Аквілон плюс були нараховані штрафні санкції у розмірі 90234,00 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням (т.1 а.с. 53-58).

Як вбачається з пояснень представника ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3, яка займає посаду начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем, та свідка ОСОБА_4 (головний державний-ревізор інспектор відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування міста ОСОБА_4 управління податків і зборів з юридичних осіб) суму у розмірі 90234,00 грн. було визначено підприємству в якості штрафу у розмірі 20% від суми сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток за ППР №0002102203 за порушення строків його сплати на 57 днів (т.1 а.с. 115-116). 28.04.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з цього приводу було винесено податкове-повідомлення рішення форми Ш №0010691201, яке було надіслано та вручено товариству з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс 17.05.2016 року.

29.01.2018 року товариством з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс було подано до Одеського окружного адміністративного суду зустрічний позов, в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) підприємство просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0010691201 від 28.04.2016 року на суму 90234,00 грн.

Відповідно до приписів ст.177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч.3 ст. 177 КАС України).

Згідно частини 4 статті 177 КАС України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.02.2018 року зустрічний позов ТОВ Аквілон плюс до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення був прийнятий до провадження та відповідно до ч.3 ст. 177 КАС України об'єднаний в одне провадження з первісним адміністративним позовом ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс про стягнення заборгованості з податку на прибуток.

Одночасно судом згідно ч. 4 ст.177 та ч.6 ст. 260 КАС України було ухвалено рішення про перехід від спрощеного провадження до розгляду справи №815/6510/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

28.02.2018 року, 07.03.2018 року, 16.03.2018 року судом у справі були проведені підготовчі засідання, в яких приймали участь представники ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ТОВ Аквілон плюс . Сторони надали по справі відзив на зустрічний позов (т.1 а.с. 174-175, 177-178), відповідь на відзив на зустрічний позов (т.1 а.с. 239-242), заперечення на зустрічний позов (т. 2 а.с. 3-4), а також додаткові письмові докази та пояснення.

За письмовою згодою всіх учасників справи, на підставі ч.7 ст. 181 КАС України 16.03.2018 року, підготовче провадження у справі судом було закрито та призначено судовий розгляд справи.

В судовому засіданні 16.03.2018 року представник ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом) первісний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, в задоволені зустрічного позову ТОВ Аквілон Плюс просила відмовити у повному обсязі.

Правова позиція ДПІ у Приморському районі ґрунтувалась на тому, що податкове-повідомлення рішення форми Ш №0010691201 від 28.04.2016 року ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області було винесено, надіслано та вручено товариству з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс в той період, коли підприємство ще не розпочало процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0002102203 від 16.10.2015 року ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а тому на час винесення оскаржуваного у справі №815/6510/17 ППР форми Ш № НОМЕР_2 у підприємства був наявний податковий борг. ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області правомірно винесла зазначене податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій підприємству за прострочення сплати податкового зобов'язання на 57 днів. В свою чергу у зв'язку з винесенням ППР № НОМЕР_2 у податкового органу були всі підстави зараховувати кошти, сплачені підприємством в якості самостійно визначених у деклараціях податкових зобов'язань, в якості сплати податкового боргу ТОВ Аквілон плюс за ППР від 28.04.2016 року. Заборгованість за самостійно визначеними зобов'язаннями з податку на прибуток у розмірі 94471,84 грн., що виникла у підприємства за таких обставин, державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області просить стягнути з відповідача за первісним позовом з банківських рахунків, обслуговуючих ТОВ Аквілон плюс .

Представник товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс (відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) проти задоволення вимог первісного адміністративного позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, а поданий підприємством зустрічний позов задовольнити.

Правова позиція представника ТОВ Аквілон плюс ґрунтувалася на тому, що за наявності у податкового органу права зараховувати кошти підприємства, сплачені в якості самостійно визначених у деклараціях податкових зобов'язань, в рахунок погашення його податкового боргу, що виник раніше, у ДПІ у Приморському районі м.Одеси були відсутні повноваження нараховувати на суму цієї сплати штрафних санкцій за прострочення сплати. За відсутності таких повноважень відповідач за зустрічним позовом прийняв податкове-повідомлення рішення форми Ш №0010691201 від 28.04.2016 року не у відповідності до вимог податкового законодавства України, а тому воно підлягає скасуванню. Оскільки податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.10.2015 року, винесене ДПІ у Київському районі м. Одеси, було визнано в судовому порядку протиправним та скасовано, у ТОВ Аквілон відсутній податковий борг з податку на прибуток за цим рішенням податкового органу, а самостійно визначені зобов'язання з цього податку за податкові періоди 2015 року, 2016 року та 3 квартали 2017 роки підприємством своєчасно та в повному обсязі сплачені.

Судом під час з'ясування обставин у справі було встановлено:

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців ТОВ Аквілон плюс 02.12.2005 року було зареєстровано Одеським міським управлянням юстиції за №15561020000 (т.1 а.с. 79-85).

До 31.12.2015 року підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Аквілон плюс , з питань дотримання підприємством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2013 року по 31.03.2015 рік.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено акт від 21.09.2015 року № 2309/22-03133969924, на підставі якого ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкові повідомлення рішення від 16.10.2015 року №0002112201 про збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 843616, 00 грн., штрафні санкції 210904,00 грн. та № НОМЕР_1, яким збільшено ТОВ Аквілон плюс суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 759255,00 грн., штрафні санкції 189814,00 грн.

24.12.2015 року у зв'язку із зміною місцезнаходження підприємства, ТОВ Аквілон плюс перейшло на облік до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с.16-20).

11.04.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено камеральну перевірку ТОВ Аквілон плюс щодо своєчасності сплати податку на прибуток. За результатами перевірки податковим органом було складено акт від 11.04.2016 року №2181/01/33969924, в якому зазначено про порушення підприємством ТОВ Аквілон плюс вимог п.п. 57.1 та 57.3 ст. 57 Податкового кодексу (далі ПК) України та прострочення на 57 днів, а саме з 08.01.2016 року по 04.03.2016 року, сплати податкового боргу у розмірі 451170,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0002102203 від 16.10.2015 року (т. 1 а.с. 86; 124-125).

На підставі вищезазначеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкове повідомлення рішення (форми Ш ) №0010691201 від 28.04.2016 року, яким на підставі ст.126 ПК України застосовано до ТОВ Аквілон плюс штрафні санкції у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання у сумі 90234,00 грн. (т.1 а.с. 88; 122).

Акт камеральної перевірки №2181/01/33969924 від 11.04.2016 року та податкове повідомлення-рішення №0010691201 від 28.04.2016 року були надіслані на адресу підприємства та вручені йому відповідно 21.04.2016 року та 17.05.2016 року (т.1 а.с. 87; 89).

24.05.2016 року ТОВ Аквілон плюс звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.10.2015 року №0002112201 та №0002102203 (т.1 а.с. 154).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 року у справі №815/2489/16 (набрала законної сили 09.11.2016 року та була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 року) податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0002112201 та №0002102203 від 16.10.2015 року були скасовані (т.1 а.с.131-136; 139-153; 155-156).

Судом під час розгляду справи було також встановлено, що протягом 4 кварталів 2015 та 2016 років, 3 кварталів 2017 року ТОВ Аквілон плюс подавало до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток, в яких самостійно визначало свої податкові зобов'язання з цього податку, суму авансових внесків, та в повному обсязі і своєчасно сплачувало їх до державного бюджету (т.1 а.с. 22-30; 126-128; 198-238).

26.02.2016 року ТОВ Аквілон плюс подало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, якою самостійно визначило суму податкового зобов'язання в розмірі 451170,00 грн. Зазначену суму було в повному обсязі сплачено підприємством, що підтверджується копією платіжного доручення №512 від 04 березня 2016 року, де призначенням платежу зазначено сплату податку на прибуток підприємства за 2015 рік (т.1 а.с. 202).

Як вбачається з облікової картки платника податків вищезазначена сплата підприємства була зарахована ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області як погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням №0002102203 від 16.10.2015 року, а податкове повідомлення-рішення (форми Ш ) №0010691201 від 28.04.2016 року було винесено на суму 90234,00 грн. в якості 20-відсоткового штрафу за прострочення сплати суми коштів у розмірі 451170,00 грн. в період з 08.01.2016 року по 04.03.2016 року.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (п. 31.1 ст.31 ПК України).

Згідно з п.п. 35.1-35.3 ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

За положеннями пп. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПК).

Відповідно до п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 КАС України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, якими можуть бути будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Кодексу визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Визначальним, на думку суду, при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд погоджується з думкою представників позивача за первісним позовом, що законодавець наділив податковий орган правом зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення його податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного самим платником податків, у зв'язку з чим зміст графи призначення платежу у платіжному дорученні №512 від 04 березня 2016 року не має значення, що випливає із приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Разом з тим суд вважає, що згідно з положеннями ст. 126 ПК України податковий орган може застосовувати штраф до платника податку за затримку сплати ним суми самостійно визначеного грошового зобов'язання за призначенням, визначеним в платіжному дорученні, проте не має законодавчо визначених повноважень застосовувати штраф в разі самостійного спрямування коштів, сплачених таким платником податків незалежно від напряму сплати, в рахунок погашення його податкового боргу згідно з черговістю виникнення при виконанні приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України, оскільки вказаною нормою визначені дії, які зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлено відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій контролюючим органом.

Така думка суду щодо застосування положень п. 87.9 ст. 87 та п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі від 21.07.2016 року у справі № К/800/9365/16 Вищим адміністративним судом України, який звернув увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення (про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового боргу) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року, яка є частиною національного законодавства України згідно із ст. 9 Конституції України.

Стаття 242 КАС України (законність і обґрунтованість судового рішення) визначено , що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1).

Згідно частини 2 частини 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Зокрема, в рішенні у справі Щокін проти України (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні зазначає, що найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише на умовах, передбачених законом і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію законів .

Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття закону вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні.

Будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Таким чином, оскільки податковий орган не був наділений законом правом застосовувати штраф при виконанні приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплатив ТОВ Аквілон плюс в якості самостійно визначеного у податковій декларації зобов'язання з податку на прибуток, тому збільшення суми грошового зобов'язання підприємству (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право позивача мирно володіти своїм майном (грошима), а отже є протиправною діяльністю контролюючого органу згідно з нормами чинного законодавства України та судової практики Європейського суду з прав людини, та фактично є втручанням державних органів у мирне володіння майном платника податку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких умов суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс та необхідність скасування податкового повідомлення повідомлення-рішення (форми Ш ) №0010691201 від 28.04.2016 року яким податковим органом визначені штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу за податковим повідомлення-рішенням від №0002102203 від 16.10.2015 року ДПІ у Київському районі м. Одеси.

Суд при прийнятті рішення також приймає до уваги посилання представника ТОВ Аквілон плюс щодо відсутності у підприємства зазначеного податкового боргу з податку на прибуток через визнання в судовому порядку зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень (№0002102203) протиправним та його скасування.

Пунктом 57.4. ст.57 ПК України зазначено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи наявність підстав для задоволення зустрічного позову та скасування податкового повідомлення повідомлення-рішення (форми Ш ) №0010691201 від 28.04.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, відсутності у ТОВ Аквілон плюс податкового боргу з податку на прибуток за податковим повідомлення-рішенням від №0002102203 від 16.10.2015 року ДПІ у Київському районі м.Одеси, самостійну та своєчасну сплату ТОВ Аквілон плюс податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, самостійно визначених відповідачем за первісним позовом у податкових деклараціях за три квартали 2016 року, за 2016 рік та за перший квартал 2017 року, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволені первісного адміністративного позову ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про стягнення з банківських рахунків ТОВ Аквілон плюс суми заборгованості з податку на прибуток підприємства у розмірі 94471,84 грн. за вказані у первісному позові податкові періоди.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ Аквілон плюс за подання зустрічного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн., що підтверджується квитанцією № N1CTG59964 від 23.01.2018 року (т.1 а.с. 117).

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у повному обсязі з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись вимогами ст.ст. 2-5, 6-11, 77, 139, 180, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволені первісного адміністративного позову Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, м. Одеса, Французький бульвар, 7; код ЄДРПОУ 39565511) до товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс (65009, м.Одеса, Французький бульвар, 66/2, оф.501; код ЄДРПОУ 33969924) про стягнення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств - відмовити у повному обсязі.

Зустрічний адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс (65009, м. Одеса, Французький бульвар, 66/2, оф.501; код ЄДРПОУ 33969924) до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (65012, м. Одеса, Французький бульвар, 7; код ЄДРПОУ 39565511) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Ш ) ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_2 від 28.04.2016 року.

Стягнути з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аквілон плюс судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 26 березня 2018 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.