Рішення

від 27.03.2018 по справі 815/227/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/227/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.;

при секретарі - Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - Зубуранної А.О. (згідно ордеру)

представника відповідача - Поперечного Д.І. (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" (далі - товариство, позивач, ТОВ "Тімдресс Дебетекс) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа - Державна фіскальна служба України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фінансової служби в Одеській області від 15.11.2017 року №0042291402.

Ухвалою суду від 18.01.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, визначених у вказаній ухвалі суду та уточнення складу учасників процесу та позовної вимоги у вигляді надання уточнень до адміністративного позову (з копіями для відповідача та третьої особи).

30 січня 2018 року за вх. №ЕП/557/18 засобами електронної пошти та 06 лютого 2018 року за вх. №3289/18 засобами поштового зв'язку через канцелярію суду надійшов лист на виконання ухвали суду від 18.01.2018 року разом із доказами на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, власним письмовим підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та із уточненим адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15.11.2017 року №0042291402. В уточненому адміністративному позові ТОВ "Тімдресс Дебетекс" зазначено у складі учасників справи лише сторони: позивача та відповідача - Головне управління ДФС в Одеській області, а також вказано, що позов не підлягає грошовій оцінці (позов немайнового характеру).

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2017 року №0042291402 та вважає, що воно є протиправним, оскільки прийнято відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, що підтверджується наступним.

Так у позовній заяві зазначено, що ТОВ "Тімдресс Дебетекс" (Позичальник) та компанія Teamdress Nederland В.V. (Кредитор) (Королівство Нідерланди) уклали договір позики № 080508-01 від 05.08.2008 року, і в 2015 році позивач - ТОВ "Тімдресс Дебетекс" здійснив на користь компанії Teamdress Nederland В. V. (Королівство Нідерланди) виплату процентів за користування кредитними коштами за договором позики в розмірі 61000,00 євро (1605327,50 грн.), у т.ч.: 11.03.2015 року - 25000 євро (578588,58 грн.) та 16.06.2015 року - 36000 євро (866205,90 грн.). Як вказує позивач, відповідно до Статуту позивача компанія Teamdress Nederland В.V. (Королівство Нідерланди) є нерезидентом - юридичною особою, яка створена за законодавством Нідерландів та зареєстрована 12.02.1948 року Торговою палатою, що встановлено та підтверджено в акті перевірки. Таким чином, щодо виплати доходів компанії Teamdress Nederland В. V. (Королівство Нідерланди), яку здійснив позивач, діє Конвенція між Урядом України і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 pоку, яка ратифікована Україною 12.07.1996 pоку та набрала чинності для України 02.11.1996 року (далі - Конвенція). Разом з цим, позивач вказує, що компанія Teamdress Nederland В. V. (Королівство Нідерланди) є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу від договору позики, щодо якої отримані довідки про підтвердження статусу податкового резидента за 2015 та 2016 роки.

Таким чином, як стверджує позивач, податок па прибуток компанії Teamdress Nederland В.V. , яка є бенефіціарним отримувачем (власником) доходу, і відносно якої отримані довідки від 01.06.2016 року № 3-904, 3-905 про те, що компанія Teamdress Nederland В.V. є резидентом Нідерландів, з якою укладено Конвенція, відповідно до п.103.4, п.103.5. ст. 103 Податкового кодексу України та п.2 ст. 11 Конвенції, сплачується за ставкою 10 відсотків, що цілком правомірно здійснив позивач.

На думку позивача, з боку ТОВ "Тімдресс Дебетекс" відсутні порушення вимог п.103.2., п.103.4., п.103.5, п.п.141.4.2., п.141.4 розділу ІІІ Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2015 рік на загальну суму 80266,09 грн., оскільки, по-перше, умовою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом походження з України є сам факт отримання платником податку від нерезидента довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, а не виконання процедури легалізації. Факт отримання довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, який передбачає застосування ставки оподаткування доходів нерезидента в розмірі 10%, встановлений та не заперечується відповідачем. По-друге, довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, видана офіційними органами країни Нідерландів, та відповідно до ст. 2 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та не потребує легалізації.

Таким чином, позивач вважає помилковим висновок відповідача про те, що оскільки довідка про підтвердження статусу податкового резидента не легалізована, то відповідно до вимог п. 103.4, п.103.5. ст.103 Податкового кодексу України позивач не мав право на застосування Конвенції та ставки 10% на податок на прибуток іноземних юридичних осіб по виплаті доходів на користь компанії Teamdress Nederland В. V. , а тому податок на прибуток іноземних осіб товариством занижено на 80266,09 грн.

Отже, оскільки ТОВ "Тімдресс Дебетекс" цілком правомірно, відповідно до вимог п.103.4, п.103.5. ст.103 Податкового кодексу України застосував Конвенцію та ставку 10% на податок на прибуток іноземних юридичних осіб по виплаті доходів на користь компанії Teamdress Nederland В.V. , позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року прийнято до розгляду позовну товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс"; відкрито провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Вказаною ухвалою судом також призначено перше судове засідання на 27.02.2018 року та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

23 лютого 2018 року до суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву разом із копіями наказу Головного управління ДФС в Одеській області №4083 від 06.09.2017 року і податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.11.2017 року №0042291402, та доказами їх направлення позивачу (а.с.191-197). У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити ТОВ Тімдресс Дебетекс у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки №1574/15-32-14-35597349 від 31.10.2017 року. Так, відповідач зазначає, що ТОВ Тімдресс Дебетекс порушено п. 103.4, п.103.5. ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 розділу III Податкового кодексу України, оскільки до перевірки не надано легалізовану (штамп Апостиль) довідку-підтвердження статусу податкового резидента, у зв'язку із чим товариством занижено суму податкового зобов'язання за 2015 рік у розмірі 80266,09 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року, яка прийнята судом на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання представника позивача та відкладено судове засідання на 15.03.2018 року для надання можливості ТОВ "Тімдресс Дебетекс" ознайомитись із відзивом на позовну заяву та скористатись правом надання відповіді на відзив. Згідно відомостей з пошуку поштових відправлень "Укрпошта", позивач отримав копію відзиву на позовну заяву 27.02.2018 року (а.с.198), а отже у позивача станом на 27.02.2018 року не сплинув час для надання відповіді на відзив та була така можливість у строк до 05.03.2018 року включно.

У встановлений судом строк та станом на дату наступного судового засідання - 15.03.2018 року, з боку позивача до суду не надано відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.03.2018 року судом визнано поважними причини пропуску позивачем строку для подання доказів, задоволено клопотання представника позивача та долучено до матеріалів справи копію довідки про підтвердження статусу податкового резидента від 03.01.2018 року щодо компанії Teamdress Nederland В.V. із проставленням апостилю 15.01.2018 року та нотаріальним засвідченням. Водночас, оскільки позивачем такий доказ не було надіслано відповідачу заздалегідь, як того вимагає ст.79 КАС України, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року, яка прийнята судом на місці та занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням представника відповідача судом оголошено перерву у розгляді справи до 22.03.2018 року для надання представнику відповідача можливості ознайомитись із вказаним доказом, копію якого ним було отримано напередодні судового засідання 15.03.2018 року.

У судовому засіданні 22.03.2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги і просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та у наданих під час розгляду справи поясненнях, зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача - Головного управління ДФС України в Одеській області у судовому засіданні 22.03.2018 року заявлений позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши надані у судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" (ідентифікаційний код юридичної особи 35597349) зареєстровано як юридична особа 13.05.2008 року та з 14.05.2008 року взято на податковий облік як платник податків в Котовській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Красноокнянське відділення). ТОВ "Тімдресс Дебетекс" у періоді, що перевірявся було, зокрема, платником податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлень від 25.09.2017 року №6791/14-12, №6792/14-12, №6793/14-12, №6794/14-12, №6795/14-12, №6796/14-12, №6797, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 3 квартал 2017 року, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 06.09.2017 року № 4083 (а.с.194), проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" (код ЄДРПОУ - 35597349) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №1574/15-32-14-35597349 від 31.10.2017 року (а.с.15-38,108-131), яким, зокрема, встановлено порушення ТОВ "Тімдресс Дебетекс" п.103.4, п.103.5 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80266,09 грн. за 2015 рік.

На підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Д № 0042291402 від 15.11.2017 року, яким ТОВ Тімдресс Дебетекс за порушення п.54.1 ст.54, пп.134.1.2 п.134.1 ст.134, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 80266,09 грн. (а.с.13, 106, 195).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0042291402 від 15.11.2017 року позивач, в порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України оскаржив його до Державної фіскальної служби України, подавши відповідну скаргу (а.с.60-65, 151-153).

28 грудня 2017 року за №3200/6/99-99-11-01-01-25 Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги (а.с.66-69, 154-157), яким скаргу ТОВ Тімдресс Дебетекс залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0042291402 від 15.11.2107 року - без змін.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0042291402 від 15.11.2107 року, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області в судовому порядку, звернувшись із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 80266,09 грн. за порушення п.54.1 ст.54, пп.134.1.2 п.134.1 ст.134, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України базується на висновках, викладених в акті перевірки №1574/15-32-14-35597349 від 31.10.2017 року. При цьому, як вже зазначено судом, у висновках цього акту зазначається про порушення позивачем вимог п.103.4, п.103.5, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб у 2015 році на суму 80266,09 грн.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Так, в п.3.1.1.7 Оподаткування доходів нерезидента акту перевірки №1574/15-32-14-35597649 від 31.10.2017 року зазначено, що перевіркою, проведеною за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, встановлено здійснення виплат доходів нерезидентам з джерелом походження з України у вигляді процентів Компанії Teamdress Nederland B.V. , Королівство Нідерланди за договором позики від 05.08.2008 року № 080508-01.

Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року встановлено заниження суми податкових зобов'язань з податку з доходу нерезидента на загальну суму 80266,09 грн., в т.ч. 2015 рік - занижено суму зобов'язань на 80266,09 грн. Крім того, встановлено порушення пп. 141.4.2. п.141.4. ст. 141 Податкового кодексу України в редакції, що набрала чинності з 01.01.2015 року в частині порушення порядку утримання податку з доходу нерезидента та своєчасної сплати податку в 2015 році.

Обґрунтовуючи наявність встановлених під час перевірки порушень, посадові особи податкового органу в акті перевірки зазначають, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ Тімдресс Дебетекс (Позичальник) укладено договір позики № 080508-01 від 05.08.2008 року з Teamdress Nederland B.V. (Кредитор) (Королівство Нідерланди, Реквізити: Gesinkkamptraal 13, 7051 HR Varssevel Netherlands. Bank: Fortis Bank FTSBNL2RXXX NL55FTBO24350603). За перевіряємий період ТОВ ТІМДРЕСС ДЕБЕТЕКС здійснило виплату процентів за користування кредитними коштами по договору позики від 05.08.2008 № 080508-01 в 2015 році у сумі 61000,00 євро (1 605 327,25 грн.), у т.ч.:11.03.2015 - 25000,00 євро (578 588,58 грн.); 16.06.2015 - 36000,00 євро (866 205,90 грн.).

При цьому в акті зазначено, що до перевірки надано:

- копію Довідки-підтвердження статусу податкового резидента за 2014 рік, виданої 20 квітня 2016 року Податковим управлінням м. Арнем, Нідерланди, (ІПН: 0010.46.196), Гесінкампстрат 13 7051 HR Варсевельд, від імені інспектора Пані Е.М.Б. Ламерс-Янсен, про те, що компанія Teamdress Nederland B.V. , є резидентом Нідерландів, у значенні статті 4 Конвенції між Урядом Королівства Нідерланди та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування. Переклад довідки засвідчено державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори, від 01.06.2016 року за №3-914, 3-915;

- копію Довідки-підтвердження статусу податкового резидента за 2015 рік, виданої 04 квітня 2016 року Податковим управлінням м. Арнем, Нідерланди, (ІПН: 0010.46.196), Гесінкампстрат 13 7051 HR Варсевельд, від імені інспектора Пані Й.К.В. Брукхьойсен, що компанія Teamdress Nederland B.V. , є резидентом Нідерландів, у значенні статті 4 Конвенції між Урядом Королівства Нідерланди та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування. Переклад довідки засвідчено державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори, від 01.06.2016 року за №3-904, 3-905;

- копію Довідки-підтвердження статусу податкового резидента за 2016 рік, виданої 20 квітня 2016 року Податковим управлінням м. Арнем, Нідерланди, (ІПН: 0010.46.196), Гесінкампстрат 13 7051 HR Варсевельд, від імені інспектора Пані Е.М.Б. Ламерс-Янсен, що компанія Teamdress Nederland B.V. , є резидентом Нідерландів, у значенні статті 4 Конвенції між Урядом Королівства Нідерланди та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування. Переклад довідки засвідчено державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори, від 01.06.2016 року за №3-912, 3-913.

При цьому, в акті перевірки зазначається, що в порушення п.103.4, п.103.5 ст.103 Податкового кодексу України до перевірки не надано легалізовану (штамп Апостиль) довідку-підтвердження статусу податкового резидента.

Як вказує відповідач, ТОВ ТІМДРЕСС ДЕБЕТЕКС у 2016 році сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 10 відсотків по виплаті процентів на користь Teamdress Nederland B.V. (Королівство Нідерланди), а згідно вимог п.103.2 ст.103, п.п. 141.4.2. п.141.4. ст. 141 Податкового кодексу України, ставка повинна бути у розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок.

Таким чином, як зазначається у акті перевірки, доходи отримані на території України у вигляді відсотків за користування кредитом в сумі 61000,00 євро (1605327,25 грн.), сплачені ТОВ ТІМДРЕСС ДЕБЕТЕКС за ставкою 10 % на користь компанії Teamdress Nederland B.V. (Королівство Нідерланди), підлягають оподаткуванню згідно вимог пп. 141.4.2 п.141.4 ст.141, п.103.2 ст.103 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок.

Отже, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.141.4.2. п.141.4. ст. 141 Податкового кодексу України щодо порядку нарахування, утримання податку та несвоєчасну сплату податку з доходу нерезидента, по договору позики від 05.08.2008 року № 080508-01 Teamdress Nederland B.V. (Нідерланди), а саме, що підприємством занижено суму податкового зобов'язання за 2015 рік.

При цьому, як вказано на сторінці 20 акту перевірки, з метою отримання пояснень щодо наведених фактів ТОВ ТІМДРЕСС ДЕБЕТЕКС направлено запит від 20.10.2017 року щодо надання пояснень у термін до 24.10.2017 року. За письмовими поясненнями директора ТОВ ТІМДРЕСС ДЕБЕТЕКС ОСОБА_3 від 20.10.2017 року вих. №147 (додаток 18 до акту перевірки), ТОВ ТІМДРЕСС ДЕБЕТЕКС була застосована зменшена ставка 10% податку з доходу нерезидента на підставі статті 11 Конвенції між Україною і Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування. Застосування зменшеної ставки податку було здійснено відповідно до п.103.2 ст.103 Податкового кодексу України, враховуючи те, що кредитор (нерезидент) є бенефіціарним отримувачем (власником) доходу та є кінцевим власником активу, за яким виплачують такий дохід. Згідно Статуту ТОВ ТІМДРЕСС ДЕБЕТЕКС основним та єдиним засновником є ТОВ Тімдресс Недерланд Б.В. , нерезидент, юридична особа створена за законодавством Нідерландів, зареєстрована 12.02.1948 року Торговою Палатою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані з боку учасників процесу докази у їх взаємозв'язку, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від №1574/15-32-14-35597649 від 31.10.2017 року про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0042291402, та досліджуючи обставини справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 05 серпня 2008 року між ТОВ Тімдресс Дебетекс (Позичальник) та компанією Teamdress Nederland B.V. (Кредитор) (Нідерланди) укладено договір позики № 080508-01 від 05.08.2008 року (а.с.158-160), згідно п.1.1. якого кредитор передає позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а позичальник зобов'язується виплатити кредитору суму грошових коштів у повному обсязі у строк, визначений у договорі або достроково, а також сплатити проценти, розраховані від повної суми позики (при сплаті будь-якої суми позики, проценти нараховуються на залишок позики) в розмірі та у дати, встановлені Договором. Відповідно до п.1.2 Договору, позика за цим Договором надається кредитором позичальникові з метою використання її у фінансово-господарській діяльності позичальника, відповідно до його статутних завдань та цілей.

Пунктами 2.1. та 2.2. вищевказаного Договору визначено, що сума позики становить 400000,00 грн. За цим договором позичальник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі 8,00% річних від суми позики (або ї частини, з урахуваннямп.2.3 Договору) до дня повного повернення позики.

Як встановлено судом та відображено у довідці про загальну інформацію щодо ТОВ Тімдресс Дебетекс , яка складена під час перевірки посадовими особами відповідача (а.с.41-43), відповідно до Статуту ТОВ Тімдресс Дебетекс (а.с.47-59,138-150) засновником даного товариства є товариство Тімдресс Недерланд Б.В. , юридична особа, створена за законодавством Нідерландів, зареєстрована 12.02.1948 року Торговою палатою в регіоні Центральний Гелдерланд (Нідерланди) та яка знаходиться за адресою: Нідерланди, 7051 HR, Варссефельд, вул. Гезінккампстраат, буд.13, ідентифікаційний код 09087409 (п.4.1 Статуту).

Також, у витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.171-178) та у вказаній вище довідці про загальну інформацію щодо ТОВ Тімдресс Дебетекс зазначається, що засновником ТОВ Тімдресс Дебетекс є товариство з обмеженою відповідальністю Тімдресс Недерланд Б.В. , індекс 7051 HR, Варссефельд, вул. Гезінккампстраат, буд.13, Нідерланди; кінцевий бенефіціарний власник (контролер юридичної особи) - компанія Тімдресс Недерланд Б.В. .

Як встановлено перевіряючими під час перевірки та не заперечується відповідачем, а також вбачається з матеріалів справи, ТОВ Тімдресс Дебетекс здійснило виплату процентів за користування кредитними коштами по договору позики від 05.08.2008 року № 080508-01 в 2015 році у сумі 61000,00 євро (1605327,25 грн.), у т.ч.: 11.03.2015 року - 25000,00 євро (578588,58 грн.); 16.06.2015 року - 36000,00 євро (866205,90 грн.) (а.с.166-169).

Як зазначено позивачем та встановлено відповідачем в акті перевірки №1574/15-32-14-35597343 від 13.10.2017 року, ТОВ Тімдресс Дебетекс сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 10 відсотків по виплаті процентів на користь Teamdress Nederland B.V. (Королівство Нідерланди).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до положень п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.134.1.2. п.134.1 ст.134 розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно п.160.2. ст.160 розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII, розділ ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України викладено в новій редакції, та з 01.01.2015 року (в тому числі й станом на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) даний розділ взагалі не містить статті 143-161.

Згідно пп.134.1.2 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування є дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.141.4.1. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Підпунктом 14.1.206 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Відповідно до пп.141.4.2 п.141.2 ст.141 ПК України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно п.137.3 ст.137 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пунктах 57.1 та 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

24.10.1995 року між Україною і Королівством Нідерландів укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка ратифікована 12.07.1996 року та набрала чинності для України 02.11.1996 року (далі - Конвенція від 24.10.1995 року).

Положеннями п.1 ст.4 Конвенції від 24.10.1995 року визначено, що для цілей цієї Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місцеперебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Однак цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі, або стосовно майна, що розташоване в ній.

Відповідно до ст.11 Конвенції від 24.10.1995 року:

1. Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок що стягується, не повинен перевищувати:

а) 2 відсотки від валової суми процентів у випадку коли:

і) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються по будь-якому кредиту будь-якого характеру, наданому банком або будь-якою іншою фінансовою організацією, включаючи інвестиційні та ощадні банки, а також страховими компаніями; або

іі)проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються покупцем механізмів і обладнання у зв'язку з продажем в кредит;

b) 10 відсотків загальної суми процентів у всіх інших випадках.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений статтею 103 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.103.1 ст.103 ПК України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно п.103.2 ст.103 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Як зазначається позивачем, компанія Teamdress Nederland B.V. є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу від договору позику у розмірі 61000,00 євро (1605327,25 грн.), що в свою чергу, не заперечувалось відповідачем ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву, ні представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно з п.103.4 ст.103 ПК України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п.103.5 ст.103 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

20 січня 2002 року Україна приєдналась до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року (Гаазька конвенція), яка набула чинності для України 22 грудня 2003 року. Конвенція застосовується у відносинах з державами, в тому числі і з Нідерландами.

Відповідно до ст.2 Гаазької Конвенції Кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Згідно ст.3 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Однак дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок "Apostille" (Convention de la Haye du 5

octobre 1961)" повинен бути викладений французькою мовою (ст.4 Конвенції).

Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред'явника документа. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення (ст.5 Конвенції).

Суд зазначає,що у відповідності до ст.13 Закону України Про міжнародне приватне право документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пункту 3.2. статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Як вбачається з викладеного, згідно до положень Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року, до якої приєдналися як Україна, так і Нідерланди, процедура легалізації документів замінена процедурою проставлення апостилю (ст.3-5 Конвенції). Апостиль виступає засобом посвідчення дійсності підпису та\або печатки, що проставлені на документі.

Відповідно до зазначеної Конвенції, апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць Конвенції та засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.

В свою чергу на підтвердження сплати позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 10 відсотків по виплаті процентів на користь Teamdress Nederland B.V. (Нідерланди) у 2015 році, як зазначено позивачем та вказано в акті перевірки, а також підтверджується матеріалами справи, надано, зокрема:

- копію довідки - підтвердження статусу податкового резидента за 2015 рік, виданої 04 квітня 2016 року Податковим управлінням м. Арнем, Нідерланди, (ІПН: 0010.46.196), Гесінкампстрат 13, 7051 HR Варсевельд, від імені інспектора Пані Й.К.В. Брукхьойсен, в якій зазначається, що компанія Teamdress Nederland B.V. протягом 2015 року являлася резидентом країни Нідерланди у значенні статті 4 Конвенції між Урядом Королівства Нідерланди та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування. Копію цієї довідки із перекладом українською мовою засвідчено державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори, від 01.06.2016 року за №3-904, 3-905 (а.с.161-162).

Також, в матеріалах справи містяться надані позивачем в копіях довідки - підтвердження статусу податкового резидента за 2014 та за 2016 рік, які видані у квітні 2016 року Податковим управлінням м. Арнем, Нідерланди, (ІПН: 0010.46.196), Гесінкампстрат 13, 7051 HR Варсевельд, та в яких зазначається, що компанія Teamdress Nederland B.V. протягом 2014 року та 2016 року являлась резидентом Нідерландів у значенні статті 4 Конвенції між Урядом Королівства Нідерланди та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування. Копії цих довідок із перекладом українською мовою засвідчено державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори від 01.06.2016 року.

При цьому, в акті перевірки зазначається, що в порушення п.103.4, п.103.5 ст.103 Податкового кодексу України до перевірки не надано легалізовану (штамп Апостиль) довідку-підтвердження статусу податкового резидента.

В свою чергу, представником позивача у судовому засіданні не заперечувалась та обставина, що на вищевказаних довідках на момент проведення перевірки був відсутній апостиль.

На думку суду, відсутність апостилю на вказаних довідках на момент проведення перевірки, в даному випадку, жодний чином не спростовує їх дійсність та не свідчить про відсутність у позивача права на застосування зменшеної ставки податку відповідно до п.103.2 ст.103 Податкового кодексу України та згідно ст.11 Конвенції від 24.10.1995 року.

Як встановлено судом та відображено у довідці про загальну інформацію щодо ТОВ Тімдресс Дебетекс , яка складена під час перевірки посадовими особами відповідача (а.с.41-43), відповідно до Статуту ТОВ Тімдресс Дебетекс (а.с.47-59,138-150) засновником даного товариства є товариство Тімдресс Недерланд Б.В. , юридична особа, створена за законодавством Нідерландів, зареєстрована 12.02.1948 року Торговою палатою в регіоні Центральний Гелдерланд (Нідерланди) та яка знаходиться за адресою: Нідерланди, 7051 HR, Варссефельд, вул. Гезінккампстраат, буд.13, ідентифікаційний код 09087409 (п.4.1 Статуту).

Також, у витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.171-178) та у вказаній вище довідці про загальну інформацію щодо ТОВ Тімдресс Дебетекс зазначається, що засновником ТОВ Тімдресс Дебетекс є товариство з обмеженою відповідальністю Тімдресс Недерланд Б.В. , індекс 7051 HR, Варссефельд, вул. Гезінккампстраат, буд.13, Нідерланди; кінцевий бенефіціарний власник (контролер юридичної особи) - компанія Тімдресс Недерланд Б.В. .

Наявними у справі письмовими доказами підтверджується факт перерахування позивачем доходу у вигляді відсотків за позикою на рахунок компанії Teamdress Nederland B.V. Отже, Відповідач, який у відповідності до законодавства є суб'єктом владних повноважень, не спростовував того, що компанія Teamdress Nederland B.V. є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу.

Довідки за квітень 2016 року, що видані компетентним органом Нідерландів підтверджують той факт, що компанія Teamdress Nederland B.V. у 2014-2016 роках була резидентом Нідерландів, з якими Україною укладено міжнародний договір, тобто в періоді, в якому ТОВ Тімдресс Дебетекс виплатило зазначеному нерезидентові прибуток у вигляді процентів за договором позики.

Виходячи з вищевикладеного суд робить висновок, що позивачу було достовірно відомо про резидентський статус компанії Teamdress Nederland B.V. у 2014-2016 роках, а тому ним правомірно застосовано положення чинного законодавства та міжнародного договору України щодо уникнення подвійного оподаткування.

Водночас, суд враховує, що згідно довідки про підтвердження статусу податкового резидента від 03.01.2018 року, яка засвідчена Апостильом 15.01.2018 року (згідно Гаазької Конвенції від 05.10.1961 року) Інспектор адміністративного управління Податкової служи, м.Артем, Нідерланди, справжнім заявив, що Teamdress Nederland B.V. (Тімдресс Нідерладни Б.В.) Гесінккампстраат 13, 7051 HR Варсевельд, податковий номер 0010.46.196, протягом 2015 року була резидентом Нідерландів за визначенням ст. 4 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Королівством Нідерландів та Україною (а.с.217-219).

Отже, надана позивачем до суду довідка про підтвердження статусу податкового резидента від 03.01.2018 року, підтверджує ті ж самі дані, які були зазначені у вищевказаних довідках, що містяться в матеріалах справи та були надані до перевірки.

Той факт, що довідка про резидентський статус компанії Teamdress Nederland B.V. у 2015 році, апостильована в січні 2018 року, тобто після здійснення резидентом виплат доходу у виді процентів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на зменшення ставки оподаткування вказаних виплат на підставі міжнародного договору, оскільки, по-перше, в даному випадку, відсутність апостилю на довідках на момент проведення перевірки, не спростовує того факту, що компанія Teamdress Nederland B.V. протягом 2015, 2016 років виступала резидентом Нідерландів у значенні статті 4 Конвенції між Урядом Королівства Нідерланди та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування, а по-друге, ст. 103 Податкового кодексу України, яка містить підстави та вимоги для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, не містить вимог щодо терміну легалізації такої довідки (в даному випадку проставлення штампу-апостиль).

При цьому, при розгляді справи суд враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

Пунктом 103.6. ст.103 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент перевірки) визначено, що у разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Суд зазначає, що, отримавши від позивача копії вищевказаних вказаних документів (довідок про підтвердження статусу податкового резидента), податковий орган мав можливість, в силу приписів ст.28 Конвенції від 24.10.1995 року, п.103.6 статті 103 ПК України, вжити заходів для перевірки достовірності, належності та достатності таких доказів, зокрема, витребувати від ТОВ Тімдресс Дебетекс апостильовану довідку про резиденство компанії Teamdress Nederland B.V. за 2015 рік та встановити платнику податків розумний строк на її подання, або зробити відповідний запит для підтвердження достовірності та достатності поданої позивачем довідки до компетентних органів Королівства Нідерланди.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у справі, з огляду на зазначені вище норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд вважає, що позивачем цілком правомірно сплачено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 10 відсотків по виплаті у 2015 процентів на користь Teamdress Nederland B.V. (Королівство Нідерланди).

Наведені відповідачем доводи щодо відсутності на момент проведення перевірки легалізованої (штамп Апостиль) довідки-підтвердження статусу податкового резидента не спростовують правомірність виплати доходу нерезиденту, який є кінцевим бенефіціаром, за ставкою оподаткування, визначеною ст. 11 Конвенції, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, за яким в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Водночас, суд враховує, що відповідачем у податковому повідомленні-рішенні форми Д №0042291402 від 15.11.2017 року зазначено про порушення ТОВ Тімдресс Дебетекс п.54.1 ст.54, пп.134.1.2 п.134.1 ст.134, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, в той час як в акті перевірки, на підставі якого воно прийнято, встановлено порушення п.103.4, п.103.5 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України.

При цьому, як вже зазначалось судом, відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-VIII, розділ ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України викладено в новій редакції, та з 01.01.2015 року (в тому числі й станом на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) даний розділ взагалі не містив статті 143-161. Отже, посилання у податковому повідомленні-рішенні форми Д №0042291402 від 15.11.2017 року на порушення п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України є безпідставним. Крім того, посилання у податковому повідомленні-рішенні на порушення позивачем пп.134.1.2 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України є також безпідставним, оскільки з 01.01.2015 року вказаною нормою визначається, що об'єктом оподаткування є дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу, однак, в даному випадку об'єктом оподаткування не був дохід за договором страхування.

Відповідно до пп.134.1.2. п.134.1 ст.134 розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Таким чином, відповідачем у податковому повідомленні-рішенні форми Д №0042291402 від 15.11.2017 року зазначено про порушення позивачем вимог п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, тобто статті, якої на момент прийняття цього рішення взагалі не було передбачено ПК України, та зазначено про порушення позивачем вимог пп.134.1.2. п.134.1 ст.134 розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року, тобто, в редакції, яка не діяла на момент прийняття відповідачем даного рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що єдиною підставою для виставлення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення за платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, став висновок відповідача про відсутність апостилю на наданих до перевірки довідках про підтвердження статусу податкового резидента, зважаючи на встановлені судом обставини, оскільки компанія Teamdress Nederland B.V. протягом 2014, 2015, 2016 років виступала резидентом Нідерландів у значенні статті 4 Конвенції між Урядом Королівства Нідерланди та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування, суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки щодо порушення ТОВ "Тімдресс Дебетекс" п.103.4, п.103.5 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 розділу III Податкового кодексу України в частині не утримання податку за ставкою в розмірі 15 відсотків з виплаченого доходу нерезидента, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80266,09 грн. за 2015 рік. є помилковими та такими, що зроблені без повного дослідження усіх обставин та доказів, що мали буті взяті до уваги.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0042291402 від 15.11.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №10181 від 10.01.2018 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп. (а.с.170).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" (вул.Карла Маркса, буд.4, смт.Окни, Окнянський р-н, Одеська обл.,67900) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15.11.2017 року №0042291402.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" (ідентифікаційний код юридичної особи 35597349, адреса: вул.Карла Маркса, буд.4, смт.Окни, Окнянський р-н, Одеська обл.,67900 ) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок), сплачений згідно платіжного доручення №10181 від 10.01.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.03.2018 року.

Суддя О.М. Соколенко

.