Ухвала

від 26.03.2019 по справі 815/227/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/227/18

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевчук О.А.

суддів: Бойко А.В. , Осіпов Ю.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 р.. по справі № 815/227/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімдресс Дебетекс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. позовну заяву задоволено.

На зазначене рішення суду Головне управління ДФС в Одеській області подали апеляційну скаргу. До апеляційної скарги додано клопотання, в якому апелянт просить визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що надати платіжне доручення у строк, встановлений судом апелянт не мав можливості, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати потрібної суми судового збору та враховуючи листи казначейської служби, щодо арешту рахунків ГУ ДФС в Одеській області (копія листів надається) навіть при наявності необхідної суми не мало можливості сплатити судовий збір. Разом з цим, ГУ ДФС в Одеській області повторно звертається до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою і просить визнати поважною причину пропуску строку, при цьому звертаємо увагу суду, що пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним.

Ухвалою судді-доповідача П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишено без руху та надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно, для поновлення строку на апеляційне оскарження. Роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДФС в Одеській області отримали 04.03.2019 року (т.2 а.с. 50).

14 березня 2019 року від Головного управління ДФС в Одеській області надійшло клопотання, в якому апелянт просить визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що надати платіжне доручення в строк, встановлений судом, апелянт не мав можливості у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати потрібної суми судового збору та враховуючи листи казначейської служби щодо арешту рахунків ГУ ДФС в Одеській області, навіть при наявності необхідної суми., не мали можливості сплатити судовий збір. З огляду на зазначене, ГУ ДФС в Одеській області вважає підстави пропуску процесуального строку поважними та просять суд їх поновити.

Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду було прийнято у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження 22 березня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.03.2018 року (т.1 а.с.237-251).

Перший раз Головне управління ДФС в Одеській області звернулись до суду з апеляційною скаргою 04.05.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та надано апелянту десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, крім іншого, надання доказів сплати судового збору.

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 р. було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області щодо продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції , апеляційну скаргу було повернуто апелянту, у зв`язку не усуненням в повному обсязі недоліків апеляційної скарги.

Копію вищнезазначених ухвал Головне управління ДФС в Одеській області отримали 06.07.2018 р. (т.2 а.с. 33).

Повторно з апеляційною скаргою Головне управління ДФС в Одеській області звернулись до суду першої інстанції 15.02.2019 року (т.2 а.с. 35-36).

До апеляційної скарги, крім іншого, додано платіжне доручення № 1674 від 28 грудня 2018 року про сплату судового збору у розмірі 2643,00 грн. (т.2 а.с. 34); клопотання, в якому апелянт просив визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження.

У зв`язку з тим, що апелянт повторно звернувся з апеляційною скаргою лише через 7 місяців після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, колегія суддів вважає причини пропуску строку, зазначені апелянтом, не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Цє пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення Лелас проти Хорватії : Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків, 'іншими" словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

Також, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення, та звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування" про-який говорить ЄСПЛ.

Держава (в даному випадку - в особі податкових органів) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через невчасну сплату судового збору податковим органом та будь-які проблеми, що виникають під час внутрішньої процедури узгодження його сплати. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).

Колегія суддів зазначає, що подання апеляційної скарги більше ніж через сім місяців після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що звернення до суду з апеляційною скаргою у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, порушує принцип юридичної визначеності.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що наведені Головним управлінням ДФС в Одеській області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, а тому відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про визнання поважним пропуск строку на апеляційне оскарження та поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головне управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 р. - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Шевчук О.А. Судді Бойко А.В. Осіпов Ю.В.