Постанова

від 21.03.2018 по справі 815/4381/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4381/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. повний текст рішення складений 12.10.2018 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Бойка А.В. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гончарової О.О.,

представника апелянта/відповідача Маринова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-МЕЛФІ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2017 р. №0013071407,-

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕК-МЕЛФІ (далі - ТОВ ТЕК-МЕЛФІ ) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2017 р. №0013071407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 467 306,00 грн., посилаючись на його протиправність.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов ТОВ ТЕК-МЕЛФІ був задоволений. Визнано протиправним та скасовано вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ГУ ДФС України в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ ТЕК-МЕЛФІ .

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що ТОВ ТЕК-МЕЛФІ допущено порушення пп. а п. 198.1 та абзаців першого та другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей введення податкового обліку.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника апелянта/відповідача Маринова Д.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ ТЕК МЕЛФІ , код за ЄДРПОУ 39071200, зареєстровано 28.01.2014 року у юридичному департаменті Одеської міської ради, 29.01.2014 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

На підставі направлення від 12.05.2017 року №1618/14-07, виданого ГУ ДФС в Одеській області головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Алескеровим Анаром Ахмедовичем на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78 ПК України та згідно з наказом ГУ ДФС в Одеській області від 11.05.2017 року №1363 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТЕК МЕЛФІ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ НЕПТУН ЛД за період листопад 2016 року та з ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДОМ СИДОН за період грудень 2016 року.

29 травня 2017 року за результатами перевірки складено акт №460/15-32-14-07/39071200, яким встановлено порушення ТОВ ТЕК МЕЛФІ п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 311 536,67 грн., в т.ч. по періодам: за листопад 2016 року на 61 536,67 грн., за грудень 2016 року на 250 000 грн. (Т. 1 а.с. 16-27).

Не погодившись з висновками акту перевірки податкового органу 19.06.2017 року позивач подав до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки від 29.05.2017 року №460/15-32-14-07/39071200 (Т. 1 а.с. 29-36).

Однак на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2017 року №0013071407, яким позивачу за порушення п. 198.3, ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 467 306,00 грн. (Т. 1 а.с. 28)

Не погодившись з прийнятим ГУ ДФС в Одеській області податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2017 року №0013071407 позивач, в порядку, визначеному ст. 56 ПК України, оскаржив його до ДФС України, подавши скаргу від 19.06.2017 року (Т. 1 а.с. 37 -39).

Рішенням про результати розгляду скарги від 08.08.2017 року податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 09.06.2017 року №0013071407 залишено без змін, а скарга без задоволення (Т. 1 а.с. 41-42).

Не погодившись з висновками податкового органу та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області в судовому порядку, звернувшись із вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов ТОВ ТЕК МЕЛФІ суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення щодо позивача є неправомірним, тобто таким, що не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без урахування усіх фактичних обставин.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п. 75.1.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 78.1.4 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем абзаців першого і другого п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 311 536,67 грн., в т.ч. по періодам: за листопад 2016 року на 61536,67 грн., за грудень 2016 року на 250 000 грн.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки головним державним ревізором-інспектором встановлено, що відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що:

- за грудень 2016 року ТОВ ВАРТЕС виписало та зареєструвало податкові накладні на адресу постачальників на загальну суму ПДВ 6935,9 тис грн. з наступною номенклатурою: юридичні послуги, господарче мило, послуги будівельної техніки, просування сайту мережі інтернет, відновлення картриджу, роботи з демонтажу та монтажу опір на відпалювальної печі, розвантаження щебеню, виготовлення пакетів, сульфат калію, лопати совкові, тонування скла плівкою, костюм шахтарський, методичні лабораторні реактиви, молнія, гелій особливий поточний ремонт житлового будинку, біта та інші товарно-матеріальні цінності та послуги. Відповідно до Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС Податковий блок рахується завищення податкового кредиту ТОВ ТЕК МЕЛФІ за звітний період грудень 2016 року на суму 75000 грн. з контрагентом ТОВ ВАРТЕС . В ході перевірки було встановлено, що ТОВ ВАРТЕС було подано до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року 28.02.2017 р. №1700042683. Вищевикладена декларація була подана ТОВ ВАРТЕС з нульовими показниками та визнана до відома, внаслідок чого були складені зазначені розбіжності;

- за грудень 2016 року, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН виписало та зареєструвало податкові накладні на адресу постачальників на загальну суму ПДВ 1445,7 тис грн. з наступною номенклатурою: виготовлення та друк листівок, ремонтні роботи рентген-кабінет, ковдр, тепло лічильник, рубильник, послуги с комерційного посередництва, календар, куртка набір підвісних кабелів, поліграфічні послуги та інші товарно-матеріальні цінності та послуги. Відповідно до Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС Податковий блок рахується завищення податкового кредиту ТОВ ТЕК МЕЛФІ за звітний період грудень 2016 року на суму 100000 грн. з контрагентом ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , що виникло внаслідок неподання декларації з податку на додану вартість ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН ;

- за грудень 2016 року ТОВ АНГОЛА виписало та зареєструвало податкові накладні на адресу постачальників на загальну суму ПДВ 1319,1 тис грн. з наступною номенклатурою: труси в асортименті, комплект фурнітури, монтаж внутрішніх інженерних мереж, кепка, герметик радіатора, скло, ручка двері, гідрохімічне очищення системи опалення та інші товарно-матеріальні цінності (далі - тмц) та послуги. Відповідно до Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС Податковий блок рахується завищення податкового кредиту ТОВ ТЕК МЕЛФІ за звітний період грудень 2016 року на суму 75 000 грн. з контрагентом ТОВ АНГОЛА , що виникло внаслідок переведення декларації з податку на додану вартість ТОВ АНГОЛА за грудень 2016 року (реєстраційний номер 1700076400 від 06.01.2017) у статус до відома ОДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області;

- за листопад 2016 року відповідно до баз даних єдиного реєстру податкових накладних ТОВ НЕПТУН ЛД виписало та зареєструвало податкові накладні на адресу постачальників на загальну суму ПДВ 1588,5 тис грн. з наступною номенклатурою: авто акустика, акумулятор, бетон, виготовлення та друк листівок, відео реєстратор, зачищення металу, караоке система, консультації з питань комерційної діяльності, логістичні послуги, навушники, розробка оригіналу-макету цукерка, фарба, щебінь та інші товарно-матеріальні цінності та послуги. До перевірки не було надано первина документація, яка підтверджувала б факт придбання запорно-пломбуючого пристрію який відображений у податковій накладний від 16.11.2016 р. №39 та включений до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року, а саме: товарно-транспортна накладна, документи щодо наявних складських приміщень, де товар мав бути зберігатись та договору між ТОВ НЕПТУН ЛД та ТОВ ТЕК МЕЛФІ щодо придбання вищевикладеного товару. Також було згідно бази даних ЄРПН ТОВ НЕПТУН ЛД не придбавало запорно-пломбуючого пристрію який був в подальшому реалізований на адресу ТОВ ТЕК МЕЛФІ .

Згідно договорів, укладених між ТОВ ТЕК МЕЛФІ та ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД постачальники надають ТОВ ТЕК МЕЛФІ послуги з оформлення сертифікатів, укладання трьохсторонньої угоди на станціях, документи залізнично-дорожніх станцій, документів з елеваторами, КХП, ХПП та хлібними базами. В свою чергу до перевірки не був наданий жоден з документів, складених за участю ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН та ТОВ НЕПТУН ЛД .

Згідно бази даних ЄРПН у постачальників ТОВ ТЕК МЕЛФІ за перевіряємий період, а саме ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН та ТОВ НЕПТУН ЛД відсутні зареєстровані податкові накладні з ПАТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ або з регіональними філіями вищевикладеного підприємства, що свідчить про відсутність господарських операцій ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН та ТОВ НЕПТУН ЛД в якості транспортного експедитора на залізних дорогах України.

Також в акті зазначено, що:

- враховуючи неоднорідність та обсяг реалізованих послуг та ТМЦ, відсутність інформації щодо основних засобів: ТОВ НЕПТУН ЛД , ТОВ АНГОЛА та ТОВ ТОРГОВИЙ ДОМ СИДОН у зв`язку з неподанням фінансового звіту підприємства, неподання звітів щодо наявних працюючих ТОВ НЕПТУН ЛД , ТОВ АНГОЛА та ТОВ ТОРГОВИЙ ДОМ СИДОН , в зв'язку з чим встановлена відсутність можливості виконання операцій з надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій та факт подання податкової декларації з податку на додану вартість станом на дату реєстрації акту лише: за листопад-грудень 2016 року, встановлено нереальність наданих послуг ТОВ НЕПТУН ЛД та ТОВ АНГОЛА ; за січень 2017 року, встановлено нереальність наданих послуг ТОВ ТОРГОВИЙ ДОМ СИДОН , на адресу ТОВ ТЕК МЕЛФІ та дефектність складеної первинної документації у вищевикладених взаємовідносинах.

- враховуючи неоднорідність та обсяг реалізованих послуг та ТМЦ, відсутність інформації щодо основних засобів ТОВ ВАРТЕС у зв`язку з неподанням фінансового звіту підприємства до ДПІ у Святошинському районі, наявність лише 6 працюючих згідно відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам податної ТОВ ВАРТЕС до ДПІ у Святошинському районі 20.01.2017 р. №1700474776, в зв'язку з чим встановлена відсутність можливості виконання операцій з надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій та факт подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ВАРТЕС станом на дату реєстрації акту лише за листопад-грудень 2016, встановлено нереальність наданих послуг ТОВ ВАРТЕС на адресу ТОВ ТЕК МЕЛФІ та дефектність складеної первинної документації у вищевикладених взаємовідносинах. Під час досудового розслідування кримінального провадження №32015100010000089 від 05.06.2015 року встановлено що директор ТОВ ВАРТЕС код 40815075 на протязі останнього року був недієздатним, а тому не міг вчиняти буд-які дії по реєстрації та перереєстрації підприємства, а тим більше вести фінансово-господарську діяльність.

Укладені між ТОВ ТЕК МЕЛФІ та ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД договори, не опосередкувалися реальним виконанням операції, що становить їх предмет. Фактично ТОВ ТЕК МЕЛФІ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з зазначеними товариствами. ТОВ ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД не могло реалізовувати даний вид послуг, у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, який вказані висновки акту перевірки необґрунтованими, неправомірними та на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до частини першої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ ТЕК-МЕЛФІ видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.11 - Дiяльнiсть посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 - Неспецiалiзована оптова торгівля; 49.20 - Вантажний залізничний транспорт; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 50.20 - Вантажний морський транспорт; 50.40 - Вантажний річковий транспорт; 52.24 - Транспортне оброблення вантажів; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сферi транспорту (основний).

Договорами, укладеними ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (замовник) з Державним територіально-галузевим об'єднанням Львівська залізниця (залізниця) №Л/М/14/537/п від 04.03.2014 року та Державним територіально-галузевим об'єднанням Південно-Західна залізниця (залізниця) №1880 від 26.02.2014 року про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуг, регламентовано взаємовідносини по наданню послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги на умовах попередньої оплати (Т. 1 а.с. 53-55, 62-65)

15 грудня 2016 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця уклало з ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (експедитор) договір №0395/7 про організацію експортно-імпортних і внутрішніх перевезень вантажів. Зазначений договір регламентує взаємовідношення сторін, що пов'язані з організацією та здійсненням експортно-імпортних і внутрішніх перевезень вантажів по території України (Т. 1 а.с. 74-78).

05 березня 2015 року ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (вантажовласник, платник) укладено договір з Державним підприємством Одеська залізниця №1174020 щодо надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги. За умовами вказаного договору ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (вантажовласник, платник): зобов'язаний забезпечити наявність 100% передплати під плановий обсяг перевезень, як власних, так і своїх контрагентів, які діють за його дорученнями та компенсувати витрати залізниці. (п. 2.2); вантажовласник, (платник) зобов'язаний забезпечити встановленим порядком належне оформлення перевізних документів та наявність відмітки: у перевізних документах СМГС у гр. 20 Оплата по УЗ через TOB ТЕК МЕЛФІ , 39071200; у перевізних документах внутрішнього сполучення у гр. Платник ТОВ ТЕК МЕЛФІ , 39071200 (п. 2.3); Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум Залізниця відкриває для Вантажовласника особовий рахунок 1174020 з присвоєнням коду вантажовідправника/вантажоодержувача №3565 (п. 2.5) (Т. 1 а.с. 83-93).

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначеними доказами підтверджується, що позивач ТОВ ТЕК-МЕЛФІ здійснює господарську діяльність та надає послуги у сфері транспорту та на нього покладено обов'язок здійснювати розрахунки, оскільки залізницею відкрито особовий рахунок і присвоєно код саме ТОВ ТЕК-МЕЛФІ , а не на контрагентів позивача.

Також судом першої інстанції враховано, що ТОВ ТЕК МЕЛФІ (експедитор, виконавець) укладені договори на транспортно-експедиторське обслуговування з: ТОВ ЗЛАТА ТРЕИД (кліент, замовник) від 22.06.2016 року №ТЕО-22/06-2016 (Т. 2 а.с. 191-199); ТОВ ЛУІ ДРЕЙФУЄ КОМПАНІ УКРАЇНА від 29.07.2016 року №Т90-ЛДУ- 08-К (Т. 2 а.с. 200-208); ТОВ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ від 21.11.2016 року №21/11-16АТ (Т. 2 а.с. 209-214); ТОВ НФ ТРЕЙДІНГ Україна від 25.11.2016 року №251/2016 (Т. 2 а.с. 215-223); ТОВ Агрозахист Донбас від 19 жовтня 2016 року № 236/2016 (Т. 2 а.с. 224-227); СГ ТОВ Кряж і К від 21.11.2016 року №21/11-16 КІК (Т. 2 а.с. 228-233); ТОВ Верон Шиппінг від 15.09.2016 року ТЕО-228/2016 (Т. 2 а.с. 234-240); ТОВ ВП Бетон-ЛТД від 22.09.2016 року №ТЕО-229/2016 (Т. 2 а.с. 241-246); ТОВ Сілікат ЛТД від 09.12.2016 року №ТЕО-253/2016 (Т. 2 а.с. 247-250); ТОВ Гранресурси від 30.09.2015 року №ТЕО-30/09-15 (Т. 3 а.с. 1-3). Предметом зазначених договорів є транспортно-експедиторські послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів по території України, також послуги з завантаження, перевалки, розвантаження та здачею вантажоодержувачу, сертифікацією, митним оформленням і відправкою (отриманням) зернових, олійних та інших вантажів з усіх станцій (на всі станції) Укрзалізниці, а також послуги з перевірки кількості і стану вантажів, зважування вантажів, визначення якості вантажу (із залучення спеціалізованих лабораторій), відбору зразків, оплати мит, зборів та інших витрат, пов'язаних з виконанням митних формальностей, отримання сертифікатів, свідоцтв та інших необхідних документів.

Судом першої інстанції також враховано, що між ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (замовник) та ТОВ НЕПТУН ЛД (виконавець) 01.11.2016 року украдено договір про експедиторське обслуговування перевезень вантажів №ТЕО-02-11/2016. Предметом вказаного договору є транспортно-експедиційні послуги при перевезені вантажів по території України. За умовами договору виконавець надає замовнику послуги: 2.1. Послуги по оформленню сертифікатів; 2.2. Послуги по оформленню та укладанню трьохсторонньої угоди на станціях; 2.3. Послуги по оформленню документів залізнично-дорожніх станцій; 2.4. Послуги по оформленню документів з елеваторами, КХП, ХПП та хлібними базами; 2.5. Послуги по відбору та відправленню зразків для лабораторних досліджень; 2.6. Послуги по контролю за зважуванням вагонів; 2.7. Послуги по наданню інформації для оформлення документації в миті та брокерські служби; 2.8. Послуги по наданню інформації з бази перевізних документів по коду ЄДРПОУ; 2.9. Послуги з забезпеченням ЗПП (при необхідності) (Т. 1 а.с. 105-107).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до суду засвідчені копії: податкових накладних: №40 від 16.11.2016 року, на організацію експедирування вагонів на загальну суму 238 000,00 грн., в тому числі ПДВ 39 666,67 грн, №39 від 16.11.2016 року, за запірно-пломбуючий пристрій на загальну суму 131 220,00 грн., в тому числі ПДВ 21870,00 грн., (Т. 1 а.с.138, 170); прибуткова накладна №31 від 17.11.2016 року (Т. 1 а.с. 169); акт надання послуг №12 від 30.11.2016 року (Т. 1 а.с. 109); залізнично-транспортні накладні за листопад 2016 року (Т. 1 а.с. 110-137).

З досліджених документів вбачається, що надання ТОВ НЕПТУН ЛД послуг з організації експедирування вагонів та забезпечення запірно-пломбуючих пристроїв, що були використані ТОВ НЕПТУН ЛД при виконанні умов договорів ТОВ ТЕК-МЕЛФІ : з підприємством з іноземними інвестиціями ГЛЕНКОР ГРЕЙН УКРАЇНА , підтверджено податковими накладними №81 від 25.11.2016 року, №60 від 21.11.2016 року, №99 від 30.11.2016 року, № 59 від 21.11.2016 року, № 30 від 14.11.2016 року, № 6 від 03.11.2016 року (Т. 1 а.с. 142, 149, 144, 146,151, 153), актом надання послуг №621 від 30.11.2016 року (Т. 1 а.с. 140); з сільськогосподарським ТОВ Чернівчанка-Агро , що підтверджено податковою накладною №102 від 30.11.2016 року (Т. 1 а.с. 156) актом надання послуг №633 від 30.11.2016 року (Т. 1 а.с. 155); з ТОВ Злата-Трейд що підтверджено податковими накладними №13 від 04.11.2016 року, №36 від 14.11.2016 року, №91 від 29.11.2016 року, №12 від 04.11.2016 року, №88 від 28.11.2016 року, №80 від 25.11.2016 року, №35 від 14.11.2016 року (Т.1 а.с. 159, 163, 166, 177, 179, 181, 183), актом надання послуг №544 від 09.11.2016 року, №545 від 09.11.2016 року, №566 від 14.11.2016 року, №604 від 28.11.2016 року, №632 від 30.11.2016 року (Т. 1 а.с. 158, 161, 162, 165, 168).

В свою чергу, на підтвердження здійснення оплати за виконання умов договору №ТЕО-02-11/2016 від 01.11.2016 року з боку позивача до суду надані: договір про переведення боргу №15/11/16 від 15.11.2016 року укладений між ТОВ НЕПТУН ЛД (первісний боржник), ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (новий боржник) та ТОВ ТД ПОЛЯРНИЙ (кредитор) на суму 369 220,00 грн., (Т. 1 а.с. 176); засвідчені копії платіжних доручень №1043, №1044 від 16.11.2016 року (Т. 1 а.с. 172-173); виписки банку по рахунку позивача, з яких вбачається, що ТОВ ТЕК-МЕЛФІ перерахувало ТОВ ТД ПОЛЯРНИЙ кошти в сумі 369 220,00 грн. (Т .1 а.с. 174-175).

01 грудня 2016 року між ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (замовник) та ТОВ Ангола (виконавець) украдено договір про експедиторське обслуговування перевезень вантажів №01-12/2016. Предметом вказаного договору є транспортно-експедиційні послуги при перевезені вантажів по території України. За умовами договору виконавець надає замовнику послуги: 2.1. Послуги по оформленню сертифікатів; 2.2. Послуги по оформленню та укладанню трьохсторонньої угоди на станціях; 2.3. Послуги по оформленню документів залізнично-дорожніх станцій; 2.4. Послуги по оформленню документів з елеваторами, КХП, ХПП та хлібними базами; 2.5. Послуги по відбору та відправленню зразків для лабораторних досліджень; 2.6. Послуги по контролю за зважуванням вагонів; 2.7. Послуги по наданню інформації для оформлення документації в миті та брокерські служби; 2.8. Послуги по наданню інформації з бази перевізних документів по коду ЄДРПОУ; 2.9. Послуги з забезпеченням ЗПП (при необхідності) (Т. 1 а.с. 185-187).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до суду засвідчені копії: податкової накладної №61 від 09.12.2016 року, (експедиторські послуги) на загальну суму 375 000,00 грн. (Т. 1а.с.194); акт надання послуг №1 від 09.12.2016 року (Т. 1 а.с. 193); залізнично-транспортні накладні за грудень 2016 року (Т. 1 а.с. 239-249, Т. 3 а.с. 1-17).

На підтвердження здійснення оплати за виконання умов договору №01-12/2016 від 01.12.2016 року, з боку позивача до суду надано: засвідчену копію платіжного доручення №1176, від 15.12.2016 року (Т. 1 а.с. 192); виписки банку по рахунку позивача, з яких вбачається, що ТОВ ТЕК-МЕЛФІ перерахувало ТОВ Ангола кошти в сумі 450 000,00 грн. (Т. 1 а.с. 189-191).

Стосовно реальності господарських операцій між ТОВ ТЕК МЕЛФІ та ТОВ АНГОЛА до суду надано на підтвердження надання ТОВ АНГОЛА послуг з експедиторського обслуговування, що були надані при виконанні умов договорів ТОВ ТЕК-МЕЛФІ : з ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 1 а.с. 198-204); з сільськогосподарським ТОВ Чернівчанка-Агро , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 1 а.с. 205-207); з ТОВ Аграрні Технології , що підтверджено податковими накладними, актами надання послуг (Т. 1 а.с. 208-210, 232-238); з ТОВ НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 1 а.с. 211-222); з ТОВ Злата-Трейд податкові накладні, акти надання послуг (Т. 1 а.с. 223-231).

01 грудня 2016 року між ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (замовник) та ТОВ ВАРТЕС (виконавець) украдено договір про експедиторське обслуговування перевезень вантажів №01-13/2016. Предметом вказаного договору є транспортно-експедиційні послуги. За умовами договору виконавець надає замовнику послуги: 2.1. Послуги по оформленню сертифікатів; 2.2. Послуги по оформленню та укладанню трьохсторонньої угоди на станціях; 2.3. Послуги по оформленню документів залізнично-дорожніх станцій; 2.4. Послуги по оформленню документів з елеваторами, КХП, ХПП та хлібними базами; 2.5. Послуги по відбору та відправленню зразків для лабораторних досліджень; 2.6. Послуги по контролю за зважуванням вагонів; 2.7. Послуги по наданню інформації для оформлення документації в миті та брокерські служби; 2.8. Послуги по наданню інформації з бази перевізних документів по коду ЄДРПОУ; 2.9. Послуги з забезпеченням ЗПП (при необхідності) (Т. 2 а.с. 18-20).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до суду засвідчені копії: податкової накладної №242 від 15.12.2016 року, (організація експедирування вагонів) на загальну суму 375 000,00 грн. (Т. 2 а.с. 27); акт надання послуг №09 від 15.12.2016 року (Т. 2 а.с. 22); залізнично-транспортні накладні за грудень 2016 року (Т. 2 а.с.91-145).

На підтвердження здійснення оплати за виконання умов договору №01-13/2016 від 01.12.2016 року з боку позивача до суду надано: засвідчену копію платіжного доручення №1212, від 23.12.2016 року (Т. 2 а.с. 26); виписки банку по рахунку позивача, з яких вбачається, що ТОВ ТЕК-МЕЛФІ перерахувало ТОВ ВАРТЕС кошти в сумі 450 000,00 грн. (Т. 2 а.с. 23-25).

Стосовно реальності господарських операцій між ТОВ ТЕК МЕЛФІ та ТОВ ВАРТЕС до суду надано на підтвердження надання ТОВ ВАРТЕС послуг з експедирування вагонів, що були надані при виконанні умов договорів ТОВ ТЕК-МЕЛФІ : з ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 28-29, 60-67); з сільськогосподарським ТОВ Кряж і К податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 44-48); з ТОВ Сілікат ЛТД , що підтверджено податковими накладними, актами надання послуг (Т. 2 а.с. 81-86); з ТОВ НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 20-32, 49-51); з ТОВ Злата-Трейд податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 52-56); з підприємством з іноземними інвестиціями ГЛЕНКОР ГРЕЙН УКРАЇНА , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 33-40); з ТОВ Агрозахист Донбас , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 41-43); з ТОВ Вернон Шиппінг , податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 57-59); з ТОВ ВП Бетон ЛТД податкові накладні, акти надання послуг (Т. 2 а.с. 68-80); з ТОВ Гранресурси , акти надання послуг (Т. 2 а.с. 87-90).

01 грудня 2016 року між ТОВ ТЕК-МЕЛФІ (замовник) та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН (виконавець) украдено договір про експедиторське обслуговування перевезень вантажів №ТЕО-02/2016. Предметом вказаного договору є транспортно-експедиційні послуги. За умовами договору виконавець надає замовнику послуги: 2.1. Послуги по оформленню сертифікатів; 2.2. Послуги по оформленню та укладанню трьохсторонньої угоди на станціях; 2.3. Послуги по оформленню документів залізнично-дорожніх станцій; 2.4. Послуги по оформленню документів з елеваторами, КХП, ХПП та хлібними базами; 2.5. Послуги по відбору та відправленню зразків для лабораторних досліджень; 2.6. Послуги по контролю за зважуванням вагонів; 2.7. Послуги по наданню інформації для оформлення документації в миті та брокерські служби; 2.8. Послуги по наданню інформації з бази перевізних документів по коду ЄДРПОУ; 2.9. Послуги з забезпеченням ЗПП (при необхідності) (Т. 2 а.с. 146-149).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до суду засвідчені копії: податкової накладної №62 від 31.12.2016 року, (експедиторські послуги) на загальну суму 166 666,67 грн., податкової накладної №61 від 31.12.2016 року, (експедиторські послуги) на загальну суму 166666,67 грн., податкової накладної №60 від 31.12.2016 року, (експедиторські послуги) на загальну суму 166666,67 грн., (Т. 2 а.с. 156-161 ); акт надання послуг №18 від 31.12.2016 року (Т. 2 а.с. 151).

На підтвердження здійснення оплати за виконання умов договору №ТЕО-02/2016 від 01.12.2016 року з боку позивача до суду надано: засвідчену копію платіжного доручення №30 від 13.01.2017 року (Т. 2 а.с. 155); виписки банку по рахунку позивача, з яких вбачається, що ТОВ ТЕК-МЕЛФІ перерахувало ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН кошти в сумі 600 000,00 грн. (Т. 2 а.с. 152-154).

Податкові накладні від ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД на адресу ТОВ ТЕК-МЕЛФІ зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено квитанціями №1.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Приписами ст. 228 ЦК України передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом першої інстанції правильно наголошено на тому, що договори, укладені між ТОВ ТЕК МЕЛФІ та ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД в судовому порядку недійсними не визнавались.

Укладені між ТОВ ТЕК МЕЛФІ та контрагентами: ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД договори у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, ст. 180 ГК України щодо його змісту, жодне положення зазначених договорів не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь-чиїх прав, а отже, є дійсними у відповідності до приписів чинного законодавства, оскільки відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Суми податку на додану вартість за вище визначеними податковими накладними від ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД включено ТОВ ТЕК-МЕЛФІ до податкового кредиту, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість у листопаді та грудні 2016 року, про що зазначено в акті перевірки.

Також, суд першої інстанції вірно виходив з того, що правовідносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також віднесення сплачених платниками сум до витрат підприємств з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України, веденням бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч. 2 ст. 9 цього ж Закону. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Порядок формування податкового кредиту визначений в ст. 198 ПК України.

Відповідно до пп. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. а п. 198.1 ст. 198). Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податковий кодекс України постачання товарів- будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПК України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД були надані податкові накладні, акти надання послуг, платіжні доручення, виписки по рахунку та інші супутні бухгалтерські та первинні документи, які досліджені судом.

Водночас, слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані до суду первинні документи (податкові накладні, прибуткові накладні, акти надання послуг) по взаємовідносинам позивача з ТОВ НЕПТУН ЛД , ТОВ ТОРГОВИЙ ДОМ СИДОН , ТОВ АНГОЛА щодо надання транспортно-експедиційних послуг, в силу Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ відповідає вимогам податкового законодавства.

Тобто, позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання послуг від контрагентів-постачальників ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД , та їх подальше використання у власній господарській діяльності.

При чому, слід підкреслити, що і позивач, і його контрагент на час укладання та виконання спірних правочинів були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечується відповідачем.

Враховуючи зазначене суди 1-ї та 2-ї інстанцій виходять з того, що факт реєстрації ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД на дату оформлення податкових накладних органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників ПДВ та знаходження їх в ЄДР підтверджують доводи позивача щодо відсутності у нього на момент укладення договорів та їх виконання відомостей, які могли б вказувати на будь-які порушення законодавства з боку контрагентів, а він сам діяв у відповідності до вимог податкового законодавства.

Проте, незважаючи на наявність всіх первинних документів у позивача щодо здійснення зазначених вище господарський операцій з надання послуг контрагентами, в акті перевірки міститься висновок про те, що з наданих документів не можливо встановити реальність господарської операції. Водночас, про це зазначено і в апеляційній скарзі.

Проте, колегія суддів відхиляє такий аргумент апеляційної скарги, адже, як вірно зазначено судом першої інстанції, посилаючись на відсутність документації, яка підтверджувала б факт придбання запорно-пломбуючого пристрою , а саме товарно-транспортної накладної, документи щодо наявних складських приміщень, де товар мав бути зберігатись та договору між ТОВ НЕПТУН ЛД та ТОВ ТЕК МЕЛФІ щодо придбання вищевикладеного запорно-пломбуючого пристрою , що унеможливлює підтвердження реального здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства з придбання товарів на виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ НЕПТУН ЛД , апелянт фактично стверджує про недійсність правочину.

Однак, з договору укладеного між ТОВ НЕПТУН ЛД та ТОВ ТЕК МЕЛФІ №ТЕО-02-11/2016 від 01.11.2016 року вбачається, що й ньому передбачено надання послуг при транспортно-експедиційному обслуговуванні з забезпечення запорно-пломбуючого пристрою (п. 2.9 договору). Забезпечення запорно-пломбуючого пристрою підтверджено податковою накладною (Т. 1 а.с. 142), актом надання послуг (Т. 1 а.с. 140).

В акті перевірки та апеляційній скарзі зазначено про порушення позивачем приписів п. 198.3 ст. 198 ПК України, оскільки у відповідача: відсутня інформація щодо основних засобів, управлінського виробничих активів та наявних працюючих у ТОВ НЕПТУН ЛД , ТОВ ТОРГОВИЙ ДОМ СИДОН , ТОВ АНГОЛА , так як контрагенти не подали фінансовий звіт та звіт щодо наявних працюючих; відсутня інформація щодо основних засобів ТОВ ВАРТЕС у зв`язку з неподанням фінансового звіту підприємства та наявність лише 6 працюючих.

Однак колегія суддів зазначає, що такі висновки не можуть бути обґрунтованими та належними доказами щодо порушення саме позивачем приписів податкового законодавства та слугувати підставою для відповідальності платника податків - позивача, оскільки відсутність у відповідача інформації та звітів щодо основних засобів та наявних працюючих у контрагентів ТОВ ТЕК-МЕЛФІ не ставиться законодавчо у залежність при формуванні податкового кредиту позивачем та не свідчить про нереальність господарських операцій.

Також в акті перевірки з посиланням на кримінальне провадження №32015100010000089 від 05.06.2015 року перевіряючим зазначається, що під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено що директор ТОВ ВАРТЕС код 40815075 на протязі останнього року був недієздатним, а тому не міг вчиняти буд-які дії по реєстрації та перереєстрації підприємства, а тим більше вести фінансово-господарську діяльність…. .

Проте до судів першої та другої інстанцій відповідачем не надано жодного належного доказу: рішення по кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва чи підроблення документів; рішення по цивільній справі щодо визнання особи недієздатною - директора ТОВ ВАРТЕС .

Крім того слід звернути увагу на те, що в акті взагалі не зазначено період (не зазначено рік) та прізвище директора ТОВ ВАРТЕС , який нібито на протязі останнього року був недієздатним , оскільки з інформації з ЄДРПОУ вбачається, що саме з 29.10.2016 року директором ТОВ ВАРТЕС призначено Бондаренко А.С., а з досліджених доказів що наявні в справі, саме директор ТОВ ВАРТЕС Бондаренко А.С. підписував договір та первинні документи.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операції з контрагентами-постачальниками ТОВ ВАРТЕС , ТОВ АНГОЛА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СИДОН , ТОВ НЕПТУН ЛД , а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Відповідачем при прийняті податкового повідомлення-рішення з посиланням на п. 123.1 ст. 123 ПК України застосовано до TOB ТЕК МЕЛФІ штрафні (фінансові) санкції в розмір 50 % в сумі 155769 грн.

Приписами п. 123.1 ст. 123 ПК України передбачено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Однак судом першої інстанції було правильно враховано, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання.

У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.06.2017 р. №0013071407 щодо ТОВ ТЕК-МЕЛФІ не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без врахування усіх фактичних обставин, з порушенням прав позивача.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

До того ж, апеляційна скарга не містить аналізу постанови суду першої інстанції, проте, в неї фактично відображений зміст акта перевірки від 29 травня 2017 року №460/15-32-14-07/39071200.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ ТЕК-МЕЛФІ .

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління ДФС України в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 березня 2018 року.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя А.В.Бойко

Суддя Ю.В.Осіпов