УХВАЛА
17 вересня 2018 року
Київ
справа №815/4381/17
касаційне провадження №К/9901/55272/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №815/4381/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-МЕЛФІ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-МЕЛФІ" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 12.10.2017 позовні вимоги задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.03.2018 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 залишив без змін.
Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області 02.07.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018.
Верховний Суд ухвалою від 06.08.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали від 06.08.2018 скаржником надіслано суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку касаційного оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного скарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах строку встановленого процесуального закону.
Так, ухвалою Верховного Суду від 04.06.2018 (К/9901/48621/18 ) Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).
При зверненні із касаційною скаргою вдруге 02.07.2018 податковим органом долучено до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що відповідач не мав можливості раніше сплатити судовий збір, оскільки з початку 2018 року рахунки Головного управління ДФС в Одеській області були постійно арештовані. Вказані обставини були наведені скаржником у первинному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, що визнані ухвалою Верховного Суду від 06.08.2018 неповажними.
Відповідач, обґрунтовуючи повторну заяву про поновлення строку касаційного оскарження іншими підставами та доказами, вказав, що у податкового органу були відсутні кошти для сплати судового збору. Однак, Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області зазначає, що зверталося до Державної фіскальної служби України з листами про виділення коштів на додаткове фінансування для сплати судового збору за КЕКВ 2800 "Інші видатки" на 2018 рік, зокрема у справах №815/235/18, №815/5042/17 та інших. Утім у наданих листах не зазначено вимог щодо виділення коштів для сплати судового збору у справі №815/4381/17.
Наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Так, відповідач в межах повноважень звернувся до центрального органу виконавчої влади - Державної фіскальної служби України з листами, в яких просив розглянути питання щодо виділення коштів Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області коштів за КЕКВ 2800 "Інші видатки" на 2018 рік.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою в період з моменту виникнення права на касаційне оскарження та до дати фактичної сплати судового збору у справі №815/4381/17, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №815/4381/17 фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
Так, скаржником у період з квітня по липень 2018 року вчинялися дії щодо вжиття заходів, спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору по справам. Утім, податковим органом не надано доказів щодо вчинення дій з виділення коштів для сплати судового збору у повному обсязі конкретно у справі №815/4381/17.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку касаційного оскарження.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторній заяві про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у задоволенні заяви про поновлення строку касаційного оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №815/4381/17.
2. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №815/4381/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-МЕЛФІ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2018 |
Оприлюднено | 25.09.2018 |
Номер документу | 76630630 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні