Постанова

від 27.03.2018 по справі 815/5030/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р. м. Одеса Справа № 815/5030/16

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" узгодженої суми податкової заборгованості у загальному розмірі 275 722,14 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 275722,14 грн. - задоволено частково.

Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" в дохід Державного бюджету України на користь Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області заборгованість у загальному розмірі 219 742 грн. 39коп., з яких:

- 12 004 грн. 65 коп. податку на прибуток приватних підприємств; 207 737 грн. 74 коп. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ "СМУ Екострой", подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення з закриттям провадження у справі та залишенням позову без розгляду, через неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ДПІ при зверненні з позовом не сплачено судовий збір, тобто зазначено про невідповідність позовної заяви ст. 106 КАС, що унеможливлює розгляд справи. Також апелянт посилається на не дослідження судом першої інстанції уточнюючих розрахунків від 24.01.2014 року та 27.01.2014 року та вказано, що згідно цих розрахунків судом безпідставно стягнено з відповідача принаймні 68 662,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" 09.04.2004р. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №15561200000000911.

ТОВ "СМУ Екострой" на обліку як платник податків перебуває в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Загальна сума податкового боргу відповідача за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями, податковими зобов'язаннями, визначеними контролюючим органом та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань становить 275722,14 грн , у тому числі з ПДВ у розмірі 263 717, 49 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 12004,65грн .

Оскільки податкові зобов'язання відповідачем сплачено не було, останнє обумовило звернення податкового органу в суд з вимогами про стягнення заборгованих сум з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 219 742,39 грн., з яких: 12004 грн. 65 коп. податку на прибуток приватних підприємств; 207737 грн. 74 коп. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг). При цьому, відмовив у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по податку на додану вартість у загальному розмірі 55 979, 75 грн., у зв'язку з відсутністю підстав для стягнення .

Враховуючи межі перегляду судом апеляційної інстанції та оскарження судового рішення лише в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 означеного Кодексу платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктами 36.1, 36.5 ст.36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Разом з тим, п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 вказаного Кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається

Згідно з п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Колегією суддів встановлено, що підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом, стала наявність у останнього узгодженого, проте не сплаченого, грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) та по податку на прибуток приватних підприємств.

Так, податкова заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла на підставі: самостійно наданих податкових декларацій з податку на прибуток підприємств від 02.03.2016р. за 2015рік, на суму 2018грн.; від 13.02.2015р. за 2014 рік на суму 1174 грн.; від 03.03.2014 р. за 2013р. на суму 8658 грн. та податкового повідомлення-рішення №0006691201 на суму 170 грн.

При цьому, наявна переплата у сумі 15, 35 грн., а відтак залишок складає 12 004,65 грн. (2018грн. + 1174грн. + 8658грн. + 170грн. - 15,35грн.). Апелянт не заперечував проти наявності даного боргу.

Податкова заборгованість з ПДВ у відповідача виникла на підставі: податкових повідомлень - рішень № 0004161202 на суму 33,05 грн., та № 0004151202 на суму 31 157,32 грн., № 0000142206 на суму 65206 грн., та № 0000172206 на суму 340 грн., та самостійно наданих податкових декларацій з податку на додану вартість від 19.05.2016р. за 4 місяць 2016р., на суму 12681грн.; від 18.06.2016р. за 5 місяць 2016р., на суму 6821грн.; від 29.01.2016р. за 12 місяць 2016р., на суму 13397 грн.; від 22.12.2015р. за 11 місяць 2015р., на суму 12353грн.; від 20.10.2015р. за 9 місяць 2015р., на суму 14882грн.; від 20.08.2015р. за 7 місяць 2015р., на суму 20962грн.; від 20.03.2015р. за 2 місяць 2015р., на суму 7692грн.; від 16.01.2015р. за 12 місяць 2014р., на суму 535грн.; від 22.09.2014р. за 8 місяць 2014р., на суму 9286грн.; від 20.11.2014р. за 10 місяць 2014р., на суму 1522 грн.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та зазначено апелянтом, а також не заперечується податковою, що товариством в межах строку до інспекції подавались уточнюючі розрахунки.

За змістом вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, підпункту 8 пункту 5 Розділу 5 Порядку № 966 передбачено процедуру самостійного коригування виявлених платником податків помилок.

Так, позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме: від 23.12.2015р. за 12 місяць 2015р. (звітний період, за який виправляються помилки 11 місяць 2014р.), згідно якого платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 2484грн., та суму штрафу у розмірі 75грн.; від 23.12.2015р. за 12 місяць 2015р. (звітний період, за який виправляються помилки 3 місяць 2015р.), згідно якого платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 32544грн., та суму штрафу у розмірі 976грн.; від 23.12.2015р. за 12 місяць 2015р. (звітний період, за який виправляються помилки 11 місяць 2014р.), згідно якого платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 2484грн.; від 24.01.2014р. за І квартал 2014р. (звітний період, за який виправляються помилки 11 місяць 2013р.), згідно якого платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 66662грн., та суму штрафу у розмірі 2000грн.; від 27.01.2014р. за 1 місяць 2014р. (звітний період, за який виправляються помилки 11 місяць 2013р.), згідно якого платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 116790грн., та суму штрафу у розмірі 3504грн.; від 10.03.2014р. за 3 місяць 2014р. (звітний період, за який виправляються помилки 11 місяць 2013р.), згідно якого платником податку самостійно визначено суму штрафу у розмірі 3504грн.

При цьому, наявна переплати у сумі 36951,40 грн. Отже, залишок з урахуванням наявної переплати, часткових сплат, нарахуванням штрафних санкцій, складає 139 075,74 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково було визначено податковий борг на підставі уточнюючої декларації від 24.01.2014р. за І квартал 2014р. (звітний період, за який виправляються помилки 11 місяць 2013р.), згідно якого платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 66662грн., та суму штрафу у розмірі 2000грн., оскільки позивачем уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, реєстраційний № 9002613393, дата реєстрації 27.01.2014 проведено уточнення показників податкової звітності з податку на додану вартість за 11 місяць 2013 року.

Як вбачається з уточнюючого розрахунку від 27.01.2014 року № 9002613393 апелянтом заповнено графу 18 - позитивне значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду де зазначено 66662, 00 грн. (показник який уточнюється) 116790, 00 грн. ( уточнений показник) та суму 50128 грн. (різниця показників). Отже в уточненій декларації сума 116790,00 включає попередню суму 66662,00 грн. та 2000 грн. штрафних санкцій, а за таких обставин податковою інспекцією та судом помилково визначено податковий борг з урахуванням вищезазначених сум.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наявних у матеріалах справи облікових карток платника податків, які ведуться в податкових органах згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, за Товариством з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" рахується заборгованість, однак в іншому розмірі ніж встановлено судом першої інстанції, а саме 151 080,39 грн. (219 742,39 грн. - 68 662,00 грн.)

Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної вказаною суми податкового боргу, суду не надано.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про стягнення податкової заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 151 080,39 грн.

Щодо посилань апелянта, на несплату судового збору податковою інспекцією при зверненні до суду першої інстанції, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки дане спростовується матеріалами справи, зокрема, в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору, а отже посилання апелянта на невідповідність позову ст. 106 КАС України є помилковим.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, ст. 315, ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року змінити, викласти абзац 2 та п.2 абзацу 2 резолютивної частині в наступних редакціях:

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой" (65020, м.Одеса, вул.Базарна,120, кв.11, код ЄДРПОУ 32933562, р/р №26151000565254 ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м.Одеса (укр. грн.), МФО 328704; р/р №26051054303788 ЮЖНЕ ГРУ КБ "Приватбанк", м.Одеса (укр. грн.), МФО 328704; р/р №26009054301055 ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м.Одеса (укр. грн.), МФО 328704; р/р №26000310924501 Акціонерний банк "Південний" (укр. грн.), МФО 328209; р/р №37510000086679 Казначейство України (укр. грн.), МФО 899998) в дохід Державного бюджету України на користь Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65012, м.Одеса, Французький бульвар,7, код ЄДРПОУ 39565511) заборгованість у загальному розмірі 151080,39 коп., з яких:

- 139 075,74 грн.(сто тридцять дев'ять тисяч сімдесят п'ять ) грн. 74 коп. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) перерахувати на р/р №31113029700008, код платежу 14010100, одержувач: УК у м.Одесі/Приморський р-н/14010100 38016923, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2018 року .

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова