Рішення

від 28.03.2018 по справі 905/2864/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.2018 Справа № 905/2864/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

Секретар судового засідання Хадієва М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (ідентифікаційний код 32183383 адреса: 04053, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мультімодал транспорт систем (ідентифікаційний код 13489250, адреса: 87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 72)

про стягнення 1 065 728,12грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 75 від 29.12.2017

ОСОБА_2В - за довіреністю № 04 від 23.01.2017

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультімодал Транспорт Систем» заборгованості за договором про надання послуг № 142 від 31.12.2011 (з урахуванням заяви вих. №80000/199 від 30.01.2018 про збільшення розміру позовних вимог) в розмірі 1 065 728,12 грн. (один мільйон шістдесят п"ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 12 коп.), з яких: 544 650,61 грн. (п"ятсот сорок чотири тисячі шістсот п"ятдесят гривень 61 коп.) основної заборгованості, 49 063,32 грн. (сорок дев"ять тисяч шістдесят три гривні 32 коп.) 3% річних за період з 01.12.2014 по 01.12.2017 та 472 014,19 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі чотирнадцять гривень 19 коп.) - розмір інфляційного звеличення суми заборгованості за період з 01.12.2014 по 01.12.2017.

Позивач зазначав, що на виконання умов договору № № 142 від 31.12.2011 між сторонами складено акт виконаних робіт № 879/1 від 31.01.2017 на суму 663 180,49 грн. Відповідачем частково оплачено надані послуги - на загальну суму 118 529,88 грн. На порушення умовам цього договору та вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

На підтвердження позовних вимог надано суду: розрахунок позовних вимог, договір № 142 від 31.12.2011. з додатками та додатковими угодами, акт виконаних робіт № 879/1 від 21.08.2014., рахунок № 879 від 21.08.2014., платіжне доручення №80 від 26.03.2014., рахунок № 236 від 25.03.2014., платіжне доручення №223 від 03.09.2014., акт звіряння розрахунків № 78 від 30.11.2015., Статут ТОВ СРЗ , Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно учасників справи, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, яку просить застосувати до спірних правовідносин. Одночасно зазначив, що оскільки наданих позивачем акт звірки розрахунків № 78 від 30.11.2015 не має вказівки на посаду та прізвище особи, яка підписувала цей акт звірки з боку відповідача, тому вважає, що такий акт звірки не є доказом визнання відповідачем свого боргу та не перериває перебігу строку позовної давності у цій справі.

На підтвердження своїх вимог надано суду: виписку від 15.11.2017 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ М Транс ; Статут ТОВ М Транс , затверджений рішенням загальних зборів за протоколом № 2/17 від 14.11.2017; протокол № 2/17 загальних зборів учасників ТОВ М Транс від 14.11.2017; Статут ТОВ М Транс затверджений рішенням загальних зборів за протоколом № 1/5 від 21.02.2005; виписки від 01.10.13 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ТОВ М Транс .

В судовому засіданні, що відбулось 26.03.2018, позивач підтримав позовні вимоги, відповідач свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов"язковою визнана не була, тому справа розглядається за наявними матеріалами у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та відповідача та наданні ними докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СРЗ", як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Мультімодал транспорт систем , як замовником, укладено договір № 142 від 31.12.2011 (а.с.11), за умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання з перевалки на/з залізничного/автомобільного/морського транспорту з/на морські суда експортних, транзитних, імпортних вантажів, що експедируються відповідачем, на території ТОВ СРЗ м. Маріуполь, в свою чергу відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані позивачем роботи і надані послуги у строк і в порядку, передбачені цим договором.

У пункті 4.1 договору сторони обумовили, що вартість послуг та робот виконавця розраховується по дійсним тарифам та ставкам, встановленим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 392 від 31.10.1995, з урахуванням усіх змін та доповнень, на дату виконаних робіт по цьому договору.

Згідно п.4.2 договору, оплата послуг виконавця здійснюється замовником по кожній судовій партії банківським переводом грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом п'яти банківських днів після закінчення виконання робіт (надання послуг) на підставі: оформленого акту прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) з додаванням повного пакету підтверджувальних документів згідно переліку, наведеному у п.4.2.1 договору; та рахунку виконавця на оплату робіт (послуг), а також податкової накладної, оформленої на всю суму виниклих податкових зобов"язань, згідно п.4.2.2 договору.

У п.5.2.1 договору сторони обумовили, що за порушення замовником строків розрахунків за цим договором настає відповідальність у вигляді сплати пені на користь виконавця за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми.

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2012. Сплив строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов"язань за цим договором (п.10.5 договору).

У пункті 10.6 договору визначено, що по всім видам зобов"язань і відповідальності сторонами встановлено загальний строк позовної давності тривалістю три роки (за виключенням строків позовної давності, що перевищує трирічний період згідно з діючим законодавством України).

У додатку № 1 до договору № 142 від 31.12.2011 (а.с.18) сторони встановили вартість перевалки експортно/імпортних вантажів по акордним ставкам, норми навантаження на судна для нормальних умов, вартість збереження вантажів та інше.

Додатковою угодою № 8 від 11.12.2013 до договору № 142 від 31.12.2011 сторони внесли зміни до п.10.5 договору, продовжили строк дії договору до 31.12.2014 (а.с.20).

Договір № 142 від 31.12.2011 разом з додатками підписаний обома сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу . Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2014 у відповідності з Договором, позивачем виконані роботи з перевантаження імпортного обладнання, вивантаженого з т/х Kerem S , на загальну суму 663 180,49 грн., що підтверджуються відповідним актом виконаних робіт №879/1 від 21.08.2014, підписаним відповідачем без заперечень (а.с.21)

Матеріали справи містять рахонок № 879 від 21.08.2014 (а.с.22) до договору № 142 від 31.12.2011 на суму 663 180,49 грн. з ПДВ (шістсот шістдесят три тисячі сто вісімдесят гривень 49 коп.)

Цей рахунок містить відомості про раніше сплачений замовником рахунок № 236 від 25.03.2014 на загальну суму з ПДВ 108 184,08 грн. (сто вісім тисяч сто вісімдесят чотири гривні 08 коп.).

Разом до сплати 554 996,41 грн. (п"ятсот п"ятдесят чотири тисячі дев"ятсот дев"яносто шість гривень 41 коп.)

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України ).

Матеріали справи містять платіжне доручення № 80 від 26.03.2014 на суму 108 184,08 грн. з призначенням платежу "перевантаж.імпортного облад. згідно рах.236 від 25.03.14р. договір 142 від 31.12.11" (а.с.23) та рахунок № 236 від 25.03.2014 до договору № 142 від 31.12.2011 на суму 108 184,08 грн. (а.с.24)

Платіжним дорученням № 223 від 03.09.2014 на суму 10 345,80 грн. (десять тисяч триста сорок п"ять гривень 80 коп.) з призначенням платежу: "перевантаж.імпортного облад. згідно з рах.879 від 21.08.14р. договір 142 від 31.12.11р." (а.с.25)

Вказане свідчить, що відповідач частково виконав свої грошові зобов'язання за договором № 142 від 31.12.2011. Несплаченими залишились 544 650,61 грн. (п"ятсот сорок чотири тисячі шістсот п"ятдесят гривень 61 коп.), що не заперечується сторонами.

Матеріали справи також містять підписаний обома сторонами без заперечень акт звіряння розрахунків № 78 від 30.11.2015 (а.с.26), яким встановлена сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 544 650,61 грн. (п"ятсот сорок чотири тисячі шістсот п"ятдесят гривень 61 коп.)

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано документального підтвердження повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг у порядку і строк, встановлений договором № 142 від 31.12.2011.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності у цій справі суд виходить з наступного.

За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

Відповідно, вирішуючи спір, суд повинен встановити момент початку перебігу позовної давності, оскільки від нього залежить правильність обчислення позовної давності і можливість захисту порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦК України).

Відповідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як встановлено судом, 21.08.2014 сторонами підписано акт виконаних робіт № 879/1, з урахуванням положень п.4.2 договору, остаточний розрахунок відповідач мав здійснити до 29.08.2014. Початок перебігу позовної давності у цій справі - 30.08.2014.

Платіжним дорученням № 223 від 03.09.2014 на суму 10 345,80 грн. (десять тисяч триста сорок п"ять гривень 80 коп.) відповідач чавстково розрахувався за договором № 142 від 31.12.2011, у зв"язку з чим перебіг позовної давності є перерваним. Початок перебігу позовної давності у цій справі після переривання - 04.09.2014.

Матеріали справи містять підписаний та скріплений печатками обох сторін акт звірки розрахунків № 78 (а.с.26), складений станом на 30.11.2015, в якому визначено заборгованість за рахунком-фактурою № 879 від 21.08.2014 на суму 544 650,61 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства

Згідно ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10.11.98 N 148/234/383 затверджено форму акту звірення розрахунків, згідно якої не вимагається підписання такого акту керівниками підприємств (дебітора та кредитора).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази втрати печатки відповідачем, тому у суду відсутні підстави для сумніву у тому, що акт звіряння підписаний уповноваженою особою відповідача - ТОВ М Транс .

З огляду на наведене, вбачається, що перебіг строку позовної давності за спірними правовідносинами перервався шляхом вчинення відповідачем дій, які свідчать про наявність з його боку боргу, зокрема, шляхом підписання вказаного акту звіряння від 30.11.2015.

Посилання відповідача на те, що акти звірки взаємних розрахунків не свідчать про переривання строку позовної давності є неправильними та спростовуються вищенаведеним.

Таким чином, строк позовної давності за вимогами, що є предметом розгляду у цій справі закінчувався 30.11.2018. З цим позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» звернулось до господарського суду Донецької області 05.12.2017. Отже, позивачем строк позовної давності не пропущено.

За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору вчасно та у повному обсязі не оплатив вартість наданих послуг, що підтверджується належними та допустимими доказами й не спростував доводів позивача, позивач вправі вимагати сплати боргу, тому господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 544 650,61 грн. (п"ятсот сорок чотири тисячі шістсот п"ятдесят гривень 61 коп.)

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань суд зазначає.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценті річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розраховано та пред"явлено до стягнення 3% річних за період з 01.12.2014 по 01.12.2017 - 49 063,32 грн. (сорок дев"ять тисяч шістдесят три гривні 32 коп.) та розмір інфляційного звеличення суми заборгованості за період з 01.12.2014 по 01.12.2017 - 472 014,19 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі чотирнадцять гривень 19 коп.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах рівності сторін та їх змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на відповідача згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 73 - 80, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультімодал Транспорт Систем» заборгованості за договором про надання послуг № 142 від 31.12.2011 в розмірі 1 065 728,12 грн. (один мільйон шістдесят п"ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 12 коп.), з яких: 544 650,61 грн. (п"ятсот сорок чотири тисячі шістсот п"ятдесят гривень 61 коп.) основної заборгованості, 49 063,32 грн. (сорок дев"ять тисяч шістдесят три гривні 32 коп.) 3% річних за період з 01.12.2014 по 01.12.2017 та 472 014,19 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі чотирнадцять гривень 19 коп.) - розмір інфляційного звеличення суми заборгованості за період з 01.12.2014 по 01.12.2017.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мультімодал транспорт систем (ідентифікаційний код 13489250, адреса: 87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (ідентифікаційний код 32183383 адреса: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2) борг у сумі 1 065 728,12 грн. (один мільйон шістдесят п"ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 12 коп.) та судовий збір у сумі 15 985,93 грн. (п"ятнадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят п"ять гривень 93 коп.)

3. Піcля набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

5. Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2018

Суддя Н.В. Величко