Рішення

від 22.03.2018 по справі 922/4746/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р.Справа № 922/4746/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ", м. Харків, вул. Продольна, 2, код 23468970 доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість", м. Харків, пр. Леніна, 66, код 22720731 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданної залиттям

за участю представників:

представника позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.06.17

представників відповідача - ОСОБА_3, адвокат за договором від 15.01.2018 р.; ОСОБА_4, довіреність № б/н від 03.01.18, заступник голови правління ОСББ "Молодість"; ОСОБА_5І, голова правління ОСББ "Молодість"

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, з урахуванням заяви про її уточнення, до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" про стягнення 31 165,20 грн. матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2017 у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 04 грудня 2017 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 у справі № 922/4746/16 скасовано, справу № 922/4746/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2017 справу № 922/4746/16 було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву.

Позивач звернувся до суду з клопотанням в якому просить суд призначити по справі судову експертизу, в задоволенні якого було відмовлено судом ухвалою від 06.02.2018.

Також позивачем надано суду відповідь на відзив відповідача.

Розгляд справи по суті було призначено на 12.03.2018.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 22.03.2018.

Представник позивача підтримує вимоги, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, враховуючи обов'язкові вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 04.12.2017, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Танк" є власником нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, згідно з Договором купівлі-продажу від 03.09.2003 та яке обслуговується відповідачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Молодість".

Рішенням господарського суд Харківської області від 07.08.2012 року по справі № 5023/2998/12 зобов'язано спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" укласти договір "Про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території" з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" у редакції запропонованій ОСББ "Молодість", яка є Типовою формою договору, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 20.05.2009 № 529. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012 року залишено без змін

Враховуючи вищенаведене, 08.07.2013 між відповідачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Такт" був укладений договір №08\07-1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Так, позивачем наголошено на умови п.п.3.4.3. , 3.4.8., 4.2.1. зазначеного вище Договору №08\07-1 від 08.07.2013, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.4.3. вищевказаного Договору №08\07-1 від 08.07.2013, виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

Згідно з п. 3.4.8. Договору №08\07-1 від 08.07.2013, виконавець зобов'язаний відшкодувати споживачеві збитки, завдані його майну та (або) приміщенню, шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю споживача внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору №08\07-1 від 08.07.2013, виконавець несе відповідальність згідно із законом та договором за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача, шкоди його життю та здоров'ю, шляхом відшкодування збитків.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що 19.08.2016 р. відбулося затоплення підвального приміщення за номерами XIX, XVI, VI, X, IX, XXII, XXIV, VII за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, яке обслуговується відповідачем, у відповідності до зазначеного вище Договору №08\07-1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Так, позивачем у позовній заяві наголошено про те, що голова ОСББ "Молодість" відмовився складати акт про залиття, у зв'язку з чим акт було складено самостійно власником позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Такт" директором ОСОБА_1, слюсарем-сантехніком ОСББ "Молодість" ОСОБА_6, мешканкою буд. 66 по пр. Науки ОСОБА_7, головним бухгалтером ТОВ "Такт" ОСОБА_8, прибиральницею ОСББ "Молодість" ОСОБА_9, у даному акті зазначено про те, що можливою причиною затоплення підвального приміщення за номерами XIX, XVI, VI, X, IX, XXII, XXIV, VII за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, було засмічення каналізаційних труб.

Позивачем наголошено про те, що слюсар-сантехнік ОСББ "Молодість" ОСОБА_6 відмовився підписувати акт без дозволу голови ОСББ "Молодість", про що він особисто повідомив в присутності власника ТОВ "Такт" директора ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, головного бухгалтера ТОВ "Такт" ОСОБА_8, прибиральниці ОСББ "Молодість" ОСОБА_9, власника магазина "Рибачок" ОСОБА_10

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем також зазначено про те, що 21.09.2016 було складено дефектний акт на ремонт приміщення "Будинок світла" за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, згідно якого визначено перелік робіт, необхідних для ремонту вказаного приміщення.

Також, позивачем зазначено про те, що керівником підрядної організації ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд" ОСОБА_11 надано кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна), згідно якого, вартість ремонтних робіт складає 31125,20 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивачем наголошено про те, що відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" належним чином не виконало свої обов'язки, у відповідності до умов Договору №08\07-1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 08.07.2013 та в порушення ст.ст. 12, 18 Закону України, що призвело до залиття приміщення, що належить позивачу, тому останнім заявлено до стягнення з відповідача 31125,20 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 грн. моральної шкоди.

У постанові Вищого господарського суду, зазначено, що суди під час попереднього розгляду справи не дослідили акт про залиття від 19.08.2016, та відповідно обставин, які в ньому викладені щодо залиття приміщень позивача, також суди дійшли передчасного висновку, що кошторис поданий позивач є неналежним доказом, оскільки визначення розмір шкоди має визначати організація, яка має ліцензію, в той час як в матеріалах справи міститься відповідний документ, який суди не дослідили та не оцінили у сукупності з іншими доказами, крім того, не встановили, чи складався відповідачем журнал обліку результатів огляду будинку в якому знаходиться приміщення позивача, не досліджено періодичність огляду приміщень позивача та графік профілактичного обслуговування їх елементів, чи записувалися їх результати у відповідному журналі в період, який передував та коли виникло залиття приміщень позивача, як того вимагають приписи пункту 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.

Дослідивши вказані обставини в їх сукупності, суд зазначає наступне.

19.08.2016 року у підвальному приміщені магазину, який належить ТОВ ТАКТ відбулося залиття вмістом каналізаційної труби, яка розташована у під'їзді №5 житлового будинку по пр. Науки, 66 у м. Харкові.

Цього ж дня позивачем було складено ОСОБА_10 про залиття, яким встановлено, що причиною залиття є ймовірно засмічення каналізації мешканцями будинку. ОСОБА_12 встановлено пошкодження гіпсокартонних систем, шпалер на стінах, столів, а також напільного покриття - плитка .

Акт було складено комісією у складі: слюсаря-сантехніка ОСОБА_13, власника приміщення ТОВ ТАКТ - директора ОСОБА_1, головного бухгалтера ТОВ ТАКТ ОСОБА_8, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 та прибиральниці ОСББ Молодість ОСОБА_9

ОСОБА_14 зазначені: слюсар-сантехнік ОСОБА_13, власника приміщення ТОВ ТАКТ - директор ОСОБА_1, головний бухгалтер ТОВ ТАКТ ОСОБА_8, мешканка будинку №66 по пр. Науки ОСОБА_7, прибиральниця ОСББ Молодість ОСОБА_9, власник магазину Рибачок ОСОБА_15 та голова ОСББ Молодість ОСОБА_5

Згідно абзацу 2 п.2.3.6. ОСОБА_16 Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року у разі залиття, аварії складається відповідний акт. ОСОБА_16 встановлено перелік учасників та обставини, які мають бути зазначені у акті, а саме:

- Головний інженер виконавця послуг - голова комісії, майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік (слюсар-електрик), представники організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представник власника будинку, будинкового комітету;

- Описання, що трапилось;

- Які наслідки (які обсяги роботи, які ушкодження, які речі ушкоджено);

- Причини залиття (чітко зазначити причини):

- Висновок і рекомендації комісії (що необхідно зробити, хто заподіяв школу тощо)

- ОСОБА_15 підписується членами комісії та мешканцями квартир.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідач вказує, що позивач не звертався до ОСББ Молодість з заявою про направлення комісії для складання ОСОБА_15 про залиття приміщення. Даний ОСОБА_15 відповідачем було отримано лише через кілька днів поштовим відправленням, незважаючи на те, що керівні органи відповідача - Правління, знаходяться у тому самому будинку №66 по пр. Науки.

Вказані обставини не спростовані позивачем під час розгляду справи, належних та допустимих доказів звернення позивача з відповідною заявою до позивача до матеріалів справи не надано.

Тобто, суд прийшов висновку, що даний ОСОБА_15 було складено в односторонньому порядку, що викликає сумніви у об'єктивності членів комісії позивача.

Позивачем до матеріалів справи не подано до казів того, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_13, Голова правління ОСББ Молодість ОСОБА_5 брали участь у складі комісії під час складання акту. Зазначений акт не підписано цими особами.

Позивач не надав суду доказів того, що вказані особи запрошувались ним для складання ОСОБА_15 про залиття.

Проте у переліку підписантів з'являється власник магазину Рибачок ОСОБА_15, який не є а ні членом комісії , а ні постраждалою особою.

Також у ОСОБА_15 чітко не зазначені причини залиття та винна особа, що є обов'язковим при комісійному обстеженні залитого приміщення.

Як було встановлено під час розгляду справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_13 здійснює технічне обслуговування житлового будинку №66 по пр. Науки за цивільно-правовим договором №2 від 01.02.2016 року про надання послуг з обслуговування внутрішньо будинкових систем, та не є штатним працівником відповідача.

Прибиральниця ОСОБА_9, не була уповноважена ОСББ Молодість на підписання будь-яких документів, актів, адже це не входить до кола її обов'язків.

19.08.2016 року ФОП ОСОБА_13 до правління ОСББ Молодість було подано листа з поясненням причин залиття підвального приміщення, яке належить позивачу. ОСОБА_12 листом повідомлялося, що дане залиття сталося через скидання поліетиленового пакету зі сміттям у каналізаційну трубу, даний пакет застряг у зворотному клапані, який встановлений між унітазом та стіною. Саме зворотний клапан і став причиною застрявання пакету. Встановлення унітазу та зворотного клапана у даному місці не передбачено, що підтверджується проектною документацією (т.1 а.с.104). Відповідне пояснення ФОП ОСОБА_13 надавав і безпосередньо до Господарського суду Харківської області 03.07.2017 року під час попереднього розгляду справи (т.1 а.с.229).

Позивач не спростував у встановленому порядку зазначені обставини.

Надані суду докази підтверджують лише факт залиття приміщення позивача, яке сталося 19.08.2016 року, але суд вважає, що можливою причиною могло стати й самовільне встановлення зворотного клапана ТОВ ТАКТ та порушення правил експлуатації каналізаційної мережі мешканцями під'їзду №5.

Причина ж залиття приміщення, викладену в ОСОБА_12 про залиття, є лише особистим баченням певних осіб, щодо події, яка відбулася, а тому суд не вважає даний ОСОБА_12 об'єктивним і таким, що підтверджує саме вину відповідача.

Крім того, суд приймає до уваги й те, що при попередньому розгляді справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.02.2017 року було задоволено клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи щодо визначення технічного стану каналізаційних труб у приміщенні позивача, існування причинного зв'язку між технічним станом труб та залиттям, вартості відновлювального ремонту після залиття, технічного переобладнання мережі водопостачання та водовідведення у приміщенні позивача, розміру матеріальної шкоди внаслідок залиття та інше (т.1 а.с.168- 172). Однак, судовим експертом Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_17 було повідомлено про неможливість надання висновку експерта у господарській справі №922/4746/16 у зв'язку з тим, що додаткові документи в повному обсязі та оплата протягом встановленого терміну до інституту не надійшли, доступу до об'єкту надано не було.

Таким чином, можна зробити висновок про відсутність зацікавленості самого позивача у допуску експерта до власного приміщення через наявні переобладнання каналізаційної мережі самим позивачем.

Під час нового розгляду справи позивачем не заявлялося клопотань про проведення експертиз саме з даного питання.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на положення ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Таким чином, на позивача покладений обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача відсутність вини.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обґрунтовуючи розмір завданої внаслідок залиття шкоди позивач посилається на наданий керівником підрядної організації ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд" ОСОБА_11 кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна) (т.с. І а.с. 48-51), в якому визначено вартість ремонтних робіт, яка становить 31125,20 грн.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 20.12.2010р. у справі №06/113-38, від 04.07.2011р. у справі №51/250.

Таким чином, на позивача покладений обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача відсутність вини.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обґрунтовуючи розмір завданої внаслідок залиття шкоди позивач посилається на наданий керівником підрядної організації ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд" ОСОБА_11 кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна) (т.с. І а.с. 48-51), в якому визначено вартість ремонтних робіт, яка становить 31125,20 грн.

Крім того, 21.09.2016 року позивачем в односторонньому порядку було складено дефектний акт на ремонт приміщень магазину Будинок світла по пр. Науки, 66 (внаслідок залиття 19.08.2016 року кабінету керівника, секретаря та бухгалтера), який складений головним бухгалтером ТОВ ТАКТ та перевірений директором ТОВ ТАКТ ОСОБА_1В.(т.1 а.с.47).

За даним дефектним актом вже значно розширено перелік ушкоджень приміщення позивача у порівнянні з ОСОБА_12 про залиття приміщення від 19.08.2016 року. Так, згідно ОСОБА_12 про залиття від 19.08.2016 року, перелік пошкоджень складав: гіпсокартонні системи, шпалери на стінах, столи, а також напільне покриття - плитка, а згідно дефектного акту від

21.09.2016 року до пошкоджень додаються ще плінтуси, ковролін, дверні полотна, дверні короби. Дефектний акт складався головним бухгалтером, яка не маючи фахових знань складала вищезазначений акт із зазначенням точної кількості квадратних метрів ушкоджень, визначила обсяг робіт, що підлягає виконанню.

Також, під час розгляду справи судом було встановлено, що у 2013 році також відбувалося залиття позивача, про що 22.09.2013 року позивачем було складено ОСОБА_12, що свідчить про наслідки залиття приміщення, що належить ТОВ ТАКТ за адресою м. Харків, пр. Леніна, 66 (нежитлові приміщення). ОСОБА_12 актом у присутності представника ТОВ ТАКТ директора ОСОБА_18 та орендатора торгової зали фізичної особи - підприємця ОСОБА_19 було встановлено факт залиття нежитлових приміщень та зазначено перелік пошкодженого майна, а саме: офісні меблі (стіл керівника), на стінах кабінету керівника (патьоки, пошкоджена штукатурка), у торговому залі пошкоджено картонну упаковку люстр; у кабінеті бухгалтера пошкоджено 2 столи, шафа меблева, шафа-тумба, на стінах сліди від патьоків, дверний короб та двері деформувались. Аварія відбулася на думку позивача в результаті прориву внутрішньобудинкових систем (труб), що розміщені за стінами нежитлового приміщення, про що зазначено у ОСОБА_12. Даний ОСОБА_12 також було складено, в односторонньому порядку.

Позивачем до матеріалів судової справи додано кошторис, який складався ПП ремонтно-будівельною фірмою Євробуд 21.09.2016 року, в якому перелічені роботи на ремонт нежитлових приміщень ТОВ ТАКТ . До переліку даних робіт входять укладення ковроліну, заміна дверних коробів, наклеювання шпалер, встановлення гіпсокартонних конструкцій (т.1 а.с. 48-58). Таким чином, можна зробити висновок, що даний кошторис надався ПП РБФ Євробуд в тому числі й на ремонтні роботи від залиття, яке сталося ще у 2013 році, підстави виникнення якого не є предметом дослідження в даній справі.

Також, наданий позивачем кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна), виданий ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд", містить суб'єктивні висновки ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд". Про проведення оцінки та складення даного кошторису витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна) відповідачу не повідомлялось, брати участь в оцінці та визначенні розміру матеріальної шкоди не пропонувалось.

Крім того, кошторис складений ПП РБФ Євробуд не є правочином, не встановлює будь-яких прав та обов'язків для сторін, які його підписали, а тому неможна зробити висновок, що ТОВ ТАКТ зробило або мусить зробити витрати згідно з цим кошторисом.

Також, слід зазначити, що ПП РБФ Євробуд , на момент складання кошторису, мало ліцензію на господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.60).

Згідно п.9 ч.1 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 року №222-VIII (зі змінами на момент складання кошторису) ліцензуванню підлягає будівництво об'єктів IV і V категорій складності - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про архітектурну діяльність".

Згідно інформації з ЄДРПОУ основний вид діяльності ПП РБФ Євробуд встановлений за КВЕДом 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель, а не 74.90 - Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., до якої входить діяльність з оцінювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підрядник склав кошторис від 21.09.2016 року на виконання ремонтних робіт з подальшим можливим укладенням відповідного договору підряду з ПП РБФ Євробуд , а не задля використовування його як доказу у судовій справі, адже ПП РБФ Євробуд не є оцінювачем і послуг з оцінювання шкоди не надає.

Згідно ст. 5 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001 року №2658-111 суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону оцінювачами можуть бути громадяни країни, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та держали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Згідно ч. З ст. 7. Закону №2658-111 проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.

На підставі викладеного, враховуючи зауваження, викладені у Постанові Вищого Господарського суду України від 04.12.2017 року, вважаємо, що кошторис у даній справі є неналежним доказом, а наявність ліцензії у ПП РБФ Євробуд не дає право останньому проводити оцінку майна.

Крім того, позивачем не надано доказів проведення ремонтних робіт у період з 21.09.2013 по 19.08.2016 (між двома залиттями). А кошторис складався підрядником з урахуванням пошкоджень 2013 року.

Враховуючи наведене, зазначений кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна) не може слугувати належним та об'єктивним доказом у даній справі.

На підставі договору №08/07-1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 08.07.2013 року, який укладено між позивачем та відповідачем згідно рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012 у справі №5023/2998/12, що набрало законної сили 23.10.2012 року пунктами 3.4.3, 3.4.8. 4.2.1. договору встановленого відповідач зобов'язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установленні законодавством строки, відшкодовувати споживачеві збитки, завдані,зокрема, його майну та (або) приміщенню, внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відповідач несе відповідальність згідно із законом та договором за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №2866-111 від 29.11.2001 року основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до п.2.1. ОСОБА_16 Державного комітету України з питань Житлово- комунального господарства №76 від 17.05.2005 року система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів.

Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд провопиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди).

Згідно п.2.1.2., 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 основними завданнями загального огляду будинків визначення обсягу робіт з підготовки жилих будинків до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди;- встановлення технічного стану жилих будинків, що підлягають відповідно до плану капітальному або поточному ремонту в наступному році; - уточнення обсягів робіт щодо поточного ремонту будинків, що включені в план на поточний рік; - перевірка готовності жилих будинків, комунікацій, обладнання і елементів благоустрою до експлуатації в осінньо-зимовий період; - визначення обсягів та видів ремонтних робіт щодо кожного будинку для врахування під час формування плану на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року.

Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.

Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності.

Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

01.02.2016 року між ОСББ Молодість та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_13 укладено договір №2 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем (т.1 а.с.134-136). Відповідно до даного договору виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем: водопостачання, водовідведення, гарячого водопостачання, ремонту вищезазначених мереж та системи опалення згідно з встановленою структурою, періодичністю та строками надання та основними умовами надання послуги (додаток №11 і є невід'ємною частиною даного договору.

Факт надання послуг у повному обсязі та згідно умов договору №2 від 01.02.2016 року підтверджується актами виконаних робіт за 2016 рік. (т.1 а.с.137-147)

Крім того, на підтвердження належного виконання обов'язків за договором №08/07- 1 від 08.07.2013 року, виконання вимог п.2.1. ОСОБА_16 Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, положень Статуту ОСББ Молодість та Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідач два рази на рік складає ОСОБА_12 планового огляду будинку по пр.. Науки, 66 у м. Харкові, що підтверджується комісійними ОСОБА_15 за 2016 рік: 08.04.2016 року та 07.10.2016 року (т.1 а.с.186, 188) та доданими до них ОСОБА_15 піврічного огляду від 05.04.2016 та 04.10.2016, складеними ФОП ОСОБА_13 (т.1 а.с.187,189). ОСОБА_20 комісійного обстеження та огляду будинку зауважень, щодо каналізаційної мережі під'їзду №5 не виявлено.

Позивач 19.08.2016 року особисто звертався до ФОП ОСОБА_13 через засмічення каналізації, який виконав роботи з прочистки каналізаційної труби, яка проходить у нежитловому приміщення позивача. ОСОБА_12 приміщення є приватною власністю, а отже доступ комісії є обмеженим (лише з дозволу або на прохання власника). Підрядник виконав свою роботу належним чином, про що повідомив Правління ОСББ. Заяви від ТОВ ТАКТ про виклик комісії для складання ОСОБА_12 про залиття до Правління не надходило.

Само по собі неведення Журналу обліку результатів огляду будинку не підтверджує вину відповідача у залитті приміщень позивача та може бути підставою покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди завданої позивачеві залиттям 19.08.2016 року, адже відповідачем фактично забезпечено проведення технічних оглядів будинку та відповідних мереж, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявленого розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям в розмірі 31125,20 грн., а також й того, що дане залиття сталося саме з вини відповідача, а не пов'язано з переплануванням системи каналізації самим позивачем.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. З, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на Фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами вини саме відповідача у залитті приміщень, внаслідок чого, як вказує позивач він поніс моральну шкоду, тобто не доведено наявність причинного зв'язку між цією шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні, суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині також, не підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення до Харківського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_21