Постанова

від 20.06.2018 по справі 922/4746/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2018 р. Справа № 922/4746/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

Секретар судового засідання Казакова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, договір від 15.01.2018 р., ордер ПТ №049711 від 29.05.2018 р.;

відповідача - ОСОБА_2, договір від 15.01.2018 р., ордер ХВ № 000096 від 16.05.2018 р.; ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.01.18 р., заступник голови правління ОСББ "Молодість"; ОСОБА_4І,голова правління ОСББ "Молодість;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №811 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 р. у справі № 922/4746/16 (суддя Сальнікова Г.І., повний текст рішення складено 28.03.2018 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ", м. Харків

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість", м. Харків

про стягнення 41165,20 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" 31165,20 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2017 р. у справі № 922/4746/16 (суддя Сальнікова Г.І.) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. у даній справі (колегія суддів у складі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7В.) рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 04.12.2017 р. у справі № 922/4746/16 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. та рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 р. у справі № 922/4746/16 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2018 р. у справі № 922/4746/16 (суддя Прохоров С.А.) в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявленого розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям та протиправної поведінки відповідача, з матеріалів справи не вбачається також й того що дане залиття сталося саме через невиконання відповідачем своїх зобов'язань, а не пов'язано з переплануванням системи каналізації самим позивачем і т. ін.

Позивач подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається зокрема на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не враховано вказівок суду касаційної інстанції при попередньому розгляді справи, а саме не враховано, що відповідачем не складено журнал обліку результатів огляду будинку, в якому знаходиться приміщення позивача, не досліджено періодичність огляду приміщень позивача та графік профілактичного обслуговування їх елементів, результати огляду не записувалися у відповідному журналі в період, який передував та коли виникло залиття приміщення позивача, як того вимагають положення п. 2.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 927/11207.

Також позивач вказує, що господарський суд першої інстанції безпідставно зазначив, що факт надання послуг за договором від 01.02.2016 р. № 2 у повному обсязі підтверджується актами прийняття виконаних робіт за 2016 рік(т. 1 а.с. 137-147), оскільки в них не зазначено, яким чином здійснювалися ці роботи з огляду на те, що їх здійснення передбачає проведення обстежень приміщення позивача з відома останнього, на підтвердження чого докази відсутні.

Крім цього позивач зазначає про неправомірність висновку господарського суду першої інстанції, що акт про залиття не є належним доказом через те, що складений позивачем в односторонньому порядку, оскільки представник відповідача-голова правління ОСОБА_4 викликався для складання акту в телефонному режимі, але не прибув, у зв'язку з чим відповідно до статті 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги такий акт вважається дійсним.

Також позивач посилається на те, що господарський суд першої інстанції безпідставно в якості доказу понесених позивачем збитків не прийняв дефектний акт на ремонт приміщення за адресою: м. Харків, пр. Науки, 66, яким підрядною організацією, що має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серія АВ № 595757 -ПП Ремонтно-будівельна фірма Євробуд визначено перелік робіт, необхідних для ремонту приміщення через його залиття.

Скаржник зазначає про помилковість доводів суду щодо недоведення позивачем спричинення йому залиттям моральної шкоди, зокрема факту наявності у позивача внаслідок залиття його приміщення моральних страждань і т. ін.

Представники відповідача у відзиві на апеляційну скаргу ( вх. № 3917 від 24.05.2018 р.) та в судовому засіданні просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник позивача заявив письмове клопотання про виклик свідків ОСОБА_8, директора ТОВ Такт , ОСОБА_9, яка мешкає у АДРЕСА_1, ОСОБА_10, колишнього бухгалтера ТОВ Такт , ОСОБА_11, яка працювала прибиральницею ОСББ Молодість , ОСОБА_12, власника магазину Рибачок , ОСОБА_13, слюсара -сантехніка ОСББ Молодість , які можуть підтвердити або спростувати обставини щодо залиття від 19.08.2016 р, складання акту про залиття від 19.08.2016 р., повідомити інформацію щодо того, чи запрошувався для складання акту про залиття голова правління ОСББ Молодість ОСОБА_4

Також представником відповідача-головою правління ОСББ Молодість заявлено письмове клопотання про виклик свідка-фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 для надання пояснень щодо причин засмічення каналізаційної мережі 19.08.2016 р.

Колегія суддів відмовила в задоволенні зазначених клопотань, зважаючи на те, що відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, а відповідно до ч. 9 статті 252 цього Кодексу при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

Крім цього, статтею 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка , яка повинна містити відомості, перелічені в ч. 2 цієї статті.Відповідно до статті 89 цього Кодексу свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

За змістом наведених норм, передумовами для виклику свідка є подання ним до суду письмової заяви, в якій викладено його показання та суперечність викладених в такій заяві обставин іншим доказам у справі чи їх сумнівність.

Проте, особи, яких сторони просять викликати в якості свідків, відповідних заяв до суду не подавали.

Представник позивача також заявив клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просить поставити наступні питання:

1. У якому технічному стані знаходиться водопровідно-каналізаційна система будинку № 66 по пр. Науки в м. Харкові, яка проходить через нежитлове приміщення, належне ТОВ Такт до контрольного колодязя?

2. Чи відповідає технічна експлуатація водопровідно-каналізаційних систем вимогам нормативних документів?

3. Чи належним чином виконувались ОСББ Молодість роботи по обслуговуванню водопровідно-каналізаційних систем будинку № 66 по пр.. Науки в м. Харкові, які проходить через нежитлове приміщення належне ТОВ Такт до контрольного колодязя?

4. Чи існує причинний зв'язок між технічним станом водопровідно-каналізаційних систем будинку № 66 по пр. Науки в м. Харкові та залиттям нежитлового підвального приміщення належного ТОВ Такт ?

5. Яка вартість відновлювального ремонту нежитлового підвального приміщення за адресою пр. Науки, буд. 66 в м. Харкові належного ТОВ Такт після залиття 19 серпня 2016 року у цінах на дату проведення експертизи?

6. Чи була спричинена моральна шкода власнику нежитлового приміщення ТОВ Такт внаслідок залиття 19 серпня 2016 року ? Якщо так, то який її орієнтовний розмір ?.

Колегія суддів відмовила в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки сторони

підтверджують та з матеріалів справи вбачається, що після залиття спірного приміщення 19.08.2016 р. того ж дня слюсарем-сантехніком ОСББ Молодість ОСОБА_13 проведення прочистка засмічених каналізаційних труб під час якої уснуто з труби пакет зі сміттям, тобто змінився технічний стан каналізації, який існував на час залиття.

Позивачем не доведено відсутності й інших змін каналізаційної мережі та спірного приміщення за тривалий час, який пройшов з моменту залиття ( 1 рік та 10 місяців), в той час як представники відповідача посилаються на виявлення ними під час огляду спірного приміщення 11.06.2018 р. самовільної заміни позивачем каналізаційної труби на пластикову та самовільне встановлення зворотнього клапану, на підтвердження чого надали акт від 11.06.2018 р. (т. 3 а.с. 12-15) та фотоматеріали (т. 3 а.с. 12-15).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не має відомостей щодо наявності чи відсутності відповідних змін. Також сторони підтверджують, що у спірному приміщенні 21.05.2018 р. повторно відбулося залиття.На підтвердження цього відповідачем надано комісійний акт від 21.05.2018 р., в якому зазначено, що залиття відбулося через засмічення каналізаційної труби пластиковою пляшкою, яка застрягла у самовільно встановленому позивачем зворотньому клапані,засмічена каналізаційна труба була прочищена слюсарем-сантехніком ОСББ Молодість ОСОБА_13

Таким чином, через істотні зміни стану каналізаційної систеи у спірному приміщенні позивача порівняно зі станом, що існував на час залиття 19.08.2018 р., встановити обставину щодо причинного зв'язку між технічним станом каналізаційної мережі, який існував на час залиття спірного приміщення 19.08.2016 р. та зазначеною подією на даний час неможливо, у зв'язку з чим призначення у справі відповідної експертизи є недоцільним.

Крім цього, питання щодо наявності моральної шкоди власнику нежитлового приміщення ТОВ Такт внаслідок залиття 19 серпня 2016 року є правовим та відповідно до ч. 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України не може ставитися експерту.

Також ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 року було задоволено клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи щодо визначення технічного стану каналізаційних труб у приміщенні позивача, існування причинного зв'язку між технічним станом труб та залиттям, вартості відновлювального ремонту після залиття, технічного переобладнання мережі водопостачання та водовідведення у приміщенні позивача, розміру матеріальної шкоди внаслідок залиття та інше (т.1 а.с.168- 172). Однак, судовим експертом Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_14 було повідомлено про неможливість надання висновку експерта у господарській справі №922/4746/16 у зв'язку з тим, що додаткові документи в повному обсязі та оплата протягом встановленого терміну до інституту не надійшли, доступу до об'єкту надано не було.

Під час нового розгляду справи позивачем не заявлялося клопотань про проведення експертиз саме з даного питання.

Позивача ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.05.2018 р. зобов'язано надати суду пояснення щодо причин невиконання вимог клопотання експерта від 13.03.2017 р. стосовно оплати експертизи, забезпечення доступу експерта до приміщення та надання документів.

Позивач ухвалу суду не виконав та відповдіних пояснень не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" є власником нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, яке він набув на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2003 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2012 року у справі № 5023/2998/12 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" укласти договір "Про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території" з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" у редакції запропонованій ОСББ "Молодість", яка є Типовою формою договору, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 20.05.2009 № 529. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року це рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012 року залишено без змін

На виконання зазначеного рішення суду, 08.07.2013 між відповідачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" та позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Такт" укладений договір №08\07-1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно з яким (п.1.1.) відповідач зобов'язався як виконавець надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 66 по проспекту Леніна у м. Харкові, а позивач, як споживач-забезпечувати своєчасну оплату цих послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що 19.08.2016 року у підвальному приміщені магазину, який належить ТОВ «ТАКТ» відбулося залиття вмістом каналізаційної труби, яка розташована у під'їзді №5 житлового будинку по пр. Науки, 66 у м. Харкові, внаслідок чого відбулося затоплення підвального приміщення за номерами XIX, XVI, VI, X, IX, XXII, XXIV, VII за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, яке обслуговується відповідачем, у відповідності до зазначеного вище Договору №08\07-1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Цього ж дня позивачем у складі комісії складено ОСОБА_12 про залиття, в якому зазначено, що причиною залиття є ймовірно засмічення каналізації мешканцями будинку. В ОСОБА_12 зазначено про встановлення пошкодження «гіпсокартонних систем, шпалер на стінах, столів, а також напільного покриття - плитка» .

Акт складено комісією у складі: слюсаря-сантехніка ОСББ Молодість ОСОБА_15Й.(підпис відсутній), власника приміщення ТОВ «ТАКТ» - директора ОСОБА_8, головного бухгалтера ТОВ «ТАКТ» ОСОБА_10, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 та прибиральниці ОСББ «Молодість» ОСОБА_11

ОСОБА_16 зазначені: слюсар-сантехнік ОСОБА_15, власник приміщення ТОВ «ТАКТ» - директор ОСОБА_8, головний бухгалтер ТОВ «ТАКТ» ОСОБА_10, мешканка будинку №66 по пр. Науки ОСОБА_9, прибиральниця ОСББ «Молодість» ОСОБА_11, власник магазину «Рибачок» ОСОБА_17 та голова ОСББ «Молодість» ОСОБА_4

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" належним чином не виконав свої обов'язки, передбачені умовами Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №08\07-1 від 08.07.2013 р. та ст.ст. 12, 18 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо забезпечення належного стану внутрішньобудинкових мереж будинку, в якому знаходиться приміщення позивача, що призвело до залиття цього приміщення, та як наслідок завдання позивачеві 31125,20 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 грн. моральної шкоди.

При цьому позивачем наголошено на умови п.п.3.4.3., 3.4.8., 4.2.1. зазначеного вище Договору від 08.07.2013 р. №08\07-1, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.4.3. вищезазначеного Договору від 08.07.2013 р. №08\07-1, виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

Згідно з п. 3.4.8. Договору від 08.07.2013 р. №08\07-1, виконавець зобов'язаний відшкодувати споживачеві збитки, завдані його майну та (або) приміщенню, шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю споживача внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору від 08.07.2013 р. №08\07-1, виконавець несе відповідальність згідно із законом та договором за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача, шкоди його життю та здоров'ю, шляхом відшкодування збитків.

Позивачем у позовній заяві наголошено про те, що голова ОСББ "Молодість" ОСОБА_4 відмовився складати ОСОБА_17 про залиття, у зв'язку з чим ОСОБА_17 було складено самостійно власником позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Такт" директором ОСОБА_8, слюсарем-сантехніком ОСББ "Молодість" ОСОБА_18, мешканкою буд. 66 по пр. Науки ОСОБА_9, головним бухгалтером ТОВ "Такт" ОСОБА_10, прибиральницею ОСББ "Молодість" ОСОБА_11І.У даному ОСОБА_17 зазначено про те, що можливою причиною затоплення підвального приміщення за номерами XIX, XVI, VI, X, IX, XXII, XXIV, VII за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, було засмічення каналізаційних труб.

Позивачем також зазначено про те, що слюсар-сантехнік ОСББ "Молодість" ОСОБА_18 відмовився підписувати ОСОБА_17 без дозволу голови ОСББ "Молодість", про що він особисто повідомив в присутності власника ТОВ "Такт" директора ОСОБА_8, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9, головного бухгалтера ТОВ "Такт" ОСОБА_10, прибиральниці ОСББ "Молодість" ОСОБА_11, власника магазина "Рибачок" ОСОБА_19

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем також зазначено про те, що 21.09.2016 р.складено дефектний акт на ремонт приміщення "Будинок світла" за адресою: м. Харків, пр. Леніна (Науки), буд 66, згідно з яким визначено перелік робіт, необхідних для ремонту цього приміщення.

Також, позивачем зазначено, що керівником підрядної організації ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд" ОСОБА_20 надано кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна), згідно з яким, вартість ремонтних робіт складає 31125,20 грн.

У постанові Вищого господарського суду від 04.12.2017 р. у даній справі ( т. 2 а.с. -58), зазначено, що суди під час попереднього розгляду справи не дослідили акт про залиття від 19.08.2016, та відповідно обставин, які в ньому викладені щодо залиття приміщень позивача, також суди дійшли передчасного висновку, що кошторис поданий позивач є неналежним доказом, оскільки розмір шкоди має визначати організація, яка має ліцензію, в той час як в матеріалах справи міститься відповідний документ, який суди не дослідили та не оцінили у сукупності з іншими доказами, крім того, не встановили, чи складався відповідачем журнал обліку результатів огляду будинку в якому знаходиться приміщення позивача, не досліджено періодичність огляду приміщень позивача та графік профілактичного обслуговування їх елементів, чи записувалися їх результати у відповідному журналі в період, який передував та коли виникло залиття приміщень позивача, як того вимагають приписи пункту 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявленого розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям в розмірі 31125,20 грн., протиправної поведінки відповідача, з матеріалів справи не вбачається також й того, що дане залиття сталося саме через порушення відповідачем своїх обов'язків, а не пов'язано з переплануванням системи каналізації самим позивачем.

Зазначені висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів зроблено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених доказами, яким надано належну оцінку.

Як ззначено вище, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, яка обґрунтована неналежним виконанням відповідачем обов'язків, що передбачені умовами Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 08.07.2013 р. №08\07-1 та ст.ст. 12, 18 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо забезпечення належного стану внутрішньобудинкових мереж будинку

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

При цьому, враховуючи положення ч. 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, що мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та положення статті 614 Цивільного кодексу України, яка встановлює презумпцію вини порушника зобов'язання , позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні збитків.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено вище, сторони визнають факт залиття спірного приміщення 19.08.2016 р. та виявлення під час такого залиття в каналізаційній трубі її засмічення, в тому числі пакету з відходами.

Обґрунтовуючи наявність збитків та протиправної поведінки відповідача, позивач посилається на акт про залиття, складений комісією у складі: слюсаря-сантехніка ОСОБА_15, власника приміщення ТОВ «ТАКТ» - директора ОСОБА_8, головного бухгалтера ТОВ «ТАКТ» ОСОБА_10, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 та прибиральниці ОСББ «Молодість» ОСОБА_11

Господарський суд першої інстанції, надаючи оцінку зазначеному ОСОБА_19, правомірно зазначив про те, що він не є належним, допустимим та достовірним доказом та не містить фактичних даних , які б підтверджували протиправну поведінку відповідача, з огляду на наступне

Згідно з абзацем 2 п.2.3.6. ОСОБА_21 Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року у разі залиття, аварії складається відповідний акт. ОСОБА_21 встановлено перелік учасників та обставини, які мають бути зазначені у акті, а саме:

- Головний інженер виконавця послуг - голова комісії, майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік (слюсар-електрик), представники організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представник власника будинку, будинкового комітету;

- Опису події, що трапилась;

- Які наслідки (які обсяги роботи, які ушкодження, які речі ушкоджено);

- Причини залиття (чітко зазначити причини):

- Висновок і рекомендації комісії (що необхідно зробити, хто заподіяв школу тощо)

- ОСОБА_19 підписується членами комісії та мешканцями квартир.

Проте акт про залиття зазначеним вимогам не відповідає .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» , громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно зі ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідач зазначає, що позивач не звертався до ОСББ «Молодість» із заявою про направлення комісії для складання ОСОБА_19 про залиття приміщення. Даний ОСОБА_19 відповідачем було отримано лише через кілька днів поштовим відправленням, незважаючи на те, що керівні органи відповідача - Правління, знаходяться у тому самому будинку №66 по пр. Науки.

Зазначені обставини не спростовані позивачем під час розгляду справи, належних та допустимих доказів звернення позивача з відповідною заявою до позивача до матеріалів справи не надано.

Тобто, даний ОСОБА_19 було складено в односторонньому порядку, він за змістом та складом учасників комісії не відповідає зазначеним вимогам ОСОБА_21 Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 р.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_13, Голова правління ОСББ «Молодість» ОСОБА_4 брали участь у складі комісії під час складання акту. Зазначений акт не підписано цими особами.

Позивач не надав суду доказів того, що зазначені особи запрошувались ним для складання ОСОБА_19 про залиття.

Проте у переліку підписантів зазначено власника магазину «Рибачок» ОСОБА_17, який не є а ні «членом комісії» , а ні постраждалою особою.

Також у ОСОБА_17 чітко не зазначені причини залиття та винна особа, що є обов'язковим при комісійному обстеженні залитого приміщення, а міститься припущення, що ймовірною причиною залиття є засмічення каналізації мешканцями будинку.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_13 здійснює технічне обслуговування житлового будинку №66 по пр. Науки за цивільно-правовим договором №2 від 01.02.2016 року про надання послуг з обслуговування внутрішньо будинкових систем, та не є штатним працівником відповідача.

Прибиральниця ОСОБА_11, не була уповноважена ОСББ «Молодість» на підписання будь-яких документів, актів, адже це не входить до кола її обов'язків.

19.08.2016 року ФОП ОСОБА_15 до правління ОСББ «Молодість» подано листа з поясненням причин залиття підвального приміщення, яке належить позивачу. Даним листом повідомлялося, що залиття сталося через скидання поліетиленового пакету зі сміттям у каналізаційну трубу, даний пакет застряг у зворотному клапані, який встановлений між унітазом та стіною. Саме зворотний клапан і став причиною застрявання пакету. Встановлення унітазу та зворотного клапана у даному місці не передбачено, що підтверджується проектною документацією (т.1 а.с.104). Відповідне пояснення ФОП ОСОБА_15 надавав і безпосередньо до Господарського суду Харківської області 03.07.2017 року під час попереднього розгляду справи (т.1 а.с.229).

Позивач не спростував у встановленому порядку зазначені обставини.

Надані суду докази підтверджують лише факт залиття приміщення позивача, яке сталося 19.08.2016 року та виявлення під час такого залиття засмічення каналізаційної труби, зокрема пакетом з відходами, що визнається й сторонами, проте не підтверджують тих обставин, що залиття приміщення позивача сталося через наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді невиконання своїх договірних обов'язків щодо підтримання внутрішньобудинкових мереж у належному стані, а не самовільного встановлення зворотного клапана ТОВ «ТАКТ» та порушення правил експлуатації каналізаційної мережі мешканцями під'їзду №5.

При цьому, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, при попередньому розгляді справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 року було задоволено клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи щодо визначення технічного стану каналізаційних труб у приміщенні позивача, існування причинного зв'язку між технічним станом труб та залиттям, вартості відновлювального ремонту після залиття, технічного переобладнання мережі водопостачання та водовідведення у приміщенні позивача, розміру матеріальної шкоди внаслідок залиття та інше (т.1 а.с.168- 172). Однак, судовим експертом Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_14 було повідомлено про неможливість надання висновку експерта у господарській справі №922/4746/16 у зв'язку з тим, що додаткові документи в повному обсязі та оплата протягом встановленого терміну до інституту не надійшли, доступу до об'єкту надано не було.

Під час нового розгляду справи позивачем не заявлялося клопотань про проведення експертиз саме з даного питання.

Відповідно до ч. 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України. кожн сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Обґрунтовуючи розмір завданої внаслідок залиття шкоди, позивач посилається на наданий керівником підрядної організації ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд" ОСОБА_20 кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна) (т.с. І а.с. 48-51), в якому визначено вартість ремонтних робіт, яка становить 31125,20 грн. та на складений 21.09.2016 року позивачем в односторонньому порядку дефектний акт на ремонт приміщень магазину «Будинок світла» по пр. Науки, 66 (внаслідок залиття 19.08.2016 року кабінету керівника, секретаря та бухгалтера), який складений головним бухгалтером ТОВ «ТАКТ» та перевірений директором ТОВ «ТАКТ» ОСОБА_8В.(т.1 а.с.47).

Господарський суд першої інстанції правомірно не прийняв зазначені докази в якості належних, допустимих та достовірних доказів, з наступних підстав.

За даним дефектним актом значно розширено перелік ушкоджень приміщення позивача у порівнянні з ОСОБА_17 про залиття приміщення від 19.08.2016 року. Так, згідно з ОСОБА_17 про залиття від 19.08.2016 року, перелік пошкоджень складав: гіпсокартонні системи, шпалери на стінах, столи, а також напільне покриття - плитка, а згідно з дефектним актом від 21.09.2016 року до пошкоджень додаються ще плінтуси, ковролін, дверні полотна, дверні короби. Дефектний акт складався головним бухгалтером, яка не маючи фахових знань складала вищезазначений акт із зазначенням точної кількості квадратних метрів ушкоджень, визначила обсяг робіт, що підлягає виконанню.

Також, з матеріалів справи, а саме ОСОБА_17 про залиття приміщення позивача від 22.09.2013 р.(т. 2 а.с.115-117), листа позивача до відповідача від 10.10.2013 р. № 33(т. 2 а.с. 118), листа КП Харківські теплові мережі до позивача від 01.10.2013 р. № 526 (т. 2 а.с. 119) вбачається та визнається сторонами, що у 2013 році також відбувалося залиття спірного приміщення позивача, про що 22.09.2013 року позивачем складено ОСОБА_17 про наслідки залиття приміщення, що належить ТОВ «ТАКТ» за адресою м. Харків, пр. Леніна, 66 (нежитлові приміщення)( т. 2 а.с.115-117). Даним актом у присутності представника ТОВ «ТАКТ» директора ОСОБА_22 та орендатора торгової зали фізичної особи - підприємця ОСОБА_23 встановлено факт залиття нежитлових приміщень та зазначено перелік пошкодженого майна, а саме: офісні меблі (стіл керівника), на стінах кабінету керівника (патьоки, пошкоджена штукатурка), у торговому залі пошкоджено картонну упаковку люстр; у кабінеті бухгалтера пошкоджено 2 столи, шафа меблева, шафа-тумба, на стінах сліди від патьоків, дверний короб та двері деформувались. Аварія відбулася на думку позивача в результаті прориву внутрішньобудинкових систем (труб), що розміщені за стінами нежитлового приміщення, про що зазначено у ОСОБА_17. Даний ОСОБА_17 також було складено, в односторонньому порядку.

Наданий позивачем до матеріалів справи кошторис, складався ПП ремонтно-будівельною фірмою «Євробуд» 21.09.2016 року та в ньому перелічені роботи на ремонт нежитлових приміщень ТОВ «ТАКТ» . До переліку даних робіт входять укладення ковроліну, заміна дверних коробів, наклеювання шпалер, встановлення гіпсокартонних конструкцій (т.1 а.с. 48-58).

Також, наданий позивачем кошторис витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна), виданий ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд", містить суб'єктивні висновки ПП "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд". Про проведення оцінки та складення даного кошторису витрат на ремонт приміщення внаслідок залиття (договірна ціна) відповідачу не повідомлялося, брати участь в оцінці та визначенні розміру матеріальної шкоди не пропонувалося.

Крім того, кошторис складений ПП «РБФ «Євробуд» не є правочином, не встановлює будь-яких прав та обов'язків для сторін, які його підписали, а тому унеможливлює зробити висновок, що ТОВ «ТАКТ» зробило або мусить зробити витрати згідно з цим кошторисом.

Також, ПП «РБФ «Євробуд» , на момент складання кошторису, мало ліцензію на господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.60).

Згідно з п.9 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII (зі змінами на момент складання кошторису) ліцензуванню підлягає будівництво об'єктів IV і V категорій складності - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про архітектурну діяльність".

Згідно з інформацією з ЄДРПОУ основний вид діяльності ПП «РБФ «Євробуд» встановлений за КВЕДом 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель, а не 74.90 - Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., до якої входить діяльність з оцінювання.

Таким чином, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, підрядник склав кошторис від 21.09.2016 року на виконання ремонтних робіт з подальшим можливим укладенням відповідного договору підряду з ПП «РБФ «Євробуд» , а не задля використовування його як доказу у судовій справі, адже ПП «РБФ «Євробуд» не є оцінювачем і послуг з оцінювання шкоди не надає.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року №2658-111 суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону, оцінювачами можуть бути громадяни країни, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та держали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з ч. З ст. 7. Закону №2658-111 проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.

На підставі викладеного, враховуючи зауваження, викладені у Постанові Вищого господарського суду України від 04.12.2017 року, господарським судом першої інстанції правомірно зазначено, що кошторис у даній справі є неналежним доказом, а наявність ліцензії у ПП «РБФ «Євробуд» не дає право останньому проводити оцінку майна стосовно визначення збитків під час вирішення даного спору.

На підставі договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 08.07.2013 р. №08/07-1, який укладено між позивачем та відповідачем згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2012 у справі №5023/2998/12, що набрало законної сили 23.10.2012 року пунктами 3.4.3, 3.4.8. 4.2.1. Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установленні законодавством строки, відшкодовувати споживачеві збитки, завдані,зокрема, його майну та (або) приміщенню, внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відповідач несе відповідальність згідно із законом та договором за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ч.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Статтею 18 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено обов'язок об'єднання забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

Відповідно до п.2.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених ОСОБА_21 Державного комітету України з питань Житлово- комунального господарства №76 від 17.05.2005 р. (далі Правила) система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів.

Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд провопиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди).

Згідно з п.2.1.2., 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 Правил, основними завданнями загального огляду будинків визначення обсягу робіт з підготовки жилих будинків до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди;- встановлення технічного стану жилих будинків, що підлягають відповідно до плану капітальному або поточному ремонту в наступному році; - уточнення обсягів робіт щодо поточного ремонту будинків, що включені в план на поточний рік; - перевірка готовності жилих будинків, комунікацій, обладнання і елементів благоустрою до експлуатації в осінньо-зимовий період; - визначення обсягів та видів ремонтних робіт щодо кожного будинку для врахування під час формування плану на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року.

Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.

Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності.

Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

01.02.2016 р. між ОСББ «Молодість» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_15 укладено договір №2 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем (т.1 а.с.134-136). Відповідно до даного Договору виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем: водопостачання, водовідведення, гарячого водопостачання, ремонту вищезазначених мереж та системи опалення згідно з встановленою структурою, періодичністю та строками надання та основними умовами надання послуги (додаток №11 і є невід'ємною частиною даного договору.

Факт надання послуг у повному обсязі та згідно з умовами договору №2 від 01.02.2016 року підтверджується актами виконаних робіт за 2016 рік. (т.1 а.с.137-147)

Крім того, на підтвердження належного виконання обов'язків за договором №08/07- 1 від 08.07.2013 року, виконання вимог п.2.1. ОСОБА_21 Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, положень Статуту ОСББ «Молодість» та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідач два рази на рік складав ОСОБА_17 планового огляду будинку по пр.. Науки, 66 у м. Харкові, що підтверджується комісійними ОСОБА_17 за 2016 рік: 08.04.2016 року та 07.10.2016 року (т.1 а.с.186, 188) та доданими до них ОСОБА_17 піврічного огляду від 05.04.2016 та 04.10.2016, складеними ФОП ОСОБА_15 (т.1 а.с.187,189). За даним ОСОБА_17 комісійного обстеження та огляду будинку зауважень, щодо каналізаційної мережі під'їзду №5 не виявлено.

Позивач 19.08.2016 р. особисто звертався до ФОП ОСОБА_15 через засмічення каналізації, який виконав роботи з прочистки каналізаційної труби, яка проходить у нежитловому приміщення позивача. Дане приміщення є приватною власністю, а отже доступ комісії є обмеженим (лише з дозволу або на прохання власника). Підрядник виконав свою роботу належним чином, про що повідомив Правління ОСББ. Заяви від ТОВ «ТАКТ» про виклик комісії для складання ОСОБА_17 про залиття до Правління не надходило.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, сам по собі факт допущення відповідачем порушення у вигляді неведення Журналу обліку результатів огляду будинку не підтверджує протиправної поведінки відповідача у залитті приміщень позивача, в тому числі не підтверджує наявність пошкоджень чи несправностей каналізаційної системи, допущених через бездіяльність відповідача, а тому не може бути підставою покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди завданої позивачеві залиттям 19.08.2016 року, адже відповідачем фактично забезпечено проведення технічних оглядів будинку та відповідних мереж, і під час таких оглядів несправностей каналізаційної мережі не виявлено.

Тобто обставини щодо проведення зазначених оглядів мають значення щодо того, чи були наявні несправності в каналізаційній системі, допущені через бездіяльність відповідача, в той час як в ОСОБА_17 огляду зазначено про відсутність несправностей, а сторонами та матеріалами справи підтверджується, що під час залиття 19.08.2016 р. каналізаційна труба була засмічена, зокрема виявлено в трубі пакет з відходами, та того ж дня прочищена слюсарем- сантехніком ОСОБА_13, про що зазначено представниками самого позивача в ОСОБА_17 про залиття.При цьому в наведеному ОСОБА_17 комісією за участю представників позивача ймовірною причиною залиття зазначено саме засмічення каналізації мешканцями будинку. Слюсарем-сантехніком ОСОБА_13 в наданій відповідачу пояснювальній записці (т. 2 а.с. 114) зазначено, що 19.08.2016 р. під час прочистки каналізаційної труби було виявлено поліетіленовий пакет з відходами, який застряг у зворотньому клапані, встановленому всупереч проектної документації між унітазом та стіною, і саме зазначений клапан стал причиною застрявання пакету.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що він не обізнаний про наявність чи відсутність такого зворотнього клапану

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.05.2018 р. позивачева зобов'язано надати суду пояснення та докази щодо встановлення зворотнього клапана у каналізації спірного приміщення та пояснення щодо виявлення 19.08.2016 р. сантехніком ОСОБА_13 у каналізації спірного приміщення між унітазом та стінкою приміщення поліетіленового пакету зі сміттям, який застряг у зворотньому клапані,

Зазначених пояснень та доказів позивачем суду не надано.

Натомість відповідачем на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 30.05.2018 р. надано акт обстеження спірного приміщення позивача від 11.06.2018 р., складений комісією у складі голови правління ОСББ Молодість ОСОБА_4 заступника голови правління ОСББ Молодість ОСОБА_3, сантехніка ОСОБА_13, власника АДРЕСА_2 ОСОБА_24 про те, що у підвальному приміщенні 5-го під'їзду будинку 66 по пр. Науки в м. Харкові каналізаційна труба замінена на пластикову, на трубі водовідведення встановлено зворотній клапан, який не передбачено будівельними кресленнями.До акту додано фото із фіксацією зазначених обставин.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами протиправної поведінки відповідача та заявленого розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям в розмірі 31125,20 грн., у зв'язку з чим у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, господарський суд першої інстанції правомірно відмовив в їх задоволення, пославшись окрім як на вищенаведені підстави щодо недоведення протиправної поведінки відповідача також на наступне.

Позивач в позовній заяві в обґрунтування спричинення йому моральної шкоди посилається на факт спричинення моральних страждань його працівникам, завданих прибиранням приміщення, золитого фекаліями.

Проте, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі в силу природи останньої, на відміну від фізичної особи, слід розуміти лише втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на Фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності, а не у зв'язку з фізичними чи моральними стражданнями його працівників чи учасників (фізичних осіб).

Позивачем про наявність відповідних втрат немайнового характеру в позовній заяві не зазначено та відповідних доказів не надано.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 статті 275, статтею 276, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 р. по справі № 922/4746/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Медуниця О.Є.