Постанова

від 20.03.2018 по справі 914/3795/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/3795/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Бізнес-центр "Підзамче",

відповідач-1 - фізична особа-підприємець Гірна Зоряна Ігорівна,

відповідач-2 - Приватне підприємство "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ",

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

Личаківський відділ державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

ОСОБА_5

представники учасників справи в судове засідання не з'явилися

розглянув касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче", ОСОБА_5 та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 11.09.2017

у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. (головуючий), Зварич О.В., Хабіб М.І.

та ухвалу Господарського суду Львівської області

від 26.07.2017

у складі колегії суддів: Березяк Н.Є. (головуючий), Запотічняк О.Д., Горецька З.В.

про розгляд скарги Приватного підприємства "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ"

на дії державного виконавця та скасування постанови від 11.05.2016 заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Львівській області Вісьтака І.Я. №194/0/6-16/П-8 в частині скасування постанови від 16.05.2016 головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Турко Н.О. в межах виконавчого провадження №48647485, зобов'язання вчинити дії та зупинити стягнення на підставі постанови від 16.05.2016 ВП №48647485

у справі №914/3795/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче"

до фізичної особи-підприємця Гірної Зоряни Ігорівни та Приватного підприємства "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ"

про зобов'язання звільнити і повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості на суму 22 503, 77 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. Ухвалами Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №914/3795/14 прийнято до провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче", ОСОБА_5 та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та призначено їх розгляд у судовому засіданні на 25.12.2017, відстрочено Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області сплату судового збору за подання касаційної скарги на зазначене судове рішення до 25.12.2017.

2. 26.12.2017, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №914/3795/14 Господарського суду Львівської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

3. 29.01.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 17.01.2018, справа №914/3795/14 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено розгляд касаційних скарг в судовому засіданні на 20.03.2018 о 10 год. 45 хв.

4. 17.02.2018 відповідач-2 - Приватне підприємство "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" поштовим відправленням надіслав відзив на касаційні скарги; інші учасники справи відзивів на касаційні скарги не подали.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень на стадії розгляду справи по суті

5. 07.10.2014 Приватне акціонерне товариство "Бізнес-центр "Підзамче" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гірної Зоряни Ігорівни (далі - відповідач-1) та Приватного підприємства "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" (далі - відповідач-2) з вимогами: зобов'язати відповідачів повернути об'єкт, який перебував у користуванні згідно з Договором №52/13-ор від 30.09.2013; зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні майном шляхом "виселення" із приміщень; стягнути з відповідача-1 суму боргу 4 603, 80 грн. та з відповідача-2 суму боргу 17 899, 97 грн.

6. 05.05.2015 Рішенням Господарського суду Львівської області зобов'язано фізичну особу-підприємця Гірну Зоряну Ігорівну та Приватне підприємство "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" звільнити нежитлові приміщення (загальною площею 396 кв.м.), що знаходяться на першому поверсі Адміністративно-побутового корпусу, розташованого по вулиці Б.Хмельницького, 176 у місті Львові та у 5-денний строк повернути зазначений об'єкт нерухомості Приватному акціонерному товариству "Бізнес-центр "Підзамче" шляхом передачі його за відповідним Актом. На виконання зазначеного рішення 11.08.2015 Господарським судом Львівської області видано наказ.

7. 07.09.2015 державним виконавцем Личаківського Відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Турко Н.О. винесено постанову ВП №48647485 про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного вище рішення суду (щодо боржника ПП "РШО "Лем-Берг"), надано строк на самостійне виконання виконавчого документа до 14.09.2015.

8. Рішення суду у визначений виконавцем строк виконано не було з тих підстав, як зазначає боржник, що він не мав доступу до приміщення, яке він був зобов'язаний звільнити, оскільки приміщення ресторану ПП "РШО "Лем-Берг" опечатано Личаківським РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області в межах розслідування кримінального провадження №12015140040001483, що підтверджується листом №70/8139 від 24.06.2015.

9. 15.09.2015 державним виконавцем (у присутності понятих та представника стягувача) складено Акт про те, що рішення суду боржником не виконано та цього ж дня на адресу сторін виконавчого провадження направлено попередження №682/15-4 від 15.09.2015 про призначення примусового виконання рішення суду на 25.09.2015.

10. 25.09.2015 без участі представника боржника державним виконавцем описано та передано ОСОБА_5 майно (належне боржнику), що знаходилось на момент виселення у вказаному приміщенні. Зазначене майно було прийнято ОСОБА_5 без заперечень згідно з Актом опису й арешту майна від 25.09.2015. На дане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним, відчуження, пошкодження, розтрачування та підміни.

11. 28.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №48647485, припинено чинність арешту майна та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Зазначена постанова затверджена начальником Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

12. 29.10.2015 боржник звернувся до Личаківського ВДВС Львівського МУЮ з листом про повернення майна підприємства, яке знаходилось в приміщенні ресторану "ЛЕМ-БЕРГ" по вул. Б.Хмельницького, 176 у місті Львові, першого поверху адмінкорпусу "Бізнес-центру "Підзамче".

13. Органом ДВС на ім'я головного адміністратора ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче" ОСОБА_5 направлено вимогу від 09.11.2015 з'явитись на 19.11.2015 за зазначеною адресою для передачі майна, яку зберігачем отримано 13.11.2015. Також, листом Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 09.11.2015, який було направлено ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче", визначено умови оплати зберігання, в якому, поряд з іншим зазначено: "Зберігачу майна головному адміністратору ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче" скерувати рахунок боржнику ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі, вул. Бічна Отця Іздрика, 6 для сплати витрат пов'язаних із зберіганням майна. Боржнику з'явитись 19.11.2015 за місцем зберігання майна для підтвердження відшкодування витрат за зберігання майна та отримання майна.

14. Проте, ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче" в особі головного адміністратора Рітікова О.Б. (якому на зберігання передано майно) звернувся до Личаківського ВДВС з листом №7083/09/14 від 19.11.2015 щодо неможливості направлення боржнику рахунків для оплати винагороди за зберігання майна у зв'язку з перебуванням представника зберігача ОСОБА_5 у відрядженні. Для передачі майна у визначений державним виконавцем термін зберігач не з'явився.

15. 21.04.2016 ПрАТ "Бізнес-центр" "Підзамче" звернулося до боржника із супровідним листом №56 від 21.04.2016 щодо необхідності оплати вартості витрат за зберігання майна, переданого ОСОБА_5 за Актом державного виконавця від 25.09.2015.

16. ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" стверджує, що не оплатило вартість витрат за зберігання майна з огляду на ті обставини, що майно передано на зберігання ОСОБА_5 згідно з Актом державного виконавця від 25.09.2015, в якому не було зазначено розміру вартості зберігання майна та те, що рахунки для оплати виставлені ПрАТ "Бізнес центр" "Підзамче", який не був зберігачем майна.

17. 11.05.2016 постановою №194/0/6-16/П-8 заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби у Львівській області Вісьтака І.Я. зобов'язано начальника Личаківського ВДВС Маковецького З.В. усунути виявлені при перевірці виконавчого провадження недоліки, а саме: скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з урахуванням витрат пов'язаних із зберіганням вилученого майна, які станом на 11.05.2016 відповідно до поданого рахунку про оплату №521 від 13.11.2015 - 80 266, 37 грн. та рахунку про оплату №237 від 18.04.2016 - 56 817, 50 грн., яку виділити в окреме провадження.

18. 16.05.2016 начальником Личаківського ВДВС винесено постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.09.2015, що видав державний виконавець Турко Н.О. при примусовому виконанні наказу №914/3795/14 від 11.08.2015 та зобов'язав головного державного виконавця Личаківського ВДВС міста Львова Турко Н.О. винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з урахуванням витрат, пов'язаних із зберіганням вилученого майна, які станом на 11.05.2016 відповідно до поданого рахунку про оплату №521 від 13.11.2015 становлять 80 266, 37 грн. та рахунку про оплату №237 від 18.04.2016 - 56 817, 50 грн., яку в порядку вимог підпункту 3.13.2. Інструкції з організації примусового виконання рішення виділити в окреме провадження.

19. 16.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника на користь ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче" витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, витрат пов'язаних із зберіганням вилученого майна на загальну суму 137 083, 87 грн. (згідно з рахунком на оплату №521 від 13.11.2015 - 80 266, 37 грн. та згідно з рахунком про оплату №237 від 18.04.2016 - 56 817, 50 грн.).

Короткий зміст скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби

20. 10.06.2016 Приватне підприємство "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" звернулось до Господарського суду Львівської області із скаргою в порядку статті 121-2 ГПК України, з вимогою:

- скасувати постанову №194/0/6-16/П-8 від 11.05.2016 заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Львівській області Вісьтака І.Я. в частині зобов'язання винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій;

- скасувати постанову від 16.05.2016 головного державного виконавця Личаківського Відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Турко Н.О. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій;

- зобов'язати Личаківський ВДВС Львівського міського управління юстиції винести постанову про стягнення виконавчого збору.

21. Скарга мотивована тим, що в акті від 25.09.2015 вартість переданого на зберігання майна, оплата послуг за зберігання, строки зберігання майна не визначені, доказів понесення витрат на зберігання майна ні орган виконавчої служби, ні зберігач ОСОБА_5, ні ПрАТ "Бізнес центр "Підзамче" не надав. Зазначений в актах розмір витрат жодним чином не обґрунтований, термін зберігання майна, визначений в актах з 25.09.2015 по 31.03.2016, перевищує встановлений статтею 78 Закону України "Про виконавче провадження" двомісячний строк, що, на його думку, є підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Короткий зміст ухвали першої інстанції

22. 26.07.2017 ухвалою Господарського суду Львівської області у складі колегії суддів: Березяк Н.Є. (головуючий), Запотічняк О.Д., Горецька З.В. (з урахуванням ухвали від 27.07.2017 про виправлення описки) скаргу Приватного підприємства "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" задоволено частково; скасовано постанову №194/0/6-16/П-8 від 11.05.2016 заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Львівській області Вісьтака І.Я в частині зобов'язання винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з урахуванням витрат пов'язаних із зберіганням вилученого майна, які станом на 11.05.2016 відповідно до поданого розрахунку про оплату №521 від 13.11.2015 становлять 80 266, 37 грн. та рахунку про оплату №237 від 18.04.2016 становлять 56 817, 50 грн., яку виділили в окреме провадження; скасовано постанову №48647485 від 16.05.2016 державного виконавця Личаківського Відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Турко Н.О. в межах виконавчого провадження про стягнення з ПП РШО "ЛЕМ-БЕРГ" на користь ПрАТ "Бізнес-центр "Підзамче" витрат про оплату №521 від 13.11.2015 становлять 80 266, 37 грн. та рахунку про оплату №237 від 18.04.2016 становлять 56 817, 50 грн. з витрат, пов'язаних із зберіганням вилученого майна на загальну суму 137 083, 87 грн.; в частині вимоги зобов'язати Личаківський ВДВС Львівського міського управління юстиції винести постанову про стягнення з ПП РШО "ЛЕМ-БЕРГ" виконавчого збору провадження у справі припинено.

23. Ухвала мотивована тим, що при винесенні оскаржуваних постанов ДВС порушено порядок щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

24. Судом встановлено, що оскільки боржник під час опису та арешту майна був відсутній, описане майно ПП "РШО "ЛЕМ-БЕРГ" передано на відповідальне зберігання фізичній особі ОСОБА_5, що підтверджується Актом державного виконавця від 25.09.2015, отже зберігачем майна в акті опису й арешту майна від 25.09.2015 визначено саме фізичну особу ОСОБА_5, а не юридичну особу ПрАТ "Бізнес-центр" "Підзамче" з визначенням її уповноваженого представника ОСОБА_5

25. Судом встановлено, відсутність правових підстав у заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Львівський області Вісьтака І.Я. для винесення постанови №194/0/6-16/П-8 від 11.05.2016 про зобов'язання начальника Личаківського ВДВС Маковецького З.В. винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з урахуванням витрат, пов'язаних із зберіганням вилученого майна на підставі поданих юридичною особою ПрАТ "Бізнес центр "Підзамче" рахунків про оплату №521 від 13.11.2015 та №237 від 18.04.2016, яке не було зберігачем майна, а також відсутність правових підстав у державного виконавця Турко Н.О. для винесення постанови №48647485 від 16.05.2016 про стягнення з боржника на користь ПрАТ "Бізнес-центр" "Підзамче" витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, пов'язаних із зберіганням вилученого майна на загальну суму 137 083, 87грн.

26. Судом встановлено, що приймаючи постанову про стягнення з боржника витрат за зберігання майна боржника, заступник начальника ГТУЮ з питань ДВС - начальник Управління ДВС у Львівській області Вісьтак І.Я. не врахував, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №48647485 відсутній договір між зберігачем та державним виконавцем, укладення якого передбачено частиною 3 статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", відсутні докази понесення витрат як зберігачем, так й органом ДВС за зберігання майна.

27. Судом встановлено, що при прийняті рішення про стягнення з боржника витрат за зберігання майна заступник начальника ГТУЮ з питань ДВС - начальник Управління ДВС у Львівській області Вісьтак І.Я. не врахував строків зберігання майна, зазначених в рахунках на оплату, та прийнято до уваги ті обставини, що майно на вимогу державного виконавця не повернено боржнику у двомісячний строк з вини зберігача майна ОСОБА_5, який ухилявся від передачі майна боржнику у визначений виконавцем строк.

28. Встановивши відсутність відомостей про передачу майна на зберігання ПрАТ "Бізнес-центр" "Підзамче", а отже відсутністю підстав у нього відповідно пред'являти вимоги боржнику щодо оплати рахунків, непідтвердженість понесення Личаківським ВДВС витрат із зберігання майна за рахунок коштів Державного бюджету України чи коштів виконавчого провадження, у зв'язку з чим у боржника виникає обов'язок щодо оплати таких витрат, які повинні підтверджуватись належним чином оформленими документами, суд дійшов висновку, що сторонами не доведено понесення витрат на зберігання арештованого майна в ході виконавчого провадження.

29. З огляду на таке, суд обґрунтував порушення органами державної виконавчої служби порядку винесення постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольнивши частково скаргу на дії ДВС, скасував постанову від 11.05.2016, скасував постанову від 16.05.2016 та припинив провадження в частині вимоги про зобов'язання Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції винести постанову про стягнення з ПП РШО "ЛЕМ-БЕРГ" виконавчого збору за відмовою скаржника від поданих ним вимог у цій частині скарги на дії виконавчої служби.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

30. 11.09.2017 Львівський апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче", ОСОБА_5 та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.07.2017 - без змін.

31. Апеляційний суд погодився з встановленням обставин порушення порядку щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

32. Апеляційний суд спростував твердження УДВС ГТУЮ у Львівській області про те, що майно на зберігання передано ПрАТ "Бізнес центр "Підзамче" в особі ОСОБА_5, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про передачу на зберігання описаного майна стягувачеві, а наявний в матеріалах справи наказ №17-0 від 14.05.2014 про прийняття на роботу ОСОБА_5 на посаду головного адміністратора не може підтверджувати обставин того, що майно передавалось на зберігання ПрАТ "Бізнес центр "Підзамче" в особі ОСОБА_5 без зазначення про це відомостей в Акті державного виконавця.

33. З огляду на викладене, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що у заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби у Львівський області Вісьтака І.Я. були відсутні правові підстави для винесення постанови №194/0/6-16/П-8 від 11.05.2016 про зобов'язання начальника Личаківського ВДВС Маковецького З.В. винести постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з урахуванням витрат, пов'язаних із зберіганням вилученого майна на підставі поданих юридичною особою ПрАТ "Бізнес центр "Підзамче" рахунків про оплату №521 від 13.11.2015 та №237 від 18.04.2016, яке не було зберігачем майна. Відповідно й у державного виконавця Турко Н.О. були відсутні правові підстави для винесення постанови №48647485 від 16.05.2016 про стягнення з боржника на користь ПрАТ "Бізнес-центр" "Підзамче" витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, пов'язаних із зберіганням вилученого майна на загальну суму 137 083, 87 грн.

34. Апеляційний суд зазначив про необґрунтованість посилання ДВС, що при визначенні розміру спірних витрат (витрат за зберігання майна) остання керувалась Законом України "Про виконавче провадження", так як зазначеним Законом не передбачено стягнення з боржника витрат за зберігання майна лише на підставі рахунків за зберігання, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є документами, що містять відомості про господарську операцію та можуть підтвердити її здійснення, а підписаний між державним виконавцем та зберігачем Акт опису арешту майна від 25.09.2015 не підтверджує укладення договору зберігання.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивача у справі)

35. Скаржник доводив, що судами порушено вимоги статей 32-34, 43 ГПК України, яке полягало в ненаданні судами оцінки обставинам справи в їх сукупності.

35.1. Скаржник доводив, що судами, надаючи правову оцінку відносинам, що склалися при підписанні акта опису та арешту майна від 25.09.2015, не враховано положення частини 1 статті 937 ЦК України, в якій вказано, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем, отже, на думку скаржника, угода про зберігання була укладена.

35.2. Скаржник доводив, що приймаючи рішення, суди застосували неналежні норми права, а саме статті 57, 59 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки цими нормами врегульовано дії державного виконавця при арешті майна та забезпеченні виконання рішення майнового характеру за рахунок арешту і подальшу реалізацію цього майна, що не відповідає обставинам справи.

Доводи скаржника (ОСОБА_5.)

36. Скаржник доводив, що судом першої інстанції порушено вимоги статей 4-1, 12, 26, 27, 121-2 ГПК України, оскільки при винесенні ухвали від 26.07.2017 прийняв рішення про права скаржника, не залучивши його у справу як учасника.

36.1. Скаржник доводив, що судами не надана правова оцінка відносинам, що склалися при підписанні акта опису та арешту майна від 25.09.2015, не врахувавши приписи частини 1 статті 937 ЦК України.

36.2. Скаржник зазначив, що порушенням його прав, серед інших, при визначенні договору зберігання неукладеним є подальша неможливість звертатися до суду із вимогою про визнання договору недійним.

Доводи скаржника (Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області)

37. Скаржник доводив, що судами при прийнятті рішень порушено норми матеріального права, а висновки не відповідають обставинам справи.

37.1. Скаржник доводив, що дії виконавчої служби відповідають приписам Закону України "Про виконавче провадження" і не порушують права боржника, оскільки його обов'язок відшкодовувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, встановлений законом.

37.2. Скаржник доводив помилковість висновків судів щодо необґрунтованості розміру витрат на зберігання майна, оскільки вони були долучені скаржником (позивачем) під час подачі скарг до виконавчої служби.

Доводи інших учасників справи

38. Відповідач-2 - Приватне підприємство "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ" у відзиві на касаційні скарги зазначив, що задовольняючи скаргу на дії державних виконавців ПП "Ресторан швидкого обслуговування "ЛЕМ-БЕРГ", суди попередніх інстанцій, поряд з іншим, виходили з того, що зберігачем майна в акті опису й арешту майна від 25.09.2015 визначено саме фізичну особу - ОСОБА_5, а не юридичну особу ПАТ "Бізнес центр "Підзамче", відповідно в останнього відсутні підстави пред'являти вимоги боржнику щодо оплати вказаних рахунків, відтак у державних виконавців також були відсутні підстави зобов'язувати відповідача-2 сплатити рахунки за зберігання майна на користь позивача шляхом винесення спірних постанов, що стали виконавчими документами для боржника.

39. Відповідачем-2 також зазначено, що між Личаківським ВДВС Львіського МУЮ та ПАТ "Бізнес центр "Підзамче" відсутня відповідна угода, передбачена частиною 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", якою був би визначений розмір винагороди за зберігання майна в межах виконавчого провадження, відсутні також докази понесення витрат як зберігачем ОСОБА_5, так і Личаківським ВДВС, а тому відсутні правові підстави для винесення спірних постанов.

40. Відповідачем-2 зазначено, що вартість переданого на зберігання майна за даними бухгалтерського обліку, оплата послуг за зберігання, строки та місце зберігання майна Актом виконавця від 25.09.2015 не визначені, як того вимагає частина 9 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутність в Акті визначення плати за зберігання майна дає підстави вважати зберігання безоплатним.

41. Відповідачем-2 зазначено, що долучені позивачем до справи документи не можуть підтвердити розмір понесених витрат, оскільки з них не вбачається, яким чином зазначені в рахунках та актах послуги стосуються майна боржника, переданого на зберігання ОСОБА_5

42. Відповідач-2 зазначив, що у державних виконавців були відсутні правові підстави для винесення спірних постанов від 11.05.2016 та 16.05.2016, а тому погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

43. Конституція України

Пункт 9 статті 129

Основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.

Стаття 129-1

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

44. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

45. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ 06.11.1991 (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов державного виконавця)

Стаття 33

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частина 1 статті 34

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 статті 43

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 115. Обов'язковість виконання судових рішень

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

46. Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (в редакції чинній на час передачі майна на зберігання)

Стаття 1

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частина 1 статті 41

Кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 28 цього закону; авансового внеску стягнутого на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Частина 2, 4 статті 41

Витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені, зокрема, на зберігання описаного майна.

Частина 5, 9 статті 57

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Частини 1, 3 статті 59

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині 8 статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї , він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

Частина 8 статті 78

Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

47. Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 (чинна на час передачі майна на зберігання)

Пункт 4.15.2.

Про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.

Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3).

Пункти 5.8.2., 5.6.2.

Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем. Розмір винагороди зберігачу встановлюється державним виконавцем за згодою зберігача, але не більше 5 відсотків вартості переданого на зберігання майна за місяць.

48. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5

пункт 2 розділу VI

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Пункт 8.6.

При виконанні рішення про виселення боржника його майно може бути передане державним виконавцем на зберігання на строк не більше двох місяців.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

49. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржників про неналежну оцінку судами встановлених фактичних обставин порушення порядку щодо винесення постанов державною виконавчою службою про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - статей 41, 59 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, чинній на час передачі майна на зберігання), та процесуального права - статей 34, 43 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

А.2. Щодо застосування норм процесуального та матеріального права та мотиви відхилення доводів касаційних скарг

50. Законом України "Про виконавче провадження" передбачені загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

51. З аналізу положень статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій вбачається, що майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі -зберігачі), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї , він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

52. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які встановивши відсутність доказів укладення між виконавчою службою та зберігачем майна угоди, що б визначала плату за зберігання майна, дійшли висновку, що між сторонами виникли зобов'язання з безоплатного зберігання майна, а стягнення з боржника витрат за зберігання майна на підставі лише рахунків за зберігання, є необґрунтованим.

53. Доводи скаржників про те, що надаючи правову оцінку відносинам, які склалися при підписанні акта опису та арешту майна від 25.09.2015 судами не враховано положення частини 1 статті 937 ЦК України, в якій вказано, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем, Суд вважає такими, що не спростовують правильності застосування судами спеціальних норм законодавства частини 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, якими визначено письмовий порядок укладення угоди про платне зберігання майна між третьою особою та органом виконавчої служби у випадку передачі майна на відповідальне зберігання такій третій особі.

54. Суд відхиляє доводи скаржників про неналежну оцінку доказів (акта опису й арешту майна від 25.09.2015), про те, що саме фізична особа - ОСОБА_5, який розписався за отримання майна на умовах відповідального зберігання, є стороною зобов'язань (зберігачем), оскільки такі доводи спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК України.

55. Суд відхиляє доводи позивача про порушення вимог частини 1 статті 937 ЦК України, оскільки суди встановили наявність зобов'язальних відносин зберігання між органом державної виконавчої служби та ОСОБА_5, а тому порушення зазначеної норми цивільного права в даному випадку не відбулося. Разом з тим, суди дійшли правильного висновку про застосування спеціальної норми - частини 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", яка вимагає укладення письмової угоди на предмет визначення вартості послуг за зберігання між судовим виконавцем та третьою особою, яка приймає майно на відповідальне зберігання.

56. Суд відхиляє доводи позивача про непраильне застосування у даному випадку статей 57, 59 Закону України "Про виконавче провадження" як таких, що регулюють виключно порядок арешту майна та його подальшу реалізацію, оскільки дані норми права як такі, що віднесені до Глави 4 "Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника", повинні застосовуватися субсидіарно до тих положень Глави 7 "Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення", до якої віднесена стаття 78 "Виконання рішення про виселення боржника", частиною 6 якої передбачено можливість передачі майна судовим виконавцем на відповідальне зберігання третій особі, однак, не визначено конкретної процедури такої передачі.

57. Суд відхиляє доводи скаржника ОСОБА_5 про порушення його прав за наслідком розгляду скарги на дії державного виконавця, оскільки за резолютивною частиною оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду не вбачається прийняття рішення про права ОСОБА_5, а юридичні висновки судів згідно з мотивувальною частиною постановлених ними ухвали та постанови про те, хто є стороною у зобов'язаннях із зберігання майна безпосередньо прав скаржника не зачіпають.

58. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи при розгляді зазначеної скарги на дії органу виконавчої служби, зазначає що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження обставин справи та обґрунтування судових рішень за наслідком розгляду скарги на дії державного виконавця, колегія суддів касаційного суду погоджується з виконанням судами обов'язку щодо подання обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм процесуального права при її розгляді.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційних скарг Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче", ОСОБА_5 та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, залишення без змін постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та ухвали Господарського суду Львівської області від 26.07.2017 як таких, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

60. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг.

61. З огляду на несплату Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відстроченої ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 суми судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.07.2017 у даній справі до розгляду справи касаційним судом та прийняття судом касаційної інстанції рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги, з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області необхідно стягнути судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 600 грн. в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче", ОСОБА_5 та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.07.2017 у справі №914/3795/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, місто Львів, площа Шашкевича, будинок 1, код ЄДРПОУ 34942940) в дохід Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)" 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 (нуль) коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк