Рішення

від 20.03.2018 по справі 809/1339/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2018 р. справа № 809/1339/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Калина ІФ» ЛТД до Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007111401 від 30.08.2017, №0007121401 від 30.08.2017 -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007111401 від 30.08.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 72 717 грн., з яких 48 478 грн. за основним платежем та 24 239 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкового повідомлення-рішення №0007121401 від 30.08.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 834 555 грн., з яких 556 370 грн. за основним платежем та 278 185 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач необґрунтовано та безпідставно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення. При проведенні перевірки відповідач не з'ясував рух активів в результаті здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Західпромкомплект» , а також не з'ясовував чи відповідають господарські операції меті діяльності позивача, та безпідставно прийшов до висновку про нереальність цих господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.186 т.1). Суду пояснив, що фіскальний орган протиправно включив до складу „Інші доходи» як вартість безоплатно отриманого товару вартість товарно-матеріальних цінностей в сумі 146 902 грн., отриманих в 2014 році від ТОВ «Айтком» , що не відповідає положенням п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 та п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України. За результатами розгляду кримінального провадження не встановлено здійснення ОСОБА_4 від імені ПП „Західпромкомплект» протиправних діянь саме з ТОВ Фірма «Калина ІФ» , усі первинні документи за грудень 2015 року підписані від імені ПП „Західпромкомплект» ОСОБА_5 і суду не надано доказів, що ОСОБА_5 не був в цей період уповноваженою ПП „Західпромкомплект» особою на здійснення фінансово-господарських операцій, а тому вирок Гуляйпільського районного суду від 16.06.2016 року не є обов'язковим для адміністративного суду. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні стосовно задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у письмовому запереченні (а.с.89 т.1). Пояснили, що при проведенні перевірки, відповідно до наданих документів, встановлено заниження позивачем в бухгалтерському (податковому) обліку доходу - оприбутковано безоплатно отримані комплектуючі протягом 2014 року вартістю 146902 грн., які в подальшому використані в господарській діяльності - списано на виробництво, внаслідок чого донараховано 48478 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, а також виявлено безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 556 369,86 грн. по податкових накладних із ПП "Західпромкомплект" за операціями, які фактично не відбулися, внаслідок чого збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 556370 грн. Просили суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі та є платником податку на прибуток і податку на додану вартість.

На підставі наказу про проведення перевірки №674 від 13.07.2016 року, направлень на перевірку №1026 від 26.08.2016 року, №1108 від 23.06.2017 року, № 866 від 28.07.2016 року, відповідно до плану-графіку на третій квартал 2016 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2016 року, за результатами якої складено акт від 14.07.2017 №705/09-19-14-06/13664090 (а.с.10-50,103-104,123-124).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем серед іншого вимог п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.5, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.п.1.2 п.1, п.п. 2.1, п.2.15, п.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 48 478 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 48 478 грн., а також вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в сумі 578 687 грн., в тому числі за березень 2014 року в сумі 22 317 грн. (п.102.1 ст.102 ПК строк давності) та за грудень 2015 року в сумі 556 370 грн.

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно наданих до перевірки документів, не встановлено документального підтвердження взаємовідносин за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року з контрагентом ТОВ «Айтком» (код ЄДРПОУ 39015847), а саме придбання комплектуючих вартістю 146902 грн., оскільки ТОВ «Калина ІФ» не надано договори (угоди), на підставі яких проводились взаєморозрахунки, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи, товарно-транспортні накладні, на підставі яких проводилось переміщення товару, сертифікати походження (якості) комплектуючих та інше.

Перевіркою встановлено нереальність господарських операцій в частині отримання комплектуючих від ТОВ «Айтком» , відображених в бухгалтерському обліку проведеннями Дт201/644Кт631. ТОВ «Калина ІФ» набула у власність (безоплатне отримання) товари без наявності будь-яких первинних документів, які підтверджують таке отримання. Фактично мало місце використання ТОВ «Калина ІФ» протягом 2014 року в господарській діяльності товарів, походження яких не встановлено.

Перевіркою відображених у р.03 декларації „інші доходи» показників за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в загальній сумі 3775 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив отримання інших доходів, на підставі головних книг, журналів-ордерів та відомостей по бухгалтерських рахунках 201 „сировина й матеріали» , 311 „поточні рахунків національній валюті» , 793 „результат іншої звичайної діяльності» заниження задекларованих ТОВ «Калина ІФ» показників у р.03 декларації „інші доходи» всього за 2014 рік в сумі 146902 грн.

За грудень 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 556 369,86 грн. по податкових накладних із ПП "Західпромкомплект", зареєстрованих в єдиному державному реєстрі податкових накладних та підписаних електронним цифровим підписом директора ОСОБА_4

З урахуванням наданих Мелітопольською місцевою прокуратурою матеріалів кримінального провадження №32016080280000003 від 20.01.2016 року та вироку Гуляйпільського районного суду від 16.06.2016 року щодо визнання ОСОБА_4 (посадова особа ПП Західпромкомплект протягом грудня 2015 року) винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та зазначених в рядку податок на прибуток акту перевірки законодавчих норм і фактів було встановлено неможливість здійснення позивачем реального здійснення господарських операцій протягом грудня 2015 року з ПП "Західпромкомплект" в частині придбання обладнання, комплектуючих, у зв'язку з чим безпідставно відображено в податковому обліку податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а також за податковими накладними, які суперечать законодавчим та нормативним актам і не можуть вважатися належно оформленими документами податкової звітності, а відтак безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з податковими накладними по контрагенту ПП "Західпромкомплект" за період 01.01.2015 року по 31.03.2016 року в сумі 556 370 грн., чим порушено вимоги п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0007111401 від 30.08.2017, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 72 717 грн., в тому числі 48 478 грн. за основним платежем та 24 239 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення - рішення №0007121401 від 30.08.2017, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 834 555 грн., в тому числі 556 370 грн. за основним платежем та 278 185 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.67,69).

Судом встановлено, що в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0007111401 від 30.08.2017 спір між сторонами виник з підстав віднесення відповідачем до складу „Інші доходи» як безоплатно отриманий товар, товарно-матеріальні цінності відображені позивачем у бухгалтерському обліку як отримані в 2014 році від ТОВ «Айтком» на загальну суму 146902,00 грн., внаслідок чого відповідачем визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 48478,00 грн. При цьому позивач не заперечує відсутність первинних документів по вказаній господарській операції. Також позивачем не заперечується надходження у 2014 році комплектуючих вартістю 146902 грн. та використання їх у господарській діяльності позивача.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В судовому засіданні встановлено, що в 2014 році ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД отримало комплектуючі вартістю 146902 грн., які використало у своїй господарській діяльності. Первинні документи, які б підтверджували придбання позивачем вказаного товару на платній основі, відсутні.

Згідно статті 135 Податкового кодексу України, в редакції станом на 2014 рік, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (пункт 135.1).

Інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп. 135.5.4 п.135.5).

Відповідно до пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, в редакції станом на 2014 рік, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Виходячи із змісту наведених норм, у разі отримання товару (робіт, послуг) на безоплатній основі у платника податку виникає обов'язок збільшити дохід, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини, наведені вище норми права, суд приходить висновку, про правомірність збільшення відповідачем доходу позивача на вартість отриманих в 2014 році комплектуючих в сумі 146902,00 грн., а відтак, відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0007111401 від 30.08.2017.

Стосовно тверджень позивача про перерахування коштів ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД за комплектуючі ТОВ «Айтком» то суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що кошти були сплачені саме за комплектуючі, і що ці комплектуючі отримані в 2014 році від ТОВ «Айтком» .

В частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0007121401 від 30.08.2017 спір між сторонами виник з підстав висновків контролюючого органу про завищення ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД податкового кредиту за грудень 2015 року на суму 556370 грн. з посиланням на поставку товару від ТОВ Західпромкомплект , яка не мала реального характеру, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2015 року на 556370 грн. основного платежу.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

У відповідності до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, 198.2. датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому законодавець передбачає реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Тобто, господарські операції для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В судовому засіданні встановлено, що 03.07.2015 між ПП "Західпромкомплект" (Постачальник) та ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД (Покупець) укладено договір поставки №020/15, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Найменування, одиниці виміру, ціна, загальна кількість та загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається у рахунках на оплату, які виставляються Постачальником відповідно до п.3.2 цього договору (а.с.157).

На виконання зазначеного договору, ПП "Західпромкомплект" в грудні 2015 року виписано рахунки-фактури №18 від 03.12.2015 року, №29 від 07.12.2015 року, №24 від 11.12.2015 року, №25 від 11.12.2015 року, №27 від 22.12.2015 року, №26 від 17.12.2015 року, №28 від 22.12.2015 року; видаткові накладні №18 від 03.12.2015 року, №29 від 07.12.2015 року, №25 від 11.12.2015 року, №24 від 11.12.2015 року, №27 від 22.12.2015 року, №26 від 17.12.2015 року, №28 від 22.12.2015 року; товаро-транспортні накладні №18 від 03.12.2015 року, №29 від 07.12.2015 року, №25 від 11.12.2015 року, №24 від 11.12.2015 року, №27 від 22.12.2015 року, №26 від 17.12.2015 року, №28 від 22.12.2015 року (а.с.159-172).

Також ПП "Західпромкомплект" сформовано податкові накладні: №2 від 03.12.2015 року на суму 14 289,60 грн., в тому числі ПДВ 2 381,60 грн.; №6 від 07.12.2015 року на суму 161 820 грн., в тому числі ПДВ 26 970 грн.; №7 від 11.12.2015 року на суму 38 412 грн.. в тому числі ПДВ 6 402 грн.; №8 від 17.12.2015 року на суму 897 890,64 грн., в тому числі ПДВ 149 648,44 грн.; №9 від 17.12.2015 року на суму 225 000 грн., в тому числі ПДВ 37 500 грн.; №10 від 22.12.2015 року на суму 1 702 328.57 грн., в тому числі ПДВ 283 721,43 грн.; №11від 22.12.2015 року на суму 1 358 189 грн., в тому числі ПДВ 226 364,83 грн. (а.с.131-134, 173-177).

В підтвердження оплати товару надано копії платіжних доручень (а.с.173-177).

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2015 року позивачем включено суми сплаченого податку на додану вартість по господарських операціях із ПП "Західпромкомплект" згідно податкових накладних №2 від 03.12.2015 року на суму 14 289,60 грн., в тому числі ПДВ 2 381,60 грн.; №7 від 11.12.2015 року на суму 38 412 грн.. в тому числі ПДВ 6 402 грн., які підписані ОСОБА_5 та №9 від 17.12.2015 року на суму 225 000 грн., в тому числі ПДВ 37 500 грн.; №10 від 22.12.2015 року на суму 1 702 328.57 грн., в тому числі ПДВ 283 721,43 грн.; №11 від 22.12.2015 року на суму 1 358 189 грн., в тому числі ПДВ 226 364,83 грн., які підписані ОСОБА_4

Вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 16.06.2016 року, який набрав законної сили, ОСОБА_4 визнана винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України та на підставі угоди про визнання винуватості їй призначено узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.205 КК України. Судом встановлено, зокрема, що в березні 2015 року ОСОБА_4, перебуваючи у м.Запоріжжі, діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей, вступила у попередню змову із невстановленими досудовим слідством особами з метою вчинення фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності, а саме ПП "Західпромкомплект" (ЄДРПОУ 36929984), з метою прикриття незаконної діяльності, тобто використання суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з торгівлі товарами широкого асортименту. Обвинувачена ОСОБА_4 пояснила суду, що вона дійсно визнає себе винною в межах пред'явленого їй обвинувачення. Обвинувачена не виказала бажання щодо розгляду провадження з викликом свідків та дослідженням всіх обставин, які викладені в обвинувальному акті, так як вона визнає їх повністю та не оспорює (а.с. 107).

Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Зазначена правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 (№21-3788а15), 26.01.2016 (21-4781а15), 12.09.2017 (№21-3775а16).

Отже, оскільки засновник, керівник ПП "Західпромкомплект" ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачено ч.1 ст.205 КК України і зазначена особа сама підтвердила вчинення нею фіктивного підприємництва, суд приходить до висновку про відсутність реальності господарських операцій в підтвердження яких виписано податкові накладні №9 від 17.12.2015 року на суму 225 000 грн., в тому числі ПДВ 37 500 грн.; №10 від 22.12.2015 року на суму 1 702 328.57 грн., в тому числі ПДВ 283 721,43 грн.; №11 від 22.12.2015 року на суму 1 358 189 грн., в тому числі ПДВ 226 364,83 грн.

Враховуючи зазначене, позивачем протиправно включено до податкового кредиту за грудень 2015 року 547586,26 грн. податку на додану вартість.

Стосовно тверджень представника відповідача про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2015 року 8783,6 грн. податку на додану вартість згідно податкових накладних №2 від 03.12.2015 року на суму 14 289,60 грн., в тому числі ПДВ 2 381,60 грн. та №7 від 11.12.2015 року на суму 38 412 грн., в тому числі ПДВ 6 402 грн., які підписані ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Як слідує із змісту витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником, керівником та підписантом ПП "Західпромкомплект" з 30.09.2014 року по 17.12.2015 включно, значиться ОСОБА_5 Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та змін до установчих документів юридичної особи, а саме, зміна місцезнаходження, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів, зміна складу засновників на ОСОБА_4 здійснено 18.12.2015 року (а.с.145, 235-249 т.1, 10 т.2).

Згідно частини 4 статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст.18 Закону).

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч.3 ст.18 Закону).

Таким чином, зміна керівника товариства для третіх осіб набуває чинності з дня її державної реєстрації. Доказів того, що позивачу було відомо про видачу ОСОБА_4 наказу від 01.12.2015 року про призначення себе директором ПП "Західпромкомплект" відповідачем суду не надано, про наявність таких доказів не зазначено.

Враховуючи, що податкові накладні №2 від 03.12.2015 року та №7 від 11.12.2015 року підписані ОСОБА_5, який у відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вказаний період значиться засновником, керівником та підписантом ПП "Західпромкомплект" і відповідачем не надано суду доказів здійснення ним фіктивного підприємництва, а також не наведено та не надано доказів безтоварності господарських операцій, здійснених ОСОБА_5 із ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту 8783,6 грн. податку на додану вартість.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача в підтвердження реальності здійснення господарських операцій, які відображені у податкових накладних №9 від 17.12.2015, №10 від 22.12.2015 року, №11 від 22.12.2015 року, підписання первинних документів, зокрема товарно-транспортних накладних, ОСОБА_5, оскільки, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань після 17.12.2015 року директором, підписантом, а отже і уповноваженою особою ПП "Західпромкомплект" є ОСОБА_4, при цьому будь-яких доказів наявності доручення на представництво цього підприємства ОСОБА_5 суду не надано, відповідна відмітка відсутня і в первинних документах. Крім зазначеного, ОСОБА_4 підтвердила здійснення фіктивного підприємництва.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області №0007121401 від 30.08.2017 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13175,40 грн., з яких 8783,60 грн. - за податковим зобов'язанням та 4391,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Факт сплати позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням за № 3036 від 28.09.2017 (а.с.2). Позивачу належить повернути 190,52 грн. сплаченого судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області №0007121401 від 30.08.2017 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13175,40 грн., з яких 8783,60 грн. - за податковим зобов'язанням та 4391,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Калина ІФ» ЛТД (код ЄДРПОУ 13664090, вул. Мельника 1-A, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018) 190,52 (сто дев'яносто гривень 52 копійки) сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_6

Рішення складене в повному обсязі 28.03.2018.