Рішення

від 22.03.2018 по справі 541/2378/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2378/17

Провадження №2/541/125/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 березня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Непокупної Л.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача - Михайлюка В.О.,

третьої особи - Ярмоленка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення матеріальної допомоги в розмірі п'яти посадових окладів в зв'язку з досягненням пенсійного віку, третя особа начальник Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини Ярмоленко Віталій Михайлович,

в с т а н о в и в:

30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення матеріальної допомоги в розмірі п'яти посадових окладів в зв'язку з досягненням пенсійного віку.

В позові посилалася на те, що вона з21 квітня 2000 року, відповідно до наказу №154 від 21.04.2000 року прийнята на посаду ветлікаря-епізоотолога Черкащанської дільничної лікарні ветмедицини. 29 грудня 2002 року відповідно до Закону України №2775-14 від 15.11.2001р. про внесення змін до Закону України Про ветеринарну медицину , відповідно до наказу №130 від 29.12.2002 р., Миргородське районне підприємство державної ветеринарної медицини реорганізовано в Миргородську районну державну лікарню ветеринарної медицини. 01 листопада 2011 року відповідно до наказу №60-к від 28.10.2011 р. вона переведена завідуючим Черкащанської дільничної лікарні ветеринарної медицини. 10 квітня 2014 року досягнула пенсійного віку та оформила пенсію, не звільняючись з роботи. 22 серпня 2017 року вона подала до Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини заяву про надання їй основної щорічної відпустки та надання матеріальної допомоги на оздоровлення, які до цього часу так і не сплачені.

28 вересня 2017 року вона звернулася до Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини з заявою про виплату їй п'яти окладів в зв'язку з досягненням пенсійного віку, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013.

20 жовтня 2017 року Миргородською районною державною лікарнею ветеринарної медицини за вихідним номером 182 їй надана відповідь на її заяву від 28 вересня 2017 року, якою повідомлено, що відповідно до її заяви було проведено колективні збори та надається копія протоколу з рішенням колективу.

Посилаючись на положення колективного договору Управління ветеринарної медицини в Миргородському районі, Миргородської районної державної лікарні, підрозділів та районної державної лабораторії ветеринарної медицини та трудовим колективом та Закон України Про оплату праці вважала, що відповідач повинен виплатити 15760 грн., що становить 5 посадових окладів, в зв'язку з досягненням пенсійного віку, а також 3152 грн., що становить 1 посадовий оклад матеріальної допомоги на оздоровлення в період чергової тарифної відпустки за 2017 рік, у зв'язку з чим звернулася до суду з вказаним позовом.

Відповідач Миргородська районна державна лікарня ветеринарної медицини надав до суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі, вважав їх не законними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних причин.

Згідно абзацу 2 ст. 97 Кодексу законів про працю України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Ст. 256 Кодексу законів про працю України передбачено що працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

Відповідно ст. 44 Кодексу законів про працю України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Згідно з ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Колективний договір, угода відповідно ст. 1 Закону України Про колективні договори укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Згідно ст. 5 Закону України Про колективні договори умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно ч. 1, 2, 3 ст. 7 Закону України Про ветеринарну медицину державний департамент ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини є урядовим органом державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і реалізує державну політику в галузі ветеринарної медицини. Департамент для виконання покладених на нього завдань утворює відповідні територіальні органи, регіональні служби та державні установи. Департамент, його територіальні органи становлять єдину систему державних органів ветеринарної медицини.

Згідно ст. 92 Закону України Про ветеринарну медицину фінансування та матеріально-технічне забезпечення державної служби ветеринарної медицини здійснюються за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Також п. 10 ст. 102 Закону України Про ветеринарну медицину встановлено, що фінансування видатків, пов'язаних із соціальним і правовим захистом спеціалістів ветеринарної медицини, здійснюється за рахунок загального та спеціального фондів Державного бюджету України, виділених Департаменту, в межах законодавства.

Відповідно до п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ , затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладам охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також заклади охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Відповідно абзацу 2 п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Миргородська районна державна лікарні ветеринарної медицини має право витрачати бюджетні кошти на виплату заробітної плати тільки в рамках затвердженого фонду оплати праці. Позивач 28 вересня 2017 звернувся до відповідача з проханням виплати матеріальну допомогу в розмірі п'яти посадових окладів згідно колективного договору в зв'язку з досягненням пенсійного віку, а відповідно до п. 4.15 колективного договору № 29 від 30 липня 2010 р. передбачено виплату грошової допомоги в розмірі 5 посадових окладів при виході на пенсію робітника, а не досягнення ним пенсійного віку. Вихід на пенсію вважається розірвання трудового договору укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника відповідно ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Протоколом загальних зборів від 11.10.2017 Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини роз'яснено ОСОБА_1 дану обставину, та повідомлено, що у разі виплати 5 окладів допомоги, коштів на заробітну плату працівникам не вистачить, чим буде порушено законодавство України.

У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.50-54).

Враховуючи заперечення, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, позивач надав до суду відповідь на відзив в якій просив відхилити заперечення,викладені у відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

За твердженням відповідача пунктом 4.15. колективного договору №29 від 30 липня 2010 року передбачено виплату грошової допомоги в розмірі 5 посадових окладів при виході на пенсію, а не досягнення ним пенсійного віку. При цьому виходом на пенсію на думку відповідача вважається розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю України. Позивач не погоджується з даним твердженням, оскільки змістом статті 38 Кодексу законів про працю України не визначено, що вихід на пенсію вважається розірванням трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Вважала, що пунктом 4.15. розділу IV Оплата праці, підвищення рівня доходів працівників, нормування праці колективного договору Управління ветеринарної медицини в Миргородському районі, Миргородської районної державної лікарні, підрозділів та районної державної лабораторії ветеринарної медицини та трудовим колективом (із змінами та доповненнями від 07.04.2014 року), не визначено, що обов'язковою умовою виплат допомоги в розмірі 5 посадових окладів є звільнення працівника з роботи. І підтвердженням її виходу на пенсію є отримання пенсійного посвідчення та отримання пенсії з моменту досягнення пенсійного віку у визначеному законодавством порядку. Також не погодилась з твердженням відповідача, що у разі виплати 5 окладів допомоги, коштів на заробітну плату працівникам не вистачить, чим буде порушено законодавство України, оскільки Європейський суд з прав людини при ухваленні рішення від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява №63134/00) в пункті 26 указав: Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (а.с.71-72).

29 грудня 2017 року позивач надала змінену позовну заяву, яку привела до вимог п.п.6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у зв'язку з набранням 15 грудня 2017 року чинності нової редакції Цивільного процесуального кодексу України (Закон України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), але змін в первісні позовні вимоги не внесла (а.с.76-80).

06 лютого 2018 року позивач надала заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з сплатою відповідачем їй 1 посадового окладу матеріальної допомоги на оздоровлення в період чергової тарифної відпустки за 2017 рік, що становить 3152,00 грн. Також надала заяву про збільшення позовних вимог в якій зазначила, що 5 лютого 2018 року в Миргородській районній державній лікарні ветеринарної медицини вона отримала розрахунковий лист про розмір нарахованої їй заробітної плати за січень 2018 року. Відповідно до змісту цього листа, її посадовий оклад становить 3471 грн. 00 коп. і оскільки станом на цей час відповідач в добровільному порядку не виплатив їй п'яти посадових окладів в зв'язку з досягненням пенсійного віку, вважала за необхідне збільшити розмір позовних вимог в цій частині позову з 15760,00 грн. на 17355,00 грн. (а.с.97-99).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 (а.с. 46-47) позовні вимоги підтримали у повному обсязі просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Михайлюк В.О., що діє на підставі відповідної довіреності (а.с.82) в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, врахувавши наданий до суду відзив на позовну заяву.

Третя особа Ярмоленко В.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, врахувавши наданий до суду відзив відповідача на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 4 ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Встановлено, що ОСОБА_1 21 квітня 2000 року, відповідно до наказу №154 від 21.04.2000 року прийнята на посаду ветлікаря-епізоотолога Черкащанської дільничної лікарні ветмедицини, 29 грудня 2002 року відповідно до Закону України №2775-14 від 15.11.2001р. про внесення змін до Закону України Про ветеринарну медицину , відповідно до наказу №130 від 29.12.2002 р., Миргородське районне підприємство державної ветеринарної медицини реорганізовано в Миргородську районну державну лікарню ветеринарної медицини. 01 листопада 2011 року відповідно до наказу №60-к від 28.10.2011 р. позивач переведена завідуючим Черкащанської дільничної лікарні ветеринарної медицини, що підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_2 виданої 08 травня 1987 року (а.с. 6-9). 10 квітня 2014 року позивачка досягнула пенсійного віку та оформила пенсію за віком, не звільняючись з роботи, що підтверджується копією паспорта громадянина України та копією пенсійного посвідчення. (а.с. 37-38). 28 вересня 2017 року позивач звернулася до Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини з заявою про виплату їй п'яти окладів в зв'язку з досягненням пенсійного віку, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 (а.с.29). 20 жовтня 2017 року Миргородською районною державною лікарнею ветеринарної медицини за вихідним номером 182 їй надана відповідь на її заяву від 28 вересня 2017 року, якою повідомлено, що відповідно до її заяви було проведено колективні збори та надається копія протоколу з рішенням колективу, яким вирішено, що якщо буде перевиконання кошторису та кошти, які залишаться в розпорядження лікарні будуть використані на потреби за рішенням зборів колективу (а.с. 30-33). Дані обставини сторонами не заперечуються.

Згідно з ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст.11 КЗпП України колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.

Згідно з ст.13 КЗпП України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Статтею 5 Закону України Про колективні договори і угоди від 1 липня 1993 року N 3356-XII встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до положень пункту 4.15. розділу IV Оплата праці, підвищення рівня доходів працівників, нормування праці колективного договору Управління ветеринарної медицини в Миргородському районі, Миргородської районної державної лікарні, підрозділів та районної державної лабораторії ветеринарної медицини та трудовим колективом (із змінами та доповненнями від 07.04.2014 року), роботодавець зобов'язується при виході на пенсію надати допомогу в розмірі 5 посадових окладів, при умові, що загальний безперервний стаж особи на даному підприємстві становить на менше 5 років (а.с.22-23).

Даним положенням не передбачено умовою виплати п'яти посадових окладів звільнення з роботи у зв'язку з виходом на пенсію, а зазначено лише умови про вихід на пенсію та наявність певного безперервного стажу особи на даному підприємстві, а саме 5 років, який у позивача є.

Як зазначено в преамбулі до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.29 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців. Жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію , починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію , який враховано до страхового стажу.

Системний аналіз цих норм закону та загальних норм пенсійного законодавства дозволяє прийти до висновку, що виходом на пенсію є факт призначення пенсії за зверненням особи, при цьому, у разі призначення пенсії за віком, не вимагається обов'язкове припинення роботи цією особою.

Посилання відповідача на те що Миргородська районна державна лікарня ветеринарної медицини має право витрачати бюджетні кошти на виплату заробітної плати тільки в рамках затвердженого фонду оплати праці і те, що протоколом загальних зборів від 11.10.2017 Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини роз'яснено дану обставину позивачу та повідомлено про те, що у разі виплати 5 окладів допомоги, коштів на заробітну плату працівникам не вистачить, чим буде порушено законодавство України, суд вважає безпідставним виходячи з наступного.

У відповідності з ст.2 Закону України Про оплату праці до заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Отже виплати, передбачені п.4.15. розділу IV Оплата праці, підвищення рівня доходів працівників, нормування праці колективного договору Управління ветеринарної медицини в Миргородському районі, Миргородської районної державної лікарні, підрозділів та районної державної лабораторії ветеринарної медицини (із змінами та доповненнями від 07.04.2014 року) є частиною заробітної плати.

Найбільш важливі та значимі положення, які стосуються гарантування та захисту прав та свобод людини зосереджені в Загальній декларації з прав людини, прийнятій Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року та в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(далі - Конвенція).

Стаття 23 Загальної декларації з прав людини, зокрема передбачає, що працюючий має право на справедливу та задовільну винагороду, яка б забезпечувала гідне існування для нього самого та його родини і яка, в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального захисту.

Частина перша статті 25 Загальної декларації з прав людини декларує право людини на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який потрібен для підтримання здоров'я та добробуту його сім'ї.

Стаття 4 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, яка ратифікована Верховною Радою України від 14 вересня 2006 року, передбачає, що, з метою забезпечення ефективного здійснення права на справедливу винагороду, Договірні Сторони зобов'язуються, зокрема: визнати право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм і їхнім сім'ям достатній життєвий рівень; здійснювати відрахування із заробітної плати тільки на умовах і в розмірах, передбачених національними законами або правилами чи встановлених колективними договорами або арбітражними рішеннями. Здійснення цих прав досягається шляхом вільного укладання колективних договорів, запровадження законних систем нарахування заробітної плати або вжиття інших заходів, що відповідають національним умовам.

Відповідно до Закону України Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини , що набрав чинності 30 березня 2006 року, суди України при розгляді справ повинні застосовувати Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Майном за практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема, визнаються: законні сподівання на отримання власності, підприємницька діяльність, право займатися професійною діяльністю, авторські та суміжні права, ліцензії та дозволи, патенти, ділова репутація, майнові вимоги, боргові вимоги, пайові внески, (упущена) вигода, майбутні доходи, економічні інтереси, матеріальні та нематеріальні інтереси, цінні папери, акціонерний (статутний) капітал, зміна частки акціонерного (статутного) капіталу, дохід, заробітна плата, торгова марка, клієнтура, судові рішення з майнових питань, рішення КТС, виконавчі написи щодо майна, орендна плата, земельні ділянки, соціальні виплати, допомога по безробіттю, пенсії, заощадження, спадщина тощо.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в частині стягнення матеріальної допомоги в зв'язку з виходом на пенсію виходячи з посадового окладу в розмірі 3152,00 грн., встановленого на момент звернення позивача до відповідача за відповідною виплатою (а.с.24-27). Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягають п'ять посадових окладів: 3152,00?5=15760,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, в зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь держави необхідно стягти 640 грн. 00 коп. судового збору, від сплати якого був звільнений позивач відповідно до ст.5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 82, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, ст.ст.10, 11, 13 КЗпП України, Законом України Про колективні договори і угоди , Законом України Про оплату праці , Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Законом України Про ветеринарну медицину , Законом України Про судовий збір , суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1, що проживає в АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, до Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що знаходиться в м.Миргороді Полтавської області, вулиця Сорочинська,164, код ЄДРПОУ 00703463, про стягнення матеріальної допомоги в розмірі п'яти посадових окладів в зв'язку з досягненням пенсійного віку, третя особа начальник Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини Ярмоленко Віталій Михайлович, службова адреса м.Миргород Полтавської області, вулиця Сорочинська,164.

Стягнути з Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу в зв'язку з виходом на пенсію в розмірі п'яти посадових окладів в сумі 15760,00 грн. (П'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.).

Стягнути з Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь держави 640,00 (Шістсот сорок гривень 00 коп.) судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю. В. Сидоренко

Повне судове рішення складене 27 березня 2018 року