РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2018 року м. Володимир-Волинський
Володимир - Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
при секретарі Корніюк Т.О.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення заборгованості по середньому заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказував про те, що він перебував у трудових відносинах з філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , працюючи на посаді директора зазначеної філії з 03 вересня 2015 року. 12 червня 2017 року позивач звільнився за згодою сторін, на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. В день звільнення підприємство з ним не розрахувалось, як передбачено ст.116 КЗпП України, тобто не виплатило йому нараховану заробітну плату з лютого 2017 року по день звільнення в загальному розмірі 18452 грн. 86 коп. Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Фактично вказана сума заробітної плати позивача не була виплачена йому відповідачем станом на день подання позову.
У зв'язку з цим, з врахуванням збільшених 08 листопада 2017 року позовних вимог, позивач просив суд стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 18452 грн. 86 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який на думку позивача станом на 07 листопада 2017 року становив 31986 грн.65 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.
09 листопада 2017 року за клопотанням позивача ухвалою суду в порядку витребування доказів було зобов'язано відповідача представити до суду повний розрахунок заборгованості по заробітній платі позивача. На ухвалу суду 13 грудня 2017 року надійшла відповідь № 212 від 07 листопада 2017 року про те, що відповідач не взмозі подати докази по заборгованості заробітної плати позивача у зв'язку з тим, що зупинене виробництво, виробничі потужності законсервовані, головний бухгалтер звільнилась… .
20 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 самостійно подав до суду докази розрахунку заборгованості по його заробітній платі у філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей .
20 грудня 2017 року ухвалою суду задоволено заяву позивача та постановлено проводити розгляд справи заочно та в спрощеному порядку.
У відповідності до заочного рішення Володимир-Волинського суду Волинської області від 20 грудня 2017 року ухвалено стягнути з філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 18452 грн. 86 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 13 червня 2017 року по 07 листопада 2017 року включно в сумі 31986 грн. 65 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів, моральну шкоду внаслідок невиплати заробітної плати в сумі 2000 грн. 00 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Часткове задоволення позову стосувалося заявлених позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
19 січня 2018 року від приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей надійшла заява про перегляд заочного рішення Володимир-Волинського суду Волинської області від 20 грудня 2017 року в даній справі. Підставою для перегляду, вказане підприємство зазначило невірне визначення відповідача в справі, оскільки Славутський маслоробний комбінат є філією приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , не є самостійною юридичною особою та не уповноважена діяти від імені юридичної особи. Належним відповідачем у справі є саме приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей , у підтвердження чого надало відповідний витяг є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З цих підстав ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 лютого 2018 року заочне рішення у справі від 20 грудня 2017 року було скасоване, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Цього ж дня, 12 лютого 2018 року позивачем було подано заяву про заміну відповідача із філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей на приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей та змінено позовні вимоги.
Підставою для зміни позовних вимог стало те, що відповідач філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей 29 грудня 2017 року провело виплату позивачу заборгованості по заробітній платі в сумі 18452 гривень 86 коп.
У зв'язку із виконанням відповідачем до подання заяви про скасування заочного рішення у справі свого основного зобов'язання по виплаті заробітної плати, позивач в остаточних позовних вимогах просив суд стягнути з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей у його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 47133 гривень, 80 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 1388 гривень 80 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, тобто загальну суму 58522 гривень 60 коп.
Ухвалою Володимир-Волинського суду від 01 березня 2018 року в даній справі замінено відповідача на належного - приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей та прийнято клопотання позивача про зміну позовних вимог.
На підставі ухвали Володимир-Волинського суду від 15 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судових засіданнях ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з підстав, викладених у його заявах та долучених до них розрахунків заборгованостей відповідача.
Представник відповідача у судові засідання як у підготовчому провадженні, так і для розгляду справи по суті не з'явився. До суду скеровувалося клопотання відповідача щодо відкладення судового засідання 01 березня 2018 року, яке судом було задоволено. В інші судові засідання 15 березня та 29 березня 2018 представник відповідача без поважних причин не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджено наявними у справі розписками про отримання судових викликів, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
В даному випадку суд позбавлений можливості ухвалити повторне заочне рішення у справі, оскільки відповідачем подано відзив у справі, однак його повторна неявка без поважних причини в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті. За таких обставин за погодженням із позивачем судом проведено розгляд справи по суті в судовому засіданні без участі представника відповідача.
У відповідності до поданого відзиву приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей № 23/02/18 від 23.02.2018 року, який фактично стосувався первинних позовних вимог ОСОБА_1, відповідач їх заперечив з підстав того, що у грудні 2017 року виплатив ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, у зв'язку з чим не заподіяв йому жодної шкоди, в тому числі моральної.
Можливість подання відзиву за зміненими позовними вимогами відповідач проігнорував.
За таких обставин, перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 03 вересня 2015 року перебував у трудових відносинах з філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей та 12 червня 2017 року був звільнений з посади директора філії за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копіями сторінок трудової книжки ОСОБА_1 серії УКР № 0170086.
Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Доданими до позовної заяви розрахунковими листками за період з 01 лютого 2017 року по 30 червня 2017 року позивача ОСОБА_1, які суд приймає до уваги в якості допустимих доказів, оскільки їх зміст повністю відповідає іншим доказам у справі та в сукупності із поданими позивачем індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача, отриманими із Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та повідомленням Управління Держпраці у Хмельницькій області № 6483/17 від 14 грудня 2017 року, підтверджується також факт перебування позивача у трудових відносинах із відповідачем - філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , нарахування відповідачем позивачу заробітної плати, а також наявності заборгованості із виплати належної позивачу заробітної плати при його звільненні у сумі 18452 грн. 86 коп.
Факт невиплати позивачу в день його звільнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 18452 грн. 86 коп. підтверджується також і діями відповідача.
Так, доданими відповідачем до відзиву копіями платіжних доручень №№ 1253, 1259, 1264, 1269, 1273 - усі від 28 грудня 2017 року, підтверджується факт перерахування приватним підприємством Консалтингова фірма Прометей на рахунки своєї філії Славутський маслоробний комбінат заробітної плати за лютий-червень 2017 року.
Наданою відповідачем відомістю форми № 529 без номера та дати філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей на зарахування заробітної плати на банківський рахунок ОСОБА_1 підтверджується факт визнання відповідачем та виплати заборгованості позивачу 18452 грн. 86 коп.
Поданою позивачем випискою по його картковому рахунку у ПАТ Державний ощадний банк України за період з 01 січня 2017 року по 12 лютого 2108 року стверджується, що філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей 29 грудня 2017 року виплачено позивачу 18452 грн. 86 коп. в рахунок зарахування зарплати на картрахунок .
Тобто судом встановлено, що в день звільнення позивачеві в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що було підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі за попереднім заочним рішенням Володимир-Волинського суду Волинської області від 20 грудня 2017 року, а з врахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: Про оплату праці , Про індексацію грошових доходів населення , Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , іншими підзаконними нормативними актами, які суд також приймає до уваги та враховує при прийнятті даного рішення.
Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачеві сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже, відповідно до розрахункових листків та довідки щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу, отриманої у Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України позивачу ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата за відпрацьовані ним години (погодинно). Таким чином, за період його роботи у філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 (без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору) складала 336 грн. 67 коп. ((2787,84+7186,00) / (77+160) х 8 = 336,67).
Заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 у повному розмірі була виплачена 29 грудня 2017 року.
Таким чином період затримки розрахунку при звільненні позивача, тобто з 13 червня 2017 року по 28 грудня 2017 року включно, становить 140 робочих днів.
Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає його середній заробіток за весь час затримки заробітної плати, тобто за 140 робочих днів в сумі 47133 гривень 80 копійок (з розрахунку: 336,67 х 140= 47133,8).
У відповідності до ст.1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У відповідності до ст.3 даного Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст.6 вказаного Закону, підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадянкомпенсацію виплачують за рахунок власних коштів.
Разом із тим статтею 34 Закону України Про оплату праці встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Індекс інфляції, індекс зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги (індекс споживчих цін) є поняттями тотожніми та визначаються Державною службою статистики України. Уся інформація щодо вказаних показників є у відкритому доступі та розміщена на офіційних веб-сторінках Міністерства фінансів України та Державної служби статистики України.
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.
Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом1.
Відтак у відповідності до поданих позивачем розрахункових листків за період з 01 лютого 2017 року по 30 червня 2017 року відповідачем ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата (після утримання податків і обов'язкових платежів):
-до 01 лютого 2017 року в розмірі 6210 грн. 08 коп., яку було частинами виплачено у квітні 2017 року в сумі 4900 грн. та в травні 2017 року в сумі 1310, 08 грн.;
-у лютому 2017 року в сумі 3031, 83 грн., виплачена 29 грудня 2017 року;
-у березні 2017 року в сумі 2032, 71 грн., виплачена 29 грудня 2017 року;
-у квітні 2017 року в сумі 2244, 21 грн., виплачена 29 грудня 2017 року;
-у травні 2017 року в сумі 5784,73 грн., виплачена 29 грудня 2017 року;
-у червні 2017 року в сумі 5089, 22 грн., виплачена 29 грудня 2017 року.
Отже, за встановленим розрахунком вираховується втрата частини заробітної плати після встановлення індексу споживчих цін наростаючим підсумком та коефіцієнту приросту споживчих цін, а саме :
-індекс споживчих цін наростаючим підсумком за січень - квітень 2017 року (101% х 101,8% (індекс інфляції за лютий-березень 2017 року) х 100 = 102,818%; коефіцієнт при цьому складатиме (102,818-100)/100 = 0,0282; втрата частини заробітної плати складатиме 138,18 гривень (4900 х 0,0282 = 138,18);
-за січень - травень 2017 року (101% х 101,8% х 100,9% (індекси інфляції за лютий-квітень 2017 року) х 100 = 103,743%; коефіцієнт при цьому складатиме (103,743-100)/100 = 0,0374; втрата частини заробітної плати складатиме 49 гривень (1310,08 х 0,0374 = 48,997);
-за лютий-грудень 2017 року (101,8% х 100,9% х 101,3% х 101,6% х 100,2% х 99,9% х 102% х 101,2% х 100,9% х 100 (індекси інфляції за квітень-листопад 2017 року) =110,217%; коефіцієнт при цьому складатиме (110,217-100)/100 = 0,1022; втрата частини заробітної плати складатиме 309,85 гривень (3031,83 х 0,1022 = 309,85);
-за березень-грудень 2017 року (100,9% х 101,3% х 101,6% х 100,2% х 99,9% х 102% х 101,2% х 100,9% х 100 (індекси інфляції за квітень-листопад 2017 року) = 108,268%; коефіцієнт при цьому складатиме (108,268-100)/100 = 0,0827; втрата частини заробітної плати складатиме 168,11 гривень (2032,71 х 0,0827 = 168, 11);
-за квітень-грудень 2017 року (101,3% х 101,6% х 100,2% х 99,9% х 102% х 101,2% х 100,9% х 100 (індекси інфляції за травень-листопад 2017 року) = 107,302%; коефіцієнт при цьому складатиме (107,302-100)/100 = 0,073; втрата частини заробітної плати складатиме 163, 83 гривень (2244,21 х 0,073 = 163, 83);
-за травень-грудень 2017 року (101,6% х 100,2% х 99,9% х 102% х 101,2% х 100,9% х 100 (індекси інфляції за червень-листопад 2017 року) = 105,925%; коефіцієнт при цьому складатиме (105,925-100)/100 = 0,0593; втрата частини заробітної плати складатиме 343,03 гривень (5784,73 х 0,0593 = 343, 03);
-за червень-грудень 2017 року (100,2% х 99,9% х 102% х 101,2% х 100,9% х 100 (індекси інфляції за липень-листопад 2017 року) = 104,257%; коефіцієнт при цьому складатиме (104,257-100)/100 = 0,0426; втрата частини заробітної плати складатиме 216, 80 гривень (5089,22 х 0,0426 = 216, 8).
Таким чином за весь період прострочення виплати нарахованої позивачу заробітної плати відповідач приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей зобов'язане виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в загальному розмірі 1388 гривень 80 копійок (із загального розрахунку 138,18 + 49 + 309,85 + 168,11 + 163,83 + 343, 03 + 216,8 = 1388,8).
Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст. 237 1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237 1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.
Відповідно до ст. 237 1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (в тому числі невиплати належних йому грошових сум), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної виплати відповідачем позивачу його заробітної плати без жодних законних підстав, йому була спричинена моральна шкода, яка полягала у значних переживаннях, необхідності прикладення додаткових зусиль для пошуку іншого заробітку, витрати значної кількості часу і зусиль для захисту своїх законних прав та інтересів, в тому числі в судовому порядку, який він здійснював самостійно неодноразово з'являючись в судові засідання, витрачав значну кількість особистого часу для проведення складних математичних розрахунків, необхідних для доказування у справі, тощо.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: характер порушення прав позивача, період виниклої заборгованості по заробітній платі, розмір заборгованості, що утворилася, істотність вимушених змін у її житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою, співмірною і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 2000 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі при звільненні з 13 червня по 29 грудня 2017 року в сумі 47133 гривень 80 коп., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з інфляцією в розмірі 1388 гривень 80 копійок, а також моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей необхідно стягнути 1762 гривень судових витрат в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43 Конституції України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 280 ЦПК України, ст.ст.115-117, 237 1 КЗпП України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення заборгованості по середньому заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв'язку у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 30668980, юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи,10) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 44700, АДРЕСА_1, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 13 червня 2017 року по 29 грудня 2017 року в сумі 47133 грн. 80 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Стягнути з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 30668980, юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи,10) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 44700, АДРЕСА_1, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 1388 грн. 80 коп.
Стягнути з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 30668980, юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи,10) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 44700, АДРЕСА_1, моральну шкоду внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати в сумі 2000 грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити. Часткове задоволення позову стосується лише заявлених позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Стягнути з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 30668980, юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 10) на користь держави судовий збір в розмірі 1762 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 березня 2018 року.
Головуючий: (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер
Суд | Володимир-Волинський міський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2018 |
Оприлюднено | 01.04.2018 |
Номер документу | 73060804 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Володимир-Волинський міський суд Волинської області
Вітер І. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні