Постанова

від 02.08.2018 по справі 154/2384/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 154/2384/17 Головуючий у 1 інстанції: Вітер І.Р. Провадження № 22-ц/773/644/18 Категорія: 55 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів Федонюк С.Ю., Русинчука М.М.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей на рішення Володимир-Волинського міського суду від 29 березня 2018 року

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказував про те, що він перебував у трудових відносинах з філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , працюючи на посаді директора зазначеної філії з 03 вересня 2015 року. 12 червня 2017 року позивач звільнився за згодою сторін, на підставі п. 1 ч. 1 ст.36 КЗпП України. В день звільнення підприємство не виплатило йому нараховану заробітну плату з лютого 2017 року по день звільнення в загальному розмірі 18452 грн. 86 коп.. Фактично вказана сума заробітної плати позивача не була виплачена йому відповідачем станом на день подання позову.

У зв'язку з цим, з врахуванням збільшених позовних вимог, позивач просив суд стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 18452 грн. 86 коп. та 31986 грн.65 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, а також моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 01 березня 2018 року в даній справі замінено відповідача на належного відповідача - приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей та прийнято клопотання позивача про зміну позовних вимог.

У зв'язку із виконанням відповідачем свого основного зобов'язання по виплаті заробітної плати, позивач в остаточних позовних вимогах просив суд стягнути з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей у його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 47133 гривень, 80 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 1388 гривень 80 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, тобто загальну суму 58522 гривень 60 коп.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 29 березня 2018 року позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди задоволено частково.

Ухвалено стягнути з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 13 червня 2017 року по 29 грудня 2017 року в розмірі 47 133,80 грн, з послідуючим утриманням з цієї суми податків та обов'язкових платежів, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 1 388,80 грн, а також моральну шкоду за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 2000 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей в дохід держави судовий збір в розмірі 1 762 грн.

В апеляційній скарзі відповідач приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей , покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення, яким у їх задоволенні відмовити.

20 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій вказує, що апеляційна скарга є необґрунтованою, вимоги викладені в ній не відповідають чинному законодавству та дійсним обставинам справи. Просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

25 липня 2018 року приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей подало до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора у відпустці, однак, юридична особа не обмежена у виборі представника, а тому заявлене клопотання є безпідставним, інших поважних причин неможливості явки в судове засідання представника відповідача не наведено.

Згідно зі ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи норми ст. 372 ЦПК України та неподання доказів про поважність причин неявки до суду позивача, визнання судом неповажними зазначені в клопотанні приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей причини відкладення розгляду справи, з метою додержання вимог ст.371 ЦПК України щодо строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03 вересня 2015 року перебував у трудових відносинах з філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей та 12 червня 2017 року був звільнений з посади директора філії за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копіями сторінок трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1.

Відповідно до повідомлення Управління Держпраці у Хмельницькій області № 6483/17 від 14 грудня 2017 року, на час проведення інспекційного відвідування згідно документів бухгалтерського обліку заборгованість із виплати належних позивачу при звільненні розрахункових коштів становила 18452,86 грн.(а.с. 50).

Копіями платіжних доручень №№ 1253, 1259, 1264, 1269, 1273 від 28 грудня 2017 року, підтверджується факт перерахування приватним підприємством Консалтингова фірма Прометей на рахунки своєї філії Славутський маслоробний комбінат заробітної плати за лютий-червень 2017 року.

З виписки по картковому рахунку позивача ОСОБА_1 у ПАТ Державний ощадний банк України за період з 01 січня 2017 року по 12 лютого 2018 року встановлено, що філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей 29 грудня 2017 року виплачено позивачу 18452 грн. 86 коп. в рахунок зарахування зарплати на картрахунок .

Даний факт відповідачем не оспорюється.

За змістом ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Ухвалюючи рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції вірно виходив із того, що з вини відповідача позивачу не виплачена належна останньому сума заробітної плати у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, а тому наявні правові підстави для застосування норм ст. 117 КЗпП України.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 8.02.1995р. №100(надалі - Порядок).

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що розмір середньоденної заробітної плати позивача за останні два місяці роботи становив 9973 грн. 84 коп., кількість відпрацьованих годин - 237 год., середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 (без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору) складала 336 грн. 67 коп.

Таким чином, оскільки кількість робочих днів у період затримки виплати(з 13 червня 2017 року по 28 грудня 2017 року) становить 140 робочих днів, відтак, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 47133 грн. 80 коп.(336,67 грн.х140 днів=47133,80 грн.).

Згідно з ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 3 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і заробітна плата (грошове забезпечення).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок розміру компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проведений у відповідності до ст. 3 Закону України Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , а тому місцевим судом правомірно стягнуто на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 1388 грн. 80 коп..

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків місцевого суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації, розрахунок суми компенсації відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Приймаючи до уваги, що порушення законних прав позивача призвели до моральних його страждань, тому позивач має право на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, розмір якої визначений судом, виходячи з засад розумності та справедливості.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про пропущення позивачем визначеного ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до штемпеля Володимир-Волинського міського суду Волинської області позовна заява подана 11 вересня 2017 року, тобто в межах трьох місяців з дня звільнення позивача - 12 червня 2017 року.

Покликання відповідача на наявність спору між сторонами щодо розміру середнього заробітку та відсутність коштів у відповідача не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про працю суд, установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку у разі звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації, суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не звільняє його від відповідальності.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідач приватне підприємство Консалтингова фірма Прометей на виконання ухвали Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 листопада 2017 року про витребування доказів, листом № 212 від 07 листопада 2017 року повідомив про неможливість подати докази щодо заборгованості заробітної плати ОСОБА_1 у зв'язку з зупиненням виробництва, розміру середньої заробітної плати не спростував.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, розміри сум стягненої компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими, доведеними, визначеними за результатами дослідження та оцінки всіх доказів сторін як окремо кожного, так й в їх сукупності та не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей залишити без задоволення.

Рішення Володимир-Волинського міського суду від 29 березня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді