Рішення

від 27.03.2018 по справі 904/10123/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018м. ДніпроСправа № 904/10123/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЯДА ГРАНД", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІПТЕХ", м.Дніпро

про стягнення помилково перерахованих коштів в розмірі 325 067,20 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІПТЕХ", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЯДА ГРАНД", м.Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 152 100,04 грн. та зобов'язання прийняти виготовлену продукцію

Суддя Красота О.І.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) : не з`явився

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) : ОСОБА_2 дов. № 26/12 від 26.12.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЯДА ГРАНД" (далі-Позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІПТЕХ" (далі-Відповідач за зустрічним позовом) помилково перерахованих коштів в розмірі 325 067,20 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що Позивач отримав рахунок-фактуру №ЭК-000053 від 06.06.2017р. та рахунок-фактуру №ЭК-000083 від 17.07.2017р. від Відповідача на оплату перевантажувачу зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони та редуктора РИН-1200, відповідно до платіжного доручення від 12.06.2017р. №831, від 18.07.2017р. №931 Позивачем перераховано попередню оплату на загальну суму 325 067, 20 грн. в рахунок майбутньої поставки товару. Відповідачем товар не поставлений, грошові кошти неповернуті. Позивач просить стягнути з Відповідача суму заборгованості на підставі ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, як безпідставне набуте майно.

29.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіптех" (далі-Позивач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наяда Гранд" (далі-Відповідач за зустрічним позовом) і просить суд стягнути заборгованість у сумі 145 028,80 грн., 6 023,04 грн. - інфляційних витрат, 1 049 грн. - 3% річних, 8 000 грн. - адвокатських витрат та судовий збір. Крім того, зобов'язано Відповідача за зустрічним позовом прийняти від Позивача за зустрічним позовом виготовлену продукцію Перевантажувач зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони .

Зустрічні вимоги мотивовані тим, що перераховані Позивачем за первісним позовом кошти, були витрачені Відповідачем за первісним позовом на закупівлю сировини та виготовлення експериментального обладнання «Перевантажувач зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони» , які замовив та узгодив Позивач. Вказаний факт свідчить про фактичне виконання сторонами вимог Договору.

Після повідомлення Відповідачем за первісним позовом, того факту, що замовлене обладнання виготовлене та вказаний товар необхідно забрати, Позивач за первісним позовом звернувся із листом від 06.10.2017р. за №06/10/17р. про повернення нібито помилково перерахованих коштів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Крім того, 29.12.2017р. Відповідач за первісним позовом надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі, оскільки у червні 2017р. між сторонами відбулись перемови з приводу укладення Договору поставки, а також узгоджено креслення з виготовлення експериментального обладнання Перевантажувач зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони, вказаний факт підтверджується підписом та печаткою Позивача за первісним позовом на кресленні. У зв'язку з чим, Відповідачем за первісним позовом виставлено рахунок на оплату у відповідності до п.2.3 Договору, який був Позивачем за первісним позовом сплачений в повному обсязі без жодних зауважень в червні 2017р.

29.01.2018р. Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та в позові просить відмовити.

29.01.2018р. представник Позивача за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) надав відповідь відзив, в якому просить суд позовні вимоги за первісним позовом задовольнити в повному обсязі.

Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) в підготовче судове засідання не з'явився, 14.12.2017р. заявив клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами у справі.

Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) в підготовче судове засідання не з'явився, 01.02.2018р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника до міста Києва.

05.02.2018р. Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) подав заперечення на зустрічний позов, в яких просить суд задовольнити первісний позов в повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує та в зустрічному позові просить відмовити, оскільки заявлені вимоги не відповідають зазначеним у зустрічний позовній заяві фактам, дійсним обставинам справи через відсутність складеної та переданої на затвердження замовнику відповідної технічної документації, яка давала б можливості дійти згоди по всіх істотних умовах договору, визначити родові ознаки товару, у тому числі технічні умови роботи готового товару та давало б право ТОВ Еквіптех розпочати виробництво технічного виробу.

07.02.2018р. представник Позивача за зустрічним позовом надав заяву про уточнення зустрічних позовних вимог і просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом заборгованість у сумі 145 028,80 грн., 8 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір. В іншій частині позову Позивач за зустрічним позовом відмовляється від своїх вимог.

13.02.2018р. в підготовчому судовому засіданні Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) заявив усне клопотання про продовження строку продовження підготовчого засідання на 30 днів з підстав надання заперечень на заперечення Відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів.

13.03.2018р. представник Позивача за зустрічним позовом надав заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 1 600 грн., сплачений за немайнову вимогу та 331,57 грн. сплачений судовий збір за майнову вимогу, у зв'язку із уточненням позовних вимог та проханням стягнути з Відповідача за зустрічним позовом 145 028,80 грн. - заборгованості, 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову Позивач за зустрічним позовом відмовляється від своїх вимог.

13.03.2018р. представник Відповідача за зустрічним позовом надав заперечення на уточнення зустрічних позовних вимог та зазначив про те, що Відповідач за зустрічним позовом не досяг згоди з Позивачем за зустрічним позовом про предмет Договору, який мав спочатку бути узгоджений за технічних умов, потім виготовлений у відповідності затвердженої технічної документації, а тільки в останню чергу постачатися згідно укладеного Договору.

Стосовно доводів Позивача за зустрічним позовом про неодноразові вимоги забрати готовий товар та доплатити заборгованість у розмірі 145 028,80 грн., то ТОВ Наяда Гранд отримало один лист в лютому 2018 року після звернення останнім до суду з вимогою про стягнення помилково сплачених коштів. Вказаний лист ТОВ Наяда Гранд залишає поза увагою через відсутність укладеного Договору та волевиявлення його укладати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2018р. о 14:00.

В судове засідання 27.03.2018р. представник Позивача за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 27.03.2018р. проти задоволення первісного позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, проте зустрічні позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення зустрічних позовних вимог.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалася на носій CD-R №1010827FD16808.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Відповідача за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом), оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017р. між Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) та Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) відбулися переговори щодо укладення Договору поставки на адресу Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) перевантажувача зерна шнекового з автотранспорту в залізничні вагони. До Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) надійшов проект Договору для ознайомлення.

Проте вказаний проект Договору не був підписний з боку Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) за відсутності його волевиявлення, крім того протокол розбіжностей до Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) не направлявся, тобто договір є такий що не відбувся.

Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) на електронну адресу Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) направив рахунок-фактуру №ЭК-000053 від 06.06.2017р. на оплату товару - перевантажувачу зерна шнекового з автотранспорту в залізничні вагони в кількості 1 шт. в розмірі на загальну суму 450 096,00 грн.

Рахунок-фактуру №ЭК-000083 від 17.07.2017р. на оплату товару - редуктора РИН-1200 в кількості 1 шт. в розмірі на загальну суму 20 000,40 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 12.06.2017р. №831 Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) перераховано оплату на рахунок Відповідача в сумі 305 067,20 грн. (а.с.18 т.1).

Відповідно до платіжного доручення від 18.07.2017р. №931 Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) перераховано оплату на рахунок Відповідача в сумі 20 000,40 грн. (а.с.19 т.1).

06.10.2017р. Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) направив на адресу Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) лист-вимогу з проханням повернути грошові кошти в сумі 325 067,20 грн. в п'ятиденний термін з моменту отримання вказаного листа-вимоги, оскільки проект договору Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) не підписаний, тобто вважається неукладеним і таким, що не відбувся (а.с.20-21 т.1).

24.10.2017р. Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом) направив відповідь на лист-вимогу Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) та послався на те, що перераховані кошти були витрачені на закупівлю сировини та виготовлення експериментального обладнання Перевантажувач зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони , які замовив Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом). Посилання Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) на помилково сплачені платежі не приймаються до уваги, оскільки вказані платежі були ще сплачені в червні та в липні 2017р. вказаний факт свідчить про виконання умов Договору.

Неповернення Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) грошових коштів в добровільному порядку спонукало Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом) звернутись з відповідним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, відповідно до якої Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом), як замовник та покупець, зобов'язався прийняти та оплатити товар, а Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом ) - як постачальник, передати покупцю цей товар.

Дії сторін щодо виставлення рахунків-фактури на оплату №ЭК-000083 від 17.07.2017р., №ЭК-000083 від 17.07.2017р. та проведення Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом) оплати цих рахунків свідчать про виникнення між ними зобов'язання, яке регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

При цьому в правовідносинах за договором поставки зобов'язаною стороною по сплаті грошових коштів являється Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом), а зобов'язаною стороною по поставці продукції відповідно Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічним позовом).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

У зв'язку з тим, що Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом) не повернуті грошові кошти у розмірі 325 067,20 грн., Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) просить суд стягнути з Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) грошові кошти у розмірі 325 067,20 грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, як безпідставне набуте майно.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Позивач за первісним позовом (Відповідач за зустрічним позовом) просить стягнути з Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом), помилково сплачених коштів у розмірі 325 067,20 грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України з огляду на відсутність оформлених договірних відносин.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків

Приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 цього Кодексу усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В даному судовому спорі підлягають з'ясуванню фактичні обставини щодо укладання договору в той чи інший спосіб, а не тільки фактичне дослідження доводів/доказів належної/неналежної поставки (передачі) відповідачем товару. Сам рахунок-фактура не може бути правовою підставою перерахування коштів як оплати за товар. При цьому, повинні бути враховані підстави позовних вимог по справі, щоб уникнути взаємовиключних висновків, оскільки наявність чи відсутність договірних відносин впливає на застосування положень ст. 1212 ЦК України.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що між ТОВ Наяда Гранд та ТОВ Еквіптех виникли господарські відносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

За вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже ТОВ Наяда Гранд порушено обов'язок щодо оплати вартості перевантажувача зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони в кількості 1 шт. та редуктора РИН-1200 згідно рахунку-фактури №ЭК-000053 від 06.06.2017р. та рахунку-фактури № ЭК-000083 від 17.07.2017р., оскільки між сторонами була досягнута домовленість про сплату та ТОВ Наяда Гранд оплачено вартість перевантажувача зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони в кількості 1 шт. та редуктора РИН-1200 відповідно до платіжного доручення від 12.06.2017р. №831, від 18.07.2017р. №931 на загальну суму 325 067,20 грн. Відповідно до ст..193, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону або інших правових актів, договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно зустрічного позову, суд зазначає наступне.

29.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіптех" (далі-Позивач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наяда Гранд" (далі-Відповідач за зустрічним позовом) і просить суд стягнути заборгованість у сумі 145 028,80 грн., 6 023,04 грн. - інфляційних витрат, 1 049 грн. - 3% річних та зобов'язати прийняти виготовлену продукцію .

07.02.2018р. представник Позивача за зустрічним позовом надав заяву про уточнення зустрічних позовних вимог і просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом заборгованість у сумі 145 028,80 грн., 8 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір. В іншій частині позову Позивач за зустрічним позовом відмовляється від своїх вимог.

Як вже зазначалось, Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) на електронну адресу Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) направив рахунок-фактуру №ЭК-000053 від 06.06.2017р. на оплату товару - перевантажувачу зерна шнекового з автотранспорту в залізничні вагони в кількості 1шт. в розмірі на загальну суму 450 096,00 грн., рахунок-фактуру №ЭК-000083 від 17.07.2017р. на оплату товару - редуктора РИН-1200 в кількості 1шт. в розмірі на загальну суму 20000,40 грн.

Рахунок-фактура №ЭК-000053 від 06.06.2017р. Відповідачем за зустрічним позовом (Позивачем за первісним позовом) оплачено частково у розмірі 305 067,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.06.2017р. №831 (а.с.18 т.1). Грошові кошти у розмірі 145 028,80 грн. Відповідачем за зустрічним позовом (Позивачем за первісним позовом) не оплачені.

Рахунок-фактура №ЭК-000083 від 17.07.2017р. Відповідачем за зустрічним позовом (Позивачем за первісним позовом) оплачений у повному обсязі у розмірі 20 000,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.07.2017р. №931 (а.с.19 т.1).

Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) зазначає, що після отримання передоплати від Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) він приступив до виготовлення замовленої продукції, закупив матеріали та комплектуючі. Вказані грошові кошти витратив на виготовлення експериментального обладнання Перевантажувач зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони .

26.09.2017 Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) направив на адресу Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) лист № 0048-2017, в якому повідомляє, що продукція готова до відвантаження (а.с.118 т.1).

06.10.2017р. Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом) направив на адресу Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) лист-вимогу з проханням повернути грошові кошти в сумі 325 067,20 грн. в п'ятиденний термін з моменту отримання вказаного листа-вимоги, оскільки проект договору Відповідачем за зустрічним позовом (Позивачем за первісним позовом) не підписаний, тобто вважається неукладеним і таким, що не відбувся (а.с.20-21 т.1).

24.10.2017р. Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) направив відповідь на лист-вимогу Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) та послався на те, що перераховані кошти були витрачені на закупівлю сировини та виготовлення експериментального обладнання Перевантажувач зерна шнековий з автотранспорту в залізничні вагони , які замовив Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом). Посилання Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) на помилково сплачені платежі не приймаються до уваги, оскільки вказані платежі були ще сплачені в червні та в липні 2017р. вказаний факт свідчить про виконання умов Договору.

Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом) виготовлену Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) продукцію не оплатив у повному обсязі та відмовився отримати, що спонукало Позивача за зустрічним позовом (Відповідача за первісним позовом) звернутись з відповідним зустрічним позовом до суду.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Відповідно до частини 4 статті 692 Цивільного кодексу України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача за зустрічним позовом (Відповідача за первісним позовом) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) суми боргу у розмірі 145 028,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Зустрічна вимога щодо зобов'язання Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) прийняти виготовлену Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) продукцію, слід зазначити, що 07.02.2018р. Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) подано заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом заборгованість у сумі 145 028,80 грн., 8 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір. В іншій частині позову Позивач за зустрічним позовом відмовився від своїх вимог.

Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) нараховано Відповідачу за зустрічним позовом (Позивачу за первісним позовом) 3% річних за період з 30.09.2017р. по 27.12.2017р. у сумі 1 049,00 грн. та інфляційні втрати за період з вересень - листопад 2017р. у сумі 6 023,04 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Позивачем за зустрічним позовом надана заява від 07.02.2018р., в якій він, зокрема, відмовився від позовних вимог в частині стягнення з Відповідача за зустрічною позовною заявою нарахованих 3% річних в розмірі 1 049,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6 023,04 грн., господарський суд задовольняє заяву Позивача за зустрічною позовною заявою про уточнення зустрічних позовних вимог.

Стосовно витрат на адвокатські послуги, суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) просить стягнути з Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) надав Договір про надання юридичних послуг № 18-12/17 від 18.12.2017р. (а.с.153 т.1), укладений між Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою діяльністю Юридична фірма Демос-Юрис (далі-Виконавець).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, зобов'язується провести роботи (надати послуги), у відповідності до умов даного Договору, провести інформаційно-консультаційне обслуговування (треннінг), а Замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.

Згідно з пунктом 4.1.2 Договору, вартість послуг визначається в розмірі 8 000,00 грн. Замовник сплачує виконавцю суму передплати у розмірі 4 000,00 грн. у строк до 30.12.2017р. та суму, що залишилася 4 000, грн. до 11.01.2018р.

Платіжним доручення 1079 від 21.12.2017р. та №20 від 12.01.2018р. Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) було оплачено правову допомогу, надану Товариством з обмеженою діяльністю Юридична фірма Демос-Юрис на загальну суму 8 000,00 грн. (а.с.45, 47 т.2).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу Укїни, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що Позивач за зустрічним позовом надав до суду платіжні доручення, які підтверджують сплату відповідних послуг на загальну суму 8 000,00 грн., Звіт (акт-виконаних робіт) №1/17 від 28.12.2017р., господарський суд вважає за необхідне задовольнити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом покладаються на Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним позовом).

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору, який належить до сплати Позивачем за подання зустрічної позовної заяви за вимоги майнового характеру становить 2 507,85 грн. та за вимоги немайнового характеру суму в розмірі 1 600,00 грн.

13.03.2018р. Позивачем за зустрічним позовом подано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 1 600 грн., сплачений за немайнову вимогу та 331,57 грн. надмірно сплаченого судового збору за майнову вимогу, у зв'язку із уточненням (зменшенням) позовних вимог та проханням стягнути з Відповідача за зустрічним позовом 145 028,80 грн. - заборгованості, 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову Позивач за зустрічним позовом відмовляється від своїх вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Перевіривши розрахунок судового збору за зустрічною позовною заявою від суми 145 028,80 грн. судом встановлено, що судовий збір повинен бути сплачений у розмірі суми 2 175,43 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1090 від 27.12.2017 року за вимогами майнового характеру Позивачем за зустрічним позовом було сплачено судовій збір в сумі 2 507,85 грн. Різниця становить суму у розмірі 332,42 грн.

Як вказувалось вище, 13.03.2018р. Позивачем подано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 1 600 грн. за немайновою вимогою, та сплаченого судового збору за майновою вимогою 331,57 грн.

Сума в розмірі 331,57 грн. Позивачем за зустрічним позовом вказана помилково та повинна відповідати сумі 332,42 грн.

Так як Позивачем за зустрічним позовом внесено судовий збір на 332,42 грн. за зустрічною вимогою майнового характеру та судовий збір у розмірі 1 600, 00 грн. за вимогою немайнового характеру більше, ніж встановлено законом, вказані суми підлягають поверненню Позивачу із Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 174-175, 181, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 625, 629, 655, 689, 712, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 126, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову - відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЯДА ГРАНД" (01133, м.Київ, пров.Лабораторний, 1 кімн.136, ЄДРПОУ 36148342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІПТЕХ", (49035, м.Дніпро, вул.Докучаєва, 5, ЄДРПОУ 35807507) суму боргу у розмірі 145 028,80 грн ., судовий збір у розмірі 2 175,43 грн ., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКВІПТЕХ", (49035, м.Дніпро, вул.Докучаєва, 5, ЄДРПОУ 35807507) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 1 932,42 грн., про що видати відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

27.03.2018р.

Повне рішення складено 27.03.2018