Рішення

від 21.03.2018 по справі 922/4362/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2018 р.Справа № 922/4362/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК", смт. Великий Бурлук до Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, с. Вільхуватка 3-я особа, , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради, село Вільхуватка, про скасування рішення сільської ради та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (адвокат), довіреність № б/н від 18.12.2017, ордер від 18.12.2017 (свідоцтво №704 від 12.11.2009);

відповідача - ОСОБА_2 (адвокат), довіреність № б/н від 01.03.2018, ордер серія ХВ№79218 від 02.03.2018 (свідоцтво № 1334 від 21.09.2012);

3-ї особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, в якій просить суд визнати недійсним (незаконним) та скасувати пункт 2 в частині передання у постійне користування Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради комунального майна:

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,4646 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0583;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,4597 га за кадастровим номером 6321484000:02:000:0330;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,7918 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0314;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,6855 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0585;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,8143 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0608;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,9804 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0582;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,05 газа кадастровим номером 6321484000:01:000:0584;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,2 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0581;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,69 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0587;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,67 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0586;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,7918 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0591, пункти 3, 4, 5, 6 рішення XX сесії VII скликання Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області №137- VII від 25 липня 2017 року "Про взяття на баланс сільської ради комунального майна та передачу його в постійне користування Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради".

А також, просить суд зобов'язати Вільхуватську сільську раду Великобурлуцького району Харківської області провести земельні торги стосовно:

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,4646 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0583;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,4597 га за кадастровим номером 6321484000:02:000:0330;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського за кадастровим номером 6321484000:01:000:0314;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,6855 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0585;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,8143 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0608;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,9804 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0582;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,05 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0584;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,2 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0581;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,69 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0587;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,67 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0586;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,7918 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0591, та стосовно всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) комунальної власності, які розташовані на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, та право власності на які зареєстровано за Вільхуватською сільською радою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2017 року залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та надання попереднього (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

04.01.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. №220) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: довідки УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова №02-21/2 від 03.01.2018 про зарахування судового збору до Державного бюджету України, попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а також квитанцій №№709627-1, 710057-1, 709844-1 про сплату послуг за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також, 05.01.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. №325), у якій останній просить суд розглядати клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів від 04.01.2018 року із відповідними додатками в якості заяви про усунення недоліків та відкрити провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4362/17. Зазначено, що справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 січня 2018 року о 11:00 год.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради.

25.01.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. № 2152) про долучення до матеріалів справи копії довіреності від 18.12.2017 року, ордер серія ХВ № 000051 від 18.12.2017 року, оригінал довіреності на представництво інтересів від 02.01.2018 року.

25.01.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява (вх. № 2153) про долучення до матеріалів справи рішення Вільхівської сільської ради від 24.11.2015 року № 2-VII.

25.01.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5154).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на статті 92, 116, 123 Земельного кодексу України та на статтю 134 Земельного кодексу України, яка містить виключний перелік випадків продажу прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності на земельних торгах - це оренда, суперфіцій та емфітезіс. Проте, відповідачем відповідно до рішення XX сесії VII скликання Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області №137- VII від 25 липня 2017 року передано комунальному підприємству спірні земельні ділянки у постійне користування без аукціону, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні 25 січня 2018 року без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20 лютого 2018 року о 12:00 год., та встановлено строк Комунальному підприємству"НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради для подання пояснень щодо відзиву на позовну заяву.

15.02.2018 року через канцелярію суду від 3-ї особи надійшли пояснення щодо відзиву на позовну заяву (вх. № 4326), у яких остання зазначає, що повністю погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву та вважає за необхідне підкреслити, що у лютому 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право постійного користування земельними ділянками, зазначеними у позовній заяві і комунальне підприємство має намір в 2018 році розпочати використання цих земельних ділянок за цільовим призначенням та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.02.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 4676), у якій він просить суд прийняти збільшення позовних вимог.

У підготовчому засіданні 20 лютого 2018 року постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог.

19.02.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (заперечення) (вх. № 4677), у якій останній зазначає про обов'язковість надання земельних ділянок комунальним підприємствам у постійне користування на конкурентних засадах відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України. Такий висновок, грунтується на тому, що Законом України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів № 1012-VІІІ від 18.02.2016 року виключено абзац 6 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, тому на думку позивача з 18.02.2016 року надання земельних ділянок комунальним підприємствам у постійне користування здійснюється на загальних підставах відповідно до частини 1 статті 134 Змеленого кодексу України.

У підготовчому засіданні 20 лютого 2018 року без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.03.2018 року о 10:00 год.

06 березня 2018 року до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 6100), у якій останній зазначає, що дві земельні ділянки щодо яких заявлено позов вибули з володіння відповідача, у зв'язку із чим, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, просить суд оголосити перерву у судовому засіданні в межах строків встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 06 березня 2018 року без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про задоволення клопотання відповідача та оголошення перерви у судовому засіданні на 12.03.2018 року о 14:00.

12 березня 2018 року відповідно до пункту 5.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області помічником судді було повідомлено сторони у справі № 922/4362/17 про те, що у зв'язку із хворобою судді Чистякової І.О., судове засідання у справі № 922/4362/17 відбудеться 21.03.2018 року о 11:00 год.

У судовому засіданні 21.03.2018 рок розпочато розгляд справи по суті.

21 березня 2018 року у судовому засіданні представник відповідача надав заперечення (вх. № 7668), у яких зазначає, щодо помилкового твердження позивача про передачу земельних ділянок комунальним підприємствам у постійне користування на конкурентних засадах.

У судовому засіданні 21 березня 2018 року без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про залишення письмових заперечень відповідача без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, яку занесено до протоколу судового засідання.

Позивач в судовому засіданні 21.03.2018 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2018 року проти задоволення позову заперечував із підстав викладених у наданому до суду відзиві, а також вважає твердження позивача, які викладені у відповіді на відзив помилковими та такими, що не відповідають меті Закону України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів № 1012- VIІІ від 18.02.2016 року яким виключено абзац 6 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України. Крім того, зазначає, що виключення вказаного положення обумовлено тим, що комунальні підприємства можуть отримувати земельні ділянки на праві постійного користування без аукціону, про що вказано у пояснювальній записки до проекту вказаного Закону.

Третя особа у призначене судове засідання не з`явилась, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомила, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом із сайту Укрпошти від 21.03.2018 року.

За відстеженням поштового пересилання з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» вбачається, що поштове відправлення вручено 15.03.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника 3-ої особи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням XX сесії VII скликання Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області №137- VII від 25 липня 2017 року "Про взяття на баланс сільської ради комунального майна та передачу його в постійне користування Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради" відповідно до пункту 30, пункту 31 частини 1 статті 26 та статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення ХІІ позачергової сесії VІІ скликання "Про роботу по відумерлій спадщині" за № 88 - VІІ, керуючись пунктом 1 статті 122 Земельного кодексу України, з метою ефективного та більш раціонального використання комунального майна міської ради, вирішено, згідно п.2 цього рішення взяти на баланс сільської ради та передати у постійне користування Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради комунальне майно:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,4646 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0583;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,4597 га за кадастровим номером 6321484000:02:000:0330;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,7918 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0314;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,6855 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0585;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 6,8143 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0608;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,9804 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0582;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,05 газа кадастровим номером 6321484000:01:000:0584;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 5,2 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0581;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,69 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0587;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,67 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0586;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,7918 га за кадастровим номером 6321484000:01:000:0591.

Пунктом 3 рішення вирішено затвердити склад комісії з взяття на баланс сільської ради та передачі в постійне користування Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради комунального майна.

Пунктом 4 рішення визначено комісії в місячний термін провести відповідну роботу зі складанням відповідальних актів з взяття на баланс сільської ради та передачі в постійне користування Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради комунального майна.

Пунктом 5 рішення вирішено головному бухгалтеру сільської ради ОСОБА_3 внести відповідні зміни в бухгалтерські документи сільської ради.

Згідно з пункту 6 рішення вирішено контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань бюджету, фінансів, планування, ринкових реформ і управління комунальною власністю, регулюванню земельних відносин (голова ОСОБА_4А.) (т. 1, а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи, та на що посилається позивач у позовній заяві, у липні 2016 року позивач звернувся до Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області з листом за №13, у якому останній просив передати в оренду спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) комунальної власності, які розташовані на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (т. 1, а.с. 16).

Вказаний лист отримано відповідачем 12.07.2016, проте як зазначає позивач залишено без відповіді.

Позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 27.07.2016, у якому просив передати в оренду спірні земельні ділянки та просив виставити на земельні торги усі інші ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) комунальної власності, які розташовані на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Вказаний лист отримано відповідачем 31.07.2016, проте як зазначає позивач його також залишено без відповіді.

22.11.2016 року позивач знов звернувся до відповідача з листом, в якому останній просив включити вільні земельні ділянки, які розташовані на території сільської ради до переліку земельних ділянок, які виставлятимуть на земельні торги окремими лотами та подати на розгляд сесії сільської ради зазначений проект рішення з відповідними матеріалами і документами (т. 1, а.с. 18).

За твердженнями позивача, жодної відповіді від сільської ради не надходило. Водночас, спірні земельні ділянки були передані Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради на підставі оспорюваного рішення без проведення земельних торгів, тому позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та має бути скасоване, а також вважає, що відповідачем порушено права позивача на його участь у земельних торгах, що й стало підставою для звернення із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтями 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

У статті 140 Конституції України зазначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч.1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 та ч.8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вищевстановлено, відповідно до рішення XX сесії VII скликання Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області №137- VII від 25 липня 2017 року "Про взяття на баланс сільської ради комунального майна та передачу його в постійне користування Комунальному підприємству "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради" відповідачем взято на баланс сільської ради та передано у постійне користування комунальному підприємству - 3-й особі спірні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив зазначає, що оскаржуване рішення сільської ради прийнято з порушенням процедури та порядку передбаченого частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України, а тому є протиправним та має бути скасовано судом.

На думку позивача з 18.02.2016 року надання земельних ділянок комунальним підприємствам у постійне користування здійснюється на загальних підставах відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України.

Такий висновок позивач обгрунтовує тим, що згідно абзацу 6 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 18.02.2016 року було передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, вищим навчальним закладам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків. Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" № 1012- VIІІ від 18.02.2016 року було виключено абзац 6 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, тому позивач вважає, що за таких умов усі земельні ділянки передаються на конкурентних засадах (т. 1, а.с. 85).

Але суд не погоджується з такими твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Разом із тим, суд зазначає, що оспорюваним рішенням № 137 - VІІ від 25.07.2017 року ХХ сесії VІІ скликання Вільхуватською сільською радою Великобурлуцького району Харківської області було передано комунальному підприємству саме право постійного користування на спірні земельні ділянки.

При цьому, згідно з частиною першою статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За частиною 1 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

При цьому, статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності зокрема набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Таким чином, із системного аналізу викладених вище норм чинного законодавства України випливає, що постійне користування земельною ділянкою це окремий вид користування земельною ділянкою та комунальні підприємства можуть отримувати земельні ділянки у постійне користування за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень без проведення земельних торгів (аукціону).

Статтею 19 Конституції України гарантовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Це кореспондується із способами захисту прав, визначеними абзацом 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, яким передбачено спосіб захисту у вигляді визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів, та пункт "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, яким передбачено визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що зазначені позивачем у позові обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, є безпідставними, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним (незаконним) та скасування пунктів 2, 3, 4, 5, 6 рішення № 137 - VІІ від 25.07.2017 року Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області ХХ сесії VІІ скликання "Про взяття на баланс сільської ради комунального майна та передачу його в постійне користування КП "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради" не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Вільхуватську сільську раду Великобурлуцького району Харківської області провести земельні торги стосовно спірних земельних ділянок, то суд також не знаходить правових підстав для їх задоволення з огляду на те, що спірні земельні ділянки передано КП "НАДІЯ" Вільхуватської сільської ради у постійне користування на підставі рішення № 137 - VІІ від 25.07.2017 року ХХ сесії VІІ скликання Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, яке не визнано судом незаконним та не скасовано, а також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі розпорядження землями територіальних громад.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема пунктом 34 встановлено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Пунктом 2.14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган місцевого самоврядування має виключну компетенцію в питаннях прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що до компетенції суду не входить зобов'язання відповідача приймати будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір та інші судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 13, 19, 129, 140 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 30.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_5