Постанова

від 28.03.2018 по справі 924/147/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Справа № 924/147/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.,

судді Розізнана І.В.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Вагін Д.С. адвокат.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/147/16 (головуючий суддя Смаровоз М.В., суддя Димбовський В.В., суддя Гладюк Ю.В. м.Хмельницький)

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса"

про визнання частково недійсним рішення та стягнення 43114,61 грн.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015, в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства, та стягнення 43114,61 грн. вартості частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток.

На адресу суду 12.02.2018р. від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити захід забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно - нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016р., укладеного між ТОВ "ВСЕСВІТ ПРЕСА" та гр. ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., за номером в реєстрі №10774.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/147/16 у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 12.02.2018р. про забезпечення позову відмовлено. Ухвала мотивована тим, що позивачем не доведено, що невжиття визначеного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Зокрема, не подано належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування наведеного позивачем заходу забезпечення позову. Крім того, судом (з урахуванням того, що відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб) також звертається увага на те, що посилання позивача на те, що на даний час є доцільним застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить одному із відповідачів (ОСОБА_4), є безпідставним, оскільки названа особа не є відповідачем у даній справі.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач ОСОБА_2 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області №924/147/16 від 14.02.2018 про відмову в забезпеченні позову повністю та ухвалити нове рішення яким задоволити заяву про забезпечення позову від 12.02.2018 року та накласти арешт на майно - нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1., яке належить ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016 року укладеного між ТОВ Всесвіт Преса та гр.. ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., за номером в реєстрі №10774 .

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню виходячи із неправильного застосування судами норм матеріального права і суттєвими порушеннями норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_4, на момент відкриття провадження у судовій справі являлась директором ТОВ Всесвіт Преса , є обізнаною з вимогами позивача, 16.06.2017 є засновником ТОВ Проскурів Преса , а отже є пов`язаною особою з продавцем майна, що дало їй змогу заволодіти майном не в ринковий, а отже незаконний спосіб.

Поряд з цим, скаржник зазначає, що ОСОБА_7 на момент відкриття провадження у судовій справі являлась бухгалтером ТОВ Всесвіт Преса , є обізнаною з вимогами позивача з 16.06.2017 є директором ТОВ Проскурів Преса , а отже є пов`язаною особою з продавцем майна, що дало їй змогу сприяти у заволодінні майном.

Скаржник вважає, що укладення завідомо незаконних угод за зниженими цінами свідчить про намір відповідача ухилитися від проведення оцінки вартості майна частка вартості якого підлягає стягненню на його користь на підставі судового рішення.

Крім того, звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції не надав належної уваги заяві про уточнення позовних вимог, яка була подана на підготовчому судовому засіданні 01.02.2018, якою позивач просив суд залучити до розгляду справи ОСОБА_4 і визнати недійсним договір укладений нею з ТОВ Всесвіт Преса з метою ухилення від надання вказаного майна для проведення експертизи у даній справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі № 924/147/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/147/16 та розгляд апеляційної скарги призначено на 28 березня 2018 о 10:00 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.

26.03.2018 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса надійшов відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/1579/15. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що майно на яке позивач просить накласти арешт та заборонити відчуження не є предметом спору. Жодних доказів того, що незабезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, або унеможливити ефективний захист чи поновлення прав на які вказує позивач, не надано. ТОВ Всесвіт Преса має достатньо резервних та обігових коштів для виконання будь-якого потенційного рішення суду в межах заявлених позовних вимог. На підтвердження даних фактів, додає копію довідки про поточний стан рахунку від 21.03.2018, згідно якої станом на 20.03.2018 залишок коштів на рахунку ТОВ Всесвіт Преса становив 77741,09 грн. Поряд з цим, до відзиву додано ряд договорів продажу нерухомості, яка належала на праві власності відповідачу, останні вчинені, як вважає відповідач в процесі здійснення господарської діяльності ТОВ Всесвіт Преса .

Розпорядженням керівника апарату №01-03/234 від 27.03.2018 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Олексюк Г.Є. у період з 26 березня 2018 р. по 30 березня 2018 р. включно, відповідно до п. 17.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, зі змінами, затвердженими рішеннями зборів суддів Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 року, якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК України, а саме якщо до закінчення строку розгляду справи залишається менше 14 календарних днів, його заміна здійснюється автоматизованою системою у порядку, зазначеному в підпунктах 6.1 - 6.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду на виконання службової записки судді-доповідача у справі, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/147/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями №01-03/234 від 27.03.2018 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Розізнана І.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 924/147/16 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/147/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Розізнана І.В.

В судовому засіданні 28.03.2018 представник відповідача, апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі, підтримав позицію викладену у відзиву та просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/1579/15.

Представник позивача (скаржника) ОСОБА_2 у судове засідання 28.03.2018 не з`явився, про причини неявки суд не повідомлено.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу Рівненського апеляційного господарського суду та витяг з інтернет-сайту органу зв`язку "Укрпошти", що ОСОБА_2 отримано поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду - особисто 21.03.2018 (а.м.о.у. 37, 83-86 ). Таким чином, всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності законного представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні 28.03.2018, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/147/16 без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, в провадженні господарського суду Хмельницької області перебуває справа за №924/147/16 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса , оформленого протоколом №8 від 14.12.2015 в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частині учасника ОСОБА_2 та стягнення 43114 грн. 61 коп. вартості частини майна товариства, пропорційно частині у статутному капіталі товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток (а.м.о.у. - аркуш матеріалів оскарження ухвали - далі за текстом - 9-10).

12.02.2018 на адресу господарського суду Хмельницької області від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити захід забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно - нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016, укладеного між ТОВ "ВСЕСВІТ ПРЕСА" та гр. ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., за номером в реєстрі №10774 (а.м.о.у. 2-7).

Поряд з цим, ОСОБА_2 в прохальній частині вищезгаданої заяви зазначає, що у разі наявності збитків, які може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, заявник з посиланням на статтю 141 ГПК України просить визначити порядок зустрічного забезпечення позову шляхом покладення на нього обов'язку вчинити інші дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, що пов'язані із забезпеченням позову, та буде співрозмірним із заходом забезпечення позову, застосованим судом, розміром збитків (якщо такі існують), які може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилається на те, що протягом часу розгляду справи у суді відповідач, знаючи про законність та обґрунтованість доводів позивача, вчинив дії, спрямовані на порушення прав позивача, а саме - використовуючи зв'язки з пов'язаними особами, заснували товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурів преса" (код ЄДРПОУ 41402394), керівником якого є ОСОБА_7, засновником - ОСОБА_4. Маючи намір продовжувати ту ж саму господарську діяльність, відповідач здійснив виведення активів та уклав з ТОВ "Проскурів преса" ряд угод, які підлягають визнанню недійсними, оскільки ціна проданого майна є занижена. Також вказано про намір сторін договору ухилитись від виконання обов'язку повернути кошти позивачу.

Як стверджує позивач, відповідачем продано по заниженим цінам третім особам 8 кіосків. Позивач відзначив, що ціни на продані кіоски не є ринковими, оскільки ціна продажу за 1 квадратний метр становила 480 грн., що є меншою від ринкової в 10 разів. Також, за заниженою ціною продано об'єкт пов'язаній особі ОСОБА_4, а саме 15.12.2016 року продано нежитлове приміщення площею 208 кв.м (АДРЕСА_1) за 156000 грн., що є заниженням ціни близько як в 20 разів.

В подальшому, провівши реєстрацію 16.06.2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів Преса", яке створене пов'язаними з власником підприємства - відповідача особами, здійснено продаж за угодами основних засобів новоствореному суб'єкту господарювання "Проскурів Преса", а саме: 1) 21.07.2017 року кіоск №24 площею17,6 кв.м (вулиця Камянецька в м. Хмельницькому) за 6600,00 грн.; 2) 21.07.2017 року кіоск №13 площею 5,2 кв.м (вулиця Проскурівського підпілля в м. Хмельницькому) за 3600,00 грн.; 3) 21.07.2017 року кіоск №39 площею 5,3 кв.м (вулиця Проспект миру в м. Хмельницькому) за 1200,00 грн.; 4) 21.07.2017 року кіоск №34 площею 17,5 кв.м (вулиця І.Франка в м. Хмельницькому) за 9000,00 грн.; 5) 21.07.2017 року кіоск №29 площею 6,0 кв.м (вулиця Проспект Миру в м. Хмельницькому) за 3000,00 грн.; 6) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Соборна в м. Хмельницькому) за 3000,00 грн.; 7) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Кам'янецька в м. Хмельницькому) за 3600,00 грн.; 8) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Проскурівська в м. Хмельницькому) за 8400,00 грн.; 9) 28.09.2017 року кіоск площею 10,5 кв.м, (вулиця Львівське шосе в м Хмельницькому) за 19500,00 грн.; 10) 28.09.2017 року кіоск площею 5,2 кв.м (вулиця Пр Миру в м. Хмельницькому) 16440,00 грн.; 11). 28.09.2017 року кіоск (вулиця Грушевського в м. Хмельницькому) за 22500,00 грн.; 12) 28.09.2017 року кіоск (вулиця Проскурівська в м. Хмельницькому) за 12300,00 грн.; 13) 28.09.2017 року кіоск (вулиця Камянецька в м. Хмельницькому) за 8400,00 грн.; 14) 28.09.2017 року кіоск (вулиця Панаса Мирного в м. Хмельницькому) за 10800,00 грн.; 15) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Зарічанська в м. Хмельницькому) за 1320,00 грн.; 16) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Шевченко в м. Хмельницькому) за 2520,00 грн.; 17) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Чорновола в м. Хмельницькому) за 2520,00 грн.; 18) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Камянецька в м. Хмельницькому) за 5220,00 грн; 19) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Вайсера в м. Хмельницькому) за 2700,00 грн.; 20) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Ціолковського в м. Хмельницькому) за 1320,00 грн.; 21) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Камянецька в м. Хмельницькому) за 3900,00 грн.; 22) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Курчатова в м. Хмельницькому) за 1320,00 грн.; 23) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Соборна в м. Хмельницькому) за 2700,00 грн.; 24) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Зарічанська в м. Хмельницькому) за 26700,00 грн.; 25) 31.08.2017 року кіоск (вулиця Пілотська в м. Хмельницькому) за 11220,00 грн. Як відзначає позивач, ОСОБА_4 на момент відкриття провадження у судовій справі була директором ТОВ "ВСЕСВІТ ПРЕСА", є обізнаною з вимогами позивача, з 16.06.2017 року є засновником ТОВ "ПРОСКУРІВ ПРЕСА", а отже, є пов'язаною особою з продавцем майна, що дало їй змогу заволодіти майном не в ринковий, а отже в незаконний спосіб. Також, як стверджує позивач, ОСОБА_7 на момент відкриття провадження у судовій справі була бухгалтером ТОВ "ВСЕСВІТ ПРЕСА", є обізнаною з вимогами позивача, з 16.06.2017 року є директором ТОВ "ПРОСКУРІВ ПРЕСА", а отже, є пов'язаною особою з продавцем майна, що дало їй змогу сприяти у заволодінні майном не в ринковий, а отже в незаконний спосіб.

Отже, як стверджує позивач, на даний час існують об'єктивні обставини, що свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення оспорюваних прав на інтересів, за захистом яких звернулася позивач. Укладення завідомо незаконних угод за заниженими цінами свідчить про намір відповідача ухилитися від проведення оцінки вартості майна, частка вартості якого підлягає стягненню на користь позивача на підставі судового рішення. Позивач вважає, що на даний час є доцільним застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить одному із відповідачів, а саме нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях:19-22) загальною площею 208,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке раніше знаходилося у власності ТОВ ВСЕСВІТ ПРЕСА та з метою ухилення від участі в експертизі було передано у власність громадянці ОСОБА_4 за ціною у 156000,00 гривень. Заявник переконаний, що визначений ним захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно надасть можливість провести експертизу вартості майна та унеможливить подальші зловживання відповідачів щодо ухилення в її участі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2017р. по справі №924/147/16 у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 12.02.2018р. про забезпечення позову відмовлено (а.м.о.у - 9-10).

Заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні 28.03.2018, з'ясувавши обставини справи та перевірку їх доказами з урахуванням письмових доводів сторін, а також норм права, що регулюють відповідні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Згідно ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або не виконання рішення господарського суду у разі не вжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із прийняттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову судом оцінюється обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходу забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, матеріалами оскарження ухвали встановлено, що предметом спору у справі №924/147/16 є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса , оформленого протоколом №8 від 14.12.2015 в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частині учасника ОСОБА_2 та стягнення 43114 грн. 61 коп. вартості частини майна товариства, пропорційно частині у статутному капіталі товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток, а в заяві про забезпечення позову, заявник просить суд вжити захід забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно - нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить громадянці ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016р., укладеного між ТОВ "ВСЕСВІТ ПРЕСА" та гр. ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., за номером в реєстрі №10774. У вступній частині оскаржуваної ухвали сторонами у справі є позивач - ОСОБА_2, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса", інші учасники справи, які зазначені в заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі, зокрема в якості відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурів Преса" та відповідача 3 - ОСОБА_4, не є учасниками справи №924/147/16. Окрім того, ОСОБА_9 придбавала вищевказаний об`єкт нерухомості, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, як громадянка.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З матеріалів оскаржуваної ухвали вбачається, що об`єкт нерухомості на який позивач просить накласти арешт для забезпечення позову не належить відповідачу, а належить третій особі - громадянці, яка не є учасником справи і не є підприємцем і не залучена ні як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору і ні як відповідач фізична-особа підприємець.

Поряд з цим, пунктом 45 Постанови Верховного суду України від 24.10.2008 №12 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", встановлено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: - наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; - імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

В даному випадку колегія суддів прийшла до висновку, що заявником необґрунтовано доводи щодо наявності зв`язку між заявленим позивачем позовом до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства, та стягнення 43114,61 грн. вартості частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток та вжиттям заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - нежитлове приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить громадянці ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016р., укладеного між ТОВ "ВСЕСВІТ ПРЕСА" та громадянкою ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., за номером в реєстрі №10774. Також, не доведено імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у даній справі у разі невжиття заходу забезпечення позову, оскільки спростовується наявною в матеріалах оскарження ухвали копією довідки ПАТ КБ "Приватбанк" №180321SU15204118 від 21.03.2018 про поточний стан рахунку відповідача, згідно якої станом на 20.03.2018 залишок коштів на рахунку ТОВ Всесвіт Преса становив 77741,09 грн. (а.м.о.у - 74).

Також, позивачем не доведено, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не порушить права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками справи, зокрема громадянки ОСОБА_4.

При цьому, суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В статтях 6, 13 цієї Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Відповідно до пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на вищевикладене, наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення ОСОБА_2 заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса" позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Всесвіт Преса , оформленого протоколом №8 від 14.12.2015 в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частині учасника ОСОБА_2 та стягнення 43114 грн. 61 коп. вартості частини майна товариства, пропорційно частині у статутному капіталі товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток, не може виправдовувати втручання у право громадянки ОСОБА_4 на мирне володіння своїм майном при розгляді даної справи предметом якої є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт Преса", оформленого протоколом №8 від 14.12.2015р., в частині визначення суми вартості частини майна, що пропорційна частці учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства, та стягнення 43114,61 грн. вартості частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі товариства, в т.ч. нерозподілений прибуток.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що подана позивачем заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить будь - якого обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Поряд з цим, посилання позивача на те, що вищезгаданий захід забезпечення позову надасть можливість належним чином провести експертизу їх вартості та унеможливить подальші зловживання відповідача щодо ухилення в її участі, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та безпідставні з огляду на наступне.

Згідно відомостей Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду колегією суддів встановлено, що 02.10.2017 від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 28.09.2017. На адресу господарського суду Хмельницької області надійшли повідомлення Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку №1434/16-26, №1435/1437/16-26 з матеріалами справи №924/147/16.

З урахуванням даних обставин, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.01.2018 поновлено провадження у справі №924/147/16 та розгляд справи в даний час продовжується господарським судом Хмельницької області в порядку підготовчого провадження.

Аналізуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що господарським судом Хмельницької області на момент розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 не призначено, а отже відсутня необхідність оцінки експертом вартості майна, а саме - нежитлового приміщення (цокольного поверху в осях: 19-22) загальною площею 208 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2016р., укладеного між ТОВ "ВСЕСВІТ ПРЕСА" та гр. ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., за номером в реєстрі №10774.

Щодо посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не надав належної уваги заяві про уточнення позовних вимог, яка була подана на підготовчому судовому засіданні 01.02.2018, якою позивач просив суд залучити до розгляду справи ОСОБА_4 і визнати недійсним договір укладений нею з ТОВ Всесвіт Преса з метою ухилення від надання вказаного майна для проведення експертизи у даній справі, колегія суддів відхиляє як безпідставне з огляду на наступне .

Згідно відомостей Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду колегією суддів встановлено, що відповідно до протоколу судового засідання від 22.03.2018 по справі №924/147/16 господарським судом Хмельницької області у складі: головуючий суддя Смаровоз М.В., суддя Гладюк Ю.В., суддя Димбовський В.В. - відповідно до ст.182,183 ГПК України у зв'язку з необхідністю вирішення заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням позиції Верховного Суду у справі № 916/1764/17 від 13.03.2018р., на яку посилається представник позивача в підготовчому засіданні, а також враховуючи необхідність надання можливості представнику позивача надати пояснення з приводу отриманих судом 21.03.2017 року заперечень відповідача (з приводу заяв та клопотань) ухвалено оголосити перерву у підготовчому засіданні до 12 квітня 2018р. 09 год. 30 хв. (враховуючи думку представників сторін стосовно дати наступного підготовчого засідання).

Отже, доводи скаржника стосовно наявності достатньо обґрунтованих припущень, що факт продажу майна, яке відповідач на момент розгляду справи реалізував третім особам, значним чином ускладнить або унеможливить виконання рішення господарського суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2, відхиляються апеляційним господарським судом, зважаючи на відсутність в матеріалах оскарження ухвали та доданих до заяви про забезпечення позову жодного відповідного доказу на підтвердження вищевказаних обставин.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надав належних і допустимих доказів на підтвердження дій відповідача щодо реалізації майна або підготовчих дій до його реалізації, а лише вказав про таку вірогідність, що в силу вищенаведених роз'яснень не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, аналізуючи через призму статті 86 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у оскаржуваній ухвалі, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/147/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу ОСОБА_2, що в разі повної або часткової відмови суду в забезпеченні клопотання про забезпечення позову, стороною вказане клопотання може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду (п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Керуючись статями 129, 136, 137, 254, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.02.2018 у справі №924/147/16 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня підписання повного тексту постанови до Верховного Суду.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №924/147/16 повернути господарському суду Хмельницької області.

Дата складення повного тексту - 30.03.2018 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Розізнана І.В.